Пане Боже, я любив полуничне варення
Та темний солод жіночого тіла.
А також холодну горілку, оселедців у маслиновій олії
Запахи: цинамону та гвоздики.
Тож який же із мене пророк? З чого б то Дух
мав прийти до такого? Стільки інших
Правильно було обраних, вірогідних.
А хто би мені повірив? Бо бачили
Як кидаюся на їжу, спорожняю склянку
І ласо дивлюсь на шию офіціантки.
Маю вади і це розумію. Прагнучи величі
Вміючи її розпізнати де завгодно
Та однак не зовсім ясно бачивши
Я знав що залишається для менших, як я:
Свято миттєвих надій, зібрання пихатих
Турнір горбанів - література.

05.2016

Коли помру, побачу виворіт світу
Інший бік, за птахом, горою та заходом сонця
Істинне значення, що вимагає зрозуміння
Що не узгоджувалось, буде узгодженим
Що було незрозумілим, проясниться.
- А якщо немає вивороту світу?
Якщо дрізд на галузці взагалі не є знаком
Лише дроздом на галузці, якщо день і ніч
настають самі по собі не дбаючи про сенс
І немає нічого на землі, крім цієї землі?
Якби так було, то однак залишиться
Слово, одного разу пробуджене нетривалими вустами
Що біжить і біжить, посланець невтомний
на міжзоряні поля, у вир галактик
і протестує, кличе, кричить.
_______________________
Kiedy umrę, zobaczę podszewkę świata.
Drugą stronę, za ptakiem, górą i zachodem słońca.
Wzywające odczytania prawdziwe znaczenie.
Co nie zgadzało się, będzie się zgadzało.
Co było niepojęte, będzie pojęte.
- A jeżeli nie ma podszewki świata?
Jeżeli drozd na gałęzi nie jest wcale znakiem
Tylko drozdem na gałęzi, jeżeli dzień i noc
Następują po sobie nie dbając o sens
I nie ma nic na ziemi, prócz tej ziemi?
Gdyby tak było, to jednak zostanie
Słowo raz obudzone przez nietrwałe usta,
Które biegnie i biegnie, poseł niestrudzony,
Na międzygwiezdne pola, w kołowrót galaktyk
I protestuje, woła, krzyczy.

здається, завжди більше ми кохалися вночі
ніж ранком.

коли просила, щоб відхилив фіранку
я зраджував її з небом і містом.

тим часом ми колишемося в собі
коли все вже давно скінчено.

де б тут заховатися ще
від неї та від дощу?

здається, якогось вечора
хтось зауважив цівку крові
на її шиї, одразу за вухом.

донині з'являється і зникає.

донині не вірю
що то провина сережки.
__________________
nigdzie indziej

podobno zawsze bardziej kochaliśmy się nocą
niż nad ranem.

kiedy prosiła, bym odsłonił firankę,
zdradzałem ją z niebem i miastem.

tymczasem wciąż kołyszemy się w sobie,
kiedy wszystko od dawna skończone.

gdzie by tu się schronić jeszcze
przed nią i deszczem?

podobno któregoś wieczora
ktoś zauważył strużkę krwi
na jej szyi, tuż za uchem.

do dzisiaj pojawia się i znika.

do dzisiaj nie wierzę,
że to wina kolczyka.

багато років тому я хотів гуляти берегом моря
і збирати для коханої камінчики.

думаю про це тепер, йдучи самотньо
по іспанському пляжі
не маючи перед собою цікавішого видовища
ніж неприкриті груди жінок старшого віку.

тому починаю виловлювати з моря
найбільш зграбні, які однак бліднуть
одразу як висихають.

зараз повернуся до тебе
сяду і запитаю
що повинен з ними зробити.

а ти мені відповіси -
заховай до наплічника.
_______________________
plecak


dawno temu chciałem spacerować brzegiem morza
i zbierać dla ukochanej kamyki.

myślę o tym teraz, idąc samotnie
po hiszpańskiej plaży,
nie mając przed sobą ciekawszych widoków
niż odsłonięte piersi kobiet w starszym wieku.

zaczynam więc wyławiać z morza
co bardziej kształtne, które jednak blakną
zaraz po wyschnięciu.

zaraz do ciebie wrócę,
usiądę i zapytam
co mam z nimi zrobić.

a ty mi odpowiesz-
schowaj do plecaka.

tesco є всюди

сьогодні зліпили більшого і гарнішого
бога ніж
до цього часу.

зовсім поряд tesco.

його буде видно зблизька
і здалеку.

навіть з відстані
сорока кілометрів.

віднині кожен мешканець
робитиме лише обмірковані
покупки, і візок паркуватиме
у призначеному місці.

разом з новим богом з'являється
нове питання:
чи христу нічого не зменшиться
а може навіть чогось йому прибуде?

яким шляхом найкраще буде до нього дістатись
так, щоб опинитися під ним
водночас дивлячись на нього
згори?

і чи не з'явиться часом
якась конкуренція?

всі певні є тільки одного:

якщо

tesco є всюди
і бог є.
_________
tesco jest wszędzie

dzisiaj ulepili większego i ładniejszego
boga niż
do tej pory.

tuż obok tesco.

będzie go widać z bliska
i daleka.

nawet z odległości
czterdziestu kilometrów.

od dzisiaj każdy mieszkaniec
będzie robił tylko przemyślane
zakupy, a wózek parkował
w wyznaczonym miejscu.

wraz z nowym bogiem pojawią się
nowe pytania:
czy chrystusowi aby nic nie odpadnie,
a może właśnie czegoś mu przybędzie?

którędy najlepiej będzie do niego dotrzeć,
tak ,żeby znaleźć się pod nim,
jednocześnie patrząc na niego
z góry?

i czy nie pojawi się czasem
jakaś konkurencja?

wszyscy pewni są tylko jednego:

skoro

tesco jest wszędzie
i bóg jest.

Друкованість

(наступний вірш, що претендує на непогрішність назви)

"Вірші пана помалу наближаються до межі
друкованості, але поки що ще її не
переступили.(...)Немає в них непогрішимості
якої ми хотіли б вимагати від літератури".
Адам Відеман
(цитата з листа)

Є певні межі, яких не можна перетнути
без закордонного паспорта. Є певні паспорти, які я соромитимуся
купити. У підземному переході літератури є деякі
місця, в яких продають тимчасові перепустки,
гримаси посмішок, дешеві компліменти. Там варто
мучитися, там варто не тверезіти.
Є певні межі НЕПОГРІШИМОСТІ, після перетину
яких перестаєш шукати, перестаєш жити.
Є певні межі пристойності, після перетину
яких не можна не оголосити протест.
________________________
DRUKOWALNOŚĆ
(kolejny wiersz pretendujący do miana nieomylnego)
motto :
"Pańskie wiersze zbliżają się pomału do granicy
drukowalności, ale póki co jeszcze jej nie
przekroczyły.(...)Nie ma w nich nieomylności,
jakiej chcielibyśmy wymagać od literatury."
Adam Wiedemann
(cytat z listu)
Są pewne granice, których nie sposób przekroczyć
bez paszportu. Są pewne paszporty, które wstydzę się
kupić. W przejściu podziemnym literatury są pewne
miejsca, w których sprzedają płynne przepustki,
grymasy uśmiechów, tanie komplementy. Tam warto
się męczyć, tam warto nie trzeźwieć.
Są pewne granice NIEOMYLNOŚCI, po przekroczeniu
których przestaje się szukać, przestaje się żyć.
Są pewne granice przyzwoitości, po przekroczeniu
których nie sposób nie zgłaszać sprzeciwu.

Ніч
всі сплять
лише в одному вікні світло -
я не є самотньою
там хтось чуває
може похилений над листом
пише комусь
або собі
може пильнує хворого
а може вихоплений зі сну
світлом намагається
відігнати жахіття

Поглянь у мій бік
кажу безгучно
я щойно втекла
з в"язниці мого сну
де була на допиті
настільки жорстокому
що виламала ґрати
і ось я тут
вдивляюсь у твоє вікно
вираховую нашу вразливість
думаю про самотність
якої немає

Завжди час
на продзьобування зерня
а зерно в нас проростає
навіть без участи нашої волі
бо є в нас пам"ять
тих що з нами були
приходять до нас
хоч нами не кликані

В нічній темряві
перемішуються виміри часу
не запалюймо світла
щоб не відігнати образи
так легко їх викликати
дрімають в нас завше -
фрагмент дорогого обличчя
обрис посмішки
бриміння голосу
слова, що нас вражають
речі
явища

Ось знову місяць кидає світло
на кут нашої кімнати
як тоді
коли ми дивились одне на одного
нажахані розлукою
Всю цю розкіш
маємо відкинути?
приректи на забуття
весь той світ
що живе в нас?
живе так сильно
що тільки в ньому вдасться забути
і викреслити з наших світоглядів
слово "самотність"

чорна плита
батьку

ми плутаємо могили, немовби хочемо
обдурити супротивника.
крутимось навколо чужого життя
замітаємо листя під чорну плиту.

заплутують нас написи і ми відтворюємо
чужі образи, ми змінюємо вінки
я борюся зі сміхом, коли до могили
підходить божевільний і питає, чи часом тут

не поховані солдати?
так до кінця ми не знаємо, хто тут лежить
ми не можемо бути впевнені.

адже ми ніколи в цьому не розбиралися
так, ми взагалі на цьому не знаємось.
________________________
czarna płyta

ojcu,

mylimy groby, jakbyśmy chcieli
zmylić przeciwnika.
kręcimy się wokół cudzego życia,
zamiatamy liście pod czarną płytę.

mylą nas napisy i odtwarzamy
obce obrazy, zmieniamy podkład.
walczę ze śmiechem, kiedy do grobu
podchodzi wariat i pyta, czy czasem tu

nie są pochowani żołnierze?
tak do końca nie wiemy, kto tutaj leży,
nie możemy być pewni.

nigdy się przecież nie znaliśmy,
tak, my się w ogóle na tym nie znamy.