ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.12 07:24
Тишком-нишком
Лізе мишка
До куточка,
Де шматочків
Кілька шкірки
Вже до нірки
Притягнула
Ця товстуля,

Олег Герман
2026.03.12 01:36
Вимкну світло і звуки, хай зникне поволі усе навкруги,
І залишу цей світ за порогом, щоб спокій цілющий послухати.
Хай розчиняться в темряві й тиші старі та забуті гріхи,
Що навряд чи у крику та галасі будуть смиренно спокутані.

Мені б тиші ковток,

Артур Сіренко
2026.03.11 22:40
Дощ, що падав щоп’ятниці
(Згори вниз, з хмар в океан)
Нагадував пілігримам пізнання
Тендітного юнака-елліна
(О, Патрокле, ти горезнавець!)
З того часу
Як ведмедиці стали зорезнавцями,
Як птахи навчились кричати

Артур Сіренко
2026.03.11 17:44
Будівничі готичної вежі
Задивлялися в Небо:
А може там провесінь?
Хотіли летіти
(Як ластівки)
Але Небо було камінним
(Бо сповнилося мовчанням –
Лиховісним,

Сергій Губерначук
2026.03.11 15:49
Вони настільки маленькі,
що їх не бачать і топчуть.
Але настільки розумні,
що виростати не хочуть…
І ми вже настільки виросли,
що нас вони не помічають.
Від нашої сили гинучи,
якісь НЛО вивчають…

Марія Дем'янюк
2026.03.11 14:04
У моїм сні бабусині груші, сливи і вишні,
Квітник, де всміхаються сонцю жоржини розкішні,
Ранкова роса і яблука жовті, червоні,
Що трохи замерзли і просяться в теплі долоні.
Метелики, джміль і гамак у саду, та сестричка —
В її рученятах червоні пахуч

С М
2026.03.11 12:15
був одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
та й одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
що казати про що казати
моє кохання невзаємне ~

поки поїзд не прибув я

Борис Костиря
2026.03.11 10:47
Як би я хотів відродити книжку,
яку так необачно спалив.
Я хотів би
воскресити її думки,
її фрази,
ніби коштовне каміння духу.
Ця книжка була
великим раритетом,

Ігор Терен
2026.03.10 20:45
                    І
Ще не перекликаються сичі
і треті півні соло не співають,
а я додому думкою літаю
за журавлями заднім у ключі,
коли пропащу душу уночі
охопить туга і не відпускає.

Ярослав Чорногуз
2026.03.10 18:53
А я люблю вусатого Тараса
В кожусі, шапці, вишиванці теж.
Це - образ цільний, нації окраса,
І сила духу, величі без меж.

Ніколи він не був старезним дідом,
Це -- просто виплід збочених уяв.
На себе взяв усі народу біди,

Микола Дудар
2026.03.10 13:03
Дивує березень хурмою…
Підмерзла. Наче вже й весна.
Сьогодні восьме, ти зі мною
І я не той, і ти не та…
Сидиш навпроти у мовчанні,
А я з мовчанки в пам’ять зліг.
Щось є у цім протистоянні…
Чому на восьме? Видно збіг.

Іван Потьомкін
2026.03.10 11:25
Заздрю Вам, Блаженний Феофілакте,
І часу, в якому Ви жили:
Сьогодні не частина, а все небо
Перетворилося на пекло,
І людина не може захисток знайти,
Аби спокійно за Божим заповітом
Квітчати Землю і багатства множить,
І розум, даний Всевишнім на пр

Борис Костиря
2026.03.10 10:51
Не буде яблук споважнілих,
Не буде вже дарів небес.
Ночей не буде спорожнілих,
Де вітер від краси воскрес.

Стихійне лихо нас накрило,
Як неба замисел лихий,
У таємниці потопило,

Віктор Кучерук
2026.03.10 06:15
Весна несе не лиш турботи,
Є й задоволень аж надмір, -
Уже в саду кипить робота
І впорядковується двір.
Минає млявість безнастанна,
Коли біліє довго день, -
Весна-красна, як горда панна,
На чистоту й порядок жде.

Володимир Бойко
2026.03.09 22:56
Закоханими у себе бувають не лише політики. Люби себе і хай тебе ревнують. Якщо любов нерозділена, розділи її із собою. Люби себе та не залюблюй. У любові до себе, коханого, він позбувся усіх конкурентів. Багато любові в одному тілі виявило

Ігор Павлюк
2026.03.09 22:03
Садки вишневі рідної Вкраїни
Такі прозорі, росяні, сумні.
А очі! очі! – ночі горобині...
Тому так завжди хочеться мені
Вдивлятись довше в їх тривожну вроду,
Яку тримає на одній нозі
Лелека, що живе побіля броду,
Й Чумацький Шлях, д
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тарас Ніхто (2019) / Критика | Аналітика

 Портрет справжнього чоловіка
Ти молодий юнак, підліток, а може ще пацан серед дворових ігор. Десь народився, якось живеш, а навколо часто чути про те, що рано чи пізно станеш справжнім чоловіком. Істина в тому, що найсправжнісінькі ми завжди до цих пустих слів, до доторку зі свідомістю, чим ми молодші, тим ми більше ми.

А потім у дверцята стукає суспільство й висуває свої вимоги. Тут не плач через дурниці, там не бий підступного кривдника, дівчата слабша стать, їх не можна ображати.. Пішло-поїхало, наштампуємо тебе стереотипами й баченням того, ким ти повинен бути. Сміх, та й годі, поганенька кумедія.

Коли заходить спіч про маскулінність, про традиційний образ справжнього мужчини, перед очима бачиш тільки жирного сусіду з багатоповерхівки із пивним брюшком, невмінням підійти на рівних принципах до протилежної статі чи з активним диванним патріотизмом і типовим ніхуа-хуа-неробленням. Що йде в показі перед епізодом становлення чоловіком?

Ти як людина, навіть відкидаючи біологічну приналежність чи гендерну ідентичність, стоїш перед світом голий, крихкий і поки не сформований. І збережи це. Ні, не так. Суспільство, збережи це, будь ласкавим.

Нас чомусь жмуть. Чомусь обмежують свободу самовираження, доходить і до емоцій. Чи ви ситуативно ловили себе на думці, що не зможете заплакати в публічному місці, якщо ви чоловік? І від цього справді сумно, бо блок буває як заноза, але не в задниці, а в душі.

Кожен чоловік, він і чоловік, і жінка, і дитина. Ми володіємо елементами всіх статей і різного віку, якщо нам вдається зберегти свою унікальність, неповторність. У царині рис різного роду народжується воістину особистість, індивідуальність, якщо вжити термін із сухенького підручника по психології.

Квір, який бореться за свої права й виражає правдиву сутність власних бажань: він справжній чоловік. Андрогінний хлопчик у стильному одязі, що працює моделлю і радіє цьому: він справжній чоловік. Сором'язливий соціопат, якого одні називають вар'ятом, а дівчата таємно захоплюються й люблять за його спонтанну силу: він справжній чоловік.

Ти справжній чоловік, такий який подобаєшся самому собі. І слабкий, і сильний, і мускулистий, і астенічний, інтелектуал чи спритний офіціант. Відчуття чесності перед собою, своїми ідеями та відкриттями, а вкупі життя згідно цих принципів: от вона, нова традиція, культурна норма і просто здоровий підхід.

А тепер підійди до дзеркала, заглянь собі в очі й усміхнися: так, ти такий який є і це прекрасно.

2020

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-22 23:24:11
Переглядів сторінки твору 914
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Соціум
Автор востаннє на сайті 2021.12.15 02:55
Автор у цю хвилину відсутній