"Flame" - ст. прованс. - вогонь. "Flamenco" - з іспанських витоків (Андалузія) - вогонь пристрастей, та й усього, що горить, горить ясно і пекучещемно, - лірика індивідуалізму, такі собі сентенції, під супровід палаючої гітари.
   А зараз трішки докладніше. Візьмемо за аксіому припущення, що музика "Фламенко", як і танець, що може цю музику супроводжувати, це речі інші ніж поезія "Фламенко". Але їх поєднують, чи мають поєднувати, схожі відчуття. Які відчуття? Спробуємо в цьому потрохи розібратися.
Існує погляд, що поезія "Фламенко" не пов'язана з якою небуть сталою метричною формою, в ній використовуються різні строфи з різними типами віршів. Жадаючи пов'язати свою поезію із, скажімо, найпростішим розумінням музичних основ "Ф", необхідно звертатися до спеціальної літератури, наприклад, розпочати із 840 сторінки радянської Музичної енциклопедії, а затим продовжити вивчення більш прискіпливо, і, схоже, наявність "натури" - обов'язкова. Для усвідомлення шляху пропоную вам звертатися до Київського ресурсу п. Констянтина, що так і називається Фламенко - flamenco.kiev.ua
Варто зауважити, що за вказаною адресою можна знайти як перші знання, так і суттєві враження стосовно "Ф".

---

Осягаючи гармонії Фламенко, доводиться зіштовхуватися зі суворою дійсністю нашої далекості від комплексного розуміння "Ф". Але в діалогах можливе порозуміння і знахідки...
"К Вашему сведению: Фламенко - это абсолютно не Gipsy Kings и
не Armik. Из них о настоящем фламенко нельзя узнать НИЧЕГО!..."

---

Чи можна, прислуховуючись до музичних груп, як наприклад "Gipsy Kings", чи там до індивідуалів на кшталт "Аrmika", зрозуміти дух справжнього Фламенко? Фахівці музикального виконання виказують скепсис. І пропонують свої погляди і це добре.
Але українських спеціалістів поезії Фламенко ми ще не надибали, тому читаємо енциклопедії, доступні інтернет-ресурси, і вважаємо, що "Ф" - це майже завжди лірика, лірика переповнена індивідуалізмом і філософським поглядом на життя, через що інколи видається сентенцією, чи послідовністю сентенцій, які начеб-то підсумовують життєвий досвід. Важливим видається слово "начеб-то", а також акцент на досвіді пристрастей, в основному, в коханні.
Найпоширеніші теми - любов, самотність, смерть, - із розкриттям внутрішнього світу героя поезії.
Поезія "Ф" відрізняється лаконізмом і простотою художніх засобів. Ні вам особливих метафор, ні поетичних порівнянь, ні риторичних фокусів. Просто вогонь, напалм, плазма і різний загар у читача.
А, взагалі, з'їздіть в Іспанію, в Андалузію, чи, хоча би, на концерт виконавця "Ф", перечитайте Г. Лорку... Можливо, найпростіше, спочатку, завітати на сайт "Народные песни" http://quatro.boom.ru/a.html, а, найкраще ( з нашого, вітчизняного), на ресурс Фламенко - flamenco.kiev.ua

(Далі буде)

Пишіть нам.