ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Флора Мілєвська (2011) / Вірші

 * * *
яа корзина з нас підчас... у кожного свої проблеми,
моменти, радості, буття.
та інколи бува потреба
подумати таки - хто я?
хто ти? і хто побіля нас?

яка корзина з нас підчас?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-15 20:23:24
Переглядів сторінки твору 3441
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.070 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.922 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.11 02:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-15 21:55:51 ]
Цікаве питання, яка ми корзинка...
Зі святами, Тетяно!
Христос воскрес!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-15 22:57:08 ]
Христос Воскрес


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-04-16 09:42:46 ]
корзина укр-ю кошик


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-16 10:13:03 ]
корзи́на – іменник жіночого роду

відмінок однина множина
називний корзи́на корзи́ни
родовий корзи́ни корзи́н
давальний корзи́ні корзи́нам
знахідний корзи́ну корзи́ни
орудний корзи́ною корзи́нами
місцевий на/у корзи́ні на/у корзи́нах
кличний корзи́но* корзи́ни*

http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-16 10:18:21 ]
КО́ШИК (виплетений з лози, рогозу, лубу тощо виріб, призначений для перенесення або зберігання чогось), КО́ШІ́ЛЬ, КОРЗИ́НА, КІШ, ПЛЕТІ́НКА, ОПА́ЛКА діал., КОБЕ́ЛЯ діал., КОШІ́ВКА діал.; КО́РОБ, КО́ЗУБ, КО́ЗУБЕНЬ, КОЗУБНЯ́, КОЗУ́БКА діал. (з лубу, бересту, лози); САПЕ́Т, САПЕ́ТКА (з лози, вертикально видовжений); ВЕРЕ́ЙКА (з лози, рогозу тощо, перев. круглої форми, з ручками). [Анзорге (плете кошика):] По цілих роках не маю роботи. Ото ці плетінки тільки й на світі держать (Леся Українка); Перед шинкарем стояв обшарпаний козак у постолах з кошелем риби (П. Панч); Дівчата якісь поблизу пересміхаються, кривляться, - корзина чималенька їм ноги віддавлює, "тітко, посуньте", - не чує тітуся, спить... (О. Гончар); Синіють проліски в кошах Веселих квітівниць (І. Муратов); Приходить сваток до нас на квартиру з кобелею в руці (І. Франко); Савка зазирнув у свою кошівку, поправив у ній захований між огірками та хлібом пакуночок (Д. Бедзик); Назвався грибом - лізь у короб (М. Номис); В козубі торохкотіли ще зовсім зелені кислиці, лісові яблучка (О. Ільченко); Повен грибів козубень (І. Нехода); Стуга - діжка велика, ..бочка, луб'яна козубня, що сидухи носять на базар бублики, буханці і т. ін. (М. Номис); Привіталась побожно Горпинка і здивовано кивнула головою на мішок з нарізаними соняшниками та сапет навибираних огірків (Г. Косинка); - Візьми в сапетці рибу (М. Стельмах); Жартуючи з рибалками, жінки залізли в баркас та почали нагрібати у верейки рибу (Ю. Збанацький).
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-16 10:20:09 ]
бачите, що навіть не діалектне, але дякую, теж впевнилась, а не просто думала, що знаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-04-16 12:55:55 ]
не дякуйте, бо корзина - це русизм. нинi iснуе багато словникiв, якi нашпигованi русизмами. а Ви украjiнську погано знаете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-16 18:35:40 ]
Мова -явище живе, політичне і історично обумовлене.Багато галицьких слів і норм входять в норму. І це чудово. Аби мова розвивалась, а не вмирала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-16 18:47:37 ]
Не заглядаючи, на 100 відсотків впевнена, що корзина буде лише корзиною у Словнику Грінченка. Але чи не збіднюємо ми мову таким чином. З тих часів вона не розвивалась? Дякую, що Ви слідкуєте за моїми спробами.Надіюсь на співпрацю)))))

