Автори /
Ксенія Озерна
Рубрики
• Коротко
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Спомин
•
Гроза
•
***
•
народжена в січні
•
Білíй!
•
2015-ому на прощання – іди із миром
•
Не спиться...
•
Симфонія смутку
•
***
•
непрозорість
•
***
•
***
•
За нашу і вашу свободу!
•
***
•
***
•
Палімпсест
•
Тільки вальс або Віднесені віршами
•
Вірші
•
Понадосіннє
•
***
•
Там, де ти...
•
***
•
***
•
Не
•
***
•
***
•
Ніч
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Різдвяна трепета
•
З Новим роком!!!
•
***
•
***
•
Осіннє
•
Навіяне...
•
музико_осінь
•
***
•
***
•
***
•
У трьох малюнках - літо...
•
***
•
***
•
Не ті слова, не та молитва...
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
а весна іде за весною
•
ще тільки березень...
•
***
•
світлому лицарю світлого слова
•
пиріг із вишнями
•
***
•
І таке буває...
•
***
•
***
•
хризантемна весна
•
***
•
букетик спогадів
•
у такий іронічний день...
•
*****
•
***
•
***
•
***
•
тобі...
•
СІМ'я
•
***
•
***
•
***
•
ти...я...ми...
•
***
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
А літо облітає…
Пелюстки, неначе дні,
Пелюстки, неначе дні,
надвечірніх молінь вітрила
напинає зустрічний вітер
напинає зустрічний вітер
Осінь у віршах, осінь в житті,
Дні, заосінені віршами,
Дні, заосінені віршами,
На бездоріжжі і осінь дорогою стане -
Вільною без обмежень, рвійною наче війни,
Вільною без обмежень, рвійною наче війни,
Згадую серпанок того літа,
Вітром переплетені слова.
Вітром переплетені слова.
Вітер позривав сливки-сережки,
Дощ - і ні туди ані сюди.
Дощ - і ні туди ані сюди.
Весна засіває розгублений цвіт…
У безчассі леткому нелегко зростити сльозою.
У безчассі леткому нелегко зростити сльозою.
Вона рахувала сніжинки,
вона рахувала січні,
вона рахувала січні,
Нова сторінка – перший білий голуб
злетів у вись. Немов причастя
злетів у вись. Немов причастя
невже цей рік мине і з ним усі важкі хвилини
багато різних днів й одне-єдине миро
багато різних днів й одне-єдине миро
Півчверті за північ, а ніч від землі аж до третього сьомого неба.
Сайти, картинки, відео, світло червоне, вибрики доктора Веба.
Сайти, картинки, відео, світло червоне, вибрики доктора Веба.
Річка не спить. Ніч мерехтлива надворі.
Сиве волосся вербне тихо гойдає зорі.
Сиве волосся вербне тихо гойдає зорі.
Ніч. Місяць у небі струною .
Клепсидро осіння, ти стала сьогодні хисткою.
Клепсидро осіння, ти стала сьогодні хисткою.
чи можливо забути себе призабути і час і місце
магістраллю іти вперед не торкнувшись розлитого місяця
магістраллю іти вперед не торкнувшись розлитого місяця
Війна закінчиться,
Цвістиме калина край поля,
Цвістиме калина край поля,
відболіли слова
віддзвеніли камінні дороги
віддзвеніли камінні дороги
Україно, вставай!
По периметру серця - вогні!
По периметру серця - вогні!
-На коня!- запрошує сісти аномально прихильний січень.
А кінь дерев'яний... Хитливо тупцює на місці.
А кінь дерев'яний... Хитливо тупцює на місці.
така розніжено-зманіжена зима
метільний вальс танцює осінь
метільний вальс танцює осінь
Розгортаю сувій.
На передньому плані - теплó.
На передньому плані - теплó.
Можна тебе запросити на вальс,
мій тільки в мріях існуючий друже,
мій тільки в мріях існуючий друже,
Незахищені крила Ікара.
Невід'ємні від болю і часу.
