Автори /
Святослав Караванський (1949)
|
Інфо
| * Народний рейтинг | 3.758 / 5.5 |
| * Рейтинг "Майстерень": | 3.758 / 5.5 |
| * Творчий вибір автора: | Майстер-клас |
| * Статус від Майстерень: | R1 |
| * Коефіцієнт прозорості: | 0.761 |
| Переглядів сторінки автора: | 40619 |
| Дата реєстрації: | 2007-04-29 11:14:43 |
| Група: | Користувач |
| Е-mail: | << Для контакту з автором зареєструйтеся >> |
| Автор востаннє на сайті | 1999.11.30 00:00 |
| Автор у цю хвилину | відсутній |
Найновіший твір
Пошук українського слова
До змісту.
ПОШУК УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА
або
Б О Р О Т Ь Б А З А Н А Ц І О Н А Л Ь Н Е ”Я”
(Науково-популярні бесіди на мовні теми
з додатком словничків-рятівничків від моди та мавпування)
До змісту.
ПОШУК УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА
або
Б О Р О Т Ь Б А З А Н А Ц І О Н А Л Ь Н Е ”Я”
(Науково-популярні бесіди на мовні теми
з додатком словничків-рятівничків від моди та мавпування)
АНОТАЦІЯ
”Пошук українського слова” - це науково-популярна розвідка, призначена стати в пригоді шукачам якісного українського слова. Вона знайомить читачів з підступними методами обернути українську мову на безперспективне ”язичіє”. Заразом на сторінках видання накреслено напрямні, як, виходячи із самобутніх українських словотворчих моделей, ”шукати” і творити конкурентоздатну термінологію. Проаналізовано лексичні пошуки окремих лексикографів.
”Пошук українського слова” адресовано шанувальникам українського слова та всім небайдужим до долі української мови в Україні.
ПЕРЕДМОВА
Те, що пережила українська мова у ХХ столітті важко окреслити одним словом.
Формально в УССР вживання української мови не заборонялось, але під гаслами єдности із старшим братом - великим російським народом і благотворности впливів російської мови на українську ширилась впроваджувана згори практика зближення української мови з російською. Українська мова стала. таким чином, об’єктом поступового розкладу й нищення. Зміни, яких зазнав у 30-і роки український правопис, лексикографічна практика і методика лінгвістичних досліджень, були спрямовані на усунення розбіжностей між російською і українською мовами, на зближення фонетичних особливостей, лексичної бази, морфологічної та синтаксичної будови, в наслідок чого українська мова в її офіційних стилях обернулась на бліду копію російської.
Юрій Шевельов з цього приводу пише:
”Урядове втручання взагалі, а в даному випадку з боку уряду, опанованого росіянами, - у внутрішні закони мови було радянським винаходом і новиною. Ні поляки, ні румуни, ні чехи до цього не вдавалися, як не вдавалася царська адміністрація дореволюційної Росії. Вони всі обмежувалися на заходах зовнішнього тиску: забороняли вживати української мови прилюдно, цілковито або частково; накидали державну мову через освітню систему; зваблювали українців своєю культурою й можливістю кар’єри; переселяли їх на неукраїнські території, а українські землі заселяли членами панівної нації тощо. Поруч цих ”клясичних” метод радянська система встановлює контроль над структурою української мови: забороняє певні слова, синтаксичні конструкції, граматичні форми, правописні й ортоепічні правила, а натомість пропагує інші, ближчі до російських або й живцем перенесені з російської мови...”.
Пропонувана увазі української громадськости праця Святослава Караванського ”Пошук українського слова або боротьба за національне Я” є свого роду аналізом і класифікацією мововбивчих процесів, що їх зазнала українська мова в УССР.
Поруч з аналізом ”винаходів” колонізаторів автор на конкретних прикладах накреслює шляхи до відродження ”матірньої”, тобто традиційної і традиційно вмотивованої української лексики, розглядає дискусійні правила орфографії і навіть наводить проект правописної реформи на підставі правопису Української Академії Наук, чинного до 1929 р.
Праця такої ”тональности” дуже на часі в сучасній Україні. Її з інтересом прочитає і учень старших класів, і студент - майбутній філолог, як рівно ж і філолог дипломований. Корисно ознайомитися з нею і нашій духовній еліті - письменникам, журналістам, державним діячам.
Назва ”Пошук” якнайкраще відповідає змістові цієї праці. Уся духовна історія людства - це пошук. Тільки той, хто шукає, знаходить.
ВСТУПНЕ СЛОВО
Людські мови - як і все у природі - мають свої характерні риси.
Має такі риси і українська мова.
Які вони, ці риси?
Українська мова сьогодні - це арена боротьби між уявою і штампом, між пошуком і зашореністю, між летом і повзанням.
