Автори /
Софія Цимбалиста (2007)
![]() |
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Хай прийде ясна ніч
на зміну всім похмурим дням.
на зміну всім похмурим дням.
Дозвольте мені
запалити сяйво вночі.
запалити сяйво вночі.
Гіркий присмак поразки
відчуваєш весь час.
відчуваєш весь час.
Люди роблять помилки.
Люди падають на землю
Люди падають на землю
Моя втома закутана
тяжким болем.
тяжким болем.
Чому ж так складно
полишити уявний світ?
полишити уявний світ?
Моє серце розбивається
кожного разу,
кожного разу,
Залишити самотнє серце
у височині гірських вершин.
у височині гірських вершин.
Загублене так важко віднайти.
Серед тисячі схожих ликів
Серед тисячі схожих ликів
Прокинутись одного ранку,
не відчуваючи болю.
не відчуваючи болю.
Дивлячись на візерунки води,
забуваєш про все.
забуваєш про все.
Найстрашніше загубити себе,
приміряючи чужі ролі.
приміряючи чужі ролі.
Ти мрієш про квиток у невагомість.
Про дорогу в один кінець
Про дорогу в один кінець
Зневіра часто ходить поруч.
З'являється тоді,
З'являється тоді,
Відчуй, як морозне повітря
пронизує до кісток.
пронизує до кісток.
Легкість невагомості
криється в душі.
криється в душі.
Що своєю сутністю людина,
вдавати ладна з дня на день?
вдавати ладна з дня на день?
Тобі подобається
відчуття порожнечі?
відчуття порожнечі?
Здається, ось прийшов кінець.
Ще трохи і закінчиться усе.
Ще трохи і закінчиться усе.
Нормально часом відчувати
купу дивних емоцій
купу дивних емоцій
Віддай мені свою душу,
своє понівечене серце.
своє понівечене серце.
Кожного морозного ранку
я бачила твій сумний погляд.
я бачила твій сумний погляд.
Навіщо говориш про те,
чого не можеш втілити в життя?
чого не можеш втілити в життя?
Чому саме вночі
переповнюють думки?
переповнюють думки?
А може, слід було зізнатись?
Розповісти про те,
Розповісти про те,
Нічною темрявою вкритий смуток,
жадав поринути в печаль.
жадав поринути в печаль.
Я буду являтися тобі у сні,
навіть якщо ненависть
навіть якщо ненависть
Зорі нагадують світлячків.
Тих малих комах,
Тих малих комах,
Згадай про те, що врятувало від безодні.
Уяви те, що змусило йти далі.
Уяви те, що змусило йти далі.
Так хочеться відчути знову,
хоч не надовго щось,
хоч не надовго щось,
Ми бачимо сни,
бо хочемо втекти від реальності.
бо хочемо втекти від реальності.
Лиш тоді, коли здається,
що всьому кінець,
що всьому кінець,
Тихий дощ за вікном
і чашка гарячого чаю в руках.
і чашка гарячого чаю в руках.
Ми не цінуємо дрібниці,
які змушують нас усміхатися.
які змушують нас усміхатися.
Та крапля віри,
що так довго
що так довго