ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Флора Мілєвська (2011) / Вірші

 * * *
яа корзина з нас підчас... у кожного свої проблеми,
моменти, радості, буття.
та інколи бува потреба
подумати таки - хто я?
хто ти? і хто побіля нас?

яка корзина з нас підчас?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-15 20:23:24
Переглядів сторінки твору 3390
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.070 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.922 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.11 02:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-15 21:55:51 ]
Цікаве питання, яка ми корзинка...
Зі святами, Тетяно!
Христос воскрес!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-15 22:57:08 ]
Христос Воскрес


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-04-16 09:42:46 ]
корзина укр-ю кошик


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-16 10:13:03 ]
корзи́на – іменник жіночого роду

відмінок однина множина
називний корзи́на корзи́ни
родовий корзи́ни корзи́н
давальний корзи́ні корзи́нам
знахідний корзи́ну корзи́ни
орудний корзи́ною корзи́нами
місцевий на/у корзи́ні на/у корзи́нах
кличний корзи́но* корзи́ни*

http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-16 10:18:21 ]
КО́ШИК (виплетений з лози, рогозу, лубу тощо виріб, призначений для перенесення або зберігання чогось), КО́ШІ́ЛЬ, КОРЗИ́НА, КІШ, ПЛЕТІ́НКА, ОПА́ЛКА діал., КОБЕ́ЛЯ діал., КОШІ́ВКА діал.; КО́РОБ, КО́ЗУБ, КО́ЗУБЕНЬ, КОЗУБНЯ́, КОЗУ́БКА діал. (з лубу, бересту, лози); САПЕ́Т, САПЕ́ТКА (з лози, вертикально видовжений); ВЕРЕ́ЙКА (з лози, рогозу тощо, перев. круглої форми, з ручками). [Анзорге (плете кошика):] По цілих роках не маю роботи. Ото ці плетінки тільки й на світі держать (Леся Українка); Перед шинкарем стояв обшарпаний козак у постолах з кошелем риби (П. Панч); Дівчата якісь поблизу пересміхаються, кривляться, - корзина чималенька їм ноги віддавлює, "тітко, посуньте", - не чує тітуся, спить... (О. Гончар); Синіють проліски в кошах Веселих квітівниць (І. Муратов); Приходить сваток до нас на квартиру з кобелею в руці (І. Франко); Савка зазирнув у свою кошівку, поправив у ній захований між огірками та хлібом пакуночок (Д. Бедзик); Назвався грибом - лізь у короб (М. Номис); В козубі торохкотіли ще зовсім зелені кислиці, лісові яблучка (О. Ільченко); Повен грибів козубень (І. Нехода); Стуга - діжка велика, ..бочка, луб'яна козубня, що сидухи носять на базар бублики, буханці і т. ін. (М. Номис); Привіталась побожно Горпинка і здивовано кивнула головою на мішок з нарізаними соняшниками та сапет навибираних огірків (Г. Косинка); - Візьми в сапетці рибу (М. Стельмах); Жартуючи з рибалками, жінки залізли в баркас та почали нагрібати у верейки рибу (Ю. Збанацький).
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-16 10:20:09 ]
бачите, що навіть не діалектне, але дякую, теж впевнилась, а не просто думала, що знаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-04-16 12:55:55 ]
не дякуйте, бо корзина - це русизм. нинi iснуе багато словникiв, якi нашпигованi русизмами. а Ви украjiнську погано знаете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-16 18:35:40 ]
Мова -явище живе, політичне і історично обумовлене.Багато галицьких слів і норм входять в норму. І це чудово. Аби мова розвивалась, а не вмирала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-16 18:47:37 ]
Не заглядаючи, на 100 відсотків впевнена, що корзина буде лише корзиною у Словнику Грінченка. Але чи не збіднюємо ми мову таким чином. З тих часів вона не розвивалась? Дякую, що Ви слідкуєте за моїми спробами.Надіюсь на співпрацю)))))

