ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.01 23:54
осяяно вітражний
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні

С М
2026.10.01 22:54
Частина I: Принц Руперт Пробуджується(0:00–4:31)

Прощавайте, дзвони майстра храму
Його кіоск і чорний кмин
Ґречність вибраного слова
Едем обіцяний
Принц Руперт при скляних сльозах
Шафран шабат кров із повік

Іван Потьомкін
2026.10.01 21:39
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники

Світлана Пирогова
2026.10.01 20:31
Бринить над яром тиша десь далеко.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.

Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.

Володимир Бойко
2026.10.01 19:48
Москалям на вулкані Камчатки
Закортіло пограти у «прятки».
Хто хутчіше стрибав,
Булькнув в лаву й пропав
Й не паскудить терени Камчатки.

На КП на кордоні Хорватії
Запровадили тест з демократії.

Євген Федчук
2026.10.01 19:09
Коли упхались в Україну москалі,
Її скорити дуже швидко захотіли,
Але по пиці тільки добре ухопили,
Стаючи добривом чужої їм землі,
Знайшлось не так багато світових країн,
Які б відкрито москалям допомагали,
Солдат і зброю їм у поміч посилали.
І се

Артур Курдіновський
2026.10.01 16:23
Я вип'ю келих осені гіркої,
Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.

Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.

Борис Костиря
2026.10.01 14:52
Води ніколи не нап'єшся
З криниці чистої сльози.
Не зіграна на сцені п'єса.
Надірваний фагот грози.

Ти не пізнаєш цю криницю,
Її глибини, таїну.
Ідеї епохальні й ниці

Тетяна Левицька
2026.10.01 12:46
Захлинаюся зболеним віршем —
у сутемряві місяця німб.
Задивляюся в небо частіше,
щоб побачити Бога у нім.

Та пітьма затуляє Світило,
сіллю вкрила чумацький мій шлях.
Я колись божевільно любила

Ольга Садкова
2026.10.01 11:24
Розірвеш тенета власного страху,
зробиш перший крок —
і починають рости крила.
І ширшає обрій,
бо ти вже — над собою колишнім.

Треба лише втримати напрямок польоту,
аби вітри спокус

В Горова Леся
2026.10.01 07:56
Спокійне сонце з неба волошкового
Тепло зливає до мілкого полудня.
Та не встигає вщент його наповнити,
Як тінь густа бджолині крила сковує,
В омані дня, що обернулась холодом.

Зніміння пересилити чи станеться
В погожім завтра тихооксамитовім,

Віктор Кучерук
2026.10.01 06:52
Солодкувато-пряний запах
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.

Артур Сіренко
2026.10.01 00:42
Глиняні люди
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -

хома дідим
2026.09.30 23:11
ввійти у розповідь зненацька
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто

Іван Потьомкін
2026.09.30 20:55
Гніздо із пташенятами мавпочка знайшла.
Хотіла малечу всю обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати.
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика закри

Юрко Бужанин
2026.09.30 20:48
Тато донечку привіз
У село родинне.
Показав загін для кіз: -
Подивись, дитино: -
Бачиш, козлик бородатий
Походжає поміж кіз.
Хіба схожий він на тата?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоря Дністрова (1980) / Вірші

 Вічне
Вітер у полі стежину колише.
Десь за обрієм плаче луна.
В чистій краплі води рождається тиша,
Засіває собою несказані досі слова.

Відшуміли століття. Відгули,
Об каміння розбившись, порослі оманою.
Тільки миті рахує загублене в небі «Ку-у-у-рли»...
Зачарована, бездиханною стану я.

