Автори /
Козак Дума (1958)
|
Рубрики
/ Полиновий смак
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Бруд
•
Бідна уява
•
Морські ванни
•
Волошкова доля
•
На межі
•
На рівні підсвідомості
•
Треш у кубі
•
Різні
•
Безнадійнним мрійникам
•
Союзники?
•
Ліки від фобій
•
Ціна порядності*
•
Жорна
•
Місто сирен
•
Заповітна мрія
•
Пусте
•
Найкращі люди
•
Візьми
•
Вечірній думопад
•
Уже
•
Моя водохреща
•
Іди з Богом
•
Убивця муз
•
Золоті гори
•
Горить коса
•
Тобі усе життя жаліти
•
Накрапало
•
А нас все менше
•
Вір мені
•
Не треба слів
•
Твій рай
•
Місто порожнечі
•
Бадмінтон
•
З новим марафоном!
•
Замри на мить
•
Невтішна перспектива
•
Сурогати
•
Як сумно й боляче мені
•
Тартюфи
•
Подарунки
•
Жінка в чорному
•
Демократія по-українськи
•
Віра окриляє чи убиває?
•
Знову кабала?!
•
Розпач*
•
Карпати гинуть!
•
Невтішні перспективи
•
Новий Єрусалим
•
Інваліди чи симулянти?!
•
Китова загроза
•
Ка́мінне серце
•
Негідники перемогли?
•
Про зраду і зрадників
•
Ера торгівлі
•
Чому?
•
Незалежно про залежність
•
Життя, війна, хрести…
•
Депресія
•
У полонi
•
Хвороба совісті
•
Їжте самі
•
Чорна дiра
•
Я не люблю
•
Нас знову хочуть розвести
•
Не блага вiсть
•
Духовне виродження
•
Сумнi проводи
•
Ка́мiнне серце
•
Не зви, не клич i не гукай
•
Невже?!
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Які відтінки має бруд?
Брудні бувають руки, слово,
Брудні бувають руки, слово,
Приїхав додому… у гості…
Не знаю, як сісти, де стать
Не знаю, як сісти, де стать
Я розумію – не хотіла зла,
а іноді бувала навіть щира.
а іноді бувала навіть щира.
Літає небом хижий птах
і сіє бомби під собою!
і сіє бомби під собою!
Цю віршу у шухляду покладу,
уголос так не можна говорити…
уголос так не можна говорити…
Її манили дуже… міражі,
а ще – увага усього загалу.
а ще – увага усього загалу.
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
та надовго тебе не стає…
Ніби рибка в воді… Золота!
Поміж хвилями граєш лускою.
Поміж хвилями граєш лускою.
Планує, може, згодна передати!.
Але, коли б, комусь, якщо, якби…
Але, коли б, комусь, якщо, якби…
Тепер іспанський сором – то ніщо
у порівнянні з польською пихо́ю!
у порівнянні з польською пихо́ю!
Час лікує все і навіть всіх…
Час лікує просто – просто часом…
Час лікує просто – просто часом…
Порядність зараз не в пошані
і чесність нині не в честі.
і чесність нині не в честі.
Завія мете
і виє зневірено вітер.
і виє зневірено вітер.
У гирлі віковічного Інгулу,
на берегах Гіпаніса стрімких,
на берегах Гіпаніса стрімких,
Для мене закінчилася війна,
навіки повертаюся додому…
навіки повертаюся додому…
Пусте… Пусте, немає змісту,
якісь примари бродять містом.
якісь примари бродять містом.
Прекрасні люди в Коломиї!
І не важливі вік чи стать –
І не важливі вік чи стать –
Візьми собі моє життя,
вірніше лиш його останки,
вірніше лиш його останки,
Над урвищем стою… Уже надвечір,
темніє неба голубий сатин.
темніє неба голубий сатин.
Троянди голови на тацю
схилили… Тьмаряться зірки
схилили… Тьмаряться зірки
Злись на себе, лиш на себе, мила –
я своє терпіння змарнував.
я своє терпіння змарнував.
Гірлянду розвішу в кімнаті,
прикрашу холодне житло.
прикрашу холодне житло.
Чоло схилила, плечі опустились,
гірка сльоза стікає по щоці,
гірка сльоза стікає по щоці,
Провидців розвелось у нас немало,
що жваво живлять масовий психоз…
що жваво живлять масовий психоз…
Горить коса, палає літом небо,
все поглинає полумʻя стіна!
все поглинає полумʻя стіна!
Ти будеш все життя жаліти,
що гендлювалася собою,
що гендлювалася собою,
Скажи мені, московський люде,
в якій це мові ще буває:
в якій це мові ще буває:
Лишилось нам всього лиш двісті років…
Зникаємо ми стрімко як народ!
