Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
Може він - то, лише, передмова.

Не спішіть ви "Прощай!" говорить.
Слово це, наче, в Лету дорога.
Щоб не втратити хоч би на мить
вам того, без якого знемога.

Не спішіть ви назавжди піти
у самотності гірке причастя.
Будуть хвилі нової води
в річці, де були мрії про щастя.

Не спішіть ви любов, що дана
відпустити, - загине в скитаннях.
Бо зцілити лиш може вона,
Дати сенс усьомУ існуванню.
.

23-25 листопада 2025 року

Україномовна версія власного віршу
НЕ СПЕШИТЕ

Вірш-першоджерело:

Не спешите решить: « Всё прошло,
Оказалось таким иллюзорным
Пламя страсти, что насквозь прожгло..."
И оставило Вас, беспризорных.

Не спешите сказать: «Он прочтён,
Наш роман до последней страницы...»
Может, стал лишь преддверием он
Строчек тех, что должны только сбыться.

Не спешите: промолвить «Прощай»
Это слово, что в Лету дорога...
Можно так потерять невзначай
Человека, до боли, родного.

Не спешите уйти навсегда
В одиночества горькие дали...
Будет новая завтра вода
В той реке, где о счастье мечтали.

Не спешите любовь отпустить, -
Пропадёт, заблудившись в скитаньях...
Лишь она может нас исцелить
От бессмыслия существованья.

17 июля 2012 года.