Ось і писала я аби ....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-16 18:27:16 ]
І Гончар це русизм, то вже політика, а не русизм, я можу надрукувати щось не так, як і багато хто, але чому так хочеться причепитись, може погуляти сторінками з метою виправлення помилок, я теж їх бачу, але така річ не висвітлюється,а пишеться інддивідуально, я 23 роки викладаю українську. А вірш поганенький, тут я за,лише проблема поставлена.
Ми просто з різних регіонів і користуємось різною лексикою, типовою для даної території, навіть якщо це літературна норма. Так багато синонімів - це ж чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 01:29:56 ]
може ви просто не в курсі, Ніцше був - душевнохворий


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-17 14:55:27 ]
я писала від імені заратустри, ви це розумієте?, там написано було - іронічний реалізм, по-друге, я цікавлюсю філософією, ніцше, зокрема, по третє,душевна хвороба завжди поряд з будь-яким справді генієм.достоєвський - психічно хворий, глибокий епілептик, можу написати десятки яскравих імен. Ви не думали, що це був погляд збоку? Я чи ми - не означає Мілєвська і члени ПМ.Це ж метафори! А Ніцше треба добре почитати спочатку! Ви читали? надіюсь, що так і не тільки Ніцше, з повагою.
Що таке норма? Поняття відносне.Що таке ми і Достоєвський чи Ніцше? Ніщо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 16:53:33 ]
Тетянко

я все дуже навіть добре розумію
і про Ніцше можу безпроблемно поговорити
читав його довше і більше від Вас
навіть в оригіналі, бо німецька це моя робоча мова
єдине, що не бажалося би писати великі коменти
які Ви отак зопалу легенько-миттєво
знищуєте
тому наразі багато не відповідатиму, зрозумійте..

хотілося би донести до розвитку цієї гілки хіба
першочергово ~
що тема Ніцше є з одного боку непроста
з іншого - ось так як Ви її дещо даруйте, але таки-
мовби дещо перезбуджено
нав*язуєте увазі не зовсім наївних відвідувачів
яких Ваш ентузіазм скоріше веселить аніж обурює

так от, те що Ви намагаєтеся сказати нам про Ніцше
якого невідомо чи Ви всього читали чи ось, прочиталося дещо
(я в принципі не відаю, таке складається враження)

але ось це власне і виглядає симптомами душевної хвороби
і наразі нічого геніального поки що у цьому не помітно

якщо бажаєте ґрунтовніше поспілкуватися -
давайте більш ґрунтовно поспілкуємося, завжди
без проблем



С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-18 09:45:37 ]
Агааа, тепер ясно, а я думала, що то лише мої коменти зникають :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-17 14:56:22 ]
Посто жаль, копії у мене нема


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-17 14:59:03 ]
С тех пор, как я лучше знаю тело, – сказал Заратустра одному из учеников своих, – я говорю о духе лишь в переносном смысле; и все "непреходящее" – тоже всего лишь символ".

"Я уже слышал это от тебя однажды, – отвечал ученик, – и тогда ты еще прибавил: "А поэты слишком много лгут". Почему сказал ты, что поэты слишком много лгут?"

"Почему? – повторил Заратустра. – Ты спрашиваешь почему? Я не принадлежу к тем, кого можно спросить обо всех их "почему".

Не вчера началась жизнь моя! Давно уже пережил я основания мнений своих.

Пришлось бы мне быть бочкой памяти, если бы таскал я с собой все свои основания!

Хранить свои мнения – уже и этого слишком много для меня; а сколько птиц уже улетело!

И среди них в голубятне моей есть какая-то залетная, не знакомая мне; она дрожит, когда я кладу на нее свою руку.

Так что же однажды сказал тебе Заратустра? Что поэты слишком много лгут? Но и сам Заратустра – поэт.
Ніцше,"Так говорив Заратустра


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 16:33:16 ]
Можна подумати, що особа, яка так зневажливо відізвалася "непреходящее" – тоже всего лишь символ" - спроможна була з нічого щось сотворити! Будь який "Всего лишь символ" - це плід Божественний...