Автори /
Тетяна Флора Мілєвська (2011)
|
Рубрики
• Філософія осені
• Україні з любов`ю
• Переклади з російської
• твори російською мовою
• Андріївським узвозом
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
а дощу все немає
•
Костьольне
•
Повернуся сонечком
•
Запросіть мене у мрію
•
І утішусь...
•
Наче
•
***
•
...
•
...
•
Не розкладаю
•
Осінь - вкотре?
•
Спадало сонце за картину
•
***
•
***
•
Як латинянка
•
Увы?
•
Де не була
•
...
•
А король...
•
...
•
Наслідування
•
Імпресія
•
Русалка під мостом співає!
•
Життя не буває зайвим
•
Все точки над и уберу
•
Для Тетян
•
...
•
Башмаки деребанят восток
•
І особисте
•
***
•
*** (Нема нічого - тільки я і стіни...)
•
Дякую за спокій
•
Засіяло країну маком
•
Маки-маки небеснозорі...
•
***
•
Афгана небо отпускало тихо
•
Володимир Висоцький
•
***
•
Громадянське
•
"Шахматисту"
•
Я вас забувала
•
***
•
Вся жизнь в Булгакове у нас!
•
А я чужая
•
Хто я?
•
До хмар
•
Спас
•
Кто виноват
•
Грустно
•
Серпень
•
Помилка
•
Мій сад
•
Только разве поможет - "прости"?
•
***
•
Емоція дня
•
Здравствуй, мать из России
•
Життям лелію
•
Не порок
•
А ви ніхто
•
Пам`ятник Сагайдачному
•
***
•
Как
•
Відповідь (Я не чекаю)
•
Весна
•
Диво
•
Борімося - поборемо!
•
Героям Слава!
•
Україна на нерві
•
А что значит - друзья предают?
•
Києву
•
Напередодні-2
•
Напередодні
•
Обыватель
•
Ну, что, игрок
•
И о тебе/ cебе
•
Кидати чи вкидати?
•
Мій Клон (Про Коня)
•
***(Василю Симоненку)
•
Ми на відстані безіменній...
•
Воландом
•
Примарилось...
•
І знову про сіль
•
Коли
•
Бабусі
•
Роняю мысленно слова…
•
Ні про що
•
Танцует женщина вдали
•
Рассвет
•
Сум утік....
•
***(Усе, звичайно, скайп не передасть...)
•
***(Захворіла осінь, знов грипує)
•
Ба хай ( А це ж ми...)
•
Вересень
•
Інтимно осінь догора...(Миколаїв у листопаді)
•
На все життя
•
Спам-життя
•
Я не нудист
•
Холодно?
•
не буде польоту
•
* * *
•
Happy Life
•
Де метеликова хата?
•
Така доля
•
Весь час у осені живу
•
Не моя...
•
Моя душа на дотик
•
За муром
•
Маки засіяли...
•
Ось нічне вікно... (Переклад
•
Живу!!!
•
Світанок
•
Безталанна...
•
* * *
•
Помилка ( Ошибка Марина Цветаева)
•
зорі плакати не вміють
•
Спогаду...
•
Частівки
•
За кадром осінь
•
оновлення
•
Не зло
•
Свобода(2)
•
одинокие души
•
Жіноче літо ( Марти Январської)
•
Осінні рими
•
Свобода
•
Може, це рими?
•
Вітальне Любі Долик
•
Вересень. Тепло...
•
Безкрилість
•
Я ще прилечу...
•
Серпнева казка
•
Неворогу
•
Відьма
•
А ви?
•
Випадковість...
•
Я не зеро
•
Мить удвох
•
Липневе кохання
•
* * *
•
* * *
•
Романтик Переспів вірша
•
* * *
•
* * *
•
Чому зникає щастя...
•
наймити
•
А я була птахом певно...
•
Згадуючи Висоцького...
•
Літнє
•
Де причини?(відгук до "Не..." Лесі Геник)
•
А ти не помітив…
•
Море
•
А казка тут живе і нині...
•
Розмова, почута в маршрутці
•
Щасливі
•
Буває...
•
Хто мрію бачив...
•
Отцу
•
Сніданок для Сонечка
•
Дощ
•
Двовірші
•
Спека
•
* * *
•
А соль?..
