ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.20 13:06
В спіралі скручується час.
Змією скручується простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?

Який у світі чародій
Поверне запахи минулі?
На сцену вийде лицедій,

Ольга Олеандра
2026.06.20 12:39
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.

Іван Веселий
2026.06.20 11:23
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!

хома дідим
2026.06.20 09:20
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підніме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ксенія Озерна / Вірші

 У трьох малюнках - літо...
Образ твору Зависла тиша у передгроззі понад покосів благальні очі,
За мить до скрипу воріт міжхмарних рятують душі усі, хто може.
Художник - Небо, графіт у руки і вже малює на повні груди.
Картина перша – «В стеблинку Вітер», такий несмілий, як ти уперше,
мій слово_верше.

Мужніють руки, картина друга – «В сорочці жита» - сто тисяч терцій,
Упівдороги розверзлось поле, волошка вголос волає - «жити»,
Торкання зрілі вгинають колос, небес грімниця влучає – стогін.
У кожне зерня вливає серце гроза_живиця, життя хлібина -
стожарне скерцо.

Картина третя - «Колиска сонця», у-ааа, - до Бога відкриті дверці,
Звершилось диво і манна буде - не всім по праці, не так правдиво…
Згори видніше, угору важче – графіт буває і гірший_кращий,
Картин без ліку, без віку – небо, у фарбах руки, без фарб не треба -
неба…

2012

Знаю про "неба-треба",
але...





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-06-25 15:12:04
Переглядів сторінки твору 2856
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.803 / 5.5  (5.045 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.772 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.06.16 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-25 16:08:09 ]
Чудово!Ксеню! А неба - треба, треба... ой, як треба!
Давно в тебе не був - а ти все красивіша і красивіша!
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 16:11:42 ]
о так - тепер ти пишеш, а я малюю:)
дякую, будьмо!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-27 11:35:27 ]
Погоджуюся з Саландяком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 16:48:08 ]


"Зависла тиша у передгроззі понад покосів благальні очі" - літнє передгроззя - найдухмяніше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 21:48:57 ]
літній дух сіна)))
і волошкові благальні очі...
дякую)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 17:01:35 ]
А четвертий малюнок - це Ваша світлина на головній сторінці.
Я уявляю басейн. Настільки мене позитивно вражає блакить чистих вод штучної водойми. А на тлі цієї води - Ви.
Щоправда, не на східцях, а якось наче на дні ногами, яких не видно :)
Моя сусідка каже, що це сієста, коли ми з нею майже не перегукуємось через вулицю, а чуємо усе сказане і несказане. Настільки буває прозорою і тиша.
Я її упіймав - оцю тишу, у першій строфі Вашого художньо-поетичного твору. Саме "художньо" і саме "поетичного". Такий дивовижний збіг.
Потім додалась музика. Це вже друга строфа-картина. З астрономією. Мені подобається це сузір'я північної півкулі небосхилу. Це і Плеяди, і Стожари. Також Thuraya. Так її кличуть араби.
"Гей, Ви, Стожа-ари, мені насняться ваші ча-ари".(с). І ця пісня, можна сказати, гімн моєї сердечної прив'язаності (прикутості) до пісенного багатства нашої України.
Картина третя. Захід. "Колиска неба". Чудова метафора, доречна рима :)

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 21:58:44 ]
О Гаррі, зараз вечір і можна продовжити малювати картини... словами, поглядом, на дотик і на смак,
розкуто_прикуті, пісенні, з музичним супроводом
цвіркунів і серцебитттям...
Дякую щиро за таке дивовижно_доречне і художньо-поетичне відчуття)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-25 17:10:02 ]
Малювала поетка літо,
Не жаліла яскравих фарб:
Колос жита, у полі квіти,
Сонце літнє, неначе скарб...
Я читала уголос вірші,
Мов купалася у житах...
Ну чому мої вірші гірші,
А у Ксені такі, що АХ!!! ;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 22:05:26 ]
ой, не грішіть із тим "гірше")
а миттєва реакція на написане? - і весела, і дотепна, і влучна)
Дякую за класний експромт,
а останні два рядочки пропускаю мимо вух:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 22:05:56 ]
ух:)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 22:12:41 ]
Моцно, Ксень! Оригінально і сміливо (поетично).Три картини поряд - то панорама.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 22:21:45 ]
дякую,
так, сміливість у грозу - ще те питання)))
хіба що поетична:)