Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017)
|
Рубрики
• Духовна поезія, про Бога
• Для дітей
• Україні з Любов'ю
• Лірика життя
• Присвяти
• Чорнобильський біль
• Про театр і акторів
• Про поезію і поетів
• Війна, голод
• Прононси
• Перґаменти (і духовні поезії)
• Філософська поезія
• З посмішкою
• Історичне
• Осінь
• Зима
• Літо
• Весна
• Межа
• Таїна (і особисте)
• Співана поезія
• Портрети
• Чернетки
• Творчість
• Іншомовні вірші
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Бетон
•
Яблуневі лещата...
•
Ермітаж
•
Безсоння
•
Нитка
•
Моє ти море…
•
Колодязь
•
Чуже
•
Рейс
•
Синя казка
•
Їзда на возі з музикою кантрі…
•
Швендя
•
Голубці
•
Пилосмокт і крутоліт
•
Що зробити
•
Лічилка
•
Ремонт
•
Натхнення
•
Герману Гессе
•
Важлива путь чи ні…
•
Літній вечір
•
До Дня народження
•
Фламінґо
•
Три сестри
•
Дві мушлі
•
Художник
•
Папір
•
Поклик
•
Думка
•
Літо полите молитвенним цвітом...
•
Жаку Преверу
•
Химера
•
Довгі нігті з тонки́ми закінченнями…
•
Усім Тобі завдячую, Любове...
•
Соняшник
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Місимо, мішаємо, вминаємо,
час зацементуємо – й минаємо.
час зацементуємо – й минаємо.
Яблуневі лещата.
Білі хащі з воронами жовтими.
Білі хащі з воронами жовтими.
Темний ґрот.
Екзальтовані хащі.
Екзальтовані хащі.
Безсоння – це вибиті двері
у перебіжну ніч,
у перебіжну ніч,
Ти тікала в продушену шибку,
шию з’ю́шила, штори подрала!
шию з’ю́шила, штори подрала!
Моє ти море,
мій ти океан,
мій ти океан,
За вікнами вік розпогодивсь –
ніде не зітхни, не дихни!..
ніде не зітхни, не дихни!..
Усе, що здобуте не власним горбом,
нарощене й збуте, ген-ген, за бугром,
нарощене й збуте, ген-ген, за бугром,
Старенький автобус. Старенький водій.
Ми, кожен – учасник чорнобильських дій –
Ми, кожен – учасник чорнобильських дій –
У каштанових гаях,
понасаджуваних ді́тьми,
понасаджуваних ді́тьми,
Їзда на возі з музикою кантрі,
через ліси широкошатрі,
через ліси широкошатрі,
Швендя швендяла швиденько.
Скрізь справлялася хутенько.
Скрізь справлялася хутенько.
Довго з ложкою в руці
Ніна їла голубці.
Ніна їла голубці.
Як у мене, так і в мами
день народження – той самий.
день народження – той самий.
Провести́ рукою по корі,
босою ступнею по глиці,
босою ступнею по глиці,
У гамаку чи в кріслі
на дачі чи у місті
на дачі чи у місті
я зачиняюсь на ремонт.
Усі мої казки́ – подертий мотлох.
Усі мої казки́ – подертий мотлох.
Я натхнення своє ображав,
не бажав його і зневажав.
не бажав його і зневажав.
Мурчить і грається з тобою, мов з клубком,
смугастий тигр з оранжевим оскалом.
смугастий тигр з оранжевим оскалом.
Важлива путь чи ні – ти сам чи ні вирішуй.
Віршуй її чи так без пам’яті промчи…
Віршуй її чи так без пам’яті промчи…
Літній вечір з-під мороку
в сутінки довгі,
в сутінки довгі,
Червоне стигле сорту Айдаред
зимове пізнє долежить до травня
зимове пізнє долежить до травня
Цвіте під деревом мільйонолітнім
мільйонолітнім синім цвітом
мільйонолітнім синім цвітом
Піч ковтнула дрова –
видихнула дим,
видихнула дим,
Дві мушлі – два шу́ми…
Шум моря і Шуман…
Шум моря і Шуман…
У сухо́тах осінніх,
у пустотах морозних,
у пустотах морозних,
На тлі перегорнутих сторіно́к
з’явився цей чистий лист –
з’явився цей чистий лист –
Для тебе я рукою на папері
наводжу силу слів, і не своїх,
наводжу силу слів, і не своїх,
Пізнай мене за думкою й без думки.
Усе так просто, адже вічність є!
Усе так просто, адже вічність є!
Літо полите молитвенним* цвітом,
цвітом задумливим, ледве відкритим,
цвітом задумливим, ледве відкритим,
По колії ходить картате пальто,
немов по канату.
немов по канату.
Химера. Видиво поезій.
По лабіринтах відходжу.
По лабіринтах відходжу.
Довгі нігті з тонки́ми закінченнями,
елеґантно лаковані в червінь,
елеґантно лаковані в червінь,
Усім Тобі завдячую, Любове,
утомою, стражданням і нудьгою,
утомою, стражданням і нудьгою,
У бе́резі – сонце на чільному місці,
з пелюстками жару навколо кружала,
з пелюстками жару навколо кружала,