•  Спільні друзі

Любий,
Ось ще один рік промайнув.

•  Чужа любов

О, намалюй! О, намалюй для нас
Прощання час –

•  З Венери до Марсу

Я роздягаю для тебе душу,
У непорушну ступаю тишу,

•  З води

Я колись давно когось любила, –
Так зречуся клятви і біди,

•  Верес

Як верес чіпляє голінне коріння за схили цієї гори,
Як сосни виприскують пряні рідини в легені всього живого, –

•  Осяйний

Осяйний, розкажи, як вершини ведуть попід хмари, як мирно там!
Нас до бою життя повертає обличчям і ми воюємо.

•  І ти також

І ти також, коханий мій, і ти
Змовчиш, коли слова покине сила?

•  Кохання не стидайсь

І що воно таке? І як цьому не бути?
Найменша із прикрас, остання із прикрас –

•  Як покличу тебе за собою

Як покличу тебе за собою, – ти просто йди!
Все, що має ціну, те ніколи не стане втратою.

•  Без альтернатив

Бо люблю тебе так, як ніхто ніколи не вчив,
Як за принцип життя узяла – без альтернатив,

•  Моїми губами

Як ти, коханий? Чи гинеш без мене? Привіт!
Сонце блукає захмареним небом Полісся.

•  Намалюй мені шлях

Намалюй мені шлях і осипаних листям нас,
І холодний пейзаж, що його не зігріє час,

•  Залиш собі мої присвяти

Залиш собі мої присвяти!
Покинь на мене нашу вічність! –

•  Червневі чола

Вдаряються об вітряне крило
Високі чола нашого мовчання.

•  Я кажу

Я кажу: мені без тебе легко і солодко, і співається, кажу. А він мовчить.
Я кажу: мені без тебе точно так, наче крила шкіру прорізали, тільки лиш не пече.

•  І радість стала осадом в вині

І радість стала осадом в вині.
І туга стала сном, що забуваєш.

•  Із серцевини

Заговори до мене нині вітрами світу,
Із серцевини дерева життя витесаний!

•  На краєчку перестороги

Я прощаю тебе. Я прощаюсь з тобою. Бувай!
Нам не стрітитись більше на краєчку перестороги.

•  Літепло, любий

Літепло. Любий, а вкрий мене доторком!
Вже й листопадиться, й купчаться равлики,

•  І віск покрапав на папір

І віск покрапав на папір.
І вітер розірвав фіранку.

•  Перната

Закохалася.
Аж крила мені з пожовклого листя виросли.

•  Якщо ти справді вмієш мене читати

Якщо ти справді вмієш мене читати,
То де підкреслюєш тонко, майже прозоро?

•  Відлетіло голубкою, чи билиною

Відлетіло голубкою, чи билиною.
Не зі зла обмануло нас, видить Бог!

•  Я спадала додолу

Я спадала додолу вологою томного, бляклого літа,
Проникала промінням крізь шиби у ваші суворі доми,

•  Нехай не я сьогодні задихатимусь

Нехай не я сьогодні задихатимусь
Від простоти твоїх просторих слів,

•  Четвергові

Знаєш, які ми були до того, як стали ніякими? –
Розуму непідвладними, хоча й з усіма однаковими.

•  Напиши мені серед злих доріг

Напиши мені серед злих доріг на шляху своїм.
Як зоря зорю засоромить вщент – не дивуйся їм.

•  Надішли мені того листа

Надішли мені того листа, що залишився недописаним.
Пів вірша мого – пів життя у півкроках немислимих.

•  Лілова глибочінь

Люблю, коли ти дивишся ось так.
Я – талий сніг, лілова глибочінь,

•  Вже визначено все

Вже визначено все, читай по небу!
Поблідли весни, наче налякались,

•  На одній галузі

Отак на одній галузі сиділи з тобою вдвох.
І ти мені пісню співав, і слухав цю пісню Бог.

•  Вчора згадалося

Вчора згадалося... А пам'ятаєш, було –
Червень строкато виписував наші дороги?

•  Зачаровані

Зачаровані, замиловані, заворожені
Позирали все: зазбирати би та й у жменьки!

•  Де алеї живі не сходжено

Де алеї живі не сходжено,
Вбрані в вишні солодкий цвіт,

•  Котилося сонце руслами

Котилося сонце руслами
Усіх чотирьох стихій.

•  Пурпурово

Нас не видно
Ні тепер

•  З ребра

Ніби я із твого ребра...
Знаєш, зорі за нас молилися

•  Тільки для тебе цей блиск

Тільки для тебе цей блиск у моїх очах.
Стоплене сонце мої взолотило коси.

•  Народитись сьогодні заново

Народитись сьогодні заново,
Щоб для тебе, щоб ще чистішою.

•  Вимальовуй її

Вимальовуй її на полотнах лукавої ночі.
Чорно-білим "люблю" заштриховуй розріджені риси.

•  Так сонячно

Так сонячно, немов пролито мед.
Думки прозорі, мов безгрішні діти.

•  Кришталем

Кришталем, дзвоном його невагомим,
З першим снігом розталим у душі ввійшли спогорда

•  У півтон одягнувши оклик душі

У півтон одягнувши оклик душі: зачекай!
Поназбирувані крапельки вмить переллються

•  В присутності художника*

Ти так глибоко в серці засів
І болиш, і болиш, і болиш...

•  У горіхову ніч

Тепло-карим у горіхову ніч,
Коли вітри колисанки свистіли

•  Скрапує ніжність в роси

Ні, не буває так!
Серце з грудей – додолу.

•  Пишу тебе по стінах

То, ти мене удосвіта згадаєш,
Коли проснешся й глянеш у вікно?

•  Вершина

Ми бачили цю вершину.
Ми розчинялися в ній.

•  Останній лист непізнаному другу

В зимову ніч бринів лиш сніг-скрипаль
У такт словам моїм в листі останнім.

•  Едельвейси

Мій едельвейсе, ти і досі там –
Над прірвою, яку не перетнути

•  Якби ж змовчав (Дуельне)

Якби ж змовчав отой осінній дощ,
Що відбиває ритми в стилі джазу

•  Не знаю, чи сни мої

Не знаю, чи сни мої хоч колись належатимуть тобі,
Чи очі мої направлять додому твою заблукалу душу,

•  Але ж і я не маю тої волі

Але ж і я не маю тої волі,
Щоби при всіх тебе назвати так,

•  Повік двом любкам

А ти крізь час ім'я моє взивай!
Спивай же з нього найсолодші звуки!

•  Приходь в мій дім

Приходь в мій дім біду заколихати.
Надворі дощ – злякає і собаку.

•  Коли б то крихтою жалю

Коли б то крихтою жалю
В твоєму серці поселитись,

•  Здаюсь в полон

Здаюсь в полон у цю єдину ніч.
Впадай до ніг, стискай в обіймах плечі,

•  Я до тебе приходила

Я до тебе приходила пізньої ночі.
Я тремтіла всім тілом, немовби з морозу.

•  Підливаю у чашу

Підливаю у чашу медово-солодкого трунку:
Спий до дна, мій коханий, це від смутку найкращі ліки!

•  Де дві дороги сходяться в одну

Де дві дороги сходяться в одну,
Щоби з'єднати заблукалі долі,

•  Альпініст і поетеса

Поетесі ніколи не стати коханням життя Альпініста.
Пристрасть серця його поведе на хребти і льоди Евересту.

•  Мій впертий гонор

Мій впертий гонор – злісна непокора –
Кипить рудим, проте, вже зовсім скоро,

•  На моїх пелюстках роса

Як тепличну квітку мене
Огортай і підживлюй ніжністю,

•  Бігцем

Давай бігцем.
Давай без розбору польотів.

•  Збентежилась

Лоскотало тонке мереживо.
Багряніло.

•  Втрачаючи вагомість

Я Вас люблю! Втрачаючи вагомість –
Рівняюся до Ваших сивих скронь,

•  Надто схожі

Здається, ми з тобою надто різні.
Чи по ночах у тебе сонця схід?

•  Спали мене (На вірш "Свіча" Л. Ланської)

Спали мене! Рве душу скрипки плач
Струною-іскрою, бенгальськими вогнями.

•  Переспівуй мене

Переспівуй мене, перевершуй!
Ти ж потіха моя найперша.

•  Преніжність (На вірш "Обійми" С. Пікарося)

І звідки ти тільки взялась,
Преніжносте і прелюбове,

•  Любові свідки

Кричала вічність тишею вітрів,
Грозились грози струмом блискавиці,

•  Всі мої примари

Всі мої примари зникають,
Коли приманюєш мене до себе,

•  На обривах чуттєвих фаз

Наша казка – це жменька фраз,
Що твоя нашкребла авторучка.

•  Буревісно. Морська історія

За мої зачепившись крила –
Набив гульку собі об німба.

•  Химерами гротеску

Ми дописали свій роман.
Сюжет – на видиху, мінорний,

•  Я пробуду з тобою

Я пробуду з тобою до перших злив.
Не потрібно гадати, що стане після.

•  Твоїм обрисом

Знаю, хто ти, і знаю точно, як тебе звати.
Твоїм обрисом сльоти важко лягли на плечі.

•  Квити

Мені нудно. Мені хочеться помирати
В той час, коли інші хочуть просто любити.

•  Грім і блискавиця

Показуюсь тобі та відкриваю
Усе, що мучить, ріже і пече.

•  Причинні, або жарт як формула розлуки

Спиною "ні" обернене явлене.
Мовчать вуста. Вся суть його мовчить.