•
Містерії нема
•
Диригент дощу
•
* * *
•
А літо перейшло вже у літа... / Жнива
•
* * *
•
* * *
•
Твій світ
•
* * *
•
* *
•
Літня злива
•
Синові
•
Поет і Муза ( відгук про вірність)
•
Гармонія
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Нудно
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Ти мій
•
Рафаэль или сапоги
•
Запитай
•
Віддзеркалення
•
Ату!
•
Так сказал Заратустра
•
* * *
•
* * *
•
наивность
•
* * *
•
* * *
•
До першотравневих закликів* відгук
•
Ніч
•
Не пробачені...
•
Кохання
•
Про всяк випадок ... Тема четверта, сенсова
•
Лед
•
Нещасна (переспів
•
Для чого
•
* * *
•
* * *
•
Околдованы
•
МІЙ СВІТ
•
я тебе проклинати не буду....
•
а місяць випиває море...
•
я лишь ветка
•
* * *
•
А що буває....
•
Відповідь на пародію Івана Гентоша
•
Бажання
•
ПРОЩЕННЯ?..
•
Думка друга
•
Думка перша
•
Я ЦІЛУВАЛА СОНЦЕ В ГУБИ
•
* * *
•
Пародія "Спілі вишні"
•
* * *
•
* * *
•
До друга
•
Одиночество
•
* * *
•
Карусель любви
•
Спогади...
•
* * *
•
* * *
•
немного непоэзии
•
Тема: №16 Високочола
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Де кольори?
•
* * *
•
Два листи з дна
•
думки вголос
•
Чудо світу ( літні спогади)
•
* * *
•
* * *
•
Я - осінь
•
Три крапки...
•
* * *
•
Усе випадково...
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Переспів вірша Миколи Браги
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Моя ГАЛАКТИКА
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Живи сьогодні!
•
* * *
•
Я така класна...
•
* * *
•
Карусель любви
•
Годинник часу (вільний переклад piosenka Tadeusza Woźniaka)
•
* * *
•
Я нічия (споглядаючи картину Едварда Мунка)
Переглянути всі твори з цієї сторінки
а дощу все немає.
ворожа пилюка влягалася спати.
ворожа пилюка влягалася спати.
Заплачу за всі плачі
Що постали на дорозі
Що постали на дорозі
Поховайте мене далеко,
десь отам, де земний лелека
десь отам, де земний лелека
Запросіть мене у мрію,
де душа уже не мліє,
де душа уже не мліє,
Захурделило не тут,
бо земля, мов темний нут:
бо земля, мов темний нут:
Наче струнка,
ноги і руки цілі,
ноги і руки цілі,
Мармурові сходи -
Колір молочаю,
Колір молочаю,
Не умирала,
та воскресилась.
та воскресилась.
В фіолетовім небі
недоспівана пісня
недоспівана пісня
Не розкладаю на за і проти,
існує вічний життя супротив,
існує вічний життя супротив,
Із чого складається осінь на схилі свого життя?
Так лагідно вітер просить, так дихає небуттям,
Так лагідно вітер просить, так дихає небуттям,
Спадало сонце за картину,
Темнішав обрій, - я сама
Темнішав обрій, - я сама
Солнце-форму, как рифму,
я возьму без огня,
я возьму без огня,
За вікном поселився дощ,
Без байдужих й величних площ,
Без байдужих й величних площ,
Рима коханка Риму? Я вже забула це.
Ромула прещасливе бачу своїм лице.
Ромула прещасливе бачу своїм лице.
Я не праздничная птица.
И не в стае воронья.
И не в стае воронья.
Де не була, і де вже ніколи не буду.
Вітер зриває із неба сіру полуду.
Вітер зриває із неба сіру полуду.
И я, и комната грустны.
Мы так ведь оба не земны.
Мы так ведь оба не земны.
Що найгірше... Зникають люди
Понад берегом в річку. Бути
Понад берегом в річку. Бути
Господи! Прости мені вину,
Що я шлю їх на страшну війну!
Що я шлю їх на страшну війну!
У синьому небі я сіяла хмари,
Блакитні-блакитні й рожево-туманні,
Блакитні-блакитні й рожево-туманні,
Мов виноградне гроно дике ,
Так виглядала всім вона,
Так виглядала всім вона,
Русалка под мостом поет -
Виспівує, ти бач, русалка,
Виспівує, ти бач, русалка,
Твою присутність винайду, як мову,
Бо як тебе немає? Точно – є.
Бо як тебе немає? Точно – є.
Все точки над и уберу,
вскрою, как рану с гноем,
вскрою, как рану с гноем,
Вот и день прошел с мозолью ,
Ну, а Таня тужит, что ли?
Ну, а Таня тужит, что ли?
До тебе сонячно далеко,
Я тут - ти там. Так треба. Небо
Я тут - ти там. Так треба. Небо
Башмаки деребанят восток,
Это пройденный кем-то урок,
Это пройденный кем-то урок,
І особисте -
я хачу пакоя! -
я хачу пакоя! -
Усе буває почасти обманом,
Подумала - весна і молода,
Подумала - весна і молода,
Нема нічого - тільки я і стіни,
Ще сивий вечір... й тіні, тіні,
Ще сивий вечір... й тіні, тіні,
Для чого писати слова?
Ще рано, мені не сила,
Ще рано, мені не сила,
І враз подумалось,
А літо,
А літо,
Забагато річниць, забагато,
Вишиванки вдягаєм радо
Вишиванки вдягаєм радо
Між нами різниця:
обрізані лиця,
обрізані лиця,
Закружилась земля и ушла из-под ног,
Друг упал, не успев вслух сказать нам о смерти,
Друг упал, не успев вслух сказать нам о смерти,
З висоти дивився й трохи збоку:
Так марудно білий світ живе!
Так марудно білий світ живе!
Просто запити водою б
Жагу із болю і сліз,
Жагу із болю і сліз,
Ненавиджу прогнилість наших душ,
Замерзлим ехом шепіт обіцянок,
Замерзлим ехом шепіт обіцянок,
Не кіборги! Не кіборги,
А люди
А люди
Я вас забувала… і вдруге, і втретє.
У тиші кімнати в уявнім портреті
У тиші кімнати в уявнім портреті
Місто дихає безлисто,
Місту тісно у намисті
Місту тісно у намисті
Вся жизнь в Булгакове у нас!
Все было там, где в нужный час
Все было там, где в нужный час
А я чужая,
чужая я.
чужая я.
Я не бур`ян. На жаль, не верболіз,
Котрий упхни - й на півдні рветься ввись.
Котрий упхни - й на півдні рветься ввись.
Ми з вами різні:
Нам поряд тісно, -
Нам поряд тісно, -
Зарево раннє,
Ностальгию по городу Питер
Мне однажды внезапно вытер
Мне однажды внезапно вытер
Русский мир. Кровавые гастроли.
На арене недочеловек.
На арене недочеловек.
Правічний степ викохує осот,
Римує дощ на сходах. Базиліком
Римує дощ на сходах. Базиліком
Загубилася доля солдата
Між сторінками сколотих днів,
Між сторінками сколотих днів,
Мій сад -
середмістя -
середмістя -
Новолуние - ночь тоски.
Ожидания и печали.
Ожидания и печали.
Не защищайте нас от нас -
Вы удивительная мразь!
Вы удивительная мразь!
Молоти
ВЕршать молодо,
ВЕршать молодо,
Здравствуй, мать из России,
Твой сын, как и мой, красивый,
Твой сын, как и мой, красивый,
Принижено
Схиляю руки й тіло:
Схиляю руки й тіло:
Не порок на порог
упасть.
упасть.
А ви ніхто! І звуть вас бозна як!
Ви безіменне щось на світанковім небі,
Ви безіменне щось на світанковім небі,
І знов похід... Стояв - навІки,
Так думав сам, та, бачте, зась,
Так думав сам, та, бачте, зась,
Тихий опыт печальных истин,
как в бутылке вина игристом, -
как в бутылке вина игристом, -
шаг назад
в историю родины
в историю родины
Я не чекаю,
Милостей не хочу,
Милостей не хочу,
Розпанахується душа
І каштанами утіша:
І каштанами утіша:
Набридло: морем
на варті горя
на варті горя
Домовчались-дослухались
До самого краю...
До самого краю...
Які каштани зацвітуть! Які каштани!
І Київ світлом обіймуть не задля слави,
І Київ світлом обіймуть не задля слави,
усе на пси
неси себе
неси себе
А что значит - друзья предают?
