Я заблукав у пущі
хаотичних і диких думок.
Де мені знайти лісника,
який виведе із манускрипту
заплутаних і загадкових питань?
Я продираюся крізь гілки
буттєвих пасток і капканів,
крізь тенета нерозв’язних апорій.
Сам Сократ міг заблукати
в такому густому лісі.
Гегель перечепився
через пень діалектики.
Гукай не гукай у такому лісі ―
ніхто не знайде тебе.
Ти мов струхлявіле дерево
у безмежжі стовбурів.
Я заблукав у пущі
перегорілих пристрастей,
перезрілих почуттів,
прагнень, які заросли ліщиною.
Я загубився в хащах
видінь і марень.
Колючки подряпали моє обличчя,
немов складні ребуси неба.
У пущу можна зайти,
але вийти з неї неможливо.
Вона назавжди поселиться
у твою роз’ятрену душу.
Пуща буде супроводжувати скрізь.
Навіть на велелюдних майданах.
Коли ти зламаєш її гілку,
переламається щось важливе в душі.
Ти завжди бігтимеш ночами
крізь її нездоланний всесвіт.

17 травня 2020