Зникаємо ми стрімко як народ!
Хризантемно чомусь на душі,
навіть більше скажу – полиново.
навіть більше скажу – полиново.
Не називай себе погано
і не картай єство своє.
і не картай єство своє.
Собою що являє пустота?
Чи можна передати її словом –
Чи можна передати її словом –
Ми прагнули побудувати місто
свободи, благоденства і добра,
свободи, благоденства і добра,
Як хутко переправила волан
вже на мою ти половину поля,
вже на мою ти половину поля,
Не люблю я цукерки «Рошен»,
не катаюся на Буковелі.
не катаюся на Буковелі.
Життя дається люду задля чого –
невже лише щоб черево набить?
невже лише щоб черево набить?
Рабів до раю не пускають
і не для них тече нарзан,
і не для них тече нарзан,
Нам нині замінили сурогати
продукти, речі, навіть почуття.
продукти, речі, навіть почуття.
Як сумно й боляче мені,
коли дивлюсь на Україну –
коли дивлюсь на Україну –
Давним-давно Мольєр свого Тартюфа
в таких яскравих фарбах змалював,
в таких яскравих фарбах змалював,
В житті бувають різні подарунки:
букет квіток, сережки чи парфюм,
букет квіток, сережки чи парфюм,
Вона ще майже молода,
а у очах – і біль, і туга…
а у очах – і біль, і туга…
Це сотні душ відважних на Майдані,
палких на фронті тисячі сердець
палких на фронті тисячі сердець
Питання віри му́чило віки́
осіб, народи й цілі покоління.
осіб, народи й цілі покоління.
Мій народ віки́ гнобили по́ловці, хоза́ри,
збиткувалися не менше турки і татари.
збиткувалися не менше турки і татари.
Брела, не дивлячись куди...
Невже вона з тобою поряд?!.
Невже вона з тобою поряд?!.
Карпати помирають від сокири,
тріщать і падають смереки вікові.
тріщать і падають смереки вікові.
В'ється ніби змійка русло лиш від річки,
а була ж бурхлива, велична Ріка.
а була ж бурхлива, велична Ріка.
Ішов тяжкий четвертий рік війни,
на Сході добровольці воювали…
на Сході добровольці воювали…
У владі одні інваліди?
У партіях владних – все те ж?!
У партіях владних – все те ж?!
Кит пливе в людському морі –
„Синій кит“.
„Синій кит“.
Хотів би серце ка́мінне отри́мать,
щоб захистить себе від злого світу,
щоб захистить себе від злого світу,
Повстання гідності таки перемогло –
негідники дорвалися до влади.
негідники дорвалися до влади.
Зрада – вона знівеченим рукам тотожна,
із розуму вона людину зводить.
із розуму вона людину зводить.
Торгують всім: картоплею і сиром,
ковбасами та іншими харчами.
ковбасами та іншими харчами.
Чому у свято несвятковий настрій?
Чому у грудях гімни не звучать?
Чому у грудях гімни не звучать?
В незалежній Україні усе незалежне,
але то ще не говорить, що воно належне.
але то ще не говорить, що воно належне.
Немає без сьогодні майбуття,
як берега без річки не буває.
як берега без річки не буває.
Депресія стискає міцно шию,
а серце крають гострі пазурі.
а серце крають гострі пазурі.
У полоні, донецькім полоні,
наші хлопці від болю мовчать.
наші хлопці від болю мовчать.
В‘ється ніби змійка русло лиш від річки,
а була ж бурхлива, велична Ріка.
а була ж бурхлива, велична Ріка.
Змінений, свіжий, покращений,
жовтий, блакитний, рябий,
жовтий, блакитний, рябий,
Наш світ невпинно котиться у прірву,
у чорну всезростаючу діру.
у чорну всезростаючу діру.
Підступну не люблю брехню,
ще лицемірство, підлість, зраду
ще лицемірство, підлість, зраду
Що діється у наших соцмережах…
Ой, скільки ґвалту, криків і тирад!
Ой, скільки ґвалту, криків і тирад!
Маленькі діти знову гинуть в світі,
вбиває Асад підло свій народ!
вбиває Асад підло свій народ!
Упали вже й моральності стандарти,
духовність жебракує рідним краєм;
духовність жебракує рідним краєм;
Сьогодні сина проводжаю на чужину,
в краї далекі їде старший працювать.
в краї далекі їде старший працювать.
Хотів би серце ка́мінне отри́мать,
щоб захистить себе від злого світу,
щоб захистить себе від злого світу,
Не зви мене, я більше не вернусь,
втомилось серце болем обливатись.
втомилось серце болем обливатись.
Вже гаснуть зорі й сіють сивий попіл.
Гіркий і сірий, мов торішній сніг.
Гіркий і сірий, мов торішній сніг.