ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.

М Менянин
2026.06.10 23:58
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі

Іван Потьомкін
2026.06.10 21:26
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Святослав Караванський (1949) / Вірші

 Пошук українського слова
До змісту.

ПОШУК УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА
або
Б О Р О Т Ь Б А З А Н А Ц І О Н А Л Ь Н Е ”Я”
(Науково-популярні бесіди на мовні теми
з додатком словничків-рятівничків від моди та мавпування)

АНОТАЦІЯ

”Пошук українського слова” - це науково-популярна розвідка, призначена стати в пригоді шукачам якісного українського слова. Вона знайомить читачів з підступними методами обернути українську мову на безперспективне ”язичіє”. Заразом на сторінках видання накреслено напрямні, як, виходячи із самобутніх українських словотворчих моделей, ”шукати” і творити конкурентоздатну термінологію. Проаналізовано лексичні пошуки окремих лексикографів.


”Пошук українського слова” адресовано шанувальникам українського слова та всім небайдужим до долі української мови в Україні.



ПЕРЕДМОВА


Те, що пережила українська мова у ХХ столітті важко окреслити одним словом.

   Формально в УССР вживання української мови не заборонялось, але під гаслами єдности із старшим братом - великим російським народом і благотворности впливів російської мови на українську ширилась впроваджувана згори практика зближення української мови з російською. Українська мова стала. таким чином, об’єктом поступового розкладу й нищення. Зміни, яких зазнав у 30-і роки український правопис, лексикографічна практика і методика лінгвістичних досліджень, були спрямовані на усунення розбіжностей між російською і українською мовами, на зближення фонетичних особливостей, лексичної бази, морфологічної та синтаксичної будови, в наслідок чого українська мова в її офіційних стилях обернулась на бліду копію російської.

   Юрій Шевельов з цього приводу пише:

   ”Урядове втручання взагалі, а в даному випадку з боку уряду, опанованого росіянами, - у внутрішні закони мови було радянським винаходом і новиною. Ні поляки, ні румуни, ні чехи до цього не вдавалися, як не вдавалася царська адміністрація дореволюційної Росії. Вони всі обмежувалися на заходах зовнішнього тиску: забороняли вживати української мови прилюдно, цілковито або частково; накидали державну мову через освітню систему; зваблювали українців своєю культурою й можливістю кар’єри; переселяли їх на неукраїнські території, а українські землі заселяли членами панівної нації тощо. Поруч цих ”клясичних” метод радянська система встановлює контроль над структурою української мови: забороняє певні слова, синтаксичні конструкції, граматичні форми, правописні й ортоепічні правила, а натомість пропагує інші, ближчі до російських або й живцем перенесені з російської мови...”.

   Пропонувана увазі української громадськости праця Святослава Караванського ”Пошук українського слова або боротьба за національне Я” є свого роду аналізом і класифікацією мововбивчих процесів, що їх зазнала українська мова в УССР.

   Поруч з аналізом ”винаходів” колонізаторів автор на конкретних прикладах накреслює шляхи до відродження ”матірньої”, тобто традиційної і традиційно вмотивованої української лексики, розглядає дискусійні правила орфографії і навіть наводить проект правописної реформи на підставі правопису Української Академії Наук, чинного до 1929 р.

   Праця такої ”тональности” дуже на часі в сучасній Україні. Її з інтересом прочитає і учень старших класів, і студент - майбутній філолог, як рівно ж і філолог дипломований. Корисно ознайомитися з нею і нашій духовній еліті - письменникам, журналістам, державним діячам.

   Назва ”Пошук” якнайкраще відповідає змістові цієї праці. Уся духовна історія людства - це пошук. Тільки той, хто шукає, знаходить.

Лариса Масенко



ВСТУПНЕ СЛОВО
   Людські мови - як і все у природі - мають свої характерні риси.
Має такі риси і українська мова.
   Які вони, ці риси?
   Українська мова сьогодні - це арена боротьби між уявою і штампом, між пошуком і зашореністю, між летом і повзанням.
   Це - сьогодні. А до сьогодні?
   Важкий і тернистий був її ”життєвий шлях”. Зроджена у боротьбі та праці народу, українська мова зазнала чимало сторонніх впливів. Ці впливи були з одного боку корисні, а з другого - шкідливі. І образ мови - її тональність - змінилися.
   Та мова, якою ми говоримо сьогодні, зазнала багато змін. Якби до рук Котляревського або Шевченка, потрапив примірник сучасної газети, дуже важко було б переконати наших класиків, що це писано їхньою мовою. Дуже вже багато в сучасній мові мулу, непотрібного мавпування і плазування перед іншими мовами.
   Ми знаємо, що в нашому світі має вартість усе самобутнє, оригінальне, первородне. Коли геолог розглядає пробу гірської породи, він будь-що хоче очистити її від домішок і дістати ”чисту породу”. Шукач золота відмиває породу і дошукується щирого золота.
   Щось подібне керувало і автором: йому хотілося відшукати у суміші мовних потоків, чистий потік - щиру українську мову.
   Про це і йтиме мова у цій книжці.

    Дентон, листопад 1997 р.        Автор



Правопис, застосований у публікації, описано в розділі LХХУ.

   У цитатах збережено правопис цитованих публікацій.



ЗМІСТ.


ПЕРЕДМОВА


ВСТУПНЕ СЛОВО
ЧАСТИНА І.  ПІД ЗНАКОМ ДВОМОВНОСТИ.

І. Зазираючи в минуле    
ІІ. Добір українських форм   

ІІІ. Взаємозбагачення чи тотальне збіднення?    

ІV. Теоретичні винаходи    
V. Тенденція редагування    
VІ. Безвісти пропащі    
VІІ. Словесні ущипки    
VІІІ. Нещастя ходить парами    

ІХ. Нахил в один бік    
Х. Мавпована словотворчість    
ХІ. Джерела мавпування    
ХІІ. Учні перевершують учителя    
ХІІІ. Від мавпування до деградації    

ХІV. Відпружмося!    
ХV. Закання    
ХVІ. Словничок-рятівничок від закання    
ХVІІ. Прищеплене, але чуже    
ХVІІІ. Тональність - великий чоловік    

ХІХ. Про мову Конституції


ЧАСТИНА ІІ.  НА ПОХИЛЕ ДЕРЕВО КОЗИ СКАЧУТЬ.

ХХ. Мода    
ХХІ. Перерва    
ХХІІ. Мода
(продовження)    

ХХІІІ. Словничок-рятівничок від моди    
ХХІV. Тенденція переходить у звичку    
ХХV. Ще одна пошесть    
ХХVІ. Словники    
ХХVІІ. Рекорди механізації    

ХХVІІІ. Лексика на вибір    
ХХІХ. Змова замовчування    
ХХХ. Перетягання струни або псевдоукраїнізація    
ХХХa
. Пуристичні забобони    

ХХХІ. Профанізація    
ХХХІІ. Думаймо, шукаймо і творім!    
ХХХІІІ. Вивчаймо, розвиваймо, вдосконалюймо!    



ЧАСТИНА ІІІ.  ТРОХИ ІСТОРІЇ.

ХХХІV. Коли це почалося?    

ХХХV. Іван Котляревський    
ХХХVІ. Війна словес    
ХХХVІІ. Після Котляревського    
ХХХVІІІ. Навчаючись чужого    
ХХХІХ. ”Коштує мене” чи ”коштує мені”?    

Х
L. Слово Галичині    
ХLІ. Висновки    


ЧАСТИНА ІV.  ПОШУК - ЦЕ ТВОРЧІСТЬ.

ХLІІ. Вступ    
ХLІІІ. Шануймо традицію!    
ХLІV. Стилістам на пам’ять    

ХLV. Що задовго, то нездорово    
ХLVІ. Про почуття мови    
ХLVІІ. Права рука мовного смаку    

ХLVІІІ. Права рука мовного смаку (продовження)    
ХLІХ. Чи пусте діло наголос?    
L. Взаємопритертість    

LІ. Хвилина відпруження    
LІІ. Запорука безсмертя    
LІІІ. Про військові команди    
LІV. Про статті на мовні теми    

LV. До мови з державним мисленням    
LVІ. Пошуки термінології    
LVІІ. Напрямні пошуку    
LVІІІ. І один у полі воїн    

LІХ. Мале, а діло робить    
LХ. Коротка павза    
LХІ. Мавпована традиція    
LХІІ. Словничок-рятівничок від мавпування    


ЧАСТИНА V.  БОРОТЬБА ЗА НАЦІОНАЛЬНЕ ”Я”.

LХІІІ. Вступ    
LХІV. Клопіт наш спільний    
LХV. Війна за національне ”Я”    

LХVІ. Останній перепочинок    
LХVІІ. За сценарієм ”россіянина Криму”    
LХVІІІ. Крик крикуна в пустелі    
LХІХ. Правопис слова ”трикутній” (Нарікання з адресою та висновками)    

LХХ. ”Неперервність” української ментальности (Лікарю, зцілися сам!)    
LХХІ. З відкритого листа до академіка М. Жулинського (Ненаукове тло наукових концепцій)    
LХХІІ. Модернізований правопис-24 (”Неперервність” української ментальності)    

LXXIII. Підсумки (Відкритий лист до М. Жулинського)    
LХХІV. (Модернізований правопис-24)    
LХХV. (Підсумки)


ІНДЕКС-1  (Українська лексика)

ІНДЕКС-2 (Російська лексика)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-01-01 16:35:52
Переглядів сторінки твору 3701
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 3.758 / 5.5  (3.758 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 3.758 / 5.5  (3.758 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній