Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.30
09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
2026.04.30
05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
2026.04.29
23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
2026.04.29
22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
2026.04.29
21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
2026.04.29
20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
2026.04.29
20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
2026.04.29
19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
2026.04.29
12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з
2026.04.29
11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
2026.04.29
10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
2026.04.29
10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
2026.04.29
07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
2026.04.28
21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
2026.04.28
19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі
2026.04.28
19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тарас Ніхто (2019) /
Критика | Аналітика
Новорічні Резолюції
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Новорічні Резолюції
У світі є свята й різне до них ставлення. Чомусь особливо популярно стало ганити свята типу Нового Року чи Дня Жіноцтва, оскільки існує мода бути абсолютно незалежним циніком. І, глибоко всередині брешучи самому собі, згадуєш як за дитячих літ чекав і вірив у Миколайка та героїчно не спав до курантів і дитячого шампанського.
Живеш із цими відчуттями і хочеться кожного року дорослішання запитатися те саме: що зі мною стало? What have I become (як у тій самій пісні)? Прийшла насправді пліснява і невміння розділяти загальне щастя.
Так, Новий Рік то кумедно і стидно, перша п'янка у 14 років, перші поцілунки й еротика та перший доторк єства до депресії та усвідомлення, що життя котиться коту під лапку. На противагу це й те тепле задоволення собою та світом, хвилини хай якогось єднання з масою інших людей і особлива, притаманна державам-вихідцям із СРСР надія на краще, що все буде добре й у нашій хаті викуряться чорти!
Також унікальним досвідом буде провести рефлексію над старим роком, собою в ньому, зв'язками зі світом, людьми та діяльністю. Що хочеться забути й чому, які спогади продовжуватимуть гріти душу до самої смерті, чи світ такий несправедливий чи ти сам мудак(-иня), як справи із друзями та партнерами, чи горда й болюча самотність пантери, чи повне злиття з деструктивними компаніями вибір твій, що роблю-зробив-робитиму й чому воно просто "Ах!" у нічному небі й без сну..
Попередньо якогось списку чи плану немає, та й добре, якщо аналіз і обсмоктування всіх речей стануться природнім шляхом, бо щось усередині чи зовні до цього підштовхнуло й узагалі прийшов час для ридання, сміху та відкриття внутрішніх горизонтів (або їх відсутності).
Великий сенс Новий Рік несе і для невротиків, бо якщо вже не насолоджуєшся життям уповні і продовжуєш сублімувати у віртуальні БДСМ-практики із "мадам" по 30 років, то хоча би з того ж дня, того ж числа й того ж року (знак торгової марки) ти такий класний і сильний точно почнеш спочатку. З початку одного неврозу до симптомів іншого, агась.
Проведення свята по стилю має орієнтуватися тільки на відчуття та обриси благодаті, і в бажанні зробити щось дике чи напитися до остатньої ключки є.. Людина як така :) У пошуках відчайдушного новорічного щастя та синонімів до цих двох слів (НР то синонім?:)) єдине, що варто пам'ятати: це про інстинкт самозбереження, хоча.. До біса, іду відпочину нарешті.
2019
Живеш із цими відчуттями і хочеться кожного року дорослішання запитатися те саме: що зі мною стало? What have I become (як у тій самій пісні)? Прийшла насправді пліснява і невміння розділяти загальне щастя.
Так, Новий Рік то кумедно і стидно, перша п'янка у 14 років, перші поцілунки й еротика та перший доторк єства до депресії та усвідомлення, що життя котиться коту під лапку. На противагу це й те тепле задоволення собою та світом, хвилини хай якогось єднання з масою інших людей і особлива, притаманна державам-вихідцям із СРСР надія на краще, що все буде добре й у нашій хаті викуряться чорти!
Також унікальним досвідом буде провести рефлексію над старим роком, собою в ньому, зв'язками зі світом, людьми та діяльністю. Що хочеться забути й чому, які спогади продовжуватимуть гріти душу до самої смерті, чи світ такий несправедливий чи ти сам мудак(-иня), як справи із друзями та партнерами, чи горда й болюча самотність пантери, чи повне злиття з деструктивними компаніями вибір твій, що роблю-зробив-робитиму й чому воно просто "Ах!" у нічному небі й без сну..
Попередньо якогось списку чи плану немає, та й добре, якщо аналіз і обсмоктування всіх речей стануться природнім шляхом, бо щось усередині чи зовні до цього підштовхнуло й узагалі прийшов час для ридання, сміху та відкриття внутрішніх горизонтів (або їх відсутності).
Великий сенс Новий Рік несе і для невротиків, бо якщо вже не насолоджуєшся життям уповні і продовжуєш сублімувати у віртуальні БДСМ-практики із "мадам" по 30 років, то хоча би з того ж дня, того ж числа й того ж року (знак торгової марки) ти такий класний і сильний точно почнеш спочатку. З початку одного неврозу до симптомів іншого, агась.
Проведення свята по стилю має орієнтуватися тільки на відчуття та обриси благодаті, і в бажанні зробити щось дике чи напитися до остатньої ключки є.. Людина як така :) У пошуках відчайдушного новорічного щастя та синонімів до цих двох слів (НР то синонім?:)) єдине, що варто пам'ятати: це про інстинкт самозбереження, хоча.. До біса, іду відпочину нарешті.
2019
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
