ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар

С М
2026.09.26 23:53
я шпигун
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи

Володимир Бойко
2026.09.26 23:12
Стратегія без тактики – що теорія без практики. Закономірність законом не міряна. Сердечні стосунки обертаються сердечними травмами. Навіть люди з високим IQ в кінцевому підсумку можуть виявитися нелюдами. Що вже казати про «верхи» московські…

хома дідим
2026.09.26 22:23
а хтось же вимикає ліхтарі
і зачиняє час від часу брами
на самоті
без драми чи дорами
ймовірно без думок
без особливо мрій
яке їм діло далебіг
чи ти поет

Вячеслав Руденко
2026.09.26 20:09
Чи був він гарним завдяки
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,

Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,

Борис Костиря
2026.09.26 15:57
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у

Іван Потьомкін
2026.09.26 13:33
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.

Ольга Береза
2026.09.26 12:02
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.

Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже

Ірина Вовк
2026.09.26 07:51
VIIІ. СКИНУТИЙ З ПРЕСТОЛУ У розкішних термах – міських лазнях Помпей – ранок минав у лінивій млості. Багатий патрицій Секст відпочивав у басейні з теплою водою. Два темношкірі раби-чужинці без упину обмахували його пальмовим листям, а третій розтирав

Віктор Кучерук
2026.09.26 07:30
Вересневої ночі
Не засну, як на сміх, -
То заплющую очі,
То розплющую їх.
Я крізь темряву кличу
Марно душу німу,
Бо мовчиш таємниче
Невідомо чому.

Віктор Насипаний
2026.09.26 01:43
Немовби в зошит в лінію косу
Ще ледве пише дощик букви вкрап.
А між рядками осінь губить сум,
Плете до школи тяжко дітвора.

В калюж дзеркалах нас ховає день.
У хвилях жовтих кленів тане тиш.
І сонця крихти вороння краде.

хома дідим
2026.09.25 23:25
за горми за морями
де гарують моряки
хтось нашукує нестями
чи марніє навпаки
як би не було порядно
чи парадно залюбки
чуєш перебір гітарний
поринаєш у думки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ксенія Озерна / Вірші

 ***
Образ твору цей слід заростає травою, бо падає дощ,
а трава поглинає стежину і ти не прийдéш
барабанять дощі у короткі гудки без гордині
ти не бачиш, не чуєш, не прúйдеш, ти зайнятий дуже, авжеж

а небо ховається в хмари, як падає дощ
на бантúні легка павутинка - вода проникає углиб
на вустах, як молитва, ім'я - до людини, до бога, до сина
навіть дощ зупинився, а сил залишúлось всього лиш на схлип

не вигріє сонце, весна не відновить родину
старенька, як світ, а така беззахúсна хатина
мама_земля_Україна, а дітоньки_діти - горóшини сліз
віє вітер, скриплять ясени, край села не засне тополина

2012

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Агата Вісті 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Мар'яна Невиліковна 5 Любитель поезії / Майстер-клас

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-04-23 23:05:30
Переглядів сторінки твору 8343
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.954 / 5.33  (5.045 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.772 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.06.16 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 15:47:30 ]
Вот изумили...)))! "не прИйдеш"- нормальное ударение.
И здесь Вы делаете наголос, а вот " неприйдЕш" проходит как литературное...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 15:56:40 ]
изумлённо...????))) и ветренно...
исправимся!!!
минутное делишко

дякую,Вітрику, рада тобі,
ми ж на ти, давненько

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 16:02:10 ]
Отож...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 16:20:25 ]
Блюзово, Ксеніє...
Проникнувся з вдячністю.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 16:30:43 ]
thank you very much)))
лю

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-24 19:09:59 ]
Мені прочиталася у вашому вірші така поезія:
(не сердіться за трохи інший кут зору):

цей слід озветься травами
дощ монотонно лопотить по звивистій стежині
гудки короткі
без гордині
не бачиш_не почуєш
чагарі буднів – зела перепон
не йдеш
говіють невідкладно справи
у вирі часових пожеж

небо ховається над хмарами
латає трави гострий дощ
а на бантині – невагома павутинка
волога просочилася углиб
із вуст – молитва –
до людей, до Бога і до Сина
міліє дощ
сил не лишилося /лишень – на один схлип/

марніє край села сліпа хатина
небога
стара, як світ
беззахисна
земля блаженна
Україна
а діти – горошини сліз
вітром розвіяні
і десь похована між травами твоя стежина

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 19:32:22 ]
класно!!!
це дійсно інший кут зору,
але тут немає уже тієї "моєї" правди,
дякую

не серджуся, хоча сердитися - це супер,
це значить, що дощ не поглинув ще повністю
разом із стежиною)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-24 19:42:27 ]
Золоті слова щодо "правди".)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 19:55:05 ]
авжеж)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Ілона (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-25 09:11:09 ]
"мама_земля_Україна, а дітоньки_діти горошини сліз"
Правда.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-25 13:10:29 ]
Вітаю, Ілоно, дякую за прочитання і коментар.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-25 13:34:49 ]
Щемно, Ксень! Написано від душі. І душевно все поєднано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-25 19:46:03 ]
дякую, Іванку)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-25 19:01:54 ]
Мовиш про зневіру, Оксанко...
Видається мені, що не все так печально. Ну хоча б тому, що слід заростає не татарником...
І у сльозинці, росинці, травинці проросте стеблинка надії.
Веселіше, Оксанко!
Не сумуй! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-25 19:54:50 ]
не тільки)
знаєш, як колись у школі, нас вчили аналізувати твір,
так і тут, кожне слово для мене значиме,
нічого зайвого)
я не сумую, але часом хочеться написати правду такою, як вона є, та чи варто, певно, що ні(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 15:55:42 ]
Борщу я так і не дочекався.
Мене не здивувало і відштовхнуло напівбіле віршування. Його я сприймаю позитивно. Бо буває не біле і не напівбіле, але римування. А от напівбіле віршування... Красиво виходить.
Шкода, що немає нічого про борщ. Моя бабуся варила борщі та овочеві супи, які пахли літом. Кріп - саме він, був чи не головною ознакою цього сезону на радість школярам і вчителям. Я не уявляю літніх страв без кропу. А малюнок хати я не зміг уявити без борщу. Бабуся вміла їх варити... Приблизно так, як Ви вірші. Ті борщі мені нагадують про сучасне і про минуле. Сільські борші і нинішні - хай навіть Княжичі ще не столиця.

З повагою і без флуду,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 15:56:23 ]
"і не відштовхнуло напівбіле віршування".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-01 19:00:40 ]
О, якби ж я знала, що ви любите борщ...
Буду мати на увазі,
дякую за схвальний відгук, приємно це чути від вас,
а борщі у нас колишні, бабусині, ми ж від Княжичів далеченько:).