Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.30
12:48
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
2025.11.30
10:34
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад
2025.11.30
06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
2025.11.29
23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, наче тополь в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, наче тополь в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
2025.11.29
21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
2025.11.29
18:07
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.
Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.
Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,
2025.11.29
17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
2025.11.29
16:33
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.
2025.11.29
11:36
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
2025.11.29
10:04
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
2025.11.29
09:09
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
2025.11.29
07:11
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
2025.11.29
01:38
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
2025.11.28
22:16
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
2025.11.28
21:41
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
2025.11.28
19:39
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)
***
Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...***
Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тарас Ніхто (2019) /
Критика | Аналітика
Новорічні Резолюції
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Новорічні Резолюції
У світі є свята й різне до них ставлення. Чомусь особливо популярно стало ганити свята типу Нового Року чи Дня Жіноцтва, оскільки існує мода бути абсолютно незалежним циніком. І, глибоко всередині брешучи самому собі, згадуєш як за дитячих літ чекав і вірив у Миколайка та героїчно не спав до курантів і дитячого шампанського.
Живеш із цими відчуттями і хочеться кожного року дорослішання запитатися те саме: що зі мною стало? What have I become (як у тій самій пісні)? Прийшла насправді пліснява і невміння розділяти загальне щастя.
Так, Новий Рік то кумедно і стидно, перша п'янка у 14 років, перші поцілунки й еротика та перший доторк єства до депресії та усвідомлення, що життя котиться коту під лапку. На противагу це й те тепле задоволення собою та світом, хвилини хай якогось єднання з масою інших людей і особлива, притаманна державам-вихідцям із СРСР надія на краще, що все буде добре й у нашій хаті викуряться чорти!
Також унікальним досвідом буде провести рефлексію над старим роком, собою в ньому, зв'язками зі світом, людьми та діяльністю. Що хочеться забути й чому, які спогади продовжуватимуть гріти душу до самої смерті, чи світ такий несправедливий чи ти сам мудак(-иня), як справи із друзями та партнерами, чи горда й болюча самотність пантери, чи повне злиття з деструктивними компаніями вибір твій, що роблю-зробив-робитиму й чому воно просто "Ах!" у нічному небі й без сну..
Попередньо якогось списку чи плану немає, та й добре, якщо аналіз і обсмоктування всіх речей стануться природнім шляхом, бо щось усередині чи зовні до цього підштовхнуло й узагалі прийшов час для ридання, сміху та відкриття внутрішніх горизонтів (або їх відсутності).
Великий сенс Новий Рік несе і для невротиків, бо якщо вже не насолоджуєшся життям уповні і продовжуєш сублімувати у віртуальні БДСМ-практики із "мадам" по 30 років, то хоча би з того ж дня, того ж числа й того ж року (знак торгової марки) ти такий класний і сильний точно почнеш спочатку. З початку одного неврозу до симптомів іншого, агась.
Проведення свята по стилю має орієнтуватися тільки на відчуття та обриси благодаті, і в бажанні зробити щось дике чи напитися до остатньої ключки є.. Людина як така :) У пошуках відчайдушного новорічного щастя та синонімів до цих двох слів (НР то синонім?:)) єдине, що варто пам'ятати: це про інстинкт самозбереження, хоча.. До біса, іду відпочину нарешті.
2019
Живеш із цими відчуттями і хочеться кожного року дорослішання запитатися те саме: що зі мною стало? What have I become (як у тій самій пісні)? Прийшла насправді пліснява і невміння розділяти загальне щастя.
Так, Новий Рік то кумедно і стидно, перша п'янка у 14 років, перші поцілунки й еротика та перший доторк єства до депресії та усвідомлення, що життя котиться коту під лапку. На противагу це й те тепле задоволення собою та світом, хвилини хай якогось єднання з масою інших людей і особлива, притаманна державам-вихідцям із СРСР надія на краще, що все буде добре й у нашій хаті викуряться чорти!
Також унікальним досвідом буде провести рефлексію над старим роком, собою в ньому, зв'язками зі світом, людьми та діяльністю. Що хочеться забути й чому, які спогади продовжуватимуть гріти душу до самої смерті, чи світ такий несправедливий чи ти сам мудак(-иня), як справи із друзями та партнерами, чи горда й болюча самотність пантери, чи повне злиття з деструктивними компаніями вибір твій, що роблю-зробив-робитиму й чому воно просто "Ах!" у нічному небі й без сну..
Попередньо якогось списку чи плану немає, та й добре, якщо аналіз і обсмоктування всіх речей стануться природнім шляхом, бо щось усередині чи зовні до цього підштовхнуло й узагалі прийшов час для ридання, сміху та відкриття внутрішніх горизонтів (або їх відсутності).
Великий сенс Новий Рік несе і для невротиків, бо якщо вже не насолоджуєшся життям уповні і продовжуєш сублімувати у віртуальні БДСМ-практики із "мадам" по 30 років, то хоча би з того ж дня, того ж числа й того ж року (знак торгової марки) ти такий класний і сильний точно почнеш спочатку. З початку одного неврозу до симптомів іншого, агась.
Проведення свята по стилю має орієнтуватися тільки на відчуття та обриси благодаті, і в бажанні зробити щось дике чи напитися до остатньої ключки є.. Людина як така :) У пошуках відчайдушного новорічного щастя та синонімів до цих двох слів (НР то синонім?:)) єдине, що варто пам'ятати: це про інстинкт самозбереження, хоча.. До біса, іду відпочину нарешті.
2019
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