Аби слухать правічне.
Відчувати в собі його сни.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-08-18 00:13:47
Переглядів сторінки твору 6003
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.198 / 5.5  (4.891 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.175 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.830
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.01.15 18:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 00:35:27 ]
Гарних снів, нехай насняться несказані щирі слова і загублене в шумі століть...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 00:41:32 ]
Женю, дякую за добре слово - щиро! Навіяло сьогодні у колотнечі буденній... Нехай несказане залишиться несказанним - отак воно краще)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 07:55:29 ]
Так, місце для таємниці повинно бути, хоча те несказане і розлучило мене з Бурштином. Зоре, а ви не знайомі часом з бурштинськими художниками і поетами?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 08:35:49 ]
Ні, Женю, з Бурштином у мене мало що пов'язує, хоч містечко і біля самісінького Рогатина.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 10:04:14 ]
мені сподобалося - весь вірш такий... майже відчутний на дотик - і стежинка, яку вітер колише, і тиша, що народжується з води :) і як завмирає подих від того всього... І глянь, Зоре, може, "в чистій краплі води"?
такий дивний ритм у вірша - майже верлібровий ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 22:48:58 ]
Олю, дякую за коректуру.
А ритм - то мені вітер нашепотів на вушко))
Поки стежину колисав...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-08-18 11:14:22 ]
Століття, порослі оманою...
Філософія глибока. А емоційна насиченість робить її ще глибшою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 23:06:14 ]
Пане Василю, ціную кожне Ваше слово. Бо рости ще - як до неба...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 15:51:11 ]
А я сподівалась на спільних знайомих ( розчаровано зітхаючи).
Оля гарно сказала, що вірш відчутний на дотик, отак і мені хочеться торкнутися мого Бурштину. На жаль, я зараз далеко від нього, а може оте "далеко" - я сама і створила.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 22:43:44 ]
Женю, до Бурштина зовсім недалеко. Може, надбужанці таки вартує торкнутися наживо свого минулого?) Аби несказане нарешті заговорило...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 23:25:48 ]
На жаль не все так просто...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 20:14:56 ]
Дуже гарно, Зіронько! :))
А ще виникає сум"ятливо-риторичне запитання:
а чи спроможний Літгерой прокидатися від того, що уві сні він намагався стягнути із себе ковдру і вкрити нею милу ЛГ, якої поряд немає, але яка
"відчуває в собі його сни" ?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 23:21:34 ]
Дяка, Василю!

Відвовідь така ж сум'ятливо-риторична, чи не так? Авжеж, може! І прокидається, напевно. Але, судячи із відгуків, кожен по-своєму бачить ЛГ... Мені по-своєму імпонує Ваше прочитання, щоправа воно дещо різниться від мого, задуманого...

Але загалом - як же це прекрасно, коли хтось прокидається, аби вкрити ковдрою ту, яка не поруч, але думками разом... У житті таке бува вкрай рідко.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-24 07:31:27 ]
Вітаю зі святом, Зіронько.
Нехай мріється, відчувається і засівається...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 00:38:55 ]
Женечко, і Тебе із найбільшим, найочікуванішим святом!

Сьогодні прокинулася у передчутті чогось неймовірного, адже 20 років країна, яка століттями вимріювала, вичікувала, виборювала цей день, святкує тільки раз. Сьогодні писала привітання від телеканалу - і думала, що ж можна сказати українцям, таким, як і я - простим людям. І знаєш, написала про віру в завтра (бо воно є і від нас залежить, яким воно буде) помимо всього решту... Мусимо вірити в свою країну, як у самих себе, навіть більше, ніж у себе - бо якщо так думатиме кожен, матиме справжнє економічне диво - як колись свого часу це зробила Японія.

Слава Україні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 01:08:25 ]
І ще - Женю, сподіваюся, що Тобі таки вдасться здійснити свої найбільші мрії саме тут, в Україні. Дуже-дуже у це вірю)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 07:03:02 ]
Дякую, так, мрії здійснюються, і думки матеріалізуються, і треба боротися, і вірити, вірити в першу чергу в себе, в свої сили і можливості, і надможливості, це я переконалася на власному досвіді, коли вісім місяців тому не повірила жодному діагнозу і, наразі, потрохи перемагаю їх усіх, та без друзів і без слова, це було б набагато важче.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 00:20:14 ]
Ет, ну їх, ті діагнози (щоправда, річ то така - ходиш, немов по бомбі)... Головне, щоб Ти вірила, щоб прагнула, а там воно додасться. Думаю, друзі і Той, що над нами - це найперші ліки.

Хоч загалом мені здається, що ми приходимо у цей світ для боротьби та ще трохи для страждань - вочевидь, коли усе добре, ми припиняємо свій розвиток...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 16:19:01 ]
Зіронько! Ваші філософські роздуми співзвучні зі словами Кобо Абе: "Навіть черв"як-дощовик не росте, якщо його шкіру ніщо не подразнює..." :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 23:28:05 ]
А ще він писав, що вартує тільки подумати, що ти програв, і в ту ж мить поразка розпочне свій хід)).
Мені видається, що він був типовою правопівкульною людиною - зосередженою на "світі в собі".
Щодо моїх "роздумів" - то швидше не роздуми, а результат пережитого...