ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Дивний сон
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Барва знамена і тло
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
***
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Чуйне грішне (The Doors)
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Завжди з тобою
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Вулиця
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
***
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Портос (ч.1)
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Справжня зима
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Я і Совість
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Моя муза
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває...
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
* * *
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Зоря Дністрова (1980) / Вірші

 Вічне
Вітер у полі стежину колише.
Десь за обрієм плаче луна.
В чистій краплі води рождається тиша,
Засіває собою несказані досі слова.

Відшуміли століття. Відгули,
Об каміння розбившись, порослі оманою.
Тільки миті рахує загублене в небі «Ку-у-у-рли»...
Зачарована, бездиханною стану я.

Аби слухать правічне.
Відчувати в собі його сни.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-08-18 00:13:47
Переглядів сторінки твору 5563
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.198 / 5.5  (4.891 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.175 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.830
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.01.15 18:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 00:35:27 ]
Гарних снів, нехай насняться несказані щирі слова і загублене в шумі століть...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 00:41:32 ]
Женю, дякую за добре слово - щиро! Навіяло сьогодні у колотнечі буденній... Нехай несказане залишиться несказанним - отак воно краще)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 07:55:29 ]
Так, місце для таємниці повинно бути, хоча те несказане і розлучило мене з Бурштином. Зоре, а ви не знайомі часом з бурштинськими художниками і поетами?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 08:35:49 ]
Ні, Женю, з Бурштином у мене мало що пов'язує, хоч містечко і біля самісінького Рогатина.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 10:04:14 ]
мені сподобалося - весь вірш такий... майже відчутний на дотик - і стежинка, яку вітер колише, і тиша, що народжується з води :) і як завмирає подих від того всього... І глянь, Зоре, може, "в чистій краплі води"?
такий дивний ритм у вірша - майже верлібровий ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 22:48:58 ]
Олю, дякую за коректуру.
А ритм - то мені вітер нашепотів на вушко))
Поки стежину колисав...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-08-18 11:14:22 ]
Століття, порослі оманою...
Філософія глибока. А емоційна насиченість робить її ще глибшою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 23:06:14 ]
Пане Василю, ціную кожне Ваше слово. Бо рости ще - як до неба...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 15:51:11 ]
А я сподівалась на спільних знайомих ( розчаровано зітхаючи).
Оля гарно сказала, що вірш відчутний на дотик, отак і мені хочеться торкнутися мого Бурштину. На жаль, я зараз далеко від нього, а може оте "далеко" - я сама і створила.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 22:43:44 ]
Женю, до Бурштина зовсім недалеко. Може, надбужанці таки вартує торкнутися наживо свого минулого?) Аби несказане нарешті заговорило...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 23:25:48 ]
На жаль не все так просто...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 20:14:56 ]
Дуже гарно, Зіронько! :))
А ще виникає сум"ятливо-риторичне запитання:
а чи спроможний Літгерой прокидатися від того, що уві сні він намагався стягнути із себе ковдру і вкрити нею милу ЛГ, якої поряд немає, але яка
"відчуває в собі його сни" ?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 23:21:34 ]
Дяка, Василю!

Відвовідь така ж сум'ятливо-риторична, чи не так? Авжеж, може! І прокидається, напевно. Але, судячи із відгуків, кожен по-своєму бачить ЛГ... Мені по-своєму імпонує Ваше прочитання, щоправа воно дещо різниться від мого, задуманого...

Але загалом - як же це прекрасно, коли хтось прокидається, аби вкрити ковдрою ту, яка не поруч, але думками разом... У житті таке бува вкрай рідко.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-24 07:31:27 ]
Вітаю зі святом, Зіронько.
Нехай мріється, відчувається і засівається...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 00:38:55 ]
Женечко, і Тебе із найбільшим, найочікуванішим святом!

Сьогодні прокинулася у передчутті чогось неймовірного, адже 20 років країна, яка століттями вимріювала, вичікувала, виборювала цей день, святкує тільки раз. Сьогодні писала привітання від телеканалу - і думала, що ж можна сказати українцям, таким, як і я - простим людям. І знаєш, написала про віру в завтра (бо воно є і від нас залежить, яким воно буде) помимо всього решту... Мусимо вірити в свою країну, як у самих себе, навіть більше, ніж у себе - бо якщо так думатиме кожен, матиме справжнє економічне диво - як колись свого часу це зробила Японія.

Слава Україні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 01:08:25 ]
І ще - Женю, сподіваюся, що Тобі таки вдасться здійснити свої найбільші мрії саме тут, в Україні. Дуже-дуже у це вірю)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 07:03:02 ]
Дякую, так, мрії здійснюються, і думки матеріалізуються, і треба боротися, і вірити, вірити в першу чергу в себе, в свої сили і можливості, і надможливості, це я переконалася на власному досвіді, коли вісім місяців тому не повірила жодному діагнозу і, наразі, потрохи перемагаю їх усіх, та без друзів і без слова, це було б набагато важче.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 00:20:14 ]
Ет, ну їх, ті діагнози (щоправда, річ то така - ходиш, немов по бомбі)... Головне, щоб Ти вірила, щоб прагнула, а там воно додасться. Думаю, друзі і Той, що над нами - це найперші ліки.

Хоч загалом мені здається, що ми приходимо у цей світ для боротьби та ще трохи для страждань - вочевидь, коли усе добре, ми припиняємо свій розвиток...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 16:19:01 ]
Зіронько! Ваші філософські роздуми співзвучні зі словами Кобо Абе: "Навіть черв"як-дощовик не росте, якщо його шкіру ніщо не подразнює..." :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 23:28:05 ]
А ще він писав, що вартує тільки подумати, що ти програв, і в ту ж мить поразка розпочне свій хід)).
Мені видається, що він був типовою правопівкульною людиною - зосередженою на "світі в собі".
Щодо моїх "роздумів" - то швидше не роздуми, а результат пережитого...