ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоря Дністрова (1980) / Вірші

 Вічне
Вітер у полі стежину колише.
Десь за обрієм плаче луна.
В чистій краплі води рождається тиша,
Засіває собою несказані досі слова.

Відшуміли століття. Відгули,
Об каміння розбившись, порослі оманою.
Тільки миті рахує загублене в небі «Ку-у-у-рли»...
Зачарована, бездиханною стану я.

Аби слухать правічне.
Відчувати в собі його сни.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-08-18 00:13:47
Переглядів сторінки твору 5246
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.198 / 5.5  (4.891 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.175 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.830
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.01.15 18:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 00:35:27 ]
Гарних снів, нехай насняться несказані щирі слова і загублене в шумі століть...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 00:41:32 ]
Женю, дякую за добре слово - щиро! Навіяло сьогодні у колотнечі буденній... Нехай несказане залишиться несказанним - отак воно краще)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 07:55:29 ]
Так, місце для таємниці повинно бути, хоча те несказане і розлучило мене з Бурштином. Зоре, а ви не знайомі часом з бурштинськими художниками і поетами?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 08:35:49 ]
Ні, Женю, з Бурштином у мене мало що пов'язує, хоч містечко і біля самісінького Рогатина.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 10:04:14 ]
мені сподобалося - весь вірш такий... майже відчутний на дотик - і стежинка, яку вітер колише, і тиша, що народжується з води :) і як завмирає подих від того всього... І глянь, Зоре, може, "в чистій краплі води"?
такий дивний ритм у вірша - майже верлібровий ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 22:48:58 ]
Олю, дякую за коректуру.
А ритм - то мені вітер нашепотів на вушко))
Поки стежину колисав...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-08-18 11:14:22 ]
Століття, порослі оманою...
Філософія глибока. А емоційна насиченість робить її ще глибшою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 23:06:14 ]
Пане Василю, ціную кожне Ваше слово. Бо рости ще - як до неба...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 15:51:11 ]
А я сподівалась на спільних знайомих ( розчаровано зітхаючи).
Оля гарно сказала, що вірш відчутний на дотик, отак і мені хочеться торкнутися мого Бурштину. На жаль, я зараз далеко від нього, а може оте "далеко" - я сама і створила.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 22:43:44 ]
Женю, до Бурштина зовсім недалеко. Може, надбужанці таки вартує торкнутися наживо свого минулого?) Аби несказане нарешті заговорило...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 23:25:48 ]
На жаль не все так просто...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 20:14:56 ]
Дуже гарно, Зіронько! :))
А ще виникає сум"ятливо-риторичне запитання:
а чи спроможний Літгерой прокидатися від того, що уві сні він намагався стягнути із себе ковдру і вкрити нею милу ЛГ, якої поряд немає, але яка
"відчуває в собі його сни" ?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 23:21:34 ]
Дяка, Василю!

Відвовідь така ж сум'ятливо-риторична, чи не так? Авжеж, може! І прокидається, напевно. Але, судячи із відгуків, кожен по-своєму бачить ЛГ... Мені по-своєму імпонує Ваше прочитання, щоправа воно дещо різниться від мого, задуманого...

Але загалом - як же це прекрасно, коли хтось прокидається, аби вкрити ковдрою ту, яка не поруч, але думками разом... У житті таке бува вкрай рідко.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-24 07:31:27 ]
Вітаю зі святом, Зіронько.
Нехай мріється, відчувається і засівається...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 00:38:55 ]
Женечко, і Тебе із найбільшим, найочікуванішим святом!

Сьогодні прокинулася у передчутті чогось неймовірного, адже 20 років країна, яка століттями вимріювала, вичікувала, виборювала цей день, святкує тільки раз. Сьогодні писала привітання від телеканалу - і думала, що ж можна сказати українцям, таким, як і я - простим людям. І знаєш, написала про віру в завтра (бо воно є і від нас залежить, яким воно буде) помимо всього решту... Мусимо вірити в свою країну, як у самих себе, навіть більше, ніж у себе - бо якщо так думатиме кожен, матиме справжнє економічне диво - як колись свого часу це зробила Японія.

Слава Україні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 01:08:25 ]
І ще - Женю, сподіваюся, що Тобі таки вдасться здійснити свої найбільші мрії саме тут, в Україні. Дуже-дуже у це вірю)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 07:03:02 ]
Дякую, так, мрії здійснюються, і думки матеріалізуються, і треба боротися, і вірити, вірити в першу чергу в себе, в свої сили і можливості, і надможливості, це я переконалася на власному досвіді, коли вісім місяців тому не повірила жодному діагнозу і, наразі, потрохи перемагаю їх усіх, та без друзів і без слова, це було б набагато важче.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 00:20:14 ]
Ет, ну їх, ті діагнози (щоправда, річ то така - ходиш, немов по бомбі)... Головне, щоб Ти вірила, щоб прагнула, а там воно додасться. Думаю, друзі і Той, що над нами - це найперші ліки.

Хоч загалом мені здається, що ми приходимо у цей світ для боротьби та ще трохи для страждань - вочевидь, коли усе добре, ми припиняємо свій розвиток...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 16:19:01 ]
Зіронько! Ваші філософські роздуми співзвучні зі словами Кобо Абе: "Навіть черв"як-дощовик не росте, якщо його шкіру ніщо не подразнює..." :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 23:28:05 ]
А ще він писав, що вартує тільки подумати, що ти програв, і в ту ж мить поразка розпочне свій хід)).
Мені видається, що він був типовою правопівкульною людиною - зосередженою на "світі в собі".
Щодо моїх "роздумів" - то швидше не роздуми, а результат пережитого...