Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Софія Цимбалиста (2007)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  ***
    Щастя всередині нас
    чи нашого мозку?
  • •  ***
    Серед нічних зірок є зірка,
    яка зовсім не схожа на інші.
  • •  ***
    Роздивитись небо
    за краплями дощу.
  • •  ***
    Не дивись на зорі
    сумними очима.
  • •  ***
    І знаючи, що все брехня,
    цілком і повністю обман.
  • •  ***
    Контролювати все неможливо,
    навіть певною мірою шкідливо.
  • •  ***
    Всі свої страхи
    можна заховати в собі.
  • •  ***
    Скажи, що насправді думаєш ти.
    Світ навколо тебе прекрасний,
  • •  ***
    Якщо не вдається
    змінити все навколо.
  • •  ***
    Брехня давить собою
    й душить, ніби холодною рукою.
  • •  ***
    Іноді приходять
    зовсім дивні думки.
  • •  ***
    Якщо існує можливість
    відчувати радість — не тікай.
  • •  ***
    Ще раз і востаннє.
    Один зостався шанс
  • •  ***
    Не слід розповідати
    про свої образи і сльози.
  • •  ***
    Якби стерти пам'ять
    і звільнити місце для майбуття.
  • •  ***
    Зайди до мене в серце
    і відшукай десь там рядки.
  • •  ***
    Якщо ненависть
    породжує силу,
  • •  ***
    Чому так завжди стається?
    Чому все зникає
  • •  ***
    Існує сила розуму й душі
    у спокої своїх думок.
  • •  ***
    Страх перед собою
    лежить у підсвідомості.
  • •  ***
    У віддзеркаленні води
    покинутих людьми річок.
  • •  ***
    Недостатньо мати
    сенс свого життя.
  • •  ***
    Страхи вбивають нас
    глибоко зсередини.
  • •  ***
    Якби можна було
    обирати свою роль в житті.
  • •  ***
    Такі жахливі докори сумління
    в думках невмілого митця.
  • •  ***
    Найскладніше стати тими,
    на кого дивляться дитячі очі
  • •  ***
    Якщо хоч якесь із цих слів
    перетвориться на щось,
  • •  ***
    Коли жалем
    вкриється серце.
  • •  ***
    Весняний дощ
    зовсім не схожий
  • •  ***
    Не таким і не такою
    стало життя і непокора.
  • •  ***
    Натхнення — це не зовсім те,
    що з'являється раптово.
  • •  ***
    Що міг би вдіяти поспіх,
    коли в роздумах спочивали думки?
  • •  ***
    Складність буденних речей.
    Вся заплутаність невагомих,
  • •  ***
    Поміж га‌ласного люду
    я знайду тиші сліди.
  • •  ***
    Я буду навіки
    блиском зірок.
  • •  ***
    Я б стала тою,
    хто відкрив теорію сну
  • •  ***
    Як часто люди забували
    азбучну істину.
  • •  ***
    Старанно так
    ти намагався вибратися
  • •  ***
    Хай прийде ясна ніч
    на зміну всім похмурим дням.
  • •  ***
    Дозвольте мені
    запалити сяйво вночі.
  • •  ***
    Гіркий присмак поразки
    відчуваєш весь час.
  • •  ***
    Люди роблять помилки.
    Люди падають на землю
  • •  ***
    Моя втома закутана
    тяжким болем.
  • •  ***
    Чому ж так складно
    полишити уявний світ?
  • •  ***
    Моє серце розбивається
    кожного разу,
  • •  ***
    Залишити самотнє серце
    у височині гірських вершин.
  • •  ***
    Загублене так важко віднайти.
    Серед тисячі схожих ликів
  • •  ***
    Прокинутись одного ранку,
    не відчуваючи болю.
  • •  ***
    Дивлячись на візерунки води,
    забуваєш про все.
  • •  ***
    Найстрашніше загубити себе,
    приміряючи чужі ролі.
  • •  ***
    Ти мрієш про квиток у невагомість.
    Про дорогу в один кінець
  • •  ***
    Зневіра часто ходить поруч.
    З'являється тоді,
  • •  ***
    Відчуй, як морозне повітря
    пронизує до кісток.
  • •  ***
    Легкість невагомості
    криється в душі.
  • •  ***
    Що своєю сутністю людина,
    вдавати ладна з дня на день?
  • •  ***
    Тобі подобається
    відчуття порожнечі?
  • •  ***
    Здається, ось прийшов кінець.
    Ще трохи і закінчиться усе.
  • •  ***
    Нормально часом відчувати
    купу дивних емоцій
  • •  ***
    Віддай мені свою душу,
    своє понівечене серце.
  • •  ***
    Кожного морозного ранку
    я бачила твій сумний погляд.
  • •  ***
    Навіщо говориш про те,
    чого не можеш втілити в життя?
  • •  ***
    Чому саме вночі
    переповнюють думки?
  • •  ***
    А може, слід було зізнатись?
    Розповісти про те,
  • •  ***
    Нічною темрявою вкритий смуток,
    жадав поринути в печаль.
  • •  ***
    Я буду являтися тобі у сні,
    навіть якщо ненависть
  • •  ***
    Зорі нагадують світлячків.
    Тих малих комах,
  • •  ***
    Згадай про те, що врятувало від безодні.
    Уяви те, що змусило йти далі.
  • •  ***
    Так хочеться відчути знову,
    хоч не надовго щось,
  • •  ***
    Ми бачимо сни,
    бо хочемо втекти від реальності.
  • •  ***
    Лиш тоді, коли здається,
    що всьому кінець,
  • •  ***
    Тихий дощ за вікном
    і чашка гарячого чаю в руках.
  • •  ***
    Ми не цінуємо дрібниці,
    які змушують нас усміхатися.
  • •  ***
    Та крапля віри,
    що так довго
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки