•  * * *

Підійде понеділок, і для битви
Здійматися напружено пора.

•  Море

Я в море заходжу, у розум кипучий
Для вищого смислу і вічних благань.

•  Юнак у сивині

Такий посивилій юнак передчасно,
Самотній мислитель, творець і поет.

•  Спокійне кохання

Спокійне кохання у зрілому віці
Тече, як ріка повноводна і тиха,

•  Кара

Намагався заснути, та тільки дарма.
Не вдалося поринути в небо таємне.

•  Небесний меч

Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.

•  Провидіння

Не спіши у час важких прозрінь,
Як хвилина переплавить вічність.

•  * * *

Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,

•  Місце повені

Дивлюсь я на колишню повінь,
Що стала привидом і сном,

•  Магія сну

Я не хочу уже прокидатись.
Хочу бути у магії сну.

•  Сутінки

Я нічого не зміг роздивитись
У безглуздій німій темноті.

•  * * *

Нехай минають ця сльота,
Сюїта зливи, фуга вітру.

•  Самотній патріарх

Пам'яті Віталія Коротича

•  Іуди

Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.

•  Блазень

Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.

•  Стрибок

Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?

•  Слова

Я відчуваю борг святий, несплатний
Перед полями і перед людьми.

•  Сльоза

Води ніколи не нап'єшся
З криниці чистої сльози.

•  Варвар

Коли твій спокій обриває
Бійців розлючених табун,

•  Утома

Голова болить від безсоння,
В голові поселився туман.

•  * * *

Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.

•  * * *

У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.

•  Розбитий телефон

Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,

•  Мить

Це так важливо - не проґавить час
Натхнень, прозрінь, осяянь і пророцтва,

•  Прощання

Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.

•  Повноводність

Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,

•  * * *

Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,

•  Крапля сну

Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.

•  Повноводне озеро

Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.

•  * * *

Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.

•  Талант

Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.

•  Пошуки

Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.

•  Жінка

Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,

•  * * *

Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.

•  Новітній сніг

Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.

•  Розмах

Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.

•  Розвал

Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.

•  Давні камені

До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.

•  Ритм

Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,

•  Оновлення

Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,

•  * * *

Так не хоче мороз відступати
Із делеких замерзлих долин,

•  Лишега

Лишився Лишега у синім вогні,
Такий незбагненний, далекий і мудрий.

•  Вода

Вода розлилася в долини.
Мовчання панує в степах.

•  Відшуміла епоха

Відшуміла епоха на нас поглядає здаля.
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.

•  * * *

Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини

•  * * *

Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,

•  * * *

Калюжі розлилися, як моря.
Виходить божевілля із порогів.

•  Зимова казка

Зимова казка швидко закінчилась.
Розтанув сніг, як неповторність мрій.

•  * * *

Я нікуди не хочу іти.
Я побуду сьогодні удома.

•  * * *

Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.

•  * * *

Тепер уже не скоро буду бігать.
Погода розгулялась, Боже мій!

•  * * *

Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.

•  * * *

Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.

•  * * *

Дешеве срібло висне із дахів,
Важливе щось промовити нам хоче.

•  Лютий

То дощ холодний, то нервовий сніг.
Спектакль природи чи її тортури.

•  Клени

Крізь роти кленів бачу вдалині
Тендітний образ, дорогий і любий.

•  Повінь

Розлилась повінь. Грона почуттів
Розкинулися далями-лугами.

•  Соцмережі

Кручусь по колу в душних соцмережах,
Шукаю правду, славу і красу,

•  * * *

На білу кригу знову випав сніг.
Постійні потрясіння й катаклізми

•  Пристрасть

Яка палка гармонія і дикість
Цієї пари, що руйнує світ

•  Відлига

Ураз погода зіпсувалась.
Потоки бруду, як вулкан.

•  Понеділок

Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.

•  * * *

Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.

•  Степ

Так слово розпадається, мов замок.
Так степ застиг у дивних відчуттях.

•  Сонце

Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,

•  Проміння

Яскраве сонячне проміння.
Так протискається весна

•  Слушний час

Він вичікував слушну нагоду,
Щоб до неї колись підійти,

•  * * *

Нарешті випав сніг.
Небесна нагорода.

•  * * *

Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.

•  На льоду

Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.

•  Монолог безпритульного

Я ночую в пустельнім вокзалі,
Попідтинню самотньо іду.

•  Холодний вітер

Холодний вітер люто свище
Із потойбіччя, з царства снів,

•  Острів Епштейна

Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим

•  * * *

Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.

•  * * *

Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.

•  Бурульки

Бурульки падають з дахів
Так несподівано, як бомби,

•  Поезія

Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?

•  * * *

Я сльозою упаду на стяг,
Струджений, пониклий і пробитий.

•  * * *

Попереду мороз і вічна мерзлота,
Розлам епох, непримиренні січі.

•  Ностальгія

Забрів у юність, у провулок тихий,
Де спів птахів, далекі голоси.

•  * * *

Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,

•  Повернення

Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,

•  Минуле

Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.

•  * * *

Сьогодні виспався на полі бою,
На полі парадоксів і пасток.

•  Казка

Так шкода, що казка так швидко скінчиться
Зі снігу, і льоду, і вітру погроз.

•  Світлові стовпи

Стовпи зі світла - первісні знамення,
Що Суд Страшний невідворотно йде.

•  * * *

Останні судоми зими,
Як вісті далекої тьми,

•  Зимовий шлях

Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.

•  * * *

Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,

•  Приїзд

Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.

•  Бунт посередностей

Бунт посередностей - це бунт юрби гнилої,
Що розпинає завжди на горі,

•  * * *

Навіщо я поглянув на цей сніг,
Що спопеляє блиском потойбічним

•  * * *

Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.

•  Мелодія снігу

Сповільнений тихий сніжок,
Мов друг призабутий, далекий.

•  * * *

Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.

•  * * *

Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.

•  * * *

Мороз тривожний покриває розум,
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".

•  * * *

Насувається сніг всеохопний,
Він тотальний, могутній, німий.

•  * * *

Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.

•  * * *

У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.

•  * * *

Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі

•  Пробіжка на морозі

Пробіжка на морозі - це подорож неждана,
Стрибок у невідоме, оновлення душі.

•  Дім

Так зрісся з домом, що уже не хочу
Виходити нікуди, хоч убий,

•  Попереду

Така застиглість і драглистість.
Ми грузнемо у цих лісах,

•  Приреченість

Тут нікуди піти, лише на стадіон,
Порожній, сиротливий і безмовний,

•  Погляд

Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.

•  Запах

Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.

•  Старі аркуші

Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині

•  Негода

Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.

•  Полон лісів

Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,

•  * * *

Поступово нас час затирає
В порохно, у ніщо, в пустоту.

•  Ураган

Лютує дикий ураган
І зносить все навколо,

•  Безхатько

Людина, якій нікуди іти,
Яка блукає в безнадійних хащах.

•  * * *

Я встану рано в сутінках зелених,
Пройду крізь гай дрімотний і черлений.

•  Пам'ять

Ці люди, що покинули домівки
Давним-давно й поїхали туди,

•  Відпочинок

Порину в сон чудовий і величний
Без страхітливих тюрем і тортур.

•  * * *

Протоптую стежину у снігах,
Єдину, неповторну і глибоку.

•  * * *

Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу

•  Прозорий ліс

Прозорий ліс у сутіні прозорій.
Прозорий смуток дивиться в імлу.

•  * * *

Час тече, наче плинна вода
У сипучий і ніжний пісок.

•  Спіралі

В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.

•  Кінець ярмарку

Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.

•  Стежина

А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.

•  Поспіх

Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.

•  * * *

Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.

•  * * *

Я розхлюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.

•  Сонце

Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,

•  Музика

Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?

•  Імла

Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.

•  Ялинки

Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі

•  Хаос

Хтось уривається в буття
Спокійне, виважене, тихе,

•  * * *

Запорошило всі мости,
Запорошило всі дороги

•  Свобода

Як добре, що не треба поспішати
Кудись уранці, що є вільний день.

•  Спрага

Дайте випити кави ковток
Перед боєм важливим, вагомим

•  * * *

Я прийду у спустошений ліс,
Як у храм, до якого не ходять.

•  Зима

Зима посріблила гілки,
Явивши небачену мудрість.

•  Перетворення

Ти біжиш в невідомість, у пустку,
У ненависть, у магму століть.

•  * * *

Я іду у пустельному лісі.
Мідна тиша самотньо дзвенить.

•  Самопізнання

Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.

•  Мороз

Прийшов мороз такий справдешній,
Хитнув підвалини старі.

•  Кредо

Я буду вічним депутатом,
Посланником самих низів,

•  Сподівання

Напевно, вже до ранку не засну.
Чекатиму за обрієм розлуку.

•  Крик

Я кричу відчайдушно до світу:
"Люди, люди, почуйте мене!"

•  * * *

Я ніби вижатий лимон,
В пустелі виснажений, схудлий,

•  * * *

Я хочу прокинутись рано
І рушити в радісний парк,

•  Новий рік

Це святкування, певно, особливе,
Коли нічого ти уже не ждеш.

•  Перший сніг

Перший сніг шелестить несміливо,
Посрібливши суворі гаї.

•  Незнані шляхи

Коли піду незнаними стежками
У світ непізнаний, у світ новий,

•  * * *

Я заснув майже тільки під ранок,
А всю ніч мене хтось катував.

•  Спокій

Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.

•  Останній візит

Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.

•  * * *

Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,

•  * * *

О першій ночі я не сплю.
Шукаю в темнім океані

•  Колишня епоха

Колишня спалена епоха
Ущент, навіки і дотла.

•  * * *

Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.

•  * * *

Я хочу заховатись у світах,
Новітніх, переливчастих, барвистих.

•  * * *

Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги

•  Переворот

Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.

•  Суботній день

Суботнім днем я вийду в місто чуле,
Де заблукала в хащах пустота,

•  Телефон

Хай упаде триклятий телефон
І розіб'ється об асфальт нещадний,

•  Освідчення

Коли впаду в твої обійми,
В іржавих латах бурний принц,

•  Забута стежка

Забута стежка заростає
Важким солідним лопухом.

•  * * *

Я жду новин, живильної води,
Мов листя з позачасся, позасвіття.

•  Листи

Я чекаю фатальних листів,
Громових, як стальні урагани,

•  Вітер

Сильний вітер історії дише
У потилицю пеклом лихим.

•  Паломник

Де я здобуду свій нічліг,
Паломник без мети й дороги?

•  * * *

Постійні калюжі, постійна сльота.
Похмурий пейзаж, як сама німота.

•  * * *

Розлився туман велемудрий, тужавий,
Розлився, як ціла аморфна держава.

•  Обриси в тумані

Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.

•  * * *

Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.

•  Нескінченні дощі

Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.

•  Самопізнання

Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.

•  Натхнення

Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,

•  * * *

Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,

•  * * *

Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,

•  Прозріння

Мовчання огортає душу,
Туманом наповзає страх.

•  Осінній листок

Листок осінній ніжно посріблить
І передчасним снігом увінчає.

•  * * *

Впадаєш в сон, як у нову затоку
І виринаєш неводом без риб,

•  * * *

Такі дощі тотальні і вселенські
Охоплюють із флангів, як орда.

•  Зелений лист

Листок зелений завітав у хату,
Як стислі і спресовані слова.

•  Енергія

Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.

•  Дощі

Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.

•  Безпритульний

Безпритульний іде під дощем.
Пропікає вода до основи.

•  Розчинення

Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.

•  * * *

Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,

•  Книжки

О, скільки непрочитаних книжок
У двері стукають, летять у вікна!

•  Листя

Висить знавісніле, утомлене листя,
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.

•  Ритм

Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,

•  Осінні дні

Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.

•  Осінні дощі

Осінні дощі невгамовні й протяжні
Ідуть невмолимо, як військо звитяжне.

•  * * *

Хлопець біг крізь дощі невідомо куди,
Навмання, без призначення, цілі,

•  Парк

Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть

•  Шум вітрів

Шум вітрів долинає з вікна
В заметілі епох і формацій.

•  Ностальгія

Так люди відпускать не хочуть
Це літо, що лишає нас.

•  * * *

Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху

•  * * *

Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.

•  Емігрант

Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,

•  * * *

Ніч у оголеність штовхає,
Коли беззахисним стаєш.

•  Чарівна мить

Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,

•  Рання осінь

Так перша ніжна позолота
Торкнеться кленів і беріз.

•  * * *

Так осінь повільно відійде
У млу, невідомість, туман.

•  Пробудження

Пробудження, немов із поля битви
Відхід в пустелю чи в рясні ліси.

•  Минулий день

Як тяжко розуміти те,
Що час минає невблаганно.

•  * * *

Так сон повільно, ніжно тане,
Як сніг у променях весни.

•  Відкритість

Я залишу усі двері навстіж
Для усіх пропащих і бичів,

•  Осіння глибина

Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути

•  Дорога крізь сон

Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.

•  * * *

Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.

•  * * *

Я заплутався в сітях дрімучих,
У тужавості лютих погроз,

•  * * *

Шок від того, що літо минає,
Переллється у трепет ріки,

•  * * *

Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.

•  Час примирення

Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.

•  * * *

У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,

•  * * *

Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,

•  Перше серпня

Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,

•  Стихійне лихо

Не буде яблук споважнілих,
Не буде вже дарів небес.

•  Літо

Невже я цього літа не відчую
Й воно пролине, ніби буревій?

•  Молоде вино

Це молоде вино терпке, жагуче
Тече із горла пристрасних століть.

•  Вуж

Вуж, який поселився в обійсті,
Як чаклунський неназваний дух,

•  Миті

Як дні летять! Їх годі зупинити.
І аркуші злітають стрімголов

•  Полон

Закутий дощами в оселі тісній,
Не можеш ти вийти нікуди навколо,

•  Мушля

Засуваю ворота від лих і нещасть,
Та даремна ця спроба нічого не варта.

•  * * *

На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.

•  Нічні роздуми

Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.

•  Вечір

Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,

•  * * *

Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,

•  Ранок

Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,

•  Літо

Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.

•  Повернення

Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.

•  Майдан

Я вийду на майдан, на велелюдний простір,
На людський суд і глум, на торжище століть.

•  * * *

У подорожах дивних, безкінечних
Себе я загублю в знов знайду.

•  * * *

Потрапити під дощ, під вістря тихих крапель,
Померти й народитись для бурь і потрясінь.

•  * * *

Так день новий із гуркотом новим
Тебе нещадно візьме і розбудить,

•  Пробудження

Прокидаюсь під звуки птахів
Так раптово, неждано і нагло.

•  Монолог маргінала

Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.

•  Мінливість

Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.

•  Погляд німого ока

Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.

•  Розрив часів

Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.

•  Прагнення

Я піду крізь дощ, і град, і бурі.
Я піду крізь болі лихоліть.

•  Ранковий автобус

Ранковий автобус один і той самий
Виходить з імли невблаганно, як час.

•  * * *

Мовчання, мов кактус в пустелі німій,
Родилося після словесних завій.

•  * * *

Безконечне протяжне гудіння
Від сирен, що пронизує слух.

•  Заморозки

Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.

•  Розвал

Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.

•  Тюльпани

Ця миттєва краса тюльпанів
Поминальна, як метеор,

•  Передчасне літо

Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,

•  Птах

Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.

•  Пустельний стадіон

Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін

•  Бажання

Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,

•  Сирена

Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.

•  Стріла часу

О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,

•  Стадіон

Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.

•  Таємне слово

Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.

•  Віршування

Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.

•  Грані

Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,

•  Відхід

Коли втомлюсь і відійду від справ
У ліс дрімучий чи далекі гори,

•  Повалені дерева

Повалені дерева, немов царі полеглі,
Спираються на вічність, спираються на страх.

•  Розчарування

Розчарування роздирають вкотре
У людях ненадійних і гнилих.

•  Поверховий сон

Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.

•  Сон віків

Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,

•  Дощ

Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.

•  * * *

Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,

•  Диво

Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.

•  Шпага думки

Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,

•  Ніщо

Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,

•  * * *

Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.

•  Весна

Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,

•  * * *

Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.

•  * * *

Така невизначеність у погоди.
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.

•  Безодня ніщо

Зазирнути в безодню ніщо, а безодня на тебе
Хай подивиться оком потужним, тугим.

•  Сон

Так шкода витрачати час
На сон минущий, поверховий,

•  Ранок

Я прокинусь у лісі від шуму птахів.
Із безодні вернусь у новітню безодню.

•  Сірість

Коли подолаєм навколишню сірість?
Коли вже настане жадана весна?

•  Пародокси

Поетична непоетичність.
Так кусає змія за свій хвіст.

•  Пошуки

Шукаю ялинку у березні,
Шукаю шляхи у розлук.

•  Гітара

Відшуміла трепетна гітара
Під бузком шаленим і хмільним.

•  Ваговози

Безконечно гудуть ваговози
За маршрутами дальніх шляхів.

•  Поїзд

Стукотять важкі нудні колеса
Споважнілих, мудрих поїздів.

•  Час

Лютий залишив мороз,
Наче відгомін погроз.

•  Поле

Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.

•  Паростки весни

Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.

•  * * *

Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.

•  Зимова сльота

Ця сльота так трагічно зимова
Увірвалась з незнаних глибин,

•  * * *

Безсоння, як страшна пустеля,
Де випалено все дотла.

•  * * *

Ти розчинилась у глибинах,
У місті страчених доріг.

•  * * *

Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.

•  Справжня зима

Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.

•  * * *

Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я

•  Невідчутна зима

Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

•  * * *

Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.

•  * * *

Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.

•  Шлях

Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,

•  Нескінченна мандрівка

Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.

•  * * *

Засніжені вершини гір -
Шпилі, що пронизають небо.

•  Заборонений плід

Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.

•  * * *

Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.

•  Минуле

Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,

•  Протилежності

В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.

•  * * *

Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.

•  * * *

Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.

•  * * *

Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків

•  Пустир

Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.

•  На перехресті

На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.

•  * * *

На цвинтарі листя опале
Про щось прошепоче мені,

•  * * *

Я іду у широкім роздоллі,
В чистім полі без тіні меча.

•  Промерзла трава

Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

•  * * *

Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

•  * * *

Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.

•  * * *

Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.

•  Зелене листя

Зелене листя опадає,
Як вічний неоплатний борг.

•  Повернення по колу

Повертаюсь по колу в колишні кордони.
В дорогу рідну гавань я знов повернусь.

•  Пожовкле листя

Пожовкле листя падає в обличчя,
Як сон віків похмурий і страшний.

•  Сонце істини

Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,

•  Вогненні мечі

Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.

•  * * *

Літо вислизає із-під нас,
Мов коштовний осяйний алмаз.

•  Спекотне літо

Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.

•  Подих осені

Подих осені ледь уловимий
Пролетів до мене звіддаля,

•  Вигнанець

Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,

•  Іржаве листя

Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.

•  * * *

Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,

•  * * *

Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.

•  * * *

Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,

•  * * *

У царстві снігу, як у задзеркаллі,
Все навпаки і манить глибина.

•  * * *

Повертаюсь по колу в свої рубежі,
Стоячи на новій небезпечній межі,

•  * * *

Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.

•  Монолог сліпого

Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.

•  * * *

Спадають останні хвилини
Важкого безумного дня.

•  Сніг

Мене жене гостроконечний сніг,
Мов кара неба чи лиха примара.

•  Фантазія

Ці марення і візії природи
Прорвуться крізь тюрму в'язких снігів.

•  * * *

Стілець вибвають з-під ніг
Та так, що ти ледве встигаєш

•  Спектакль

Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.

•  * * *

Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.

•  * * *

Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.

•  * * *

Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,

•  * * *

Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.

•  Посмішка скелета

У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.

•  * * *

Природа виявила геніальність
У тому, що створила цей шедевр, -

•  * * *

Іду у ліс розбійницький, таємний
Там, де чекає лезо і клинок.

•  * * *

Я лезом ножа в невідомість іду,
Пірнаю у ризик, немов у безодню.

•  Перевтілення

О, скільки масок, лиць, гримас, личин!
Для перевтілення немає меж.

•  * * *

На стадіоні перемог і втрат
Стоїш, як початківець перед боєм,

•  * * *

Я шукаю тебе у далеких жінках,
Як загублений час у далеких віках.

•  * * *

Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,

•  * * *

Проляже творчість у тривозі.
Зло у добрі, добро - у злі.

•  * * *

Ця книжка окроплена кров'ю
Моєю із вічних начал.

•  Вичерпаність

Вичерпаність моря, вичерпаність долі.
У долині свічі гаснуть, як тополі.

•  * * *

Упав із яблуні пізнання плід.
Немов снаряд, упав об невідомість.

•  * * *

У полі, в лісі чи в саду
Не клич біду, не клич біду.

•  * * *

Лунає крик зозулі з тої далі,
Де ти живеш в надії та печалі,

•  * * *

Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

•  Місто-привид

Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.

•  * * *

Це вже ніколи не повернеться,
Немає вже шляху назад.

•  * * *

Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.

•  Молода трава

Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

•  Аритмія

Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

•  Трава

Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

•  Загублений твір

Цей твір, який сховався у пучині
Глибинних вод, потоків, бурунів,

•  Раптовий сніг

Раптовий сніг, немовби кара неба.
Раптовий сніг, такий раптовий сніг.

•  Діалектика

Це запах гною чи троянди?
То діалектика страшна.

•  Роздвоєння

Це грім звучить чи гуркіт канонади?
Роздвоєння, як вістря боротьби,

•  Останній сніг

Останній сніг вже сходить із арени,
Як сивина, як марево із хвиль,

•  Сніги

Я хочу пірнути в сніги,
У сон, невідомість, пургу,

•  Уламки любові

Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.

•  * * *

Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.

•  Утеча

Хоч би скільки тікав я від тебе,
Марна спроба від тебе втекти.

•  * * *

Кленки в недобудованому домі -
Це сутності, що рвуться врізнобіч.

•  Перший сніг

Перший сніг, як послання Бога.
Перший сніг - полотно небес.

•  * * *

Виходять із туману лапи,
Як сутність, схована від нас.

•  * * *

В шухлядах столу дістаю
Книжки, укриті снігом часу,

•  Жовтий лист

Жовтий лист залітає в хату,
Неприкаяний і раптовий.

•  * * *

Листок опалий, як дитя війни,
Важезний підсумок самотини.

•  * * *

Іній на шибці, мов сльози землі.
Іній на шибці, як втрачене щастя.

•  * * *

Не віриться в те, що скінчилося літо.
Не віриться в те, що скінчилось тепло.

•  Листя у траві

Обсипана листям трава,
Таким передчасним у серпні,

•  * * *

А літо вже майже минає,
Відходить, як лист в нікуди.

•  * * *

Спека, коли розплавляється все.
Спека, коли розплавляються мислі.

•  Розхитування

Розхитується світ, як у дитинстві.
Розхитується дах, і опадає квіт.

•  Осіннє кохання

Осіннє кохання, таке запізніле,
В осінньому небі безбережно лине.

•  * * *

Ілля прийшов, і літу вже кінець.
Кінець усім зникомим сподіванням.

•  Дорога додому

Що значить дорога додому?
Дорога в ніщо, в зорепад,

•  * * *

Так хочу додому, у рідну стихію.
Я навіть удома себе відчуваю

•  * * *

Гай приховує всі таємниці,
Гай таїть всі початки й кінці.

•  Половина літа

Половина літа - так печально,
Що це літо скоро промине.

•  * * *

Комп'ютер, викинутий із вагона
У неозору й трепетну траву,

•  Кісточка вишні

Об кісточку вишні розколеться дуб,
Розколеться Всесвіт об кісточку Бога.

•  * * *

Ми входимо в річку, в потоки буття,
У первісний хаос, де хвилі прибою

•  * * *

Так хочеться вкритися листям
Й заснути на довгі роки,

•  Обличчя війни

Обличчя війни трагічне й потворне.
Обличчя війни із крові і сліз.

•  Антисвіт

Антипітьма, антивогонь.
Антилюбов антиоснов.

•  * * *

Минуле повернутися не може
Як цілісність, як цілий континент,

•  Руйнування

Руйнується немічне тіло, мов замок.
Руйнується плоть, як уламки сторіч.

•  * * *

Ми - уламки війни, що усіх розтоптала.
Ми - уламки споруд, що у небо звелись.

•  Повернення зими

Повернення зими, повернення додому,
Повернення у хаос, до основ.

•  Розпад

Розпадається світ, розпадається морок.
Розпадається совість в долонях століть.

•  * * *

Із попелу відроджена любов,
Відроджений вогонь, давно погаслий.

•  * * *

Нескінченна зима, ніби поле безкрає.
Нескінченне страждання, невидимий дим.

•  * * *

Мерехтіння дерев, мерехтіння думок.
Насувається холод, немовби амок.

•  Страх

Страх уже перед словом,
Перед дзвоном меча,

•  * * *

Пень у лісі, як зрубана доля,
Як застигле страждання століть.

•  * * *

Срібло висить на гілках,
Ніби в Господніх руках.

•  * * *

У схрещенні гілок шукаю сутність світу,
У схрещенні тополь шукаю простоту.

•  * * *

Садок у ранковій імлі -
Це вічний початок життя,

•  * * *

Ліс убрався в залізні лати,
В поіржавілі ланцюги.

•  Рух

Важливе лиш тяжіння до мети,
А результат нічого вже не вартий.

•  Дощ

Хлюпотить, хлюпотить, хлюпотить,
Ніби вічність незрима кипить,

•  * * *

Останні подихи вмираючого літа,
Немов останній шепіт старигана.

•  * * *

Здавалося, що літо буде вічно,
Що вічно буде світло і тепло.

•  * * *

Зів'ялі листки - це прискорена осінь,
Прискорений біг і світів, і епох.

•  * * *

Мій садок промовляє до мене:
"Хто ж мене так безжально спалив?

•  * * *

Розмиті контури - це зло чи благо?
Як світ втрачає обриси свої

•  Зламана гілка

Зламана гілка, як зламана доля.
Зламана воля в серцях поколінь.

•  Запізніла молодість

Запізніла молодість - як листок з-під снігу.
Запізніла молодість стрімголов біжить

•  Води смерті

Води смерті течуть у ріці забуття,
У ріці, у якій потонуло життя.

•  Вишня на цвинтарі

Вишня на цвинтарі - древо пізнання,
Альфа й омега, основа основ.

•  Зустріч з минулим

Зустріч з минулим, зів'ялим, заснулим.
Зустріч з собою, дзеркально німим.

•  Старий цвинтар

Руїни ілюзій. Руїни ідей.
Навколо панує лише безнадія.

•  * * *

Минає час. Безжальний біг
Скажених коней в безум ночі.

•  Туман над озером

Туман над озером, як сивина
Століть, які заслуги у знемозі.

•  Дощі

Дощі ідуть, і запливає розум
У океані втрачених думок.

•  Передгроззя

Передгроззя ночі дивиться зухвало.
Передвістям бурі хмара напливе.

•  Невизначеність

Така невизначеність... У пустелі
Стоїш, відкритий нищівним вітрам.

•  Сльота

Сльота думок, сльота людського духу.
В багнюці перемішано усе.

•  * * *

Нескінченний туман бездоріжжя
Поведе в невідомі шляхи.

•  Сніговий полон

В полоні зі снігу і льоду,
Немовби в німім задзеркаллі,

•  * * *

Я ліг під снігом. Сивина
Укрила ліс, немов нірвана.

•  Зимовий гай

Старі дерева, ніби чаклуни,
Торкнуться лапами, як знаки долі.

•  * * *

Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.

•  Час

Яка крихка і нетривала плоть,
Що розмивається, неначе моли,

•  Прагнення

Я хочу вічного літа
Без осені і без зими.

•  Прогулянка в лісі

Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.

•  Пізнання

Я кину вудочку
по той бік Всесвіту,

•  Я випив молодість твою...

Я випив молодість твою,
Немов потужну течію.

•  Проростає трава на могилах...

Проростає трава на могилах.
Проростає крізь біль і красу.

•  Пустеля

В пустелі на порепаній землі
Іду спокійно і шукаю смислів,

•  Вічне повернення

Вічне повернення, вічне повернення.
Бог покладе на ті ж самі місця

•  Я заблукав у пущі...

Я заблукав у пущі
хаотичних і диких думок.

•  Сон як темний коридор...

Сон як темний коридор,
Як провалля в павутину,

•  Крик пролунав у пустелі...

Крик пролунав у пустелі.
Як у просторах німих,

•  Подорожній

Подорожній іде невідомо куди.
Його кроки звучать передвістям біди.

•  Понівечена краса

Оця краса, захована у старість,
Відродиться і вибухне у світ.

•  Я подумав про плинність років...

Я подумав по плинність років.
Вихор часу стинає людей,

•  Волоцюги

Волоцюги на вулицях кличуть чуму.
Так вони задаровують душу німу.

•  Вуличні музиканти

Спів вуличних музикантів, свободи бранців,
Посланців від Бога і повних обірванців.

•  Карантин

Карантинні будні, замкненість, заслання
У пустелю дику без людей і снів.

•  Коронавірус

Виповзають привиди із нір.
Чорна повінь залива міста.

•  Людина розпадається, як замок

Людина розпадається, як замок,
Споруджений на світлому піску.

•  "Павутиння сну, павутиння мрії..."

Павутиння сну, павутиння мрії,
Павутиння втомлених думок.

•  "Де я і де мої личини?.."

Де я і де мої личини?
Я загубився в небесах.

•  Передчуття зими

Зледеніння в душах і в’язкий вогонь
Непомітно стане драмою сердець,

•  "Задуха у залі, задуха в серцях..."

Задуха у залі, задуха в серцях.
Корозія їсть молодих і завзятих.

•  Какофонія

Я в кімнаті, а галас у вуха
Наповзає важезним свинцем.

•  Місто

Це божевілля міста із агоній,
Важких судом, паралічу і ран.

•  "Нам ніде немає притулку..."

Нам ніде немає притулку.
Час нас виверне звідусіль.

•  "Я падаю з ліжка, і сотні кошмарів..."

Я падаю з ліжка, і сотні кошмарів
Мене огортають в знамена свої,

•  "Зруйнований будинок нагадує цвинтар..."

Зруйнований будинок нагадує цвинтар,
У якому поховано стільки людських надій.

•  Сон

Сон важкий, мов прокляття віків,
Не знімає, а збільшує втому.

•  Пошук

Мов голку в сіні, я шукаю
Дівчат, що загубив колись.

•  Пустеля натовпу

У натовпі як у пустелі.
Пісок покрив тебе всього.

•  * * *

І ці слова, причеплені на спінінг,
І вітер запальний і молодий

•  Спека

Панує спека, ніби пекло,
Випалюючи все дотла.

•  * * *

Перелом у долі, перелом душі,
І надламність гілок нагадає вчасно,

•  * * *

Весни оновлення кипуче
Ввірвалось, ніби в перший раз.

•  Березень

Зима відійшла, а весни ще немає.
Навколо пустеля безкрайня й німа.

•  * * *

Цей перелом, немов надлом судьби.
Творіння пекла, що ввійшло у дійсність.

•  * * *

Замерзлість душ і скрижанілість вулиць.
І сніг мете сріблистою нудьгою.

•  * * *

Сніг веде у царство сну,
У застиглість, задзеркалля.

•  Туман

Безкінечний туман потойбіччя
Нас укрив самотою юрби.

•  Дощ і сніг

Місиво з дощу і снігу ―
Це зими нічний кошмар.

•  * * *

Як часто я хочу додому
В краї заповітних надій.

•  Листопад

Мов подих віковічної зими,
Мороз ударив і обсипав листя.

•  Темний ліс

У темнім лісі втрачених думок
Бредеш, як птах, заплутаний у сітях.

•  Душі

Відлітають душі в небо, залишаючи нам слід,
Ніби голос вічності на багато-багато літ,

•  * * *

Я ріжу папір, мов уламки убитих ілюзій,
Я ріжу папір, ніби долі незриме єство.

•  * * *

Старий садок з похилими деревами,
Де вже ніщо не родить, тільки сни

•  * * *

Вийду в поле від міської суєти,
Вийду в свіжість, у свободу, де мости

•  * * *

Вічна мерзлота. Безкінечні сніги.
Не долетіти до краю юги.

•  * * *

Вмить розтанув сніг.
Плетиво доріг

•  Краса

Краса, яка врятує світ ―
Крізь темний ліс ясна дорога.

•  * * *

Я подумав по плинність років.
Вихор часу стинає людей,

•  * * *

Я в кімнаті, і сніг за вікном.
Я читаю рядки, що вогненно

•  * * *

О містичний трагічний трунок,
Що п’янить і по горлу тече.

•  Лісова купіль

У глибокій лісовій купелі
Ми гамуємо страждання й каяття.

•  * * *

Я боюсь, що це літо скінчиться
Й темний хаос покриє усе,

•  * * *

Я Вас побачив, у тривозі скутий,
Немов рослина каменем твердим,

•  * * *

Сніг замітає тебе.
Неба тайнопис благально

•  * * *

О. М.

•  Грудень

Скрижаніли з морозу троянди в мені,
Що я пестив й ростив, від негоди ховав.

•  * * *

Розбурхане море грайливії хвилі
Несло до човна, ніби дивний дарунок,

•  Мовчання

Чому ти так довго мовчала,
Мов кратер вулкану, що спить?

•  Ріка

Плине річка. На березі часу
Розквітають троянди жаги.

•  Потік

Відійде тіло в землю, розпадеться
Та плоть, що катувала все життя,

•  Ніч

Ніч дивиться незмигним вічним оком
В моє вікно, відкрите всім вітрам,

•  Зустрічі

Я продираюсь крізь обличчя
Людей, мов несходимий ліс.

•  Осінь

Ворони, що кружляють полем, ―
Це ночі невідступний гнів,

•  * * *

Листя опадає, ніби дні юдолі,
Що у серці стогнуть на галері снів.

•  * * *

Із моїх грудей рветься птах –
То моє кохання до тебе.

•  Лабети буття

Життя протікає крізь пальці,
Як теплий незримий пісок.

•  Пробудження

Розтанув сніг, земля ледь-ледь зітхнула,
Спросоння позіхнув кістлявий ліс.

•  * * *

Я кличу тебе крізь усі кілометри розлуки.
Я вщент підірву нездоланні вершини розпуки.

•  Дистильована жінка

Ця жінка була – як дистильована вода.
Її серце було лагідним,

•  * * *

У серці палає троянда,
Немовби дивна казкова істота.