ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
У Павільйоні Дітей
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь...
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Не читайте мене, або Бережи вас Господь
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Спливає мій січень
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
Вибору вже нема
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Щавель
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
З голосу Езопа
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Констатація очевидного
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Миті
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
Де?..
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання (тріолет)
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Мамина хата
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Їжак
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
* * *
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
Lost in you
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
Колискова
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Флора Мілєвська (2011) / Вірші

 Хто мрію бачив...
Хто мрію бачив Хто бачив щастя у просторах вітру?
Там хмари линуть, наче кораблі,
Там ллється із небес одвічне світло
І доторкається до уст землі.

Хто бачив спокій у безодні моря?
Там лагідно виблискуючий штиль
Все знає про романтику історій.
Ти їх лише знайди, лише повір!

Хто чув про вічність там, де чорний космос,
Де іскрами зникає зорепад?
Згораючи в чарівнім безголоссі,
Порушує він сон семи Плеяд.

Хто мрію бачив у своєму серці?
Вона віщує волю почуттів,
Що теж підвладні невгамовній смерті,
Хоч буде в тебе й тисяча життів!

Хто світ побачив іншими очима,
Духовно возвеличиться, як Крез.
Тим шлях відкрився, та нема причини,
Щоб райський сад спустився із небес.

червень, 2012

Крез – цар Лідії. Існує багато різних легенд стосовно його величі, падіння, міфічного спасіння.
Одного разу мудрець на його питання, чи може людина з таким багатствами вважатися поістину великою, отримав відповідь, нічого не відомо до смерті. Він побачив світ іншими очима:засуджений до смерті на вогнищі, був помилуваний, проте коли вогонь не гас, його врятував Аполон, наславши зливу.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-06-17 23:15:00
Переглядів сторінки твору 2776
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.534 / 5.5  (5.065 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.917 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.682
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2023.09.18 22:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-06-17 23:48:28 ]
Глибоко написано, з духовною мудрістю.
Згадалася слова, якими Господь звертається до Йови:
"Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява де її місце... "


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-06-17 23:51:42 ]
дякую))Людині, мабуть, це не повинно бути відомо, пошук шляху - зміст життя?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 00:02:34 ]
Так,напевно, для людини багато чого повинно залишатися невідомим, адже вона лише творіння, яке володіє унікальною здатністю - пізнавати таємниці буття. Ось тільки чи може пошук шляху - бути зміст життя... Тут підкрадаються сумніви, бо все таки щлях -засіб, а не ціль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 00:04:02 ]
Даруйте: шлях -засіб, а не ціль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 00:13:50 ]
шлях - відкриття, пошуки і здобутки,а потім точка розуміння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 00:19:33 ]
На шляху - "відкриття, пошуки і здобутки" - побічні продукти, а ось "точка розуміння" - потужно. Дійсно - це та точка кипіння, яка супроводжує перехід нашої сутності в інший, більш якісний стан.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 07:17:15 ]
Опа-на! Хто бачив те життя -
саме в собі,чи збоку?
Тетянчине майбуття -
романтика нівроку!
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 07:26:10 ]
))))а хто ж його бачив?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 07:28:34 ]
Закінчення потужне, глибокі роздуми)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 08:29:37 ]
дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-18 19:25:07 ]
Мабуть, Тетяно, у Вашому співставлені того, хто світ побачив іншими очима, з Крезом є, скоріше, протиставлення? Бо ж ми знаємо кінець величі Креза. Я відразу цього не вловив. Є ризик, що так само й інші не зрозуміють. Ризикований такий поетичний хід. Хоча, він цілком виправданий. Отже, вірш вимагає дуже уважного прочитання. Глибина є, як пише Ксенія Озерна. Штурмуйте висоти! Здолаєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 20:13:18 ]
Може, але чомусь Аполон врятував Креза, а кару припинили, хоча... Це вже яким легендам довіряти, чи хотіти вірити... За іншою версією...він загинув.Але за мірками давньої держави, людина, що розщирює територію, зупиняє грабежі в переможеному місті? Це ж практично право воїнів в ті часи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-18 20:18:08 ]
А я мав на увазі не легендарного Креза, а історичну особу - царя, який спалив себе разом із палацем і всім своїм багатством.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 20:24:55 ]
Я не історик,знаю це тільки як версії, тому мені імпонують легенди, в кожній є частина істини.