Ішов тяжкий четвертий рік війни,
на Сході добровольці воювали…
Боролись за Вітчизну лиш вони
й життя свої безцінні віддавали.

За власний кошт взуття і уніформа,
бінокль за власні гроші й автомат.
Харчі від волонтерів, то вже норма,
а що ж гарант-барига, ниций кат?

Озброїв за наш кошт війська елітні
і з них побудував собі заслон.
Відгородився від нужденних, бідних
і крамарює жирний фараон.

Він на крові веде свою торгівлю,
підтримує з агресором стосунки,
укріплює корупції будівлю,
а підлу суть ховає за лаштунки.

Жиди окупували керівництво,
їх в Раді більшість, у Кабміні – теж.
Прибрали юди рештки виробництва
і апетитам їх немає меж!

Державну обліпили зайди чашу,
жеруть без міри, добрих слів не чують.
На наших землях і костях на наших
Єрусалим новий собі будують.

А що народ, носій тієї влади?
З останніх сил її усе ж несе…
Терпіти довго будем казнокрадів?
Чи не набридло, люде, те усе?!

21.02.2017