Не розчаруюся в тобі,
Бо ти і є моя Європа,
Бо ти і є моя Європа,
Над Києвом спалахує весна,
Її сховати більше неможливо -
Її сховати більше неможливо -
Не все минуле й пережите
У залікову занесу,
У залікову занесу,
Ничего. Не жалуюсь. Живу -
Холодом согреешься едва ли -
Холодом согреешься едва ли -
Ну, что, игрок, прошел урок -
Цена назначена печали
Цена назначена печали
На крыше голуби - весна,
А ночи темные без сна,
А ночи темные без сна,
ЗАмкнуто душу мою,
Більше не вірю – стою
Більше не вірю – стою
Кляну клона свого Коня,
Що підміни колись не помітила:
Що підміни колись не помітила:
Задивляюсь у твої зіниці
Перехожим на своїй землі
Перехожим на своїй землі
Ми на відстані безіменній,
Морок ночі й прихований жаль,
Морок ночі й прихований жаль,
Холодно, холодно - воландом
Примарилось…
Примарилась весна,
Примарилась весна,
Не я розсипала сіль,
та мушу її збирати
та мушу її збирати
Ніяке щось вистрибує над очі,
Розкидує ілюзії й слова,
Розкидує ілюзії й слова,
Я вас люблю на відстані незнаній,
Тендітні й мерехтливі ці шляхи,
Тендітні й мерехтливі ці шляхи,
Роняю мысли и слова,
Роняю листьями осенними,
Роняю листьями осенними,
Вікно-екран вигулює дощі,
Туманом улягається навпроти.
Туманом улягається навпроти.
Танцует женщина вдали,
Не будит мысль ее Дали:
Не будит мысль ее Дали:
Под музыку Баха
Ломается ночь -
Ломается ночь -
Сум утік, його нема,
за вікном дощу струна
за вікном дощу струна
Усе, звичайно, скайп не передасть,
А телефон у відчаї безсилім,
А телефон у відчаї безсилім,
Захворіла осінь, знов грипує,
Жаром листя пихкає навколо,
Жаром листя пихкає навколо,
життя протікає
тюрма
тюрма
Сум утік, його нема,
за вікном дощу струна
за вікном дощу струна
Інтимно осінь догора
У листопаді,
У листопаді,
Печаль осіння смутком обнадіяна,
Що ти живеш. І сумніви розвіяні!
Що ти живеш. І сумніви розвіяні!
вітряно дихав день,
плутає ранок-ніч,
плутає ранок-ніч,
Я не люблю ходити голим,
Це ,достеменно, точний факт,
Це ,достеменно, точний факт,
Холодно
Падає дощ
Падає дощ
У тебе немає
ні свята, ні пісні…
ні свята, ні пісні…
Зима дрімає ще безправно:
Немає бісерних ознак.
Немає бісерних ознак.
мій мозок дрімає,
пітьма...
пітьма...
Сьогодні я у всіх питав:
Чому метелик десь пропав?
Чому метелик десь пропав?
Така доля_недоля вже...
Весь час у осені
живу...
живу...
Не моя вина -
Не твоя вона.
Не твоя вона.
Моя душа на дотик ледь шершава,
їй право,
їй право,
Побачити б янгола
З поглядом тата…
З поглядом тата…
Маки засіяли поле.
Болем.
Болем.
Ось нічне вікно,
Де усі не сплять,
Де усі не сплять,
Усе мине...
веснянки пролетіли,
веснянки пролетіли,
Поблідла ніч, спадає вже туман,
Тополі у степах стоять байдуже-тихо
Тополі у степах стоять байдуже-тихо
Безталанна осінь відцвітає,
Умліває вранішнім теплом,
Умліває вранішнім теплом,
неправда,
все на світі
все на світі
Коли сніжинка легко так
літає,
літає,
зорі плакати не вміють,
заборона – вічність дика,
заборона – вічність дика,
Твої слова забулися, розтали,
Як сніг струмком поспішно розтає,
Як сніг струмком поспішно розтає,
ти на відстані екрану,
встану рано-рано-рано,
встану рано-рано-рано,
За кадром – осінь,
Зміна декорацій.
Зміна декорацій.
прозорість неба
манить в ніч глуху.
манить в ніч глуху.
