Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.03
19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
2026.02.03
19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,
2026.02.03
16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.
Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.
Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,
2026.02.03
13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен
2026.02.03
10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.
Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.
Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин
2026.02.03
05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих
Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих
Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті
2026.02.02
14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.
Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.
Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку
2026.02.02
10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.
Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.
Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю
2026.02.02
08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.
Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.
Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки
2026.02.02
08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.
2026.02.02
08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.
Всміхається мило, кому — невідомо?
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.
Всміхається мило, кому — невідомо?
2026.02.01
21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
2026.02.01
21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
2026.02.01
16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
2026.02.01
13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
2026.02.01
12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тарас Ніхто (2019) /
Критика | Аналітика
Репортаж до лекції Станчишина стосовно проведення психотерапії
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Репортаж до лекції Станчишина стосовно проведення психотерапії
Надій на публічну безоплатну лекцію я не покладав, і рисував уявою картини популістської метушні та тупуватих овацій із залу Драмтеатру ім. Лесі Українки. Я прийшов, вистояв у романтичному та томливому під морозом і легенькою завірюшкою очікуванні, та сподобився на загін перших п'ятдесяти тварин до середини залу.
Мус визнати, у приміщенні та інтер'єрі театру помітна частинка імпрезності та натяків на тепле налаштування глядача, але кидається в очні яблука біднуватість, побідканість стін і крісел. Най буде, спіч же нульовогривневий із можливістю вільного донату.
Дьоргано зайнявши місце на початку другого ряду, бувши відкинутим під рясним потоком від перших м'яких крісел, у мене почалося напруження внутрішніх органів, нерозуміння що взагалі роблю у цій спалахуйно-мінливій душній залі. Зразу поперек визріло тверде рішення прожити виступ і пізнати, а як воно взагалі буває в секторі свобідної освіти для львів'ян, усіх віків і кожної статевости.
Станчишин потрапив на сцену і почав жартувати, маненько по-плоскому, і дякую Долі, з'ясувалося то просто необхідна операція для введення авдиторії в тонус слухання. Як розігрався міні-спектакль "гарячого стільця", однією особою для більше сотні людей: зародилася вподобайка в моєму серці. Наш спікер попереджав уважні вуха, що подана ним розмова-імпро ілюструє звичний діалог межи матір'ю та сином із 90-х. Плюсик у кишеню за ясність та зачарування публіки казковим гештальт-підходом.
Посередині галицьких жартів і суржику, котрий елітарні присутні добродії критикували в ПикоКнизі (FaceBook), Станчишин доступно пояснив:
— процес проходження терапії
— із чим приходить та що бачить/не бачить і плекає клієнт
— визначив роль лікаря душі та справжню долю його участі.
Лектор нагадав, він репрезентує нам власну КПТ-практику, і віддаймо йому належне.
На чолі ще цінно записати: ні психоаналітик, ні сімейний консультант не сплять та не живуть із клієнтами 24/7. Якщо комусь і кортить такого піклування, то ми його звинуватимо в ідеальних фантазіях та облюбленій теоріями гіперопіці. Мене б у цій ситуації задовольняло й підносило, що мій психолог живе повним життям і відпочиває від напливу тривожників після шостої. Сприймав би це як показник його зрілости та наявности інших миттєвостей весни крім роботи.
Матерія, поговорімо про гроші. Пожартуємо про 1.5 тис. грн за 50-хв. сесію
(а щоб в тебе пір'я в роті поросло!).
Тема до обговорення делікатна, через матеріальну винагороду я зі скепсисом ставлюся до цілісності терапії. Зате мовець С. був щирим кініком, а це завше торкає найглибше, і факт оплати спеціалісту для мене почасти вирішився поза етикою.
Релігійне питання! Боже мій (католики простіть)!
П-о-в-а-г-а!
Наш улюблений чолов'яга здійснив релігійний камінг-аут і при тому по-ангельськи заявив, що він чітко розрізняє свій досвід та духовність і світогляд людини, яка до нього приходить. І це надзвичайна радість! Як і його спомин і наголос про здорову й нездорову духовність, котру витягаємо на світ по кольору коріння. Останнє питання й мене хвилює півжиття, оскільки нагледівшись прикладів патології віри чи дитячості друзів, глибоко захованої за ширму Бога, я почав коливатися й куверкатися в щирості духовності взагалі.
Подія зайшла-та-й-зайшла. Лишилося вердиктнути: вона запам'яталася
1) по-молодецьки крутою,
2) переказаною улюбленцем своєї справи
3) й місцями довела до сліз та тяжких думок після завершення.
Потрапила в ціль, ось як воно взагалі буває в секторі свобідної освіти для львів'ян...
2020
Мус визнати, у приміщенні та інтер'єрі театру помітна частинка імпрезності та натяків на тепле налаштування глядача, але кидається в очні яблука біднуватість, побідканість стін і крісел. Най буде, спіч же нульовогривневий із можливістю вільного донату.
Дьоргано зайнявши місце на початку другого ряду, бувши відкинутим під рясним потоком від перших м'яких крісел, у мене почалося напруження внутрішніх органів, нерозуміння що взагалі роблю у цій спалахуйно-мінливій душній залі. Зразу поперек визріло тверде рішення прожити виступ і пізнати, а як воно взагалі буває в секторі свобідної освіти для львів'ян, усіх віків і кожної статевости.
Станчишин потрапив на сцену і почав жартувати, маненько по-плоскому, і дякую Долі, з'ясувалося то просто необхідна операція для введення авдиторії в тонус слухання. Як розігрався міні-спектакль "гарячого стільця", однією особою для більше сотні людей: зародилася вподобайка в моєму серці. Наш спікер попереджав уважні вуха, що подана ним розмова-імпро ілюструє звичний діалог межи матір'ю та сином із 90-х. Плюсик у кишеню за ясність та зачарування публіки казковим гештальт-підходом.
Посередині галицьких жартів і суржику, котрий елітарні присутні добродії критикували в ПикоКнизі (FaceBook), Станчишин доступно пояснив:
— процес проходження терапії
— із чим приходить та що бачить/не бачить і плекає клієнт
— визначив роль лікаря душі та справжню долю його участі.
Лектор нагадав, він репрезентує нам власну КПТ-практику, і віддаймо йому належне.
На чолі ще цінно записати: ні психоаналітик, ні сімейний консультант не сплять та не живуть із клієнтами 24/7. Якщо комусь і кортить такого піклування, то ми його звинуватимо в ідеальних фантазіях та облюбленій теоріями гіперопіці. Мене б у цій ситуації задовольняло й підносило, що мій психолог живе повним життям і відпочиває від напливу тривожників після шостої. Сприймав би це як показник його зрілости та наявности інших миттєвостей весни крім роботи.
Матерія, поговорімо про гроші. Пожартуємо про 1.5 тис. грн за 50-хв. сесію
(а щоб в тебе пір'я в роті поросло!).
Тема до обговорення делікатна, через матеріальну винагороду я зі скепсисом ставлюся до цілісності терапії. Зате мовець С. був щирим кініком, а це завше торкає найглибше, і факт оплати спеціалісту для мене почасти вирішився поза етикою.
Релігійне питання! Боже мій (католики простіть)!
П-о-в-а-г-а!
Наш улюблений чолов'яга здійснив релігійний камінг-аут і при тому по-ангельськи заявив, що він чітко розрізняє свій досвід та духовність і світогляд людини, яка до нього приходить. І це надзвичайна радість! Як і його спомин і наголос про здорову й нездорову духовність, котру витягаємо на світ по кольору коріння. Останнє питання й мене хвилює півжиття, оскільки нагледівшись прикладів патології віри чи дитячості друзів, глибоко захованої за ширму Бога, я почав коливатися й куверкатися в щирості духовності взагалі.
Подія зайшла-та-й-зайшла. Лишилося вердиктнути: вона запам'яталася
1) по-молодецьки крутою,
2) переказаною улюбленцем своєї справи
3) й місцями довела до сліз та тяжких думок після завершення.
Потрапила в ціль, ось як воно взагалі буває в секторі свобідної освіти для львів'ян...
2020
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