Ось і писала я аби ....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-16 18:27:16 ]
І Гончар це русизм, то вже політика, а не русизм, я можу надрукувати щось не так, як і багато хто, але чому так хочеться причепитись, може погуляти сторінками з метою виправлення помилок, я теж їх бачу, але така річ не висвітлюється,а пишеться інддивідуально, я 23 роки викладаю українську. А вірш поганенький, тут я за,лише проблема поставлена.
Ми просто з різних регіонів і користуємось різною лексикою, типовою для даної території, навіть якщо це літературна норма. Так багато синонімів - це ж чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 01:29:56 ]
може ви просто не в курсі, Ніцше був - душевнохворий


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-17 14:55:27 ]
я писала від імені заратустри, ви це розумієте?, там написано було - іронічний реалізм, по-друге, я цікавлюсю філософією, ніцше, зокрема, по третє,душевна хвороба завжди поряд з будь-яким справді генієм.достоєвський - психічно хворий, глибокий епілептик, можу написати десятки яскравих імен. Ви не думали, що це був погляд збоку? Я чи ми - не означає Мілєвська і члени ПМ.Це ж метафори! А Ніцше треба добре почитати спочатку! Ви читали? надіюсь, що так і не тільки Ніцше, з повагою.
Що таке норма? Поняття відносне.Що таке ми і Достоєвський чи Ніцше? Ніщо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 16:53:33 ]
Тетянко

я все дуже навіть добре розумію
і про Ніцше можу безпроблемно поговорити
читав його довше і більше від Вас
навіть в оригіналі, бо німецька це моя робоча мова
єдине, що не бажалося би писати великі коменти
які Ви отак зопалу легенько-миттєво
знищуєте
тому наразі багато не відповідатиму, зрозумійте..

хотілося би донести до розвитку цієї гілки хіба
першочергово ~
що тема Ніцше є з одного боку непроста
з іншого - ось так як Ви її дещо даруйте, але таки-
мовби дещо перезбуджено
нав*язуєте увазі не зовсім наївних відвідувачів
яких Ваш ентузіазм скоріше веселить аніж обурює

так от, те що Ви намагаєтеся сказати нам про Ніцше
якого невідомо чи Ви всього читали чи ось, прочиталося дещо
(я в принципі не відаю, таке складається враження)

але ось це власне і виглядає симптомами душевної хвороби
і наразі нічого геніального поки що у цьому не помітно

якщо бажаєте ґрунтовніше поспілкуватися -
давайте більш ґрунтовно поспілкуємося, завжди
без проблем



С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-18 09:45:37 ]
Агааа, тепер ясно, а я думала, що то лише мої коменти зникають :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-17 14:56:22 ]
Посто жаль, копії у мене нема


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-17 14:59:03 ]
С тех пор, как я лучше знаю тело, – сказал Заратустра одному из учеников своих, – я говорю о духе лишь в переносном смысле; и все "непреходящее" – тоже всего лишь символ".

"Я уже слышал это от тебя однажды, – отвечал ученик, – и тогда ты еще прибавил: "А поэты слишком много лгут". Почему сказал ты, что поэты слишком много лгут?"

"Почему? – повторил Заратустра. – Ты спрашиваешь почему? Я не принадлежу к тем, кого можно спросить обо всех их "почему".

Не вчера началась жизнь моя! Давно уже пережил я основания мнений своих.

Пришлось бы мне быть бочкой памяти, если бы таскал я с собой все свои основания!

Хранить свои мнения – уже и этого слишком много для меня; а сколько птиц уже улетело!

И среди них в голубятне моей есть какая-то залетная, не знакомая мне; она дрожит, когда я кладу на нее свою руку.

Так что же однажды сказал тебе Заратустра? Что поэты слишком много лгут? Но и сам Заратустра – поэт.
Ніцше,"Так говорив Заратустра


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 16:33:16 ]
Можна подумати, що особа, яка так зневажливо відізвалася "непреходящее" – тоже всего лишь символ" - спроможна була з нічого щось сотворити! Будь який "Всего лишь символ" - це плід Божественний...