Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Козак Дума (1958)
Пора прийде і підемо до Бога,
але немає часу для душі…
Коли ступлю на неземну дорогу –
за мене говоритимуть вірші.


Рубрики / Полиновий смак

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Бруд
    Які відтінки має бруд?
    Брудні бувають руки, слово,
  •   Бідна уява
    Приїхав додому… у гості…
    Не знаю, як сісти, де стать
  •   Морські ванни
    Я розумію – не хотіла зла,
    а іноді бувала навіть щира.
  •   Волошкова доля
    Літає небом хижий птах
    і сіє бомби під собою!
  •   На межі
    Цю віршу у шухляду покладу,
    уголос так не можна говорити…
  •   На рівні підсвідомості
    Її манили дуже… міражі,
    а ще – увага усього загалу.
  •   Треш у кубі
    Ти людина-пригода,
    та надовго тебе не стає…
  •   Різні
    Ніби рибка в воді… Золота!
    Поміж хвилями граєш лускою.
  •   Безнадійнним мрійникам
    Планує, може, згодна передати!.
    Але, коли б, комусь, якщо, якби…
  •   Союзники?
    Тепер іспанський сором – то ніщо
    у порівнянні з польською пихо́ю!
  •   Ліки від фобій
    Час лікує все і навіть всіх…
    Час лікує просто – просто часом…
  •   Ціна порядності*
    Порядність зараз не в пошані
    і чесність нині не в честі.
  •   Жорна
    Завія мете
    і виє зневірено вітер.
  •   Місто сирен
    У гирлі віковічного Інгулу,
    на берегах Гіпаніса стрімких,
  •   Заповітна мрія
    Для мене закінчилася війна,
    навіки повертаюся додому…
  •   Пусте
    Пусте… Пусте, немає змісту,
    якісь примари бродять містом.
  •   Найкращі люди
    Прекрасні люди в Коломиї!
    І не важливі вік чи стать –
  •   Візьми
    Візьми собі моє життя,
    вірніше лиш його останки,
  •   Вечірній думопад
    Над урвищем стою… Уже надвечір,
    темніє неба голубий сатин.
  •   Уже
    Троянди голови на тацю
    схилили… Тьмаряться зірки
  •   Моя водохреща
    Злись на себе, лиш на себе, мила –
    я своє терпіння змарнував.
  •   Іди з Богом
    Гірлянду розвішу в кімнаті,
    прикрашу холодне житло.
  •   Убивця муз
    Чоло схилила, плечі опустились,
    гірка сльоза стікає по щоці,
  •   Золоті гори
    Провидців розвелось у нас немало,
    що жваво живлять масовий психоз…
  •   Горить коса
    Горить коса, палає літом небо,
    все поглинає полумʻя стіна!
  •   Тобі усе життя жаліти
    Ти будеш все життя жаліти,
    що гендлювалася собою,
  •   Накрапало
    Скажи мені, московський люде,
    в якій це мові ще буває:
  •   А нас все менше
    Лишилось нам всього лиш двісті років…
    Зникаємо ми стрімко як народ!
  •   Вір мені
    Хризантемно чомусь на душі,
    навіть більше скажу – полиново.
  •   Не треба слів
    Не називай себе погано
    і не картай єство своє.
  •   Твій рай
    Собою що являє пустота?
    Чи можна передати її словом –
  •   Місто порожнечі
    Ми прагнули побудувати місто
    свободи, благоденства і добра,
  •   Бадмінтон
    Як хутко переправила волан
    вже на мою ти половину поля,
  •   З новим марафоном!
    Не люблю я цукерки «Рошен»,
    не катаюся на Буковелі.
  •   Замри на мить
    Життя дається люду задля чого –
    невже лише щоб черево набить?
  •   Невтішна перспектива
    Рабів до раю не пускають
    і не для них тече нарзан,
  •   Сурогати
    Нам нині замінили сурогати
    продукти, речі, навіть почуття.
  •   Як сумно й боляче мені
    Як сумно й боляче мені,
    коли дивлюсь на Україну –
  •   Тартюфи
    Давним-давно Мольєр свого Тартюфа
    в таких яскравих фарбах змалював,
  •   Подарунки
    В житті бувають різні подарунки:
    букет квіток, сережки чи парфюм,
  •   Жінка в чорному
    Вона ще майже молода,
    а у очах – і біль, і туга…
  •   Демократія по-українськи
    Це сотні душ відважних на Майдані,
    палких на фронті тисячі сердець
  •   Віра окриляє чи убиває?
    Питання віри му́чило віки́
    осіб, народи й цілі покоління.
  •   Знову кабала?!
    Мій народ віки́ гнобили по́ловці, хоза́ри,
    збиткувалися не менше турки і татари.
  •   Розпач*
    Брела, не дивлячись куди...
    Невже вона з тобою поряд?!.
  •   Карпати гинуть!
    Карпати помирають від сокири,
    тріщать і падають смереки вікові.
  •   Невтішні перспективи
    В'ється ніби змійка русло лиш від річки,
    а була ж бурхлива, велична Ріка.
  •   Новий Єрусалим
    Ішов тяжкий четвертий рік війни,
    на Сході добровольці воювали…
  •   Інваліди чи симулянти?!
    У владі одні інваліди?
    У партіях владних – все те ж?!
  •   Китова загроза
    Кит пливе в людському морі –
    „Синій кит“.
  •   Ка́мінне серце
    Хотів би серце ка́мінне отри́мать,
    щоб захистить себе від злого світу,
  •   Негідники перемогли?
    Повстання гідності таки перемогло –
    негідники дорвалися до влади.
  •   Про зраду і зрадників
    Зрада – вона знівеченим рукам тотожна,
    із розуму вона людину зводить.
  •   Ера торгівлі
    Торгують всім: картоплею і сиром,
    ковбасами та іншими харчами.
  •   Чому?
    Чому у свято несвятковий настрій?
    Чому у грудях гімни не звучать?
  •   Незалежно про залежність
    В незалежній Україні усе незалежне,
    але то ще не говорить, що воно належне.
  •   Життя, війна, хрести…
    Немає без сьогодні майбуття,
    як берега без річки не буває.
  •   Депресія
    Депресія стискає міцно шию,
    а серце крають гострі пазурі.
  •   У полонi
    У полоні, донецькім полоні,
    наші хлопці від болю мовчать.
  •   Хвороба совісті
    В‘ється ніби змійка русло лиш від річки,
    а була ж бурхлива, велична Ріка.
  •   Їжте самі
    Змінений, свіжий, покращений,
    жовтий, блакитний, рябий,
  •   Чорна дiра
    Наш світ невпинно котиться у прірву,
    у чорну всезростаючу діру.
  •   Я не люблю
    Підступну не люблю брехню,
    ще лицемірство, підлість, зраду
  •   Нас знову хочуть розвести
    Що діється у наших соцмережах…
    Ой, скільки ґвалту, криків і тирад!
  •   Не блага вiсть
    Маленькі діти знову гинуть в світі,
    вбиває Асад підло свій народ!
  •   Духовне виродження
    Упали вже й моральності стандарти,
    духовність жебракує рідним краєм;
  •   Сумнi проводи
    Сьогодні сина проводжаю на чужину,
    в краї далекі їде старший працювать.
  •   Ка́мiнне серце
    Хотів би серце ка́мінне отри́мать,
    щоб захистить себе від злого світу,
  •   Не зви, не клич i не гукай
    Не зви мене, я більше не вернусь,
    втомилось серце болем обливатись.
  •   Невже?!
    Вже гаснуть зорі й сіють сивий попіл.
    Гіркий і сірий, мов торішній сніг.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки