ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.12.26 10:23
Надіюсь, все це не надовго
Холодне марево дощу...
Звертаюсь хутко до глухого,
Кажись не сам собі я мщу.
А поруч раптом посвітліло
І наповнялося в стакан,
І трохи кажеться невміло,
Бо знов в очах самообман...

Юрій Гундарєв
2024.12.26 09:48
Внаслідок ворожих атак ударними дронами у Ніжинському районі
на Чернігівщині пошкоджено приміщення ферми, де загинуло
одинадцять корів…


Ген-ген високо у небесній сині,
немов гігантський чорно-білий ком,
стоять корови - величні, невинні,

Віктор Кучерук
2024.12.26 09:36
Біля нашої хатини
Проростає картоплина
Та, яку несли з городу
Днем осіннім до господи
У корзинці рогозовій
І згубили випадково,
А вона, стійка, зухвало
Зиму перезимувала

М Менянин
2024.12.25 23:40
Сьогодні звертаюсь до наших родин:
буть з мудрими прагніть усі як один!
Ми діти Вкраїни і нам Бог дає
природи речей розуміння Своє.

Зусиллям мудрієм, бо все є як є:
хто душу віддасть за твоє і моє?
Ми хрещені Духом, Отець нам дає

Іван Потьомкін
2024.12.25 22:47
Кажуть є країна,
Повнісінька сонця...
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?

Кажуть є країна
На семи стовпах,
Сім планет над нею,

Володимир Бойко
2024.12.25 22:41
Скаче путін по кремлю –
Зашибає по рублю.

Хто нудьгує без «двіжух»,
Той хутенько спустить дух.

Для чеширського кота
Путін – миша непроста.

Сонце Місяць
2024.12.25 22:30
дні кипарисові & брами
прописані на небесі
давно оце набрид я з вами
& подорожчав німесил

жінки закляті реалісти
непрасування шнурівок
& цінувати органіста

Юрій Лазірко
2024.12.25 21:08
Цей свіжий сніг
на місто ліг...
Та міста снігу мало -
на скроні й серці білий слід,
розлуки, сльози, переліт,
дороги та вокзали.

А десь весна

Борис Костиря
2024.12.25 20:19
Я заростаю травою.
Мене навідують раз на рік,
і то не завжди.
Пам'ять про мене стирається.
Забуття вкриває мене саваном.
Через 10 років мене навряд чи
хтось згадає.
Я заростаю пам'яттю.

Микола Дудар
2024.12.25 19:30
Мені так хороше з тобою
Мені так боляче без тебе
Цікаво, як тобі зі мною
Мабудь цікавитись не треба

Мені так радісно як поруч…
Мені геть всі… хто там в калясці
Коли носи задерті вгору

Світлана Пирогова
2024.12.25 19:22
З-ірка перша засіяла над вертепом,

Р-адість душу обіймає, світло тепле.
І сніжинок рій літає благодатний,
З-аглядає щастя знову в кожну хату.
Д-звони храмів злотоверхих скрізь лунають.
В-есело Різдво родини зустрічають.
О-біймає всіх Любов, Надія

Ігор Терен
2024.12.25 15:05
Вже й уві сні, неначе дежавю,
являється лихе чуже і наше...
і біс їх знає, в пеклі чи в раю
опиняться бойки, царьови, няші,
як винищені урки у бою,
лакеї арештанта на параші.

ІІ

Юрій Гундарєв
2024.12.25 13:36
Повертаючись додому «городами», щоб трішки скоротити маршрут, із вщент заповненими пакетами, вона несподівано зупиняється перед новим скляним двоповерховим прямокутником, на козирку якого весело посміхаються різнокольорові літери: «Майстерні сучасного тан

Віктор Кучерук
2024.12.25 06:01
Обережним черепахам
Їхній панцир служить дахом,
Під яким не знають страху
Вайлуваті черепахи.
А ось жаби всі окаті
Тільки крякають багато,
Як відчують іздалека
Рух мізерний небезпеки, –

Артур Сіренко
2024.12.25 00:33
Я не прихильник давніх магічних ритуалів, але деякі звичаї індоєвропейців викликають у мене сентименти, тому коли насувались чергові зміни в календарі, я вирішив купити собі ялинку. Покинувши свою обитель, я подався на берендейське торжище – найближчий ри

Микола Дудар
2024.12.24 22:34
Світло вечір відтіснив
Весь у бік сирени…
Що прийшло і те наснив
Подихом шаленим
Нічка, нічка… хто такі
Звідкіля їх мова?
Що за чортовий лякій
Відгадаю: вова?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Маргарита Каменська Дарко
2024.12.25

Богдан Архіпов
2024.12.24

Єлизавета Катрич
2024.12.18

Віталій ШУГА
2024.12.13

Нікому Невідома
2024.12.03

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Борис Костиря (1983) / Вірші

 Сніговий полон
В полоні зі снігу і льоду,
Немовби в німім задзеркаллі,
В застиглім мовчанні природи,
На березі Стікса й Каяли.

І розум занурений в товщу
Із криги і безнадії.
Не вийдеш на неї на площу,
І тануть в пустельності мрії.

Як царство всевладної смерті,
Лежать ці сніги безконечні.
І в порох безжалісно смерті
Думки, що летять понад нетрі.

18 січня 2021

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-12-05 19:38:53
Переглядів сторінки твору 17
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.490 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.490 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.25 20:28
Автор у цю хвилину відсутній