Не думайте про море як про зло,
коли за хмари хвилі закидає,
коли за хмари хвилі закидає,
В вікні відчутна прохолода,
Не промовчить моя свобода,
Не промовчить моя свобода,
чужая-странная нелепо
прилипла к окнам этажа,
прилипла к окнам этажа,
Ревниво осінь скаргу горобині
диктує вкотре,не до жартів, зла,
диктує вкотре,не до жартів, зла,
Солодко осінь римує слова -
"сонячні квіти і срібна трава,
"сонячні квіти і срібна трава,
Тишина. Закованость в погоду.
Ветер ищет малую лазейку.
Ветер ищет малую лазейку.
Скажіть, до вас приходить сум,
Чомусь раптово заглядає?
Чомусь раптово заглядає?
ніжна посмішка ласкава,
допомога нелукава,
допомога нелукава,
Вересень. Тепло.Усе навпаки.
Зелень смаколиком, квіти лукаві,
Зелень смаколиком, квіти лукаві,
-Якби була птахом, то знала б дорогу,
була ачи вперше, до твого порогу,
була ачи вперше, до твого порогу,
Я ще прилечу до тебе,
Ти небо моє, ти небо,
Ти небо моє, ти небо,
Стихає музика небес,
Вслухаюся у подих ночі,
Вслухаюся у подих ночі,
Я не люблю тебе, мій друже,
Якщо ти скажеш, смертю змучиш
Якщо ти скажеш, смертю змучиш
Загубилися рими
в полоні…
в полоні…
Я бачила казку:
далеко у морі
далеко у морі
випадково, усе випадково...
був привіт. любування. і знову
був привіт. любування. і знову
Я не зеро,
бо я людина,
бо я людина,
В прочинені вікна застрибує зайчик:
- Я літо, я сонця крилатий вокальчик!
- Я літо, я сонця крилатий вокальчик!
Я закохалася у місто.
Там людно так, але не тісно,
Там людно так, але не тісно,
Я хочу тебе сховати,
У тайну давнього міста…
У тайну давнього міста…
Твої очі навпроти
бачу,
бачу,
дівчино з аватари, ти така романтична!
якось не вірю...
якось не вірю...
Притулилась, як аркуш до столу,
так знічев`я мудрує неволю,
так знічев`я мудрує неволю,
Лист червоний посеред літа
Вже сумує тривожно – нІде
Вже сумує тривожно – нІде
А щастя вирина з нікуди,
якщо тебе кохає-любить,
якщо тебе кохає-любить,
Стрілки мчать вперед щасливо,
день, хвилини і години -
день, хвилини і години -
А я була птахом ,певне,
Бо так мені нині щемно,
Бо так мені нині щемно,
Підгоріла душа
Вже не втрапить до раю.
Вже не втрапить до раю.
Пече, пронизує медами, не хочу й даром,
Не хочу – терпко! А ти далеко
Не хочу – терпко! А ти далеко
Я не люблю мовчання. Де причини?
Печалі заміню на радість тиху:
Печалі заміню на радість тиху:
А сонце згасало повільно і тихо…
А ти не помітив?!
А ти не помітив?!
Добро і зло сплелися у тобі,
Виплескуєш, танцюєш у неволі.
Виплескуєш, танцюєш у неволі.
А казка тут живе і нині!
У сяйві ночі темно-сірім
У сяйві ночі темно-сірім
Ой, не треба нам «війни»!
Хто сказав про це? А ти!
Хто сказав про це? А ти!
Струни слухались Страдіварі.
Хоч так довго його чекали:
Хоч так довго його чекали:
В раю вмирають голуби...
Я подумки тобі сказала.
Я подумки тобі сказала.
Хто бачив щастя у просторах вітру?
Там хмари линуть, наче кораблі,
Там хмари линуть, наче кораблі,
Спелые яблоки в нашем саду,
К вам я однажды уже не приду,
К вам я однажды уже не приду,
Сонце під ковдру сховало усмішку.
-Ну, посміхнися, –
-Ну, посміхнися, –
Умліваю сонно від удачі.
Тихий вечір. Вишні. Ти і дача.
Тихий вечір. Вишні. Ти і дача.
Людину осягнути треба,
Знайти в собі потребу злету.
Знайти в собі потребу злету.
смальцем асфальт,
павутиння тріщин,
павутиння тріщин,
А що потрібно людині,
Захованій у шкарлупину?
Захованій у шкарлупину?
Кофе, корица...
Ну, как же,а соль...
Ну, как же,а соль...
а дощ іде…
містерії нема,
містерії нема,
Подаруй мені трохи дощу,
Вишня тихо схилила віти:
В’януть діти, уже не квіти,
В’януть діти, уже не квіти,
А літо перейшло вже у літа...
Я вже не та, давно уже не та:
Я вже не та, давно уже не та:
Могли бы вы уйти в «куда-нибудь»,
Исчезнуть, сев на самолет печали,
Исчезнуть, сев на самолет печали,
О любовь! О надежды! О счастье!..
Так рисуется нам все в семнадцать.
Так рисуется нам все в семнадцать.
Твій світ - це кілометри і дороги.
Не пройдені, забуті у «колись»,
Не пройдені, забуті у «колись»,
старі потоптані причали
утаємничено мовчали,
утаємничено мовчали,
Я замуровую слова,
Ховаю душу.
Ховаю душу.
І знову злива,
Знову злива,
Знову злива,
Найбільший спогад-свято -
син.
син.
Спокійних муз на світі не буває:
Хіба ж то Муза: « Сядь та відпочинь…»
Хіба ж то Муза: « Сядь та відпочинь…»
Слова оголені, мов плечі,
Думки розхристано-доречні,
Думки розхристано-доречні,
Вуаль байдужості приховує слова:
-Ви є? І що? Мене для вас нема.
-Ви є? І що? Мене для вас нема.
У світі спеки й абрикосу,
Де вишні соковите царство
Де вишні соковите царство
Я не люблю дорогу без кінця,
Де люди не зустрінуться руками,
Де люди не зустрінуться руками,
Ти бачив небо?
Я там літала!
Я там літала!
килим зелені і квіти...
вже бузок прив`яв,
вже бузок прив`яв,
Метляє літо
Хвостиком весняним,
Хвостиком весняним,
Танцюю осінь серед літа,
Бо вже надходить час, зігрітий
Бо вже надходить час, зігрітий
Ах, календар!
Твої сторінки
Твої сторінки
сьогодні, місяцю, ти мій,
не буде розставання болю,
не буде розставання болю,
Любовь моя
Сказала страстно -
Сказала страстно -
Ти просто мене запитай,
Спокійно і твердо вірячи,
Спокійно і твердо вірячи,
Віддзеркалював,
Ну, що стоїш,ату, ату!
Гони, сьогодні ж гОни!
Гони, сьогодні ж гОни!
Мы нищи духом, бесполезны,
Так хочется нам море лести,
Так хочется нам море лести,
у кожного свої проблеми,
моменти, радості, буття.
моменти, радості, буття.
Ви пролітали думкою над небом?
А це так треба!!!
А це так треба!!!
у наивности нет
предела.
предела.
я тільки дим у пелюстках життя.
неначе біль, печаль, а вже нема.
неначе біль, печаль, а вже нема.
А що таке - людина?
Неповторність?
Неповторність?
Поети і прозаїки майстерень!
Збирайтеся варити тільки мед!
Збирайтеся варити тільки мед!
День вже поставив крапку.
Зорі поснули навіть.
Зорі поснули навіть.
Ні,я бачила,
Не наснилося.
Не наснилося.
Цвіте, буяє, квітне, в`яне.
Сумує, плаче і радіє,
Сумує, плаче і радіє,
Жінка - це вінець природи!
Кто душою горит -
Сумую.Життя без радянської влади,
Та бідна країна – багаті наряди.
Та бідна країна – багаті наряди.
О рідна мамо Україно!
Біль пронизує серце
І небо всміхнеться, і зорі дивують -
Як щастя у домі - господар будує,
Як щастя у домі - господар будує,
Я у окна
одна
одна
Краса у Півдня не прим`ята...
Ніким не скривджена.Хіба
Ніким не скривджена.Хіба
Я тебе дивувати не буду,
а місяць
не печаль я, не ласка,
Якщо вміє людина мріяти,
Тільки та і уміє діяти.
Тільки та і уміє діяти.
...
А що буває,
А що буває,
А в мене сонце
З`явилось миле,
З`явилось миле,
Я жінка прОста,
Як ображають,
Як ображають,
Як звично нам поплакатись на долю,
І брата пожаліти( сміх в очах),
І брата пожаліти( сміх в очах),
Моя душа – засмічене дворище,
Де тільки хто і як не сипав бруд.
