ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоря Дністрова (1980) / Вірші

 Вічне
Вітер у полі стежину колише.
Десь за обрієм плаче луна.
В чистій краплі води рождається тиша,
Засіває собою несказані досі слова.

Відшуміли століття. Відгули,
Об каміння розбившись, порослі оманою.
Тільки миті рахує загублене в небі «Ку-у-у-рли»...
Зачарована, бездиханною стану я.

Аби слухать правічне.
Відчувати в собі його сни.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-08-18 00:13:47
Переглядів сторінки твору 6156
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.198 / 5.5  (4.891 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.175 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.830
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.01.15 18:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 00:35:27 ]
Гарних снів, нехай насняться несказані щирі слова і загублене в шумі століть...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 00:41:32 ]
Женю, дякую за добре слово - щиро! Навіяло сьогодні у колотнечі буденній... Нехай несказане залишиться несказанним - отак воно краще)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 07:55:29 ]
Так, місце для таємниці повинно бути, хоча те несказане і розлучило мене з Бурштином. Зоре, а ви не знайомі часом з бурштинськими художниками і поетами?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 08:35:49 ]
Ні, Женю, з Бурштином у мене мало що пов'язує, хоч містечко і біля самісінького Рогатина.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 10:04:14 ]
мені сподобалося - весь вірш такий... майже відчутний на дотик - і стежинка, яку вітер колише, і тиша, що народжується з води :) і як завмирає подих від того всього... І глянь, Зоре, може, "в чистій краплі води"?
такий дивний ритм у вірша - майже верлібровий ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 22:48:58 ]
Олю, дякую за коректуру.
А ритм - то мені вітер нашепотів на вушко))
Поки стежину колисав...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-08-18 11:14:22 ]
Століття, порослі оманою...
Філософія глибока. А емоційна насиченість робить її ще глибшою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 23:06:14 ]
Пане Василю, ціную кожне Ваше слово. Бо рости ще - як до неба...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 15:51:11 ]
А я сподівалась на спільних знайомих ( розчаровано зітхаючи).
Оля гарно сказала, що вірш відчутний на дотик, отак і мені хочеться торкнутися мого Бурштину. На жаль, я зараз далеко від нього, а може оте "далеко" - я сама і створила.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 22:43:44 ]
Женю, до Бурштина зовсім недалеко. Може, надбужанці таки вартує торкнутися наживо свого минулого?) Аби несказане нарешті заговорило...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 23:25:48 ]
На жаль не все так просто...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 20:14:56 ]
Дуже гарно, Зіронько! :))
А ще виникає сум"ятливо-риторичне запитання:
а чи спроможний Літгерой прокидатися від того, що уві сні він намагався стягнути із себе ковдру і вкрити нею милу ЛГ, якої поряд немає, але яка
"відчуває в собі його сни" ?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 23:21:34 ]
Дяка, Василю!

Відвовідь така ж сум'ятливо-риторична, чи не так? Авжеж, може! І прокидається, напевно. Але, судячи із відгуків, кожен по-своєму бачить ЛГ... Мені по-своєму імпонує Ваше прочитання, щоправа воно дещо різниться від мого, задуманого...

Але загалом - як же це прекрасно, коли хтось прокидається, аби вкрити ковдрою ту, яка не поруч, але думками разом... У житті таке бува вкрай рідко.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-24 07:31:27 ]
Вітаю зі святом, Зіронько.
Нехай мріється, відчувається і засівається...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 00:38:55 ]
Женечко, і Тебе із найбільшим, найочікуванішим святом!

Сьогодні прокинулася у передчутті чогось неймовірного, адже 20 років країна, яка століттями вимріювала, вичікувала, виборювала цей день, святкує тільки раз. Сьогодні писала привітання від телеканалу - і думала, що ж можна сказати українцям, таким, як і я - простим людям. І знаєш, написала про віру в завтра (бо воно є і від нас залежить, яким воно буде) помимо всього решту... Мусимо вірити в свою країну, як у самих себе, навіть більше, ніж у себе - бо якщо так думатиме кожен, матиме справжнє економічне диво - як колись свого часу це зробила Японія.

Слава Україні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 01:08:25 ]
І ще - Женю, сподіваюся, що Тобі таки вдасться здійснити свої найбільші мрії саме тут, в Україні. Дуже-дуже у це вірю)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 07:03:02 ]
Дякую, так, мрії здійснюються, і думки матеріалізуються, і треба боротися, і вірити, вірити в першу чергу в себе, в свої сили і можливості, і надможливості, це я переконалася на власному досвіді, коли вісім місяців тому не повірила жодному діагнозу і, наразі, потрохи перемагаю їх усіх, та без друзів і без слова, це було б набагато важче.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 00:20:14 ]
Ет, ну їх, ті діагнози (щоправда, річ то така - ходиш, немов по бомбі)... Головне, щоб Ти вірила, щоб прагнула, а там воно додасться. Думаю, друзі і Той, що над нами - це найперші ліки.

Хоч загалом мені здається, що ми приходимо у цей світ для боротьби та ще трохи для страждань - вочевидь, коли усе добре, ми припиняємо свій розвиток...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 16:19:01 ]
Зіронько! Ваші філософські роздуми співзвучні зі словами Кобо Абе: "Навіть черв"як-дощовик не росте, якщо його шкіру ніщо не подразнює..." :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 23:28:05 ]
А ще він писав, що вартує тільки подумати, що ти програв, і в ту ж мить поразка розпочне свій хід)).
Мені видається, що він був типовою правопівкульною людиною - зосередженою на "світі в собі".
Щодо моїх "роздумів" - то швидше не роздуми, а результат пережитого...