Невід'ємні від болю і часу.
Осінні квіти. Спалахи осінні.
Усе, як сталося. Усе, як мало бути.
Усе, як сталося. Усе, як мало бути.
Ти думаєш...
легко
легко
Там немає доріг. Тільки відстані в зоряних милях.
Там немає дверей - зачинятись не треба від Бога.
Там немає дверей - зачинятись не треба від Бога.
У руці молоток, аритмічне стакато у серці,
і безумство в очах - добити без промаху. Все
і безумство в очах - добити без промаху. Все
міжсезоння рядків
незачаті думки
незачаті думки
Не виспівуй моєї пісні. Ти – чугайстер, отож, шугай
поміж віт і годуйся вітром. Не віддам тобі днів своїх.
поміж віт і годуйся вітром. Не віддам тобі днів своїх.
відлуння ти просто відлуння і так я тебе наречу
ти будеш останній до серця пригублений звук
ти будеш останній до серця пригублений звук
Черствіє вітер – душить смак лугів…
Непереборне біситься в пустому.
Непереборне біситься в пустому.
Трійкар водицю віз, гриміли відра,
смутніла тиша ще не зорана дощем.
смутніла тиша ще не зорана дощем.
Так боязко мені в тенетах мрій
без видимої точки доторкання.
без видимої точки доторкання.
На переході доріг і прощ, в еклектиці словоблуддя
шукаю сліди вогненності, завислі у слові: «Забу-у-удь…».
шукаю сліди вогненності, завислі у слові: «Забу-у-удь…».
Я знаю, що ти небесна
земле, надією скресла,
земле, надією скресла,
стікають фарбою картин
твої озимлені рамена
твої озимлені рамена
В тобі весна, ти знову плачеш -
Тонке надріззя тіло пропече -
Тонке надріззя тіло пропече -
Ти мене не забув – дикі коні станцьовують холод.
І підсніжна трава прозирає незримо на схід.
І підсніжна трава прозирає незримо на схід.
У півпросторі неба золота павутинка, на котру упіймається ніч.
У півпростір води зазирають і сонце, і зорі – зазираю упіймана я
У півпростір води зазирають і сонце, і зорі – зазираю упіймана я
Перекотисніжок родився на дорогах,
пора різдвяній зірці зацвісти.
пора різдвяній зірці зацвісти.
2013-ий
шаленокруг
шаленокруг
Намарилося…Небо, виповнене вщент, -
ось-ось осиплеться, йому забракне сили
ось-ось осиплеться, йому забракне сили
Листопадовий крик.
Лише тінь так уміє мовчати.
Лише тінь так уміє мовчати.
Я прочитаю всі твої зітхання,
тремтіння зір, опалих наяву,
тремтіння зір, опалих наяву,
Шукали вирію
і ми, і чорні крýки,
і ми, і чорні крýки,
де ти, розвійнице
із жовтосмутку,
із жовтосмутку,
в чорториях душі надто п’янко
а листя злітає і осінь іде під укіс
а листя злітає і осінь іде під укіс
Їй підкорилось все –
стежки, дороги і шляхи далекі.
стежки, дороги і шляхи далекі.
осінь - весняна повінь
прочерк напроти змісту
прочерк напроти змісту
Зависла тиша у передгроззі понад покосів благальні очі,
За мить до скрипу воріт міжхмарних рятують душі усі, хто може.
За мить до скрипу воріт міжхмарних рятують душі усі, хто може.
простір між часом за вогнищем світла
та чи врятує м'ятний льодяник
та чи врятує м'ятний льодяник
Опівнічна згуба,
китичка полинна,
китичка полинна,
І знову слововитвір, знову ти, у кожній гілочці_рядочку невід’ємний,
в анфас і профіль схожість «на лице» - мені тебе таким намалювала
в анфас і профіль схожість «на лице» - мені тебе таким намалювала
Годинник старої ратуші колошматить ранковий час,
спішить_поспішає вулиця - у справах, а, може, і просто так,
спішить_поспішає вулиця - у справах, а, може, і просто так,
залицяється травень...
