Автори /
Олексій Ганзенко (1958)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Вони жили довго...
•
Чудні плоди анабіозу. З Нотаток білоплямистого виростогуба. 17.
•
ЧУДНІ ПЛОДИ АНАБІОЗУ. З Нотаток білоплямистого виростогуба. 15.
•
ЧУДНІ ПЛОДИ АНАБІОЗУ. З Нотаток білоплямистого виростогуба. 14.
•
ЧУДНІ ПЛОДИ АНАБІОЗУ. З Нотаток білоплямистого виростогуба. 13.
•
ЧУДНІ ПЛОДИ АНАБІОЗУ. З Нотаток білоплямистого виростогуба. 12.
•
ЧУДНІ ПЛОДИ АНАБІОЗУ. З Нотаток білоплямистого виростогуба. 11.
•
ЧУДНІ ПЛОДИ АНАБІОЗУ. З Нотаток білоплямистого виростогуба. 10.
•
По вечері
•
ЧУДНІ ПЛОДИ АНАБІОЗУ. З Нотаток білоплямистого виростогуба. 9.
•
ЧУДНІ ПЛОДИ АНАБІОЗУ. З Нотаток білоплямистого виростогуба. 8.
•
Останній вихід Уолласа Хартлі
•
ЧУДНІ ПЛОДИ АНАБІОЗУ. З Нотаток білоплямистого виростогуба. 7.
•
Сергію Василюку
•
ЧУДНІ ПЛОДИ АНАБІОЗУ. З Нотаток білоплямистого виростогуба. 6.
•
Чудні плоди анабіозу. З Нотаток білоплямистого виростогуба. 5.
•
Чудні плоди анабіозу. З Нотаток білоплямистого виростогуба. 4.
•
Чудні плоди анабіозу (З Нотаток білоплямистого виростогуба. 3)
•
Амбре
•
ЧУДНІ ПЛОДИ АНАБІОЗУ. З Нотаток білоплямистого виростогуба. 2.
•
ЧУДНІ ПЛОДИ АНАБІОЗУ. З Нотаток білоплямистого виростогуба. 1.
•
Вересневий романс на чотири руки
•
Я від'їздив...
•
Маска
•
Туман...
•
Чекай мене, дівчино...
•
Ти, стриножене сонце...
•
Прощавай, моя горда...
•
Вихід
•
Створення Світу, або Шостий день, або балада про Божий ляпсус
•
Душа
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Вони жили довго й померли одного дня.
Коли їх ховали, то плакала вся рідня,
Коли їх ховали, то плакала вся рідня,
Раз, було, на камарилью
Налетіла ескадрилья
Налетіла ескадрилья
Триста літ воно мені треба,
Ці дерева, кущі й корчі!
Ці дерева, кущі й корчі!
Кров кажана не кров.
Кров кажана – вино.
Кров кажана – вино.
З Лохвиці до Бережан
Якось летів кажан,
Якось летів кажан,
Пускали в небо феєрверка
Й шугнув кажан – дурна тетерка,
Й шугнув кажан – дурна тетерка,
В інституті благородних левиць
Годували як слід учениць.
Годували як слід учениць.
Нащо писати історію днів?
Краще пишімо історію снів!
Краще пишімо історію снів!
Тягло від опівночі вільготою
А він світив крізь діри наготою
А він світив крізь діри наготою
Ні, я зовсім не перебільшую –
В тім присутній глибинності сенс,
В тім присутній глибинності сенс,
Ні, ти зовсім не ангеля,
Хоч і крила несеш на спинці,
Хоч і крила несеш на спинці,
Ні, панове, це ми не в затоках Італії,
Тож більше світла, вогнів бенгальських!
Тож більше світла, вогнів бенгальських!
Приходили Свідки Єгови,
Розказували про Бога.
Розказували про Бога.
Була дорога – тепер стіна,
Лупай її – не лупай.
Лупай її – не лупай.
Лише дурний не любить ніч,
Вона – велика жартівниця:
Вона – велика жартівниця:
ХРУЩОККУ
(давній виростогубовий стиль віршування - двовірші про хрущів, подано заявку про занесення Хрущокку до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО)
(давній виростогубовий стиль віршування - двовірші про хрущів, подано заявку про занесення Хрущокку до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО)
Дощ на горищі – шелест
Крилець хрущів травневих,
Крилець хрущів травневих,
Зрима, пряма і груба
Доля виростогуба.
Доля виростогуба.
Хто хоча б раз народився, той хоча б раз помре.
Вибач – від мене легке алкогольне амбре.
Вибач – від мене легке алкогольне амбре.
Куди зникають метелики
Вербові, кленові та липові?
Вербові, кленові та липові?
Свище осінь. Пропащі дощі
Знов кричущо полощуть гаї.
Знов кричущо полощуть гаї.
В електричці розмовляли двоє глухонімих,
Він та вона і, хоч-не-хоч, а всі дивились на них.
Він та вона і, хоч-не-хоч, а всі дивились на них.
Я від’їздив. Лишалася земля
Моїми збосоножена ногами,
Моїми збосоножена ногами,
Не дивіться на мене з любов’ю.
Не дивіться на мене з журбою.
Не дивіться на мене з журбою.
І сонця промінь зник,
І осінь ходить біля хати.
І осінь ходить біля хати.
Чекай мене дівчино, стежко нова,
Від ранку до смерку, від ночі до рання.
Від ранку до смерку, від ночі до рання.
Ти, стриножене сонце
Над стривоженим полем,
Над стривоженим полем,
Прощавай, моя горда, єдина.
Вже сьогодні останнє число.
Вже сьогодні останнє число.
1
Я гад, я змій, наспів мій час −
Пора міняти шкіру.
Пора міняти шкіру.
Іван кохався в голубах шалено.
Аж наче сам витав із ними в лазуріні:
Аж наче сам витав із ними в лазуріні: