ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2023.09.25 04:49
Полинути ув інший вимір,
де малахітова зоря
і небо зорями новими
край океану догоря…
там тихо ніжаться світанки,
даруючи своє тепло
і ллється пісня птаха п’янко
через нев’януче зело,

Микола Соболь
2023.09.25 04:48
Геніальність мислі у катрен
не дається Юрі, хоч ти трісни!
З нього б вийшов непоганий Кен,
та з таких виходять лишень – трипси*.
Користі у віршуванні – нуль.
Дзявкотить, як «руская борзая».
Стане в позу, на тобі – пітбуль,
шмарклями плює та не куса

Володимир Бойко
2023.09.25 01:40
Чудь начудила чудернацько. Педербург славний своїми педербуржцями на всю педерацію. До Голої Пристані пристали голодранці. Гаррі Поттер зловживав Портером. Голубі любилися як голуби. Протестувальники протестували тест. Культурист туристо

Микола Соболь
2023.09.24 18:33
Для ребусів є лиса голова,
вона розумна, наче два єврея,
а ще така багата на слова
(у власника словесна діарея).
Дивись, яке багатство язика,
немов Володя путін на трибуні...
Хай збоченець базікає пока
тим язиком доладне тільки куні.

Євген Федчук
2023.09.24 15:12
Гарна дівчина Маруся – найгарніша у селі,
Чорноброва, кароока та й розумниця нівроку.
Хлопці бігають за нею і великі, і малі.
Та вона лише сміється, що аж ямочки на щоках.
А сміється, бо ті хлопці час лиш дарма витрачають.
В неї парубок Іван є – перш

Іван Потьомкін
2023.09.24 11:40
Затісно в суєтному сьогоденні…
Кривавицею мерехтить майбутнє…
Невже таким задумано наш світ?
«А ти в минувшину занурся!
Між слів і дій тамтешніх віднайди
Наміри й помисли, далекі сьогоденню.
Чи хоч на гріх бодай один поменшало?»-
Не знати чий щораз

Юрій Гундарєв
2023.09.24 09:56
Загадка

Есть поэт серьёзоль-строголь.
Мову знает не особоль.
Обхамить всегда он моголь.
Кто же это?
Это - …… .

Віктор Кучерук
2023.09.24 08:10
Ще донині
В небі синім
Журавлиний
Спів не лине.
Гожа осінь
Ноги босі
Миє досі
В теплих росах.

Микола Соболь
2023.09.24 06:43
Я довго вагався чи потрібно це писати, але зважаючи на недолугість Юри Гундарєва думаю, що саме час розставити деякі речі на свої місця.
І так:
1. Чому Погорєлов? Мій прадід з Кубанських козаків повертаючись з Першої світової війни чомусь вирішив оселит

Микола Соболь
2023.09.24 04:32
Облиш мене. Все виправить світанок.
Недопалки завжди надто гіркі.
Як легко стати просто некоханим.
Але ми люди. Ми повік такі.
Перепливи цю ніч під зорепадом.
Вони тепер для нас на жаль тривкі.
З тобою увійшли у річку знади.
Але зміліли води у ріки

Микола Соболь
2023.09.24 04:05
Силабічна чи тонічна
муза в мізки лізе,
чи хвороба, то хронічна?
Все! Пакуй валізи!
«ГеніЯльність» це не жарти,
ой, воно, як важко!
Вірші, думав, слави варті,
а вони – какашки.

Юрій Гундарєв
2023.09.23 19:40
Ніколай Погорєлов (Соболь) дорікає мені, що у моєму вірші «Кільця» рядки мають різну кількість складів. Відчуваю, що мій опонент просто не знає, що на сьогодні існують різні системи віршування, зокрема: СИЛАБІЧНА, яка передбачає рівну кількість складів.

Юрій Гундарєв
2023.09.23 12:41
Переконаний: кожен звук
має власний запах і колір:
ось, звичайно, Телоніус Мунк,
це, ясна річ, Колтрейн.

Переконаний: кожна мить
має різних відтінків жмуток:
просто сонцем оця зорить,

Іван Потьомкін
2023.09.23 11:58
Поки спите ви, стану
Осінніми світаннями.
На травах порозкладую мільярди сувенірів.
Будинки підрожевлю, вмию тротуари,
Підкину ще жарину в парків багаття
І заспанії канни на руки площ подам.
А вже коли займеться сонце в людськім усміху,
День заспів

Микола Соболь
2023.09.23 07:18
Кожній людині своя є ціна.
Я переконаний в цьому віднині.
Можна дістати людину з лайна
та не дістанеш лайна із людини.
23.09.23р.

Микола Соболь
2023.09.23 07:01
Пустунка доля зваблює людей,
веде за руку, солодко щебече,
когось притисне сильно до грудей,
обніме з насолодою за плечі…
ці пестощі знайомі геть усім,
вони хисткі, як восени стеблина,
мені здається просто річ у тім,
що мойра легко підштовхне у спи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Паша Броський
2023.09.18

Іркаля Іркаля
2023.09.10

Олег Білик
2023.08.29

Даниїл Ворона
2023.08.27

Світлана Луценко
2023.07.27

К Галина К Галина
2023.07.23

Марина Зозуля
2023.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Святослав Караванський (1949) / Вірші

 Пошук українського слова
До змісту.

ПОШУК УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА
або
Б О Р О Т Ь Б А З А Н А Ц І О Н А Л Ь Н Е ”Я”
(Науково-популярні бесіди на мовні теми
з додатком словничків-рятівничків від моди та мавпування)

АНОТАЦІЯ

”Пошук українського слова” - це науково-популярна розвідка, призначена стати в пригоді шукачам якісного українського слова. Вона знайомить читачів з підступними методами обернути українську мову на безперспективне ”язичіє”. Заразом на сторінках видання накреслено напрямні, як, виходячи із самобутніх українських словотворчих моделей, ”шукати” і творити конкурентоздатну термінологію. Проаналізовано лексичні пошуки окремих лексикографів.


”Пошук українського слова” адресовано шанувальникам українського слова та всім небайдужим до долі української мови в Україні.



ПЕРЕДМОВА


Те, що пережила українська мова у ХХ столітті важко окреслити одним словом.

   Формально в УССР вживання української мови не заборонялось, але під гаслами єдности із старшим братом - великим російським народом і благотворности впливів російської мови на українську ширилась впроваджувана згори практика зближення української мови з російською. Українська мова стала. таким чином, об’єктом поступового розкладу й нищення. Зміни, яких зазнав у 30-і роки український правопис, лексикографічна практика і методика лінгвістичних досліджень, були спрямовані на усунення розбіжностей між російською і українською мовами, на зближення фонетичних особливостей, лексичної бази, морфологічної та синтаксичної будови, в наслідок чого українська мова в її офіційних стилях обернулась на бліду копію російської.

   Юрій Шевельов з цього приводу пише:

   ”Урядове втручання взагалі, а в даному випадку з боку уряду, опанованого росіянами, - у внутрішні закони мови було радянським винаходом і новиною. Ні поляки, ні румуни, ні чехи до цього не вдавалися, як не вдавалася царська адміністрація дореволюційної Росії. Вони всі обмежувалися на заходах зовнішнього тиску: забороняли вживати української мови прилюдно, цілковито або частково; накидали державну мову через освітню систему; зваблювали українців своєю культурою й можливістю кар’єри; переселяли їх на неукраїнські території, а українські землі заселяли членами панівної нації тощо. Поруч цих ”клясичних” метод радянська система встановлює контроль над структурою української мови: забороняє певні слова, синтаксичні конструкції, граматичні форми, правописні й ортоепічні правила, а натомість пропагує інші, ближчі до російських або й живцем перенесені з російської мови...”.

   Пропонувана увазі української громадськости праця Святослава Караванського ”Пошук українського слова або боротьба за національне Я” є свого роду аналізом і класифікацією мововбивчих процесів, що їх зазнала українська мова в УССР.

   Поруч з аналізом ”винаходів” колонізаторів автор на конкретних прикладах накреслює шляхи до відродження ”матірньої”, тобто традиційної і традиційно вмотивованої української лексики, розглядає дискусійні правила орфографії і навіть наводить проект правописної реформи на підставі правопису Української Академії Наук, чинного до 1929 р.

   Праця такої ”тональности” дуже на часі в сучасній Україні. Її з інтересом прочитає і учень старших класів, і студент - майбутній філолог, як рівно ж і філолог дипломований. Корисно ознайомитися з нею і нашій духовній еліті - письменникам, журналістам, державним діячам.

   Назва ”Пошук” якнайкраще відповідає змістові цієї праці. Уся духовна історія людства - це пошук. Тільки той, хто шукає, знаходить.

Лариса Масенко



ВСТУПНЕ СЛОВО
   Людські мови - як і все у природі - мають свої характерні риси.
Має такі риси і українська мова.
   Які вони, ці риси?
   Українська мова сьогодні - це арена боротьби між уявою і штампом, між пошуком і зашореністю, між летом і повзанням.
   Це - сьогодні. А до сьогодні?
   Важкий і тернистий був її ”життєвий шлях”. Зроджена у боротьбі та праці народу, українська мова зазнала чимало сторонніх впливів. Ці впливи були з одного боку корисні, а з другого - шкідливі. І образ мови - її тональність - змінилися.
   Та мова, якою ми говоримо сьогодні, зазнала багато змін. Якби до рук Котляревського або Шевченка, потрапив примірник сучасної газети, дуже важко було б переконати наших класиків, що це писано їхньою мовою. Дуже вже багато в сучасній мові мулу, непотрібного мавпування і плазування перед іншими мовами.
   Ми знаємо, що в нашому світі має вартість усе самобутнє, оригінальне, первородне. Коли геолог розглядає пробу гірської породи, він будь-що хоче очистити її від домішок і дістати ”чисту породу”. Шукач золота відмиває породу і дошукується щирого золота.
   Щось подібне керувало і автором: йому хотілося відшукати у суміші мовних потоків, чистий потік - щиру українську мову.
   Про це і йтиме мова у цій книжці.

    Дентон, листопад 1997 р.        Автор



Правопис, застосований у публікації, описано в розділі LХХУ.

   У цитатах збережено правопис цитованих публікацій.



ЗМІСТ.


ПЕРЕДМОВА


ВСТУПНЕ СЛОВО
ЧАСТИНА І.  ПІД ЗНАКОМ ДВОМОВНОСТИ.

І. Зазираючи в минуле    
ІІ. Добір українських форм   

ІІІ. Взаємозбагачення чи тотальне збіднення?    

ІV. Теоретичні винаходи    
V. Тенденція редагування    
VІ. Безвісти пропащі    
VІІ. Словесні ущипки    
VІІІ. Нещастя ходить парами    

ІХ. Нахил в один бік    
Х. Мавпована словотворчість    
ХІ. Джерела мавпування    
ХІІ. Учні перевершують учителя    
ХІІІ. Від мавпування до деградації    

ХІV. Відпружмося!    
ХV. Закання    
ХVІ. Словничок-рятівничок від закання    
ХVІІ. Прищеплене, але чуже    
ХVІІІ. Тональність - великий чоловік    

ХІХ. Про мову Конституції


ЧАСТИНА ІІ.  НА ПОХИЛЕ ДЕРЕВО КОЗИ СКАЧУТЬ.

ХХ. Мода    
ХХІ. Перерва    
ХХІІ. Мода
(продовження)    

ХХІІІ. Словничок-рятівничок від моди    
ХХІV. Тенденція переходить у звичку    
ХХV. Ще одна пошесть    
ХХVІ. Словники    
ХХVІІ. Рекорди механізації    

ХХVІІІ. Лексика на вибір    
ХХІХ. Змова замовчування    
ХХХ. Перетягання струни або псевдоукраїнізація    
ХХХa
. Пуристичні забобони    

ХХХІ. Профанізація    
ХХХІІ. Думаймо, шукаймо і творім!    
ХХХІІІ. Вивчаймо, розвиваймо, вдосконалюймо!    



ЧАСТИНА ІІІ.  ТРОХИ ІСТОРІЇ.

ХХХІV. Коли це почалося?    

ХХХV. Іван Котляревський    
ХХХVІ. Війна словес    
ХХХVІІ. Після Котляревського    
ХХХVІІІ. Навчаючись чужого    
ХХХІХ. ”Коштує мене” чи ”коштує мені”?    

Х
L. Слово Галичині    
ХLІ. Висновки    


ЧАСТИНА ІV.  ПОШУК - ЦЕ ТВОРЧІСТЬ.

ХLІІ. Вступ    
ХLІІІ. Шануймо традицію!    
ХLІV. Стилістам на пам’ять    

ХLV. Що задовго, то нездорово    
ХLVІ. Про почуття мови    
ХLVІІ. Права рука мовного смаку    

ХLVІІІ. Права рука мовного смаку (продовження)    
ХLІХ. Чи пусте діло наголос?    
L. Взаємопритертість    

LІ. Хвилина відпруження    
LІІ. Запорука безсмертя    
LІІІ. Про військові команди    
LІV. Про статті на мовні теми    

LV. До мови з державним мисленням    
LVІ. Пошуки термінології    
LVІІ. Напрямні пошуку    
LVІІІ. І один у полі воїн    

LІХ. Мале, а діло робить    
LХ. Коротка павза    
LХІ. Мавпована традиція    
LХІІ. Словничок-рятівничок від мавпування    


ЧАСТИНА V.  БОРОТЬБА ЗА НАЦІОНАЛЬНЕ ”Я”.

LХІІІ. Вступ    
LХІV. Клопіт наш спільний    
LХV. Війна за національне ”Я”    

LХVІ. Останній перепочинок    
LХVІІ. За сценарієм ”россіянина Криму”    
LХVІІІ. Крик крикуна в пустелі    
LХІХ. Правопис слова ”трикутній” (Нарікання з адресою та висновками)    

LХХ. ”Неперервність” української ментальности (Лікарю, зцілися сам!)    
LХХІ. З відкритого листа до академіка М. Жулинського (Ненаукове тло наукових концепцій)    
LХХІІ. Модернізований правопис-24 (”Неперервність” української ментальності)    

LXXIII. Підсумки (Відкритий лист до М. Жулинського)    
LХХІV. (Модернізований правопис-24)    
LХХV. (Підсумки)


ІНДЕКС-1  (Українська лексика)

ІНДЕКС-2 (Російська лексика)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-01-01 16:35:52
Переглядів сторінки твору 2817
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 3.758 / 5.5  (3.758 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 3.758 / 5.5  (3.758 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній