Що Сміє Бути Перечіпкою Знанню?
Правда подекуди видається легкодоступною, начеб фастфуд. Не погоджується парубок-писака, не погоджується Стівен Хокінг, не погоджуються чесні вчені, що не бояться зняти з науки шаль істинності.
На десерт жазі перестати бути сліпцем-недоумком кладуть скептицизм. Зразу згадується жартівливе львівське графіті біля Автобусного Заводу, де пише “Ні мозку, ні пана!”. Допетратися, так, наш перший моральний обов’язок полягає в тім, щоби допетратися до того, як це чи он се працює, обмежуючись лишень приватним хотінням та монументальними сумнівами.
Згодом більшість людей вчувають серцем, що авторитети при пізнанні світу зась допоможуть, але направити можуть. Колишні кріпаки відкидають свою римську рабську оболонку рівно в ту мить, коли відмовляються від чийогось надуманого права на більшу правду, і приймають на кістляві плечі відповідальність за прийняття рішень, за формування власної думки.
Їхній заново народжений ум махає крилами, починає розсуджувати направо й наліво, кидається наївно-цинічним “Істини не існує”, “Люди брешуть!”, “Доктор Хаус наш Господь!”, et cetera. Скептицизм є добрим знаком, і людей за нього треба хвалити. До пори до часу, як перехідний етап, і майже ніколи не споминати злим словом, якщо хтось повис на його ліані та кричить, що то його пік розвитку.
Щиро кажучи, філософування також небезпечне і шкідливе. Наче недопечений пиріжок, який бабуся силкується втиснути у свою виразку шлунку. Найболючіше, до чого воно підкочує непідготовлений міркувальний апарат, це абсурд. Розчарування у Всесвіті, у супутниках Nasa, у прикладній конфліктології, у маминому недосоленому борщі. Абсурд абсурдний, підказує наявність здорової логіки.
Транквілізатор та методологію подолання тупості слід шукати в освіті, у хороших, якісних університетах (здогадайтеся, в якому?:), у щоденному читанні та перевірці-оновленні програмного забезпечення під назвою “Світогляд”. Крок назад крутиться доріжками у сектантство, у книжкову дитячість, у веганство без вирахування калорій. Ніде семи чудес світу не буває, і розум є черговим процесом, що рівний будь-якій іншій частині нашого житія. А поляна красива тільки в живописі, і вимагає догляду в щоденності.
Другою заминкою пізнанню таврують пам’ять-хитрунку, вона обманює медом забуття. Проводився контрольований експеримент по вживленню людській расі фальшивих спогадів. Організатори, Джулія Шоу та Стівен Портер, піддали сумніву об’єктивність пам’яті, й піддали так, що експеримент підтвердив найгірше: спогади та минуле можуть бути нав’язаними. 70 % учасників пройшли через конвеєр поліціянтських допитів і почали зізнаватися у скоєних злочинах за підліткових років. Річ у тім, що вони не були причетними до них..
Злягаєшся з пам’яттю, народжуються малята: куріпки, які називають речі своїми іменами, або ж майстерність прямих рук, що силкується поремонтувати стілець та оминути дзвінків робочому напідпитку. А тут світ додумався до того, що вона потенційна брехунка!
Замість висновку чешуться рефлексії запитати самого себе: чи стоїть людина на блокаді Знання? Чи тебе зупиняє світ, але відаєш, що то виправдання? Чи ти чуєш силу вивчати Життя під тиском нових вісточок в InstaGram?
..Чи ти?..
2020
Прокоментувати
Народний рейтинг
-- | Рейтинг "Майстерень"
-- | Самооцінка
-