Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Артур Сіренко (1965)



Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу

  •   Три книги
    (Триптих)
  •   Годинник журби
    Ще молоді хмари
    Так само кохаються в небі:
  •   Прозорі звірі
    Звірі прозорі блукають
    У хащах моєї свідомості,
  •   Мішок ночі
    Жадібна відьма Ніч
    Ховає свої чотири Місяці
  •   Серце-метелик
    Серце моє – ти метелик
    З крилами кольоровими –
  •   Бджоли
    Люди-бджоли з прозорими очима-крилами
    Збирають мед одкровення на луках щастя,
  •   Загублений
    Загубитись так легко в морі:
    Коли вітрило подерте
  •   Танці на кінчику леза
    На кінчику леза ножа
    Живуть тридцять два аптекарі:
  •   Жасмин і сніг
    Друзям, які були зі мною зимою 2014 – 2015 років. Там.
  •   Золоті ножі
    Золоті ножі променів сонця
    Зарізали мою подругу ніч.
  •   Прозоре серце
    Серце людське
    Схоже на шматок синього неба
  •   Фараон Іхтамнєт
    Фараон Іхтамнєт
    Перетворився на мумію,
  •   Нічого крім дороги
    Дорогами розбитими
    Скачуть вони в Донецьк –
  •   Тенета
    Небо нині кольору попелу –
    Такі фарби були в художника злого,
  •   Зозулі крик
    Зозулі крик
    Примерзає до циферблату
  •   Жовта ніч
    Все пожовтіло в пітьмі, Лоренцо*,
    Навіть твоя недоречна Венеція
  •   Там, за териконами
    Там, за териконами – джаз,
    Постмодернова музика,
  •   Плаття Евтерпи
    Чомусь погляд сумний
    У цього трамваю з номером
  •   Блукання сумної Ерато
    Час – кульгавий жебрак
    З торбою – Всесвітом,
  •   Збирач горіхів
    Я збираю горіхи,
    Які падають з дерева,
  •   Не повторюй слова осені
    (Триптих)
  •   Срібна монета осені
    Місячна ніч –
    Монетою срібною жебраку під ноги.
  •   Тінь синьої кішки
    Сторінками книги століття-калічки,
    Сторінками цього збірника фейлетонів,
  •   Попіл спогадів
    Моє рідне селище
    Засипає попелом спогадів.
  •   Осінній шлях
    А осінь у Скіфії
    Так само сумна як війна.
  •   Поле вестготів
    Я блукаю
    Серед подертого шовку Неба,
  •   Годинники зупинились
    Всі годинники зупинились:
    Ніхто вже час не міряє –
  •   На краю
    Тезці і побратиму, людині і повелителю блискавок. Щиро.
  •   Любити будильники
    А я теж люблю будильники:
    Оті – живі, оті – хвостаті,
  •   Дзеркало на продаж
    Цей світ – це крамниця дзеркал.
    Кожне око вола від роботи втомленого,
  •   Повернення
    Він повернувся –
    Тінню старого ясена,
  •   Передчуття свiтанку
    Синім конем скаче провісник світанку,
    Сіріус – неба блідий поет складає касиди
  •   Ноктюрн нірвани
    Дзеркало
    В яке зазирнула ніч
  •   Краплі дощу на хижу відлюдника
    Сонце вдягає штани апостола жовтої віри,
    Взуває чоботи діряві захмарного Лютера.
  •   Камінь білий
    Я слухав шепіт каменю,
    Що загубив кудлатий бог
  •   Те, що забувають
    Вечір гусне дощавим туманом,
    Міцною кавою,
  •   Місто моїх мрій
    Місто моїх марень
    Все танцює свої божевільні танці
  •   Жадання забуття
    Забуття совою сивою
    Торкається кучерів –
  •   Те, що сховала ніч
    Моє серце
    Стукіт копит повторювало,
  •   Там, за річкою
    У краю за рікою
    У країні, в яку немає шляхів,
  •   Даремно, все даремно
    Даремно, друже, ти серед цих каменів,
    Що ніколи не стануть хлібами,
  •   Дiзнатись все
    Серед глупої ночі епохи занепаду
    Коли навіть Місяць заколочує себе в труну
  •   Повітряні кулі очей
    Я літаю над світом
    На двох повітряних кулях:
  •   Dominus fata
    Мою долю майструє володар
    Черлених кленів і холодного вітру,
  •   Серце-човен
    Серце-човен
    У цій синяві вигадок,
  •   Сховок
    Що там, у лабіринтах моєї душі,
    У її найтемніших закутках,
  •   Ті, інші
    Зима. І світ чи то посріблений,
    Чи то заморожений. Чи просто мертвий.
  •   Театр абсурду
    Арлекін на фронті
  •   Діана порожнечі
    Металеві бджоли залізних вуликів
    Не сплять ночами Діани –
  •   Крижаний архангел
    Брудної зими і сльотавої осені
    Тиша.
  •   Скрипка дощавої ночі
    Я звик грати на залізних скрипках
    Музику білої панни з очима блискучими,
  •   Володар осені
    А моїм життям бавиться
    Володар осені:
  •   Вогні серед порожнечі
    А може це все, що лишилося:
    Вогні – далекі, жовті, лускаті.
  •   Погляд Неба
    На землі оксамитовій
    Де кожна левада – долина мертвих
  •   1933
    Чорне сонце чорного року,
    Чорний хліб – тільки в мріях,
  •   Серце дозрілим яблуком
    Серце моє – ти дозріле яблуко,
    Що висне на гілці осені холоду,
  •   Дві кулі для Сократа
    Сократ з автоматом – у бліндажі сирому,
    Коли осінь дощава року оцього Божого,
  •   Цвинтарі холодного Місяця
    Підслуханий діалог тіней Арістарха і Платона.
    Записано в ніч повного місяця в бліндажі «Безнадійний» у жовтні 2014 року.
  •   Сира тінь моя
    По річці життя норовистій
    Перекатами та вирами,
  •   Тога під назвою холод
    Одягаються в холод
    Жовтодзьобі філософи,
  •   Шкаралупа місячної ночі
    Мисливцям на вурдалаків присвячую. Щиро.
  •   Рудобородий гномик
    Бородатий гномик
    Любив на ліфті кататись,
  •   Шати небосхилу
    Тим, хто був поруч в серпні та вересні 2014 року.
  •   Розірване небо
    Тим, хто не повернувся (на відміну від мене).
  •   Зорі згасають
    Зорі гаснуть
    Лишається попіл –
  •   Сполох дзвіниці попелу
    Дзвіниця
    Збудована з попелу
  •   Пустеля без лабіринтів
    Тільки пустеля.
    Ось все що лишається
  •   Мертві вершники, білі коні
    Мертві вершники
    Скачуть на білих конях
  •   Хіба що вершник…
    А мені – вершнику – тільки шматок дороги.
    Хіба що. І то запилюженої. І то під ноги.
  •   Сталактити черепа
    А далі – тільки поле порожнє, засніжене,
    Бо в черепі замість думок ростуть сталактити,
  •   Коли запанує тиша
    Коли замовкнеш моє серце?
    Коли затихнеш, згасиш стукіт
  •   Келих білий
    Я наповню мій келих туманом
    Густим, непрозорим, липким,
  •   На поверхні
    Часоплинність клаустрофобії
    На поверхню ріки пелюстками
  •   Чорні птахи торішніх снів
    Чорні птахи торішніх снів
    Дзьобають тіні мертвого Місяця.
  •   Той, хто говорить
    Я співаю деревам
    Свою пісню відлюдника.
  •   Мигдалевий шлях
    Мій шлях гірко мигдалевий -
    До землі помаранчів-каменів,
  •   Офiра Високому Небу
    Сколоти женуть коней
    До мідної річки Калай,
  •   Час важких хмар
    Над степовою Елладою хмари
    Важкі, як Сізіфа камені,
  •   Касида про загублену землю
    Земля моя степова, зранена, втомлена
    Земле моя, в мене вкрадена,
  •   Там і тут
    А на війні як на війні: Сонце
    Над нами вогненною кулею.
  •   Пошуки
    Я шукав Дао
    З важким автоматом на плечі,
  •   Я повернувся
    Я повернувся з м’ясорубки війни,
    Намагаюсь повірити, що це правда,
  •   Газела про металевий дощ
    Над Сарматією небо прозоре і чисте,
    Над Сарматією вночі зірок намисто,
  •   Газела про втомленого солдата
    Поранений день помирав –
    Посічений градом, порубаний ураганом,
  •   Трава лагідна
    Добре, що трава хороша –
    Лагідна,
  •   Люди заліза
    Люди заліза
    Нині під сонцем Апокаліпсису
  •   Жарке літо
    Жарке літо
    Дарує металеві зерна,
  •   Короткі сни
    Сам собі
    Нагадував отамана
  •   Коли б не війна
    Коли б не війна,
    Небо було б прозорим озером
  •   Доки живеш
    Не продавай своїх спогадів
    На сліпому торжищі безумців,
  •   Моє індіанське літо
    Нема кому довірити журбу,
    Нема кому розповісти
  •   Годуючи динозавра
    Годую з руки залізного динозавра,
    Чую, як по його металевих венах
  •   Монастир віршів
    Холодний день Столітньої війни.
    Сосни білими монашками
  •   Палаючий будинок
    У цьому краю живуть тільки тіні –
    Тіні людей та собак.
  •   Кінь огненний
    Огненний кінь копитом топче
    Запашну траву спогадів,
  •   Виноградарі
    Ми виноградарі колючої лози,
    Що росте на безплідному полі,
  •   Пил війни
    Коли ми їхали на війну,
    Тільки сивина скронь
  •   Вогонь
    Наші душі – це шматочки Сонця:
    Вогню одвічного.
  •   Епоха прощання
    Вчуся говорити «прощай»
    Сонцю й деревам,
  •   Шлях у майбутнє
    Тобі лишився шлях в сьогодні.
    Не в майбуття,
  •   Мовчання не про нас
    Мовчать не про нас.
    Нас забувають.
  •   Дім без запаху
    А я оселився в домі,
    Де давно не було квітів,
  •   Слова-зерна
    У землю, що зорана вибухами,
    Що насичена металом,
  •   Розділи сумної повісті
    Я гортаю сторінки
    Важкої трагічної повісті
  •   Бліде сонце зими
    Ми на втомлених плечах
    Тримаємо всю важкість світу сього,
  •   Озирнутись назад
    Якби тільки мертві дні
    Були позаду (коли озирнемось назад),
  •   Акробати
    Ми акробати:
    Жонглюємо залізними інструментами,
  •   Нічого
    Мені нічого не потрібно в цьому світі:
    Ні блиску діамантів, ні сонця золотого жмутку,
  •   Моя офіра
    Ми сонцепоклонники –
    Люди у плямистому одязі
  •   Все, що лишилось
    Лишилася тільки тиша
    У павзах між вибухами.
  •   А я на війні
    А я на війні.
    І це не метафора.
  •   Дороги моєї музи
    У моєї музи
    Дороги нині важкі:
  •   Сліди посмішки
    Була у мене торба посмішок -
    Кольорових, як шматочки літа,
  •   Свічадо бездонного колодязя
    Зазирніть у колодязь
    Виритий пошерхлими руками
  •   Десь там
    Десь там далеко в Африці,
    Чи то десь в Трансільванії
  •   Луганда
    Чорний народ Луганди
    Вилазить з глибоких нір,
  •   Абстракція
    Напишу слово «абстракція»
    На сірому акулячому асфальті
  •   Під копитами орди
    Навіть квіти здійняли бунт
    Супроти хана Батия,
  •   Чистилище барикад
    Ми всі зліплені з плоті і крові,
    Наші тіла - це потріпані одежини
  •   Бiла барикада
    Ми будуємо барикаду зі снігу,
    Ми теж альбігойці
  •   Святий вогонь
    Вогонь
    Прийшов у давнє місто
  •   Слова палаючого куща
    А ви знаєте, що людей вбивати не можна?
    Ви знаєте цю просту істину
  •   Цигарка для Мельпомени
    Гюстав!
    Ти ж не жив у часи пихатого Риму,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки