Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Юлія Щербатюк (2023)
"Раніше я слухав слова людей і вірив їм, тепер дивлюся на їх вчинки" Конфуцій.





Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Прикуті
    Чому буття сплело коханню пастку?
    Чому у серця з розумом війна?
  •   Чому тепер сумні? (бірим)
    Чому тепер такі сумні
    Передзимові сиві ранки?
  •   Розгублена осінь
    Із сірого неба розгублена осінь
    заплакала зливою, тужно, розкосо
  •   І падали краплі
    І падали краплі у темряву ночі,
    Про щось шурхотіли, ледь чутно, пророче.
  •   І гойдає оголені віти. Листопад.
    Він царює тепер на землі,
    Обриває зіщулене листя.
  •   На самоті
    Про що мені з тобою говорити,
    Коли мовчання зціпило вуста,
  •   Відболіле
    Досить про незбутнє. Дивне. Відболіле.
    Відбуяло суттю. Поламало крила.
  •   Під акорди осіннього вальсу. Жовтень
    У імлі на світанку блукав,
    Милувавсь поволокою ставу.
  •   Не шукай
    Не шукай серед літа мене.
    Я тепер у осінній діброві
  •   Скло
    І знов німота ця, неначе напруга,
    Упала на плечі, закрила вуста.
  •   Сум'яття
    Твої чаруючі обійми.
    Щоночі сну її омана,
  •   Осінній мотив
    Заплітає вітер листя тополине,
    Золотава осінь в вікна загляда.
  •   Спека
    Спека шалена панує у місті,
    Сохне на схилах поникла трава.
  •   Дощить
    Стікає день по шибці сумовито,
    Дощить, хоча не сильно, та давно...
  •   О, магіє тих слів...
    О, магіє тих слів,
    Що значать дуже мало,
  •   Заросла стежина
    Заросла стежина поміж нами,
    Паростю укрилось буре тло:
  •   Мовчи печале
    Твої такі порожні фрази
    Загусли у смолі часУ.
  •   Осінь підступає непомітно
    Осінь підступає непомітно...
    Літо ще буяє навкруги.
  •   По кому подзвін?
    Травою дійсність поросла,
    Угрузла в споминах поснулих.
  •   Чужина
    І ріднії твої краї
    Залишені давно позаду.
  •   Все як завжди
    Все саме так, як і колись.
    Загасло те, що не горіло.
  •   Бузкові очі
    Я не знаю досі це було, чи ні...
    Пригадався вечір в вересневі дні:
  •   Стоголоса тиша
    Щойно вітер свіжий
    Завітав з-за рогу,
  •   REQUIEM
    Матусю, рідненька!
    Додому ніколи
  •   Про несправжнє ( Триптих)
    Перестань у мої кольорові
    Не жадано приходити сни!
  •   Сніги
    А літо хотіло усіх звеселити!
    Барвисте, грайливе, таке осяйне!
  •   Тільки ми
    Духмяна ніч, барвистих трав,
    Лиш подихи несмілі...
  •   Червнева ніч
    Літня ніч скувала сонне місто,
    Прохолоду скинула на землю.
  •   Журавлі (переклад)
    Присвячується усім загиблим захисникам України!
  •   Приречені почуття
    В годиннику торішньої жаги
    Зламалось щось. І стрілки зупинило.
  •   Ніч і крила
    Де утікала із під ніг,
    земля, що не тримала більше,
  •   Каяття
    По хащам життєвого спліну
    За нею повзло каяття.
  •   Магії більше немає
    У твОїх очах причаїлися зрада,
    Застигла в гіллі незабутого саду,
  •   Сину
    Є. із любов'ю мама...
  •   Зупинись і відчуй
    На мить зупинись. І відчуй, як хвилини,
    У вир небуття відлітають невпинно.
  •   А чи було?
    А, чи було воно, таке кохання,
    Що силою нагадує вогонь?
  •   Відлуння
    Минулого відлунням, безпорадно
    життя твоє крокує з гірки вниз.
  •   Пошуки у домі марні (переклад)
    Пошуки у домі марні.
    Окрім сутінок, один
  •   Втаємничене слово
    Втаємниченого слова
    ось і промайнула тінь...
  •   Моя Україна
    Моя прекрасна Україна!
    Одвічна Київська моя
  •   В руїнах сподівань
    В руїнах безнадійних сподівань
    Примарами блукають їхні тіні.
  •   Порожнеча
    Руїни дружб. Ошмаття почуттів.
    Затьмарив очі пил розчарування.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки