Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Вячеслав Руденко (1969)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Крихкий Горацій
    Надміру сяють кігті ніг,
    Але між іншим-
  •   Подарунок долі (Романс)
    Будь ласка!-довгий сквош
    Нам подарунком долі
  •   Титанік
    … на човнику не видно пасажирів,
    біля корми не чути руху сліз,
  •   У інспіровану весну…
    …подуєш на людську біду -
    затихне морок на дзвіницях
  •   За згодою з символом руху
    Вони досконало перлинні -
    Цвяшки їх з дзвінкої латуні -
  •   ...туди, де досить малої крихти...
    Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
    Долучимо до ніг свічада,
  •   … загубитись в лободині полуничного часу…
    … засинає полуниця -
    наді мною Око дня -
  •   Прихисток
    Чи прихисток для гри?- Таємного сакралу
    Відкриє ніч невидиме вікно,
  •   Дотичність , або - чи схожий ти на гусака?
    чи схожий ти на гусака?
    чи ні? - бо типу самобутній -
  •   В дзеркальній правді випадковій
    ...і знову дзеркало криве,
    що наче лід ховає правду
  •   Під сонцем самоти
    ...сонцю – миті, утіхам - шеляг,
    самоті довгий шлях до дна,
  •   Із Гайдеґґером вдвох…
    Коли премудрість вщухне,
    Дріматиме оплот,
  •   Cygnus atratus*
    Мабуть не пригадати
    Сенсу віршів своїх -
  •   Наше довге, наче сни!
    Ми без успіху вилазим
    На зелене на весні -
  •   Ллється світло недіяння
    В довгій тиші - відьми,миші,
    У глибинах чути хор,
  •   Епічне
    Тихше-но, рак-ліцемір, вуса повільні і довгі
    Дошкам плотів піднеси … качуру справжніх утіх,
  •   У день Перемоги за яром глибоким
    Відчувши як сяє травневий півмісяць,
    Як глину чортяки під явором місять ,
  •   Cкажи – приречені чи ще?
    скажи! – приречені чи ще!?-
    голодні, без одежі, босі,
  •   Карфаген
    Снопи вже зв’язані, вже Дао
    Веде отару в бій як Пан!
  •   Чигирин
    Алебастровий дзбан над безоднею лине
    У руці мозолистій безнадійної драми.
  •   У облозі фа мажору
    Квітка вишні крізь промінчик,
    Dream by day*, де сяє драхма,
  •   Пом’яни нашу землю у царині сну
    Забери-но від мене байдужості сіль-
    Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
  •   Від Кватроченто до Кусто
    Рясніла правда апріорі,
    ЇЇ тепло було в мінорі,
  •   Айвенго!
    Айвенго! Будь коханим! Будь живучим!
    Ба більше – як потужний вовк-вольфрам.
  •   Меланхолія
    Шопен меланхолійний ,Рільке серед дня
    І лебідь Малларме на дзеркалі води.
  •   За вісім днів до свят
    Можливо десь за вісім днів до свят
    Тут Фіміам кадив задорого у ямі -
  •   Віраха*
    Твори уяву, Незбориме -
    Овечий скарб від прабатьків
  •   Вони вже скрізь
    Явдохи де?...
    Кругом самі Ельвіри!
  •   На тлі десяткового дробу
    Човни з очерету! Волхви на човнах! -
    Рятуйте світи від наруги -
  •   Що відділяє нас від плину часу?
    Хто постіль розстеляє?
    Хміль чи боги?
  •   Смерть під вітрилом
    ти знову бігаєш по колу
    і бачиш спалах у вікні
  •   Плеоназм
    Лише ранком у ворожки
    Золоті крадуть гриби ,
  •   Чи там-но меланхолія незнаного?
    Вже забагато вишень і минулого,
    Алегоричного блідого, наче кінь
  •   Від сьомого неба, від вічно незримих.
    Розпука весняного кореня в глині -
    Густого узвару сполохані хвилі,
  •   Шляхом пророчої Сивіли
    Хто розгризає пелерину,
    Над швидкісною похідною,
  •   Вія небесного чола
    Вкарбована обізнаність
    В граніти край села,
  •   Там де з лазні ніжний легіт
    в краю речей незрозумілих
    де лантух волі не вміщає
  •   Chorea sancti viti
    Подібно руті чи модрині,
    Гуртку Chorea sancti viti,
  •   Затремтіли у відбитках дЮки
    А з полиці падали екстракти,
    Падали гербарії, узвари
  •   Відчуття
    Здається знову ми на себе схожі -
    Віжки тримаєм - всі святі та божі,
  •   Плацебо давньої культури
    наяди, ефіопи, кельти -
    дихотомічна дивина,
  •   Іn incerta fide
    Корки у засвітку знову хвилюються,
    Мить!- і охоплені шляхом врочистості,
  •   Кольорове, надтріснуте
    Миро місячно затишне,
    Підсвідомості порохи,
  •   Скло царини чатування
    Хвилі часу криголамні,
    Хвилі часу крижані,
  •   Густий і як завжди духовний
    куди ви примхи заховали
    лиха та люба ноосфера?
  •   Стіна
    годі голову бити об стіну
    не на те витрачайте час
  •   На Заході кохання
    Вдалині на Заході кохання,
    Де бізони вірять Кастанеді,
  •   TikTok(у) неcвідомого часу
    Життю ропух не думай заважати!-
    Відкрито їм таємне і земне!
  •   Гра зайвих слів
    Гаргуйля весело стрибає,
  •   Невідповідність завчасному
    невідповідність завчасному вечору
    сірій вороні блукаючим спалахам
  •   Miserables VI
    у макітрі арійця олія і гніт
    у човні фінікійця врятований світ
  •   Напій
    Ці напої для губ Калліопи
    Від піїтів лихої доби -
  •   Columba argentina
    Ми розвісимо листя промені
    Залатаємо градчасті двері,
  •   Між парасоль міфологем
    В степах сповільнених інверсій,
    Між парасоль міфологем,
  •   Марно все!
    Марно все! Та не все.
    І не марно!
  •   У травневій прохолоді
    У темряві,травневій прохолоді
    Хрущі кружляли тихо. У городі
  •   Ланам миттєвої осоки
    На цей раз вітер! Небо-гілля
    Підносить оку жовто-синє.
  •   Заростали ниви прощення (Колискова)
    Надірвала серце зірочка,
    Підхопила поля райдуга,
  •   Persephone
    Південно у крику
    Бурхливої річки,
  •   Табун шукає богомола
    Укриті крилами криниці
    Скарби… На дні у них зима.
  •   І катеноїду ліхтар
    Вишнево, вечір, хрущ приблудний,
    І катеноїду ліхтар.
  •   В слюдяній cкрижалі
    повновиді ясені
    миро великоднеє
  •   Прижиттєвий полон
    То не горе, коли за піснями герой,
    Чи хмарина за хмарою небом над полем,
  •   Досяжна мрія
    Там, де плутають обійстя
    Гуслі, звістки, еківоки,
  •   Невиліковне
    Плаче тихо тендітна нудьга,
    Дух супротив - регоче кориці,
  •   Чи співставна борозна?
    А чи співставна борозна
    з акредитацією дії
  •   Ось жінка
    ...ось жінка, що шукає в Божий день
    високий промінь негасимий світла,
  •   В кутку мізансцени
    Відчувши сопрано у темному лісі
    Руде щуреня у солом’яній стрісі
  •   Біля прірви
    Як добре біля прірви десь із краю,
    у білій хаті вікнами до раю,
  •   Джерела класичного штибу
    На джерела класичного штибу
    Задивлялись безглуздо, багато.
  •   У хутрі медузи
    Кошлата фелюга
    Шпаркої кокотки
  •   Скарби смарагдових очей
    В мені ще дим стоїть стовпом,
    І місяць бігає серпом,
  •   Серпню
    Серпень іще не гамує бджолиний рій,
    Осінню важче шукати нагріте місце.
  •   Посеред сумніву і броду
    Ковток розталої бурульки
    Новонародженому тису,
  •   Коли під сосною адепти
    Коли понад яром варяги,
    Коли під сосною адепти,
  •   Вино коринтян
    От якби Аквілон, чи вино коринтян,
    Чи грабель ясеневих громада!
  •   У Началах Евкліда.
    Ми ховали голки під корчами,
    Залатали коноплями двері,
  •   Мій вогник коханий (романс)
    Страшна і жорстока,
    Куди ти накажеш піти?
  •   Під парасолею
    Русяві і жилаві
    Сунуть у дуван,
  •   Біля мізинчика Святого ангела
    За ці дрібниці дім не зводиться
    Біля мізинчика Святого ангела,
  •   Кицьки домашньої очі осінн
    Сушилися гливи
    І час не помітив
  •   Співанка
    Кордони бетонні, а ружі вздовж майже кармінні,
    Під бубни і вигуки сунуть босоніж до краю!
  •   Озирайтесь ж в зелені
    Грак підступний олову
    Заморочить голову,
  •   Там де правду цідять
    В Західної лірики
    Галасливі боки
  •   У заблюрених спалахах.
    Залишайтеся в спокої,
    Ніби привиди вранішні,
  •   У недбалості поважній.
    З’їв три місяця і годі!-
    Шал у серці не спадає.
  •   Рятують поле роси осяйні
    Серед стерні, що вицвіла в борні
    За час метафізичної атаки
  •   Планиди стежкам неозорим.
    Свята,перемоги,весілля -
    Усе,як рядно полотняне.
  •   Знов без тебе сумно
    Знов без тебе сумно,
    Знову криво, косо.
  •   Торкаючись масок вертепу
    Мені знову вже час ,
    Там де тонко і дзвінко, і пусто,
  •   В полоні святого безлюддя.
    Серафімові крила -
    Не кров, ні вино, ні вода -
  •   Романи бувають цукровими.
    Романи бувають цукровими,
    Як мед сновидінь в мріях зрошених.
  •   Виглядаючи долю з труби.
    На шляху до зеленого гаю
    Гендлярі перетнули межу -
  •   Ще мить, чи дві.
    Ще мить, чи дві лишається до літа,
    Кущі потомлені і падають в траву,
  •   Cтовпи дороговказу.
    Тремтять стовпи дороговказу,
    За перелазами снопи
  •   Анахорет
    Анахорет був дубом лісу,
    Коли на листяному тлі ,
  •   В кропиві разом з дурницями
    КурІнь наш між негараздами
    Кропиви разом з дурницями,
  •   допоки
    колись випадково можливо принаймі
    не був я ні разу в далеких степах
  •   кам’яні лабіринти безсонь
    У кутку іноземних аптекарів,
    Де торгують таємно кістьми ,
  •   У ружах тьмяної доби
    Нам коні наснилися віддані,
    Нам брики наснились скляні
  •   різнотрав’я
    серпом зрізаю стебла молочаю
    вирубую з землі густу осоку
  •   звичка
    в нас не здолати звичку до життя
    але вичерпна віра що минає
  •   мій край
    де незбагненний край моя далечина
    ховає день за обрієм строкатим
  •   шпаринка
    Чи запитаеш раптом де те Небо?
    І...скільки треба коштів щоб купити?
  •   вирію…
    холодний вітер--
    отже вже досить
  •   Я буду жити...
    Я буду жити наче у ві сні.
    Чи на весні ?..Чи я не буду жити ,
  •   Тихий дзвоник душі.
    Україно моя! Де ти? Що ти? Куди?
    Як оті пригадаю прабабині руки,
  •   У мареві абсурдів незворушних
    Розмовою порадуємо вітер
    Зітханнями про гаманець затертий,
  •   відлуння
    Палкі нестримні волошкові дні--
  •   Лишились мрії, мрії...
    Чи я в тобі навічно віддзеркалюсь!?
    Ти десь пливеш…А я збираю сни…
  •   Химерні опади
    Химерні опади --- квітневий сірий дощ.
    Моє буття--- багате на надії
  •   Я чи ти? Чи тенета?
    Я чи ти? Чи тенета?
    Розповсюджено змову
  •   горобина ніч
    раптово в хату горобина ніч,
    а я навколішках...Святий Микола годить--

  • Огляди

    1. Крихкий Горацій
      Надміру сяють кігті ніг,
      Але між іншим-
      Не бійтесь стримати свій сміх
      Над днем найліпшим,
      Над невагомим кришталем
      Між аберацій ,
      Де в нитях променю висить
      Крихкий Горацій.
      Пусте – не варте ваших снів!-
      Мете в напірник
      Пил рим нудних і напівслів
      Веселий лірник,
      Вдень під блискучим кришталем
      З блакитних піній,
      Де робить хитрий хід конем
      Старіший Пліній...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Подарунок долі (Романс)
      Будь ласка!-довгий сквош
      Нам подарунком долі
      В борні за майбуття,
      Яке не оминуть,
      Можливо донесуть
      Ракетки проти волі
      Раптове – Схаменись!
      Дитяче – не забудь!

      Шукай в піску свій м’яч,
      Сльота вже сліпить очі
      Серед січневих гроз,
      Але життя одне!
      Тримайся слова–Брют!-
      Воно сухе , пророче,
      Немовби похідне
      Від пережитих скрут.

      Задуха не мана,
      Можливо краща доля
      Чекатиме на нас,
      Коли покинем спорт,
      Можливо довга гра
      З стіною серед поля
      Лише дурний фальшстарт
      У черзі на фудкорт...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Титанік

      … на човнику не видно пасажирів,
      біля корми не чути руху сліз,
      де заповіт новий що склали за ранжиром
      під юним місяцем ховають до валіз,

      раніше тут з півдюжини агентів
      у квітень дощовий плели з верби вінки,
      тепер щури рятуються в моменті
      між дошок палубних знаходячи дірки,

      щоб досягати айсберга й безодні -
      порада ліпшим з нас в каютах рококо :-
      шукайте вищий борт під хвилювання модні,
      у five o'clock додавши молоко!..



