
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Де кожен з них — лише виток спіралі.
Чи зміст життя — це пошук голосів
У темній тиші зниклих ідеалів?
Чи доля — це невдачі марних спроб?
А, може, випадковий збіг обставин,
Коли душа, немов наївний сноб,
спізняється належно
та сцени не похибить
і прийде безперечно
погляньте як вона тримає крок
вона –
20 century fox
Долаючи просторінь білого світу, –
З дитинства спочити не хоче ніде,
Чи напрямок руху на інший змінити.
Під гору сповільнює трохи ходу,
До яру галопом несеться нестримно, –
Від рваного темпу спокою не жду,
Та ще й навкр
Марна спроба від тебе втекти.
Я мов бранець у пазурах неба,
І дорогу назад не знайти.
Я тікаю, тікаю, тікаю,
Повертаючись знову туди,
Звідки я відійшов у безкрає
Чим дихають твої вітри,
хто збереже для них відрив
з вакантних мушель, як від них
ітиме за вогнями дим?
Мене ж по натяку веди.
Тепло тремтливе. У руках
І в серці пристрасті нема,
Хоча донині незабутньо
Очима маниш крадькома.
Але уже надій на диво
Нема в душі моїй давно,
Бо щезло десь, неначе привид,
Про плани й дії полотно.
У відеоряді використано 5 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Досвіду
розлита морська піна.
Це хвилі самого космосу.
Це прибій відчаю.
Чи здатна така піна
народити нову красу,
нову Афродіту?
Чи вона породить
Наганяє сірі хмари та холодна мжичка сіє.
Сонечко, коли й прогляне, то не надто і зігріє,
Видно, що своєї сили тої, літньої не має.
Ліси кругом пожовтіли, землю листя устелило.
Журавлі в краї далекі вже
Хай буде чудовий, так
Ніц не спасти його життя, жінку пустіть
Ніц не сказать про день, що ваші донька й син
Немає справ, катма і снаг
Аніяких ідей та це окей
І ранок незмінно добрий, так
Що мають нині присмак сліз,
А я сумне собі на спомин
Не хочу брати навідріз.
Не плач, красуне, за минулим
І про кохання не журись, –
Воно, як сон, не промайнуло
Та не поділося кудись.
Це сутності, що рвуться врізнобіч.
В думок і дій невидимім огромі
Проглянуть голоси незгасних свіч.
Кленки до нас промовлять нескоримо
Крізь цеглу і руїну навкруги.
І родяться від неба дані рими,
Стежею кентаврів.
Присмерк травневий
У Небі майструє містраль**.
Мій друг Телемах
Шукає зело для медового трунку,
Віщує: примарна дорога для всіх:
Не тільки для еллінів –
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Журавлі (переклад)
Мені здається часом, що солдати,
Які з кривавих не прийшли полів,
В блакитне небо вознеслись крилато,
Перетворились в білих журавлів.
Вони і дотепер з часів далеких
Летять і озиваються до нас.
Чи не тому, ми, дивлячись на небо,
Із сумом замовкаємо не раз?
Стрій втомлений в туманні далі лине,
У небі дня, що догорає сам.
Є проміжок малий у тому клині.
Можливо, це - для мене місце там?
Настане день, і в зграї журавлиній
Я попливу кудись у сизій млі,
Із-піднебесся, з окликом пташиним
до тих, кого залишив на землі.
01.-04.2023 року
Першоджерело, вірш Расула Гамзатова, дагестанського
поета, написаний у 1968 році:
Къункъраби
Дида ккола, рагъда, камурал васал
Кирго рукъун гьечIин, къанабакь лъечIин.
Доба борхалъуда хъахIил зобазда ХъахIал
къункърабазде сверун ратилин.
Гьел иххаз хаселаз халатал саназ
Нилъее салам кьун роржунел руго.
Гьелъин нилъ пашманго, бутIрулги рорхун,
Ралагьулел зодихъ щибаб нухалда.
Боржун унеб буго къункърабазул тIел,
Къукъа буго чIварал гьудулзабазул.
Гьезул тIелалда гъоркь цо бакI бихьула —
Дун вачIине гьаниб къачараб гурищ?
Къо щвела борхатаб хъахIилаб зодихъ
ХъахIаб къункъра лъугьун дунги паркъела.
Гьелъул гьаркьидалъул ракьалда тарал
Киналго нуж, вацал, дица ахIила.
Расул ХIамзатазул
(1923-2003)
Відомі переклади:
Журавли
Мне кажется порою, что солдаты,
С кровавых не пришедшие полей,
Не в землю эту полегли когда-то,
А превратились в белых журавлей.
Они до сей поры с времён тех дальних
Летят и подают нам голоса.
Не потому ль так часто и печально
Мы замолкаем, глядя в небеса?
Сегодня, предвечернею порою,
Я вижу, как в тумане журавли
Летят своим определенным строем,
Как по полям людьми они брели.
Они летят, свершают путь свой длинный
И выкликают чьи-то имена.
Не потому ли с кличем журавлиным
От века речь аварская сходна?
Летит, летит по небу клин усталый,
Летит в тумане на исходе дня,
И в том строю есть промежуток малый,
Быть может, это место для меня.
Настанет день и с журавлиной стаей
Я поплыву в такой же сизой мгле,
Из-под небес по-птичьи окликая
Всех вас, кого оставил на земле.
Мне кажется порою, что солдаты,
С кровавых не пришедшие полей,
Не в землю нашу полегли когда-то,
А превратились в белых журавлей.
Расул Гамзатов Перевод Наума Гребнева
Журавли
Мне кажется, погибшие солдаты
не превратились в пепел или прах,
но вознеслись, бессмертны и крылаты,
и журавлями стали в небесах.
Порой осенней, вешнею порою
они летят и окликают нас,
и потому с неясною тоскою
мы в поднебесье смотрим каждый раз.
Вдаль журавли летят над нашей степью,
летят мои погибшие друзья,
и место есть в их белокрылой цепи,
которое займу, наверно, я.
Настанет миг, и в журавлином клине
взлечу я в голубую глубину,
и всех, кого я на земле покинул,
своим прощальным кличем помяну.
Расул Гамзатов Перевод Юрия Лифшица
У цьому перекладі за основу взято текст пісні "Журавлі" у авторстві Н. Гребньова. Один із рядків узято із тексту віршу-перекладу Ю.Лівшиця.
Мне кажется порою, что солдаты
С кровавых не пришедшие полей
Не в землю нашу полегли когда-то
А превратились в белых журавлей
Они до сей поры с времен тех дальних
Летят и подают нам голоса
Не потому ль так часто и печально
Мы замолкаем, глядя в небеса?
Летит, летит по небу клин усталый
Летит в тумане на исходе дня
И в том строю есть промежуток малый
Быть может, это место для меня
Настанет день, и с журавлиной стаей
Я поплыву в такой же сизой мгле
Из-под небес по-птичьи окликая
Всех вас, кого оставил на земле
Мне кажется порою, что солдаты
С кровавых не пришедшие полей
Не в землю нашу полегли когда-то
А превратились в белых журавлей
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)