Приходили Свідки Єгови,
Розказували про Бога.
Пізнайте, мовляв, Його ви
Й полегшиться вам дорога.

А наші товклись, мов коні,
До тих балачок неохочі,
Й ховали чомусь долоні,
Й відводили хмуро очі.

"Е-е, нам годувати свині
Й пора вже доїть корову.
Хай грішні ми та не винні,
Тож марно ви про Єгову…"

Ті зводили в купу брови,
І головами хитали:
"Отямтесь, які корови?
Таж обраних буде мало!"

"Хай стане, як має статись.
Той їсть лиш кутю свячену,
А нам, як на щось писатись,
То завжди в останню чергу!"

З небес, що ясні й мінливі,
Таємно дивились очі,
Й були вони не гнівливі,
А мудрі, сумні і отчі…