то до вишні, а то до бузку
то до вишні, а то до бузку
Долонька у мами, долонька у тата,
а ніжки у мене, мені ж крокувати!
а ніжки у мене, мені ж крокувати!
цей слід заростає травою, бо падає дощ,
а трава поглинає стежину і ти не прийдéш
а трава поглинає стежину і ти не прийдéш
на дві половинки розкроєно небо
летіли лелеки для тебе й для мене
летіли лелеки для тебе й для мене
Вона - поза дзеркалом, матриця всесвіту.
Та чи збагне його погляд це, зрештою,
Та чи збагне його погляд це, зрештою,
Тріщать у руці горішки...
Тричі проклята, тричі свята.
Тричі проклята, тричі свята.
крок привідкритий - до неба, землі і до голосу
оберт за обертом - погляд у погляді - ключ
оберт за обертом - погляд у погляді - ключ
о, не втечеш, коли ти вже ошлюблений,
весь у глазурі - шукав_то за здобою
весь у глазурі - шукав_то за здобою
скажи мені неправду - я повірю
що квіти у гаю лише для мене
що квіти у гаю лише для мене
Залюлюкає вітер сльози -
зими березневі метіння
зими березневі метіння
не дивись на кору - шершава
не веди лік рокам - повір
не веди лік рокам - повір
мій годиннику часу із слів
тих, що можу комусь ще сказати
тих, що можу комусь ще сказати
завірюха прийшла із вітром
вже у парі вони давно
вже у парі вони давно
в'юнка ваніль твоїх рук проростає у звуки
розбиває повітря і вітром стає карусель
розбиває повітря і вітром стає карусель
Люби не весну, не казку,
і не цвіт, що лише п'янкий.
і не цвіт, що лише п'янкий.
Ірій снігів чолом тобі, зéлене хлібно_озима.
Метена стежка - рук свіжоскладений вірш
Метена стежка - рук свіжоскладений вірш
ні болю, ні щирості, ні каяття
просто дорога, тільки іти, тінь невідкупна
просто дорога, тільки іти, тінь невідкупна
ти мені дарував не троянди - життя
пелюстково_розквітлі хвилини
пелюстково_розквітлі хвилини
сонце надвечірнє
день згорає плаєм неба призахІдним
день згорає плаєм неба призахІдним
русалка* забавлялася у житі
де літо синьо_води розлило
де літо синьо_води розлило
мій добрий бісику,
вже крона літ рясна
вже крона літ рясна
цей рік піднебесся... призвідець огню
огненними водами змиє кордони
огненними водами змиє кордони
у фотелях снігів рік вчорашній заснув
невагомістю дня ніжно танула ніч
невагомістю дня ніжно танула ніч
ці вікна поміж справами і ти,
як планово прочитаний роман
як планово прочитаний роман
сторінок стихія
доля перелатана
доля перелатана
ти - моя алебастрово-біла скульптура,
у повен зріст і без права на хід,
у повен зріст і без права на хід,
полонено вечір мліє у
твоїх руках
твоїх руках
із галузок у віття
у плетиво щемно-тремтливе
у плетиво щемно-тремтливе
хто ти?... привід невідв'язний,
стиглості невідгомоння,
стиглості невідгомоння,
- п'ю тебе, не уп'юсь, утоплюсь у тобі, Листопаде,
- що ти, Осене, кажеш, не думай, не смій і ніколи не буде між нами ніякої зради,
- що ти, Осене, кажеш, не думай, не смій і ніколи не буде між нами ніякої зради,
твої крила вітрила
бажаний хаос
бажаний хаос
поки проби зніме із трибун ювелірно-довершений час
з невловимим кінцем оселилася казка в серцях
з невловимим кінцем оселилася казка в серцях
твоя щедрість у сонця назичила те що не гріє
і під шум бутафорний іде твоя слава увись
і під шум бутафорний іде твоя слава увись