ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Чорний сніг Александрії (продовження 1)
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
* 164 *
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
У спеку липня снігову
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
* * *
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
Заміна посла
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Лимонадна Бейбі (Syd Barrett)
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Поїзд смерті
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Тату
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
* * *
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Чорний сніг Александрії
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Лист
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
* 163 *
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
Вишгород
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
За межі Уробороса.
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Суголосся
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
Серпень
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Козак Дума (1958) / Вірші / Полиновий смак

 Депресія
Депресія стискає міцно шию,
а серце крають гострі пазурі.
На жаль я лицемірити не вмію –
частіше б посміхався у журі…

Не знаю, що це діється із часом,
він зупинився, в мороці повис…
Пегас мій не злітає над Парнасом
і затупився завжди гострий спис.

Моя макітра варить через силу
і Муза геть тихенько побрела,
та де б мене із нею не носило,
все ж хочеться гайнути до села…

Спущусь на кухню, сяду біля столу,
дістану з шафи пляшку коньяку,
наповню келих і лунає соло
в запаленім зажурою мирку…

19.06.2016


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-07-21 08:54:57
Переглядів сторінки твору 3773
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.728 / 5.15)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.538 / 4.97)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.05 01:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-21 09:24:47 ]
Настроэва рiч, сподобалась.
З Вашого дозволу) невеличке зауваження: Ви пишете "Як жаль, що лицемірити не вмію, я б почувався краще у журі", а ""Зима… Депресія стискає міцно шию, а серце крають гострі пазурі…" - це не стан "жури" хiба ну чи бiля нього?
Ну i знову ж таки з Вашого дозволу)) посмiхаюсь - якщо постiйно лупити списом в одне й те ж мiсце. то й гострий затупиться.
Та й Муза втомилась криком сходити, може тому й побрела...
Спробуйте змiнити тональнiсть. Повиннi наче почути, що по-доброму це кажу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Козак Дума (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-21 12:31:04 ]
Дякую за Вашу увагу і турботу. Оскільки ми спілкуємось не вперше, в подальшому не тратьте час на вибачення і запити дозволів на коментарі. Я позитивно сприймаю конструктивну, мотивовану критику і поважаю чужу точку зору.
Що стосується жури – так, все те якраз і є її проявами. Але я мав на увазі інше, що у такому стані я б почувався краще, якби умів лицемірити…
З приводу списа – теж посміхаюсь і, не заперечуючи проти Вашого висновку, хочу задати запитання: які саме фактичні обставини схилили Вас до думки, що отим знаряддям постійно луплять в одне й те ж саме місце?
А ще хотілося б дізнатися, чому Ви вирішили, що моя Муза „втомилась криком сходити“? Взагалі-то вона у мене дівка тиха, скромна…
Я Вас почув, спробую, якщо Муза повернеться. Мені було б простіше це зробити, якби Ви висловились більш конкретніше чи привели якісь варіанти, але то вже мабуть будуть інші твори.…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-21 13:25:08 ]
вiдносно жури/лицемiрства зрозумiла
вiдносно спису-Музи (об*эдную) - висновок зробила на основi Ваших творiв... приходить до Вас Ваша тиха скромна Муза, а Ви ii завше у форму списа запихуэте i пафосно-дятлово однiэю формою (списовою ж)) i про нiжнiсть, i про эвреiв, i про все на свiтi... та поламайте на фiг того списа i викиньте на смiтник, хвилею прийдiть, яблуком, зернятком, та повно форм i вiдтiнкiв
то ж маэте що сказати, душа жива, ранима, видно ж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Козак Дума (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-21 16:55:08 ]
А Ви яку посаду обіймаєте, пані Ларисо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-21 17:45:53 ]
тут нi в кого нема посад)), тут просто автори


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Козак Дума (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-21 23:07:07 ]
А мені здалося, що заступник директора з безпеки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-23 14:23:20 ]
Тоді скоріше з небезбеки)) Органам безпеки тупцювання на місці до вподоби, а я штурхаю Вас, щоб зрушити з місця.

Пораділа, почувши: "Я Вас почув, спробую, якщо Муза повернеться. Мені було б простіше це зробити, якби Ви висловились більш конкретніше чи привели якісь варіанти, але то вже мабуть будуть інші твори". Чекатиму.

Відносно конкретики. Для початку спробуйте попрацювати над римами: відійти від дієслівних, від рим з однієї частини мови в одному відмінку. І то сісти працювати над тим, що вже написали. Без Музи, це не її робота, а Ваша))) Метою хай буде навіть не покращення написаного, а привчення себе до кайфу РОБОТИ над словом. Звісно, що писати тоді станете в меншій кількості))) А потім, як бого дасть.

А потім спробуєте погратися зі словом) Як з живою істотою. Подарунком стане відкриття себе самого, незнаного ще ніким, собою також).

З добром, Лариса.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Козак Дума (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-29 22:21:33 ]
Так тут же ще питання - в якому напрямку... Я механічно не розділяю такі штампи як "висока мода", "високе мистецтво", "висока поезія" і т.п. Мене ніхто і ніщо не переконає, що картини типу "Чорний квадрат" Малевича чи рядки "Мне нравится смотреть, как умирают дети" у Маяковского можна взагалі відносити до категорії мистецтва.
Особисто для мене первинний зміст твору, а потім уже методи його втілення (хоча і прагну до органічного їх поєднання). Якщо цього вдається досягти - саме це і приносить мені "кайф", а Ваша пропозиція "погратися зі словом" чомусь нагадала мені песика, якому робити нічого і він грається...
Якщо б Ви дійсно хотіли мені допомогти, то для цього мабуть потрібно було почитати не вибірково десяток творів на теми, що Вас цікавлять, а дещо більше...
Зокрема, добре було б до порад писати про квітку, яблуко, зернятко... почитати мої твори на відповідної тематики.
У нас різні погляди на одні і ті ж питання, пані Ларисо. Думаю, що Ви марнуєте час.
Тут мої побажання: http://maysterni.com/publication.php?id=126460


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-30 18:44:42 ]
Засновник сайту "Проба пера" на моє "Особисто для мене первинний зміст твору" відповів, що для цього існує проза, а в поезії форма не менш важлива.
Я Вас не тягнула ні до високої поезії, ні до "Чорного квадрату". Шкода не того, що не чуєте, а що не маєте бажання почути, але то Ваше право.
Ваші побажання прочитала, нічого нового не почула, пробачте. Якщо вже говорити речі, всім відомі, то хоча б якось по-новому.
Більше не турбуватиму)