Дякую, Гаррі, я ставила кому,виник сумнів, іякщо довіряти словникам(бо душевно я там під час читання не відчуваю, а якщо і, то тільки логічну паузу. Так от словники стверджують, що це прислівник. Так і не знаю,що краще?
З повагою. Таня.

Це, про що Ви написали щодо "певно" & "певне", э поширенним явищем.
Треба вміти відчувати різницю і знати, що саме Вас цікавить з огляду на словарну статтю, яку Ви побачите нижче.

ПЕВНО, рідше ПЕВНЕ.

1. Присл. до певний. Чи був « генерал-губернаторському домі театр за часів Котляревського — не можу Вам певне сказати (Панас Мирний, V, 1955, 408); Втім гляну, поміж ломами іде спокійно, певно, в простій кафтапині робітник (Іван Франко, XIII, 1954, 130); — Мав би я силу, то враз і душі б тебе, й віку позбавив І відіслав би в оселю А їда так певно, як певно Те, що вже ока не зцілить тобі й сам землі потрясатель (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 169); — Катре! — кажу їй: — чи ти знаєш певно, що Яків тебе любить? (Марко Вовчок, І, 1955, 213); Василь поплескав долонею по гарячому металу трактора. — Тепер усе піде по-іншому. Вже тепер можемо сказати цілком певно: плакали межі на куркульських ланах! (Олександр Довженко, І, 1958, 83); Що у нього не могло вилитися в слова, лише боліло, розпирало груди в німім жалю, друг його виповідав з натиском і жаром, ясно і певно (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 31); — У мене не витягнуть! — сказав батько певно, але ще й поверх піджака намацав рукою гроші (Андрій Головко, II, 1957, 120);
// у знач. присудк. сл. — Коли т.ак свідчите, то й оддаймо йому [Грицьк-ові] гроші ції, — сказав Карпо. — Підемо всі втрьох до його, певніше воно й поважніше буде, як усі з їм говоритимемо (Борис Грінченко, II, 1963, 353); Він урядовець, лояльний урядовець. Він зараз доніс би в поліцію. Це певне... це зовсім певне... (Коціоб., І, 1955, 408); — Уже як стражник казав оте Омелькові, то то вже певно (Панас Мирний, IV, 1955, 374).

2. у знач. вставп. сл. Уживається для вираження можливості, ймовірності чого-небудь і відповідає знач, слів мабуть, очевидно. Ми заспівали, розійшлись.. Чи зійдемося ж знову? Чи заспіваємо коли? А може й те... Та де? Якими?І заспіваємо яку? Не тут і, певне, не такими! І заспіваєм не таку! (Тарас Шевченко, II, 1963, 240); Як не чесав [дід] волів, то, певно, майстрував коло старого ярма або коло старого плуга (Василь Стефаник, І, 19^9, 112); Гортаючи старі свої папери, Що дивом вижили у дні війни, Натрапив я на книжку записну.. Собі самому иагади якісь, За того часу, певно, зрозумілі (Максим Рильський, II, 1960, 324).

3. у знач. вставн. сл. Уживається для підтвердження висловленої думки і відповідає знач, слів звичайно, напевно. — Але умова, Павле Макаровичу, — ви книжки не зачитуєте. — Пу, певно ж (Андрій Головко, II, 1957, 489); — Не виходить, Іване В олодимировичу. Всі ваші морозостійкі сорти, виявляється от, — труба. — Де, на Уралі? А певно, померзнуть (Олександр Довженко, І, 1958, 490).

Том 6, стор. 107.

Без повчань,
Г.С.

Дякую, Гаррі,саме з цього словника я й читала, це слово має тонку межу в лексичному значенні

Робіть, як вважаєте за краще для себе. У такому випадку всі мої тонкі закиди не мають ніякої цінності перед авторськими.
До таких меж і нюансів, я, мабуть, не дозрів :)

Дякую, Іване. ЛГ,очевидно, вже втомилась:)

Вітаю Вас. О у мене того майна нема.Це метафори, у даному випадку)))

Дякую щиро)