ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
Біла спальня (Cream)
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
Учілка
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Остання спроба або Похід Пилипа Орлика на Україну в 1711 році
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову (із неопублікованого, 1999 р.)
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Бажання
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Останні слова
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
1978. Шахи (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
***
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Сирена
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Словосплетіння
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
***
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Лоскотливий
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Його Величність Примітив (сонет/онєгінська строфа)
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Зоря Дністрова (1980) / Вірші

 Вічне
Вітер у полі стежину колише.
Десь за обрієм плаче луна.
В чистій краплі води рождається тиша,
Засіває собою несказані досі слова.

Відшуміли століття. Відгули,
Об каміння розбившись, порослі оманою.
Тільки миті рахує загублене в небі «Ку-у-у-рли»...
Зачарована, бездиханною стану я.

Аби слухать правічне.
Відчувати в собі його сни.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-08-18 00:13:47
Переглядів сторінки твору 5628
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.198 / 5.5  (4.891 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.175 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.830
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.01.15 18:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 00:35:27 ]
Гарних снів, нехай насняться несказані щирі слова і загублене в шумі століть...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 00:41:32 ]
Женю, дякую за добре слово - щиро! Навіяло сьогодні у колотнечі буденній... Нехай несказане залишиться несказанним - отак воно краще)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 07:55:29 ]
Так, місце для таємниці повинно бути, хоча те несказане і розлучило мене з Бурштином. Зоре, а ви не знайомі часом з бурштинськими художниками і поетами?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 08:35:49 ]
Ні, Женю, з Бурштином у мене мало що пов'язує, хоч містечко і біля самісінького Рогатина.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 10:04:14 ]
мені сподобалося - весь вірш такий... майже відчутний на дотик - і стежинка, яку вітер колише, і тиша, що народжується з води :) і як завмирає подих від того всього... І глянь, Зоре, може, "в чистій краплі води"?
такий дивний ритм у вірша - майже верлібровий ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 22:48:58 ]
Олю, дякую за коректуру.
А ритм - то мені вітер нашепотів на вушко))
Поки стежину колисав...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-08-18 11:14:22 ]
Століття, порослі оманою...
Філософія глибока. А емоційна насиченість робить її ще глибшою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 23:06:14 ]
Пане Василю, ціную кожне Ваше слово. Бо рости ще - як до неба...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 15:51:11 ]
А я сподівалась на спільних знайомих ( розчаровано зітхаючи).
Оля гарно сказала, що вірш відчутний на дотик, отак і мені хочеться торкнутися мого Бурштину. На жаль, я зараз далеко від нього, а може оте "далеко" - я сама і створила.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 22:43:44 ]
Женю, до Бурштина зовсім недалеко. Може, надбужанці таки вартує торкнутися наживо свого минулого?) Аби несказане нарешті заговорило...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 23:25:48 ]
На жаль не все так просто...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 20:14:56 ]
Дуже гарно, Зіронько! :))
А ще виникає сум"ятливо-риторичне запитання:
а чи спроможний Літгерой прокидатися від того, що уві сні він намагався стягнути із себе ковдру і вкрити нею милу ЛГ, якої поряд немає, але яка
"відчуває в собі його сни" ?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 23:21:34 ]
Дяка, Василю!

Відвовідь така ж сум'ятливо-риторична, чи не так? Авжеж, може! І прокидається, напевно. Але, судячи із відгуків, кожен по-своєму бачить ЛГ... Мені по-своєму імпонує Ваше прочитання, щоправа воно дещо різниться від мого, задуманого...

Але загалом - як же це прекрасно, коли хтось прокидається, аби вкрити ковдрою ту, яка не поруч, але думками разом... У житті таке бува вкрай рідко.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-24 07:31:27 ]
Вітаю зі святом, Зіронько.
Нехай мріється, відчувається і засівається...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 00:38:55 ]
Женечко, і Тебе із найбільшим, найочікуванішим святом!

Сьогодні прокинулася у передчутті чогось неймовірного, адже 20 років країна, яка століттями вимріювала, вичікувала, виборювала цей день, святкує тільки раз. Сьогодні писала привітання від телеканалу - і думала, що ж можна сказати українцям, таким, як і я - простим людям. І знаєш, написала про віру в завтра (бо воно є і від нас залежить, яким воно буде) помимо всього решту... Мусимо вірити в свою країну, як у самих себе, навіть більше, ніж у себе - бо якщо так думатиме кожен, матиме справжнє економічне диво - як колись свого часу це зробила Японія.

Слава Україні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 01:08:25 ]
І ще - Женю, сподіваюся, що Тобі таки вдасться здійснити свої найбільші мрії саме тут, в Україні. Дуже-дуже у це вірю)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 07:03:02 ]
Дякую, так, мрії здійснюються, і думки матеріалізуються, і треба боротися, і вірити, вірити в першу чергу в себе, в свої сили і можливості, і надможливості, це я переконалася на власному досвіді, коли вісім місяців тому не повірила жодному діагнозу і, наразі, потрохи перемагаю їх усіх, та без друзів і без слова, це було б набагато важче.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 00:20:14 ]
Ет, ну їх, ті діагнози (щоправда, річ то така - ходиш, немов по бомбі)... Головне, щоб Ти вірила, щоб прагнула, а там воно додасться. Думаю, друзі і Той, що над нами - це найперші ліки.

Хоч загалом мені здається, що ми приходимо у цей світ для боротьби та ще трохи для страждань - вочевидь, коли усе добре, ми припиняємо свій розвиток...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 16:19:01 ]
Зіронько! Ваші філософські роздуми співзвучні зі словами Кобо Абе: "Навіть черв"як-дощовик не росте, якщо його шкіру ніщо не подразнює..." :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 23:28:05 ]
А ще він писав, що вартує тільки подумати, що ти програв, і в ту ж мить поразка розпочне свій хід)).
Мені видається, що він був типовою правопівкульною людиною - зосередженою на "світі в собі".
Щодо моїх "роздумів" - то швидше не роздуми, а результат пережитого...