ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоря Дністрова (1980) / Вірші

 ***
Я так багато дечого хотіла!
Жила безмежністю - в тобі,
Відкрита сутність у земному тілі
Зв'язала крила і сказала - йди.

Було колись - без тебе - ані кроку,
У відчаї душа сягала меж,
Кричала німо зболена - але ж!
Зневажені слова вмирали одиноко.

2000р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-06-16 23:42:58
Переглядів сторінки твору 6666
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.891 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.175 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.01.15 18:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-17 08:17:28 ]
Файно.
Хочеться продовження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-17 22:04:16 ]
Дякую:-)
Справді, сама відчувала - наступні рядки так і просяться на папір. Але, пане Василю, то вже буде, певно, інша історія. Трохи веселіша)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-17 15:24:11 ]
Відкрита сутність у земному тілі
Зв'язала крила і сказала - йди. - вельми суперечні рядки в усіх сенсах...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-17 20:49:06 ]
А хто сказав, ніби жінка - створіння логічне? Тим більше людська душа...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-17 21:46:08 ]
Так чітко сказано і логіка очевидна - для чого створена жінка... Тим більше - людська душа...
Почитайте, корисно однозначно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-17 22:18:37 ]
Для страждань і любові - однозначно) Одне допомагає зрозуміти і відчути інше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-17 23:04:03 ]
Мудреці, та й Писання, стверджують, що жінка створена, як, власне, і чоловік, для більш конкретних речей, а страждання і любов, то наслідки і здобуття...

Без розуміння цього немає шансів стати людиною. :)
Та більшість цього і не прагне, так? :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-17 23:12:07 ]
То ви прихильник Ломброзо?)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-17 23:13:52 ]
О ні, мене завше більше тягнуло до Єв :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-17 23:32:38 ]
Не надто зациклюйтесь на "конкретних речах" - душа не менш конкретна і потребує вишуканої їжі. А то приєднаєтесь до "більшості", яка, видається, у вас не дуже в пошанівку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-17 23:34:02 ]
Ну як вам сказати в цілому про душу, щоби без обману і пафосу, а то ж, погляньте, - усі негідники у першу чергу про душу "турбуються", і так її кормлять, і сяк поять, і по церквах ганяють, і в самих церквах служби проводять...
І більшість, абсолютна більшість, 99,9% тих, що про душу часто згадують, натворили таких справ, що ні душі в них, ні серця, одна незагойна рана.(
Хіба рани накормити?..
"Будьте як діти!" це ж, неначе, про щасливу цілісність потреби у земному житті? Чи ви, о Зоре, про життя неземне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-06-17 23:28:10 ]
Вам не здається, що "багато дечого" - протирічать одне одному?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-17 23:34:32 ]
Мріє, згідна із Вами. Але ж - отого "дечого" інколи буває так багато, чи не так?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-06-17 23:53:14 ]
Мій життєвий досвід підказує, що приємного "дечого" ніколи не буває багато )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-17 23:42:25 ]
Думаю, п.Даймоне, кожному із нас треба дбати про власну душу, тіло. Бо чужа - завше, як темний ліс. Та й про що ви - йшлося про звичайну логіку в тексті, яку п. Костянтин не запримітив - бо суперечлива. А ви мовите про якісь вселенські глобальні речі)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-17 23:50:55 ]
:)
О так, звичайно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-17 23:51:46 ]
:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-17 23:57:08 ]
Мріє, а найбільше забагато не буває мрій (вибачте за тавтологію). Адже саме про них йшлося у тексті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-06-17 23:59:44 ]
Таки так )