Логін
Пароль
Зареєструватися?
Забули пароль?
&
Автори
Поеми
Інша поезія
Рецензії
Публіцистика
Рейтинги
Статистика
|eng|
?
Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі
Вірші,
проза,
аналітика,
огляди
Автори
/
Оксана Суховій
(1986)
А як там насправді було — то яке кому, Господи, діло!
Важливо — як буде.
А буде — як я напишу.
(Оксана Забужко)
Автор
Вірші (50)
Інша поезія (0)
Поеми (0)
Аналітика (0)
Проза (3)
Рецензії (0)
Публіцистика (0)
Коментарі
Інтерв’ю
За оцінками читачів
За оцінками "Майстерень"
За коефіцієнтом прозорості
За змістом
За назвою тексту
За кількістю коментарів
Останні прокоментовані
Огляди ⁄
Переглянути все відразу
•
*
Стелився сніг на листя неоспале,
на листя незаснуле з вишини, –
•
*
Усе це зникоме
як ночі та дні
•
*
Уже до мене потай не ходи.
По осені весілля не загадуй.
•
* * *
ніч не спить ми вертаємо сонні
в береги несемо поговір
•
* * *
ой летіла весна на рябому коні
рукава золоті
•
Горлиці (аудіопоезія)
•
Вовчиця
Об стовбури, об душі стовбурів
моя душа обперлася - вовчиця.
•
*
...та вечір на вікнах напише
забуту різдвяну печаль...
•
*
Та ніч неперебутня новорічна.
За вікнами не сніг. Саме груддя -
•
* * * *
Зимові липи світять, мов кіот.
Те світло, як розколина у кризі.
•
*
За місяць утретє він сонно іде сюди.
Росою горить і чернечим пером поскрипує.
•
*
Зима - таки ріка. А повеням не стане
ні грудочки землі. Усе затопить сніг,
•
* * * *
хлопчику дужий білява моя мано
нащо так пружно несеш молоде заласся
•
* * *
мені так ніяково хлопчику так уперше
мені так багато ніяковий так назло
•
* * * *
Боялася, аж кам'яніли вікна.
Та вірші шепотіла у рукав.
•
* * * *
Мовчання зморених модрин
потроху витікає з ночі.
•
* * * *
лиш грай мені а в руки не бери
лиш вимрівай мов нитку незсуканну
•
* * * *
А тут снували ластівки і хмари,
і вишивані тіні між дерев.
•
Слива
стояла слива сливами до вікон
про неї більш ніхто вже не писав
•
* * * *
марчінням саду зимного - покинь
покинь усе і повернися знову
•
Ранкове
Та власне нічого. Лише
уранці, як ми ще спали,
•
Голос
Старіє голос. Ранок та імла.
А я стою, як віко проти вікон.
•
Бузина (Аудіопоезія)
•
У морській воді
Чотири богині танцюють у морі. І я –
зміїста форель, що струминня збиває під ними.
•
Новина
Душа по вікна намерзає, немов зимовий монастир.
Мене вже меншає… Немає... Застиглу руку відпусти…
•
Чорні сукні летять
Чорні сукні летять. Не питай і нічого не згадуй.
Завтра буде вода. А сьогодні мене не тривож.
•
* * * *
А степ надихався тройзіль...
А степу снилася нестяма:
•
* * * *
О сестро сестро осінь осінь осінь
і то до тебе сестро не кудись
•
Палата №6
Ну?..
Іди. Іще трохи – і вечір впаде,
•
Едіп
Пощезли дні – базальтові колоси,
Побив мороз черлену воронь кіс,
•
Лугова зозуля
Лугова зозуля –
Полум’я й вода:
•
Тема "Весна" (З циклу "Юнаки")
І пальтечко на ньому аж летить,
і пасмо трохи вибилося скраю.
•
Горлиці
Дві горлиці викроювали вечір
з пахучих рік і божого вікна.
•
З однієї мертвої пісні
Чом же се кохання
та таке неправе?
•
Панна
Панно моя, панно…
Хижа моя, вража…
•
Жнива
О сиві дні, о моторошні дні,
мотуззя жнив і спраглі рукомесла…
•
Тема "Заходять осені" (З циклу "Юнаки")
Ці дивні осені. Далекі і невірні.
Пройшли, минули хамарами з дощем,
•
Осінні дерева
Дерева ждуть. Дерева ще не сплять.
Чого їм спати, як вони – дерева?
•
Русалії
Ми любим цей берег. Він затишний і немалий.
Та що там земля, коли власного тіла – аж надто…
•
Цигани
Ось бубон той, ось той горіх,
що за ніч виріс коло шатер,
•
Перед-чування
Це перед-час. Готуюся до злив.
Достигле серце проситься із гілки.
•
Спокуса святого Антонія
Я вас не любила. Надвечір пливуть кораблі.
Одягнена в чорне, і досі виходжу на пристань.
•
Сад
Нам сад простить, бо ж він усім прощав –
паломникам, і королям, і звірам…
•
Молода
А що – смішна? Негречна я? Ади!
Зате у мене сто сопілок в горлі!
•
"Ходжу кудись. Якісь долаю кола..."
Ходжу кудись. Якісь долаю кола,
де людський плин ні стишить, ні спинить…
•
Бузина
Зацвіла я, бігме, зацвіла…
Бузиною, бігме, бузиною…
•
Хто то іде в снігах?
Хто то іде в снігах?
Хто то намуляв плечі?
•
Пісня потопельниці
Хіба я хотіла? Хіба я, коханий, хотіла
Цих хижих гонитов, грачиних плачів у верхах?
•
"Я побуду з тобою… я тихо з тобою побуду… "
Я побуду з тобою… я тихо з тобою побуду…
Розповину твій пояс і лати важезні зніму.
•
Приходить він з отих старих дерев
Приходить він з отих старих дерев,
Де Куст кричить і згукує дівчата...
Переглянути всі твори з цієї сторінки