Це - сьогодні. А до сьогодні?
Важкий і тернистий був її ”життєвий шлях”. Зроджена у боротьбі та праці народу, українська мова зазнала чимало сторонніх впливів. Ці впливи були з одного боку корисні, а з другого - шкідливі. І образ мови - її тональність - змінилися.
Та мова, якою ми говоримо сьогодні, зазнала багато змін. Якби до рук Котляревського або Шевченка, потрапив примірник сучасної газети, дуже важко було б переконати наших класиків, що це писано їхньою мовою. Дуже вже багато в сучасній мові мулу, непотрібного мавпування і плазування перед іншими мовами.
Ми знаємо, що в нашому світі має вартість усе самобутнє, оригінальне, первородне. Коли геолог розглядає пробу гірської породи, він будь-що хоче очистити її від домішок і дістати ”чисту породу”. Шукач золота відмиває породу і дошукується щирого золота.
Щось подібне керувало і автором: йому хотілося відшукати у суміші мовних потоків, чистий потік - щиру українську мову.
Про це і йтиме мова у цій книжці.
Дентон, листопад 1997 р. Автор
Правопис, застосований у публікації, описано в розділі LХХУ.
У цитатах збережено правопис цитованих публікацій.
ПЕРЕДМОВА
ВСТУПНЕ СЛОВО
ЧАСТИНА І. ПІД ЗНАКОМ ДВОМОВНОСТИ.
І. Зазираючи в минуле
ІІ. Добір українських форм
ІІІ. Взаємозбагачення чи тотальне збіднення?
ІV. Теоретичні винаходи
V. Тенденція редагування
VІ. Безвісти пропащі
VІІ. Словесні ущипки
VІІІ. Нещастя ходить парами
ІХ. Нахил в один бік
Х. Мавпована словотворчість
ХІ. Джерела мавпування
ХІІ. Учні перевершують учителя
ХІІІ. Від мавпування до деградації
ХІV. Відпружмося!
ХV. Закання
ХVІ. Словничок-рятівничок від закання
ХVІІ. Прищеплене, але чуже
ХVІІІ. Тональність - великий чоловік
ХІХ. Про мову Конституції
ЧАСТИНА ІІ. НА ПОХИЛЕ ДЕРЕВО КОЗИ СКАЧУТЬ.
ХХ. Мода
ХХІ. Перерва
ХХІІ. Мода (продовження)
ХХІІІ. Словничок-рятівничок від моди
ХХІV. Тенденція переходить у звичку
ХХV. Ще одна пошесть
ХХVІ. Словники
ХХVІІ. Рекорди механізації
ХХVІІІ. Лексика на вибір
ХХІХ. Змова замовчування
ХХХ. Перетягання струни або псевдоукраїнізація
ХХХa. Пуристичні забобони
ХХХІ. Профанізація
ХХХІІ. Думаймо, шукаймо і творім!
ХХХІІІ. Вивчаймо, розвиваймо, вдосконалюймо!
ЧАСТИНА ІІІ. ТРОХИ ІСТОРІЇ.
ХХХІV. Коли це почалося?
ХХХV. Іван Котляревський
ХХХVІ. Війна словес
ХХХVІІ. Після Котляревського
ХХХVІІІ. Навчаючись чужого
ХХХІХ. ”Коштує мене” чи ”коштує мені”?
ХL. Слово Галичині
ХLІ. Висновки
ЧАСТИНА ІV. ПОШУК - ЦЕ ТВОРЧІСТЬ.
ХLІІ. Вступ
ХLІІІ. Шануймо традицію!
ХLІV. Стилістам на пам’ять
ХLV. Що задовго, то нездорово
ХLVІ. Про почуття мови
ХLVІІ. Права рука мовного смаку
ХLVІІІ. Права рука мовного смаку (продовження)
ХLІХ. Чи пусте діло наголос?
L. Взаємопритертість
LІ. Хвилина відпруження
LІІ. Запорука безсмертя
LІІІ. Про військові команди
LІV. Про статті на мовні теми
LV. До мови з державним мисленням
LVІ. Пошуки термінології
LVІІ. Напрямні пошуку
LVІІІ. І один у полі воїн
LІХ. Мале, а діло робить
LХ. Коротка павза
LХІ. Мавпована традиція
LХІІ. Словничок-рятівничок від мавпування
ЧАСТИНА V. БОРОТЬБА ЗА НАЦІОНАЛЬНЕ ”Я”.
LХІІІ. Вступ
LХІV. Клопіт наш спільний
LХV. Війна за національне ”Я”
LХVІ. Останній перепочинок
LХVІІ. За сценарієм ”россіянина Криму”
LХVІІІ. Крик крикуна в пустелі
LХІХ. Правопис слова ”трикутній” (Нарікання з адресою та висновками)
LХХ. ”Неперервність” української ментальности (Лікарю, зцілися сам!)
LХХІ. З відкритого листа до академіка М. Жулинського (Ненаукове тло наукових концепцій)
LХХІІ. Модернізований правопис-24 (”Неперервність” української ментальності)
LXXIII. Підсумки (Відкритий лист до М. Жулинського)
LХХІV. (Модернізований правопис-24)
LХХV. (Підсумки)
ІНДЕКС-1 (Українська лексика)
ІНДЕКС-2 (Російська лексика)
”Пошук українського слова” - це науково-популярна розвідка, призначена стати в пригоді шукачам якісного українського слова. Вона знайомить читачів з підступними методами обернути українську мову на безперспективне ”язичіє”. Заразом на сторінках видання накреслено напрямні, як, виходячи із самобутніх українських словотворчих моделей, ”шукати” і творити конкурентоздатну термінологію. Проаналізовано лексичні пошуки окремих лексикографів.
”Пошук українського слова” адресовано шанувальникам українського слова та всім небайдужим до долі української мови в Україні.
ПЕРЕДМОВА
Те, що пережила українська мова у ХХ столітті важко окреслити одним словом.
Формально в УССР вживання української мови не заборонялось, але під гаслами єдности із старшим братом - великим російським народом і благотворности впливів російської мови на українську ширилась впроваджувана згори практика зближення української мови з російською. Українська мова стала. таким чином, об’єктом поступового розкладу й нищення. Зміни, яких зазнав у 30-і роки український правопис, лексикографічна практика і методика лінгвістичних досліджень, були спрямовані на усунення розбіжностей між російською і українською мовами, на зближення фонетичних особливостей, лексичної бази, морфологічної та синтаксичної будови, в наслідок чого українська мова в її офіційних стилях обернулась на бліду копію російської.
Юрій Шевельов з цього приводу пише:
”Урядове втручання взагалі, а в даному випадку з боку уряду, опанованого росіянами, - у внутрішні закони мови було радянським винаходом і новиною. Ні поляки, ні румуни, ні чехи до цього не вдавалися, як не вдавалася царська адміністрація дореволюційної Росії. Вони всі обмежувалися на заходах зовнішнього тиску: забороняли вживати української мови прилюдно, цілковито або частково; накидали державну мову через освітню систему; зваблювали українців своєю культурою й можливістю кар’єри; переселяли їх на неукраїнські території, а українські землі заселяли членами панівної нації тощо. Поруч цих ”клясичних” метод радянська система встановлює контроль над структурою української мови: забороняє певні слова, синтаксичні конструкції, граматичні форми, правописні й ортоепічні правила, а натомість пропагує інші, ближчі до російських або й живцем перенесені з російської мови...”.
Пропонувана увазі української громадськости праця Святослава Караванського ”Пошук українського слова або боротьба за національне Я” є свого роду аналізом і класифікацією мововбивчих процесів, що їх зазнала українська мова в УССР.
Поруч з аналізом ”винаходів” колонізаторів автор на конкретних прикладах накреслює шляхи до відродження ”матірньої”, тобто традиційної і традиційно вмотивованої української лексики, розглядає дискусійні правила орфографії і навіть наводить проект правописної реформи на підставі правопису Української Академії Наук, чинного до 1929 р.
Праця такої ”тональности” дуже на часі в сучасній Україні. Її з інтересом прочитає і учень старших класів, і студент - майбутній філолог, як рівно ж і філолог дипломований. Корисно ознайомитися з нею і нашій духовній еліті - письменникам, журналістам, державним діячам.
Назва ”Пошук” якнайкраще відповідає змістові цієї праці. Уся духовна історія людства - це пошук. Тільки той, хто шукає, знаходить.
Лариса Масенко
ВСТУПНЕ СЛОВО
Людські мови - як і все у природі - мають свої характерні риси.
Має такі риси і українська мова.
Які вони, ці риси?
Українська мова сьогодні - це арена боротьби між уявою і штампом, між пошуком і зашореністю, між летом і повзанням.
Це - сьогодні. А до сьогодні?
Важкий і тернистий був її ”життєвий шлях”. Зроджена у боротьбі та праці народу, українська мова зазнала чимало сторонніх впливів. Ці впливи були з одного боку корисні, а з другого - шкідливі. І образ мови - її тональність - змінилися.
Та мова, якою ми говоримо сьогодні, зазнала багато змін. Якби до рук Котляревського або Шевченка, потрапив примірник сучасної газети, дуже важко було б переконати наших класиків, що це писано їхньою мовою. Дуже вже багато в сучасній мові мулу, непотрібного мавпування і плазування перед іншими мовами.
Ми знаємо, що в нашому світі має вартість усе самобутнє, оригінальне, первородне. Коли геолог розглядає пробу гірської породи, він будь-що хоче очистити її від домішок і дістати ”чисту породу”. Шукач золота відмиває породу і дошукується щирого золота.
Щось подібне керувало і автором: йому хотілося відшукати у суміші мовних потоків, чистий потік - щиру українську мову.
Про це і йтиме мова у цій книжці.
Дентон, листопад 1997 р. Автор
Правопис, застосований у публікації, описано в розділі LХХУ.
У цитатах збережено правопис цитованих публікацій.
ПЕРЕДМОВА
ВСТУПНЕ СЛОВО
ЧАСТИНА І. ПІД ЗНАКОМ ДВОМОВНОСТИ.
І. Зазираючи в минуле
ІІ. Добір українських форм
ІІІ. Взаємозбагачення чи тотальне збіднення?
ІV. Теоретичні винаходи
V. Тенденція редагування
VІ. Безвісти пропащі
VІІ. Словесні ущипки
VІІІ. Нещастя ходить парами
ІХ. Нахил в один бік
Х. Мавпована словотворчість
ХІ. Джерела мавпування
ХІІ. Учні перевершують учителя
ХІІІ. Від мавпування до деградації
ХІV. Відпружмося!
ХV. Закання
ХVІ. Словничок-рятівничок від закання
ХVІІ. Прищеплене, але чуже
ХVІІІ. Тональність - великий чоловік
ХІХ. Про мову Конституції
ЧАСТИНА ІІ. НА ПОХИЛЕ ДЕРЕВО КОЗИ СКАЧУТЬ.
ХХ. Мода
ХХІ. Перерва
ХХІІ. Мода (продовження)
ХХІІІ. Словничок-рятівничок від моди
ХХІV. Тенденція переходить у звичку
ХХV. Ще одна пошесть
ХХVІ. Словники
ХХVІІ. Рекорди механізації
ХХVІІІ. Лексика на вибір
ХХІХ. Змова замовчування
ХХХ. Перетягання струни або псевдоукраїнізація
ХХХa. Пуристичні забобони
ХХХІ. Профанізація
ХХХІІ. Думаймо, шукаймо і творім!
ХХХІІІ. Вивчаймо, розвиваймо, вдосконалюймо!
ЧАСТИНА ІІІ. ТРОХИ ІСТОРІЇ.
ХХХІV. Коли це почалося?
ХХХV. Іван Котляревський
ХХХVІ. Війна словес
ХХХVІІ. Після Котляревського
ХХХVІІІ. Навчаючись чужого
ХХХІХ. ”Коштує мене” чи ”коштує мені”?
ХL. Слово Галичині
ХLІ. Висновки
ЧАСТИНА ІV. ПОШУК - ЦЕ ТВОРЧІСТЬ.
ХLІІ. Вступ
ХLІІІ. Шануймо традицію!
ХLІV. Стилістам на пам’ять
ХLV. Що задовго, то нездорово
ХLVІ. Про почуття мови
ХLVІІ. Права рука мовного смаку
ХLVІІІ. Права рука мовного смаку (продовження)
ХLІХ. Чи пусте діло наголос?
L. Взаємопритертість
LІ. Хвилина відпруження
LІІ. Запорука безсмертя
LІІІ. Про військові команди
LІV. Про статті на мовні теми
LV. До мови з державним мисленням
LVІ. Пошуки термінології
LVІІ. Напрямні пошуку
LVІІІ. І один у полі воїн
LІХ. Мале, а діло робить
LХ. Коротка павза
LХІ. Мавпована традиція
LХІІ. Словничок-рятівничок від мавпування
ЧАСТИНА V. БОРОТЬБА ЗА НАЦІОНАЛЬНЕ ”Я”.
LХІІІ. Вступ
LХІV. Клопіт наш спільний
LХV. Війна за національне ”Я”
LХVІ. Останній перепочинок
LХVІІ. За сценарієм ”россіянина Криму”
LХVІІІ. Крик крикуна в пустелі
LХІХ. Правопис слова ”трикутній” (Нарікання з адресою та висновками)
LХХ. ”Неперервність” української ментальности (Лікарю, зцілися сам!)
LХХІ. З відкритого листа до академіка М. Жулинського (Ненаукове тло наукових концепцій)
LХХІІ. Модернізований правопис-24 (”Неперервність” української ментальності)
LXXIII. Підсумки (Відкритий лист до М. Жулинського)
LХХІV. (Модернізований правопис-24)
LХХV. (Підсумки)
ІНДЕКС-1 (Українська лексика)
ІНДЕКС-2 (Російська лексика)
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.079 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.079 seconds