"Не питай ніколи по кому подзвін, він і по тобі"

Е.Хемінгуей.

Травою дійсність поросла,
Угрузла в споминах поснулих.
Та пам'ятала все зола,
Пророчила забуть минуле.

Яке вже зникло у імлі.
І буде мало тих, що знали.
Про те змовчали ковилі
Під сінню віщого забрала.

Здичавілі, отак, вітри
Шепочуть в хащах, наче зводні.
У безрозсудної пори
Є безнадійнеє сьогодні.

І цідить свій смертельний дим
Неупокоєне кресало.
Хто був неправий? Не зумів?
Питання неважливим стало.

Але запалює щорік
усе нові армади свІчок.
І скорбних жнив іде потік
Під схлипи болісного віче.

Зоря із неба впала там.
Така лукава, доля наче.
Про що співають дзвони нам?
За ким вони так жадно плачуть?


29-30 липня 2023 року.

Переклад власного віршу.

О КОМ ЗВОНЯТ КОЛОКОЛА?

« не спрашивай никогда, по ком звонит Колокол; он звонит и по Тебе»
Э. Хемингуэй

Там явь травою поросла,
увязнув в праве многоточий…
Но долго полнилась зола,
забвенье прошлому пророча,

Что скоро превратится в быль,
и будет помнящих так мало…
О том молчит степной ковыль
под сенью вещего забрала.

Там одичалые ветра
по чащам шепчут, словно сводни:
У безрассудного вчера
лишь безнадежное сегодня.

И цедит свой смертельный смог
Неупокоенная бездна…
И кто не прав? И что не смог?
Уже почти неинтересно.

Но зажигает каждый год
всё новые армады свечек,
и жатва скорбная идёт
под всхлипы горестного вече.

Звездой полынной повела
Судьба твоя, ухмылку пряча.
О ком звонят колокола?
О ком они так жадно плачут???

27-29 апреля 2016 г.