ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині, хто не ідіот,
іспанський відчуває сором
за неотесаний народ,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ксенія Озерна / Вірші

 Симфонія смутку
Образ твору Річка не спить. Ніч мерехтлива надворі.
Сиве волосся вербне тихо гойдає зорі.
Не спиться мені і млину старому.
Ледь чутно як понад нами скрипку скрипаль втішає.
Може, він знає щастя, може, журу без краю.

Я і вітер отерпли на мить обоє.
Серце іде назустріч хвилі струни тремкої.
Безвітря, а звуки такі бентежні.
Он і старезний явір струшує зорі у воду.
Хто б отрусив минуле, корінь омив зі споду...

Спогади...
Спогади. Спогади - крила лелечі.
Місяць легку намітку кинув вербі на плечі.
Нічна меланхолія. Скрипка плаче.
Скільки смичків потрібно, щоби залатати рани?
Симфонія смутку... Перша весна без мами.

08-15.05.15.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-05-09 19:15:19
Переглядів сторінки твору 4845
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.045 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.772 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.16 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 19:42:07 ]
Ксеніє, твоя перша весна без мами... Розумію, що відчуваєш. Сильно написано! "Скільки смичків потрібно, щоб залатати рани?" - ой, такий рядок можна написати тільки зболеним серцем!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2015-05-10 16:56:33 ]
І без нас одного разу для кожного буде якась весна чи інший період. Я от звикаю до думки, що життя теж колись настільки втомить, що я його подарую Вічності. І вона з кожним дарунком набиратиме собі ресурсів.
Пронизливо та щемно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-05-11 01:25:27 ]
Ця рана не залатається ніколи... просто вчишся жити з нею, і живеш далі...
цим віршем нагадались мені мої -надцять весен без мами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-11 11:42:49 ]
Глибокий, гарний, майстерний вірш!
Дякую Ксеню за пережиті емоції...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-05-15 14:40:51 ]
Дякую за відгуки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-15 16:36:05 ]
... Ксеню - все буде! все бУде-все будЕ!.. нас не буде, а все будЕ!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-05-15 19:17:38 ]
Яке ж потрібно мати чутливе і добре серце, щоб так чуттєво зрозуміти та майстерно передати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-05-17 12:11:06 ]
Щиро дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2015-05-18 17:14:24 ]
мамине - це завше, як натягнута струна! Болючо, але майстерно! Прегарні образи, Ксеню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-05-18 17:20:38 ]
Дякую тобі і твоїй зіроньці за підтримку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-19 13:05:33 ]
Вашій матері - низький уклін. За те, що зуміла відкрити перед Вами красу сього світу, прищепити любов до нього і до людей у ньому. Вірю, що навіть там, за межею, вони завше з нами.

Щемно - аж до болю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-05-19 17:00:45 ]
так, завше з нами. дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
просто Вільшанка (Л.П./М.К.) [ 2015-12-19 17:20:05 ]
...а в мене - перша осінь(((
Світла їм пам*ять, нашим голубкам...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-12-20 18:20:07 ]
Пам'ятаймо!