Де тільки хто і як не сипав бруд.
Є спогади...
любові лиш нема,
любові лиш нема,
Я ЦІЛУВАЛА СОНЦЕ В ГУБИ
Троянда запитала у ромашки:
-Що за замашки?
-Що за замашки?
Ви вгадали - недоспала...
Ніченька без сліз
Ніченька без сліз
А небо грустное такое,
Живу як у вигнанні — звідусюди
Ти не пали, це все неспокій,
Одиночество.
Мгла
Мгла
А сніг змертвіло-безшелесний...
Сумує серце - він іде.
Сумує серце - він іде.
А карусель,ну просто чудо,
И остановка - где - не будем
И остановка - где - не будем
троянди... рожеві троянди
стоять у вазі моїй...
стоять у вазі моїй...
Я знов одна...
і знов знеможена...
і знов знеможена...
Троянда в темряві - це чудо!
Вона страхи вбиває любо!
Вона страхи вбиває любо!
я не пишу стихи...
я просто говорю,
я просто говорю,
Я вийду з осені у жовтні!
Пізніше? Ні! Бо очі сонні
Пізніше? Ні! Бо очі сонні
"Гойдаю планету", - у думці в людини.
Планета мовчить, бо то ж рідна дитина,
Планета мовчить, бо то ж рідна дитина,
Як ти мене забудеш знову,
я не буду казати тобі -
А у житті буває так, що намальований вже грак kудись сховав байдужі крила... Йому художник, бач, не милий !!!
Він все пита: чом чорні крила, чому на сонці без заграв?
Він все пита: чом чорні крила, чому на сонці без заграв?
Вже спрагу у житті не раз я мала-
Та тільки горде "Я" -не смій - казало! -
Та тільки горде "Я" -не смій - казало! -
Пам`яті загиблих на підводному човні,
«Курськ» присвячується...
«Курськ» присвячується...
Я тільки кома
Доспівають яблуні в саду…
Туманіє все навколо…
Тільки скрипка грає соло.
Тільки скрипка грає соло.
У сумі днів я одиноко
Про тебе думаю завжди...
Про тебе думаю завжди...
Я вже не боюся. Доволі!
Я розсипаю крапки-коми.
ти враз забув, про що казав,
випадково, усе випадково...
Сіре сонце у сірих очах
З`їло думки:
З`їло думки:
НА РІЗДВО, НА НОВИЙ РІК
ПЕРШИМ ВХОДИТЬ ЧОЛОВІК!
ПЕРШИМ ВХОДИТЬ ЧОЛОВІК!
Сховалася в душі печаль,
Відкрила очі - біль чудовий -
Відкрила очі - біль чудовий -
Ніч впала тихо,
обплела земне, тривожне,
обплела земне, тривожне,
А,може, вже мене давно нема?
Ми не вміємо бути собою.
І не тре задавати питання!
І не тре задавати питання!
я не сумую, просто дим
Не нарікаю я на Бога,
Бо я його проста небога...
Бо я його проста небога...
Вы мне присниться
Вдруг так захотели...
Вдруг так захотели...
Пощедруймо-попросімо:
Щастя-радості щоб зливу
Щастя-радості щоб зливу
Все казалось бы как всегда:
мене нема ні в відстані, ні в часі,
я пролетіла крізь галактику свою...
я пролетіла крізь галактику свою...
она сидела у окна,
и не мечтала, не рыдала
и не мечтала, не рыдала
життя казкове,
Ніщо не диха.Повна ніч.
чи думав ти, що до дощу байдужа,
Живи сьогодні, як у день останній!
А,значить, думай, дій. Не варто
А,значить, думай, дій. Не варто
Не заглядайте у чуже вікно...
Не заважайте вечоровій тиші...
Не заважайте вечоровій тиші...
Я з вигляду вся така класна,
Комусь видаюся химерной..
Комусь видаюся химерной..
Вся кава випита до дна,
А карусель - ну, просто чудо,
И остановка - где - не будем
И остановка - где - не будем
wolne tłumaczenie
Вы мне присниться
Вдруг так захотели...
Вдруг так захотели...
я не чиясь...я просто ні-чи-я.
це не гординя -просто так буває:
це не гординя -просто так буває: