Л.Л - ... я не знаю коли/чи взагалі жінки матимуть таку силу, чи вплив керуючих на світі, але знаю, що звичайно в жінках м’ягший підхід, підхід розмови. В Америці під час 70-их років, наші мами вели розмову з конґресменами та сенаторами у Вашинґтоні про українських політв’язнів... Мама нас, дівчаток, тримала за ручки, і ми йшли разом по коридорах Капітолію... Жінки піднесли свідомість американського ур’яду про болючі людські ситуації в УРСР, і уперлися - не тільки організували наші розпещені діточі ”парті” на уродини, а також творили ефективні події--комітети, демонстрації, виступи, телевізійні інтерв’ю, статті. Потрошки, в міжнародних обмінах "шпіонів", визволювались українські письменники та науковці із-за „залізної заслони.” Декотрі із них мешкали в нас, коли вперше приїхали, одже ми своїми очима бачили висліди витривалости наших мамусь...