Автори /
Софія Цимбалиста (2007)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Щастя всередині нас
чи нашого мозку?
чи нашого мозку?
Серед нічних зірок є зірка,
яка зовсім не схожа на інші.
яка зовсім не схожа на інші.
Роздивитись небо
за краплями дощу.
за краплями дощу.
Не дивись на зорі
сумними очима.
сумними очима.
І знаючи, що все брехня,
цілком і повністю обман.
цілком і повністю обман.
Контролювати все неможливо,
навіть певною мірою шкідливо.
навіть певною мірою шкідливо.
Всі свої страхи
можна заховати в собі.
можна заховати в собі.
Скажи, що насправді думаєш ти.
Світ навколо тебе прекрасний,
Світ навколо тебе прекрасний,
Якщо не вдається
змінити все навколо.
змінити все навколо.
Брехня давить собою
й душить, ніби холодною рукою.
й душить, ніби холодною рукою.
Іноді приходять
зовсім дивні думки.
зовсім дивні думки.
Якщо існує можливість
відчувати радість — не тікай.
відчувати радість — не тікай.
Ще раз і востаннє.
Один зостався шанс
Один зостався шанс
Не слід розповідати
про свої образи і сльози.
про свої образи і сльози.
Якби стерти пам'ять
і звільнити місце для майбуття.
і звільнити місце для майбуття.
Зайди до мене в серце
і відшукай десь там рядки.
і відшукай десь там рядки.
Якщо ненависть
породжує силу,
породжує силу,
Чому так завжди стається?
Чому все зникає
Чому все зникає
Існує сила розуму й душі
у спокої своїх думок.
у спокої своїх думок.
Страх перед собою
лежить у підсвідомості.
лежить у підсвідомості.
У віддзеркаленні води
покинутих людьми річок.
покинутих людьми річок.
Недостатньо мати
сенс свого життя.
сенс свого життя.
Страхи вбивають нас
глибоко зсередини.
глибоко зсередини.
Якби можна було
обирати свою роль в житті.
обирати свою роль в житті.
Такі жахливі докори сумління
в думках невмілого митця.
в думках невмілого митця.
Найскладніше стати тими,
на кого дивляться дитячі очі
на кого дивляться дитячі очі
Якщо хоч якесь із цих слів
перетвориться на щось,
перетвориться на щось,
Коли жалем
вкриється серце.
вкриється серце.
Весняний дощ
зовсім не схожий
зовсім не схожий
Не таким і не такою
стало життя і непокора.
стало життя і непокора.
Натхнення — це не зовсім те,
що з'являється раптово.
що з'являється раптово.
Що міг би вдіяти поспіх,
коли в роздумах спочивали думки?
коли в роздумах спочивали думки?
Складність буденних речей.
Вся заплутаність невагомих,
Вся заплутаність невагомих,
Поміж галасного люду
я знайду тиші сліди.
я знайду тиші сліди.
Я буду навіки
блиском зірок.
блиском зірок.
Я б стала тою,
хто відкрив теорію сну
хто відкрив теорію сну
Як часто люди забували
азбучну істину.
азбучну істину.
Старанно так
ти намагався вибратися
ти намагався вибратися
Хай прийде ясна ніч
на зміну всім похмурим дням.
на зміну всім похмурим дням.
Дозвольте мені
запалити сяйво вночі.
запалити сяйво вночі.
Гіркий присмак поразки
відчуваєш весь час.
відчуваєш весь час.
Люди роблять помилки.
Люди падають на землю
Люди падають на землю
Моя втома закутана
тяжким болем.
тяжким болем.
Чому ж так складно
полишити уявний світ?
полишити уявний світ?
Моє серце розбивається
кожного разу,
кожного разу,
Залишити самотнє серце
у височині гірських вершин.
у височині гірських вершин.
Загублене так важко віднайти.
Серед тисячі схожих ликів
Серед тисячі схожих ликів
Прокинутись одного ранку,
не відчуваючи болю.
не відчуваючи болю.
Дивлячись на візерунки води,
забуваєш про все.
забуваєш про все.
Найстрашніше загубити себе,
приміряючи чужі ролі.
приміряючи чужі ролі.
Ти мрієш про квиток у невагомість.
Про дорогу в один кінець
Про дорогу в один кінець
Зневіра часто ходить поруч.
З'являється тоді,
З'являється тоді,
Відчуй, як морозне повітря
пронизує до кісток.
пронизує до кісток.
Легкість невагомості
криється в душі.
криється в душі.
Що своєю сутністю людина,
вдавати ладна з дня на день?
вдавати ладна з дня на день?
Тобі подобається
відчуття порожнечі?
відчуття порожнечі?
Здається, ось прийшов кінець.
Ще трохи і закінчиться усе.
Ще трохи і закінчиться усе.
Нормально часом відчувати
купу дивних емоцій
купу дивних емоцій
Віддай мені свою душу,
своє понівечене серце.
своє понівечене серце.
Кожного морозного ранку
я бачила твій сумний погляд.
я бачила твій сумний погляд.
Навіщо говориш про те,
чого не можеш втілити в життя?
чого не можеш втілити в життя?
Чому саме вночі
переповнюють думки?
переповнюють думки?
А може, слід було зізнатись?
Розповісти про те,
Розповісти про те,
Нічною темрявою вкритий смуток,
жадав поринути в печаль.
жадав поринути в печаль.
Я буду являтися тобі у сні,
навіть якщо ненависть
навіть якщо ненависть
Зорі нагадують світлячків.
Тих малих комах,
Тих малих комах,
Згадай про те, що врятувало від безодні.
Уяви те, що змусило йти далі.
Уяви те, що змусило йти далі.
Так хочеться відчути знову,
хоч не надовго щось,
хоч не надовго щось,
Ми бачимо сни,
бо хочемо втекти від реальності.
бо хочемо втекти від реальності.
Лиш тоді, коли здається,
що всьому кінець,
що всьому кінець,
Тихий дощ за вікном
і чашка гарячого чаю в руках.
і чашка гарячого чаю в руках.
Ми не цінуємо дрібниці,
які змушують нас усміхатися.
які змушують нас усміхатися.
Та крапля віри,
що так довго
що так довго