ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.05.18 19:57
1779. Філософ (в скороченні)
Іван Хемніцер (1745-1784)

Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.

І от, не пасти задніх щоб,

Артур Сіренко
2026.05.18 19:24
Ver et vacuitas
Ми граємо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Довіра
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
* 83 *
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
А ВОДА ПО КАМЕНЮ... (продовження 5)
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Я, сонце і весна
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Записки дяді Жори. Записка 9. "Атестат"
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
* * *
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Той, хто прийшов у травень
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
***
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
У день Перемоги за яром глибоким
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Щасливі
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах

Віктор Кучерук
2026.05.18 06:16
* * *
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...

Володимир Бойко
2026.05.18 02:38
Нетривіальні думки –6
Чи не кожен шнурок уявляє себе великим змієм. Насвинячити здатна лише людина. У собачої радості людське обличчя. Не все те зелень, що у салаті. Ціна питання зняла питання ціни. Від зайвої чарки ніхто не застрахований. Гірше за погану гор

Вікторія Лимар
2026.05.17 23:32
Травневі дні
Бузок розквіт у травні.
Сусід  його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.

Занадто  в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно 
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Зоря Дністрова (1980) / Вірші

 Прорвемось!
Тут не літають птахи
І від тиші здригається небо.
Тут у товщі асфальту
Живемо непоховані ми.
До часу надіємось, ждемо.

Ми на вічній дорозі,
Нами дихають сотні живих.
Ми заступили на варту.
Без надії на вихід, в облозі.
Сотня вічноживих вартових.

Нас не чують радисти,
Не пеленгує сам чорт.
Ми готові до страту.
Наша точка на карті -
Донецький аеропорт.

...Тут не літають птахи
І від тиші здригається небо.
Тут у товщі асфальту
Живемо непоховані ми.
Дочекайтеся! Ми - повернемось!

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-12-25 11:16:49
Переглядів сторінки твору 4911
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.891 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.175 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.01.15 18:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-12-25 12:14:05 ]
Лілеє, не знаю, хто ховається за ніком, але зауважу таке: ми... повтор ми. Тут, тут.
До стратИ. ЖдемО наголос має бути.
Не уявляю неба, що здригається від тиші.
Нами дихають сотні живих...негарно, за нас дихають ...
Там би це підлаштувати під ритм.
ПтахИ наголос.
Ну, і одвічне риторичне запитання: навіщо ця війна...ці жертви... Оцими віршами, які пише зболена душа, не втішаться родичі полеглих, а політики далекоглядні-летючі вціліли, як завжди.
От мій пацифізм нарешті отримав сатисфакцію, всі погодилися, що треба досягати миру не війною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-25 12:49:13 ]
Ви були в АТО? Повірте, небо від тиші таки здригається. Бо за цією тишею знову будуть бити ГРАДИ. Я була, знаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-12-25 12:25:53 ]
Уточнення: писала я Зорі).
Тут і Зоря, і Лілея Дністрова на сайті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-25 12:43:45 ]
Щодо ніку. Я за ним не ховаюсь. Хто є у ФБ, той знає, як мене звати. Моє дівоче прізвище - Франко. Саме тому колись, давним-давно, взяла собі псевдо - Дністрова. Зоря - скорочене від мого імені Зоряна. З повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-25 13:21:15 ]
Щодо останнього вашого зауваження - не писати про війну просто не можу. Болить вона у мені.

Щодо досягати миру не війною. Можна, можливо. Якби було з ким домовлятися. Як накажете із карликом домовлятися? Коли його слово нічого не варте. Наші хлопці домовляються про те, що заберуть загиблих, а по них починають бити зі стрілкового. Як домовлятися?!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-12-25 16:19:04 ]
Зоряно, дуже емоційний і хвилюючий вірш!
..але останнє слово збиває з розуміння усього тексту, якщо мова іде про тих, хто у товщі асфальту живе непохованими, то саме "Нами дихають сотні живих"(і мені цей вислів зрозумілий, і він дуже влучний -ДУЖЕ!!!!! а якщо "за нас дихають"-то сотень тоді мало).
.. ну і щодо заголовку і останнього слова - там би краще - Прорвемось, це більше б відповідало змісту, емоційності і збільшувало б напругу, яка є впродовж усього вірша, а укінці - спадає.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-25 19:44:53 ]
Дякую, бо мені цей текст дуже, дуже важливий! І так, йдеться саме про тих, хто непоховані. Знаю, що сепаратисти буквально танками їздили по тілах наших бійців, тих, хто поліг в аеропорту. Дослухаюсь до Вашої останньої зауваги. За "Нами дихають" і "за нас дихають" буду думати, бо уже геть заплуталася... Згадую, чому ж написалося саме отак.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-12-25 19:09:24 ]
Погоджуюся з попередніми зауваженнями і порадами.
Ними варто скористатися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-12-25 19:21:44 ]
Для мене нами дихають - некрасиво. Якщо у "товщі асфальту", то.......чому нами дихають? То вже панцир.
Що влучного у ньому? (це я коментатору Озерній пишу).
Дискутувати не варто, хай автор сам вирішує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-12-25 19:43:26 ]
Якщо питання мені - то я відповім. Так, з точки зору побутової естетики - можливо і некрасиво, але насправді ТАМ хлопці саме дихають один одним в прямому і переносному значенні, і ними, тими відчайдушними хлопцями, дихають усі патріоти України, і те, що написалося Зоряною, яка не один раз була ТАМ, підсвідомо, є дуже цінним. Світлано, Ви були на похороні молодого хлопця-воїна? Дихали тим повітрям?Повітрям війни і материнським плачем, плачем сироти? Я не була в зоні АТО, але я її відчуваю, я чула розповіді знайомих. Один близький знайомий був в бригаді, яка зачищала територію після бою..не через годину-дві... Так, там хлопці дихають один-одним і якби це було некрасиво для когось, це - наша зараз реалія, втілена у віршах, і вірш Зорянин дихає війною і тими хлопцями, ДИХАЄ КРАСИВО! А ми, скільки б не слухали розповідей і не дивилися відео, не почуємо і не побачимо майже нічого з того, що чують і бачать, і відчувають ті, хто зараз ТАМ! Тому Зорянине слово для мене ЦІННЕ, бо воно відчуте!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-12-25 19:34:59 ]
За нас дихає віра живих... - може так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-12-25 19:37:21 ]
Перечитала текст. Я б радила взагалі переписати той рядок.
Не нами, не за нас дихають, а висловити думку ліпше, ширше, глибше.
Така порада.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-12-25 19:50:22 ]
Я все написала вище.
Так звана естетика війни не може тішити жодну нормальну людину, тим паче, мене.
Це жахіття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-26 23:49:53 ]
Не можу зрозуміти, про що саме Ви пишете. Війна нікого не тішить. І подібні вірші - це данина усім полеглим. Низький їм уклін.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-27 00:16:34 ]
Переробила на "нами дихають". Вдячна за зауваги.