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. У інспіровану весну…

      …подуєш на людську біду -
      затихне морок на дзвіницях
      у бомбосховищах, світлицях,
      у Гестиманському саду,

      де бродять ангели по три,
      вітхозавітно, задзеркально,
      де чути неупинний рух
      пір’їн і крил їх життєдайних,

      де не кінчається любов
      в думках окремих між ідилій ,
      де в рай до кіз чи в інший ирій
      не потрапляє аби що…

      бо сам на сам в раю кози
      не зрозумієш апріорі -
      красу без пари не вкусить,
      ковчег не збудувати в норах ,

      життя ж бо не коротше сну -
      не завжди кращі мають фору ,
      вірші не важчі омофору
      у інспіровану весну…







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. За згодою з символом руху

      Вони досконало перлинні -
      Цвяшки їх з дзвінкої латуні -
      Шляхи малахітових стрілок
      Повільне життя мотивують,
      Ведуть до межі прикордоння
      Садити в січневі морози
      У сніг кришталеві троянди
      Аби уникати загрози

      Великих канонів подвійних
      Які, наче правда сучасні,
      Які, наче пудра найлегші,
      Які,наче духи прекрасні
      Бо ранками сунуть угору,
      Відчувши від неї задуху
      Шляхом малахітових стрілок
      За згодою з символом руху…




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. ...туди, де досить малої крихти...
      Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
      Долучимо до ніг свічада,
      Гарячий подих
      В струмки занурим,
      Немов у міфи
      Про Ельдорадо!
      На відпочинку водою змиєм,
      Відчувши рятівну підтримку
      У плавнях жаби чарівної
      У час короткої зупинки.

      Знайдем осяяння,співзвуччя,
      У воду додамо лимони,
      У межах слів, словосполучень,
      Як силу духу гегемона!

      А хто не згоден із рухом долі,
      Хто у полоні опортунізму -
      Хай залишається у полі -
      Ховає правду у евфемізмах!

      А ми й надалі-но будем бігти
      До перевтілення за обрій ,
      Туди, де досить малої крихти
      Де нори кращі …тепліші ковдри.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. … загубитись в лободині полуничного часу…

      … засинає полуниця -
      наді мною Око дня -
      може липень забарився
      степом в пошуках коня,

      чи затримався в долонях,
      запашного полину,
      підхопивши пил на скроні,
      наче грудня сивину,

      наче паростки з неволі,
      від копит і до небес
      де на пошук хліба й солі
      суне Велес, не Гермес ,

      в росах місячних полює,
      нерухомість – цур мене -
      ранком липня срібна збруя
      вже й коня не здожене,

      не стриножить і стеблини
      під відклепану косу
      загубившись в лободині
      полуничного часу…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Прихисток

      Чи прихисток для гри?- Таємного сакралу
      Відкриє ніч невидиме вікно,
      Де я втечу по рятівному валу ,
      І буде самота зі мною заодно,

      Де гратиме у безвісті сопілка,
      Сова кричатиме у спину навздогін
      До хлопчика в мені,який узяв розгін -
      Дитинство відійшло- вже старість за одвірком

      І імена…з півдюжини імен,
      Які забуті майже в дощ і вітер,
      Сичить сова в мені рядками гострих літер,
      Полюючи вночі на кажанів,

      Щоб час швидкий у митях розрізнять,
      Сповільнюючи рух у межах квесту,
      Допоки хлопчик мій в мені, неначе хресник,
      Шукає прихисток серед чужих багать…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Дотичність , або - чи схожий ти на гусака?

      чи схожий ти на гусака?
      чи ні? - бо типу самобутній -
      ховай події в тінь у скруті,
      коли тікаєш голяка

      по вогкій кам’яній ріллі,
      вночі карбуючи півкроки
      в своїй дотичності широкій
      шляху розкрученої гри,

      неси в собі!- не дозволяй
      пускатися у незворотнє,
      щоб не чекати нагороди
      за вміння втнути гопака,

      чи ґелґотати на клавір,
      допіру скинутий під ноги
      усім, хто прагне перемоги,
      розчувши пісню синіх гір…




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. В дзеркальній правді випадковій

      ...і знову дзеркало криве,
      що наче лід ховає правду
      і перетворює на радість
      холодне, штучне, неживе

      немов би зле сухозлиття*,
      немов форзац на розвороті
      шалу облудної турботи
      на тлі подвійного життя,

      чи загадкової душі,
      яку не порятуєш словом
      між нерозчутого німого,
      на тлі не впізнаних віршів,

      одноїменного: - забудь!
      що ще не назване збитковим
      в дзеркальній правді випадковій,
      яку на порох перетруть...





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Під сонцем самоти


      ...сонцю – миті, утіхам - шеляг,
      самоті довгий шлях до дна,
      благодатна чи нищівна
      в сенсі духу твоя оселя?

      де ховає себе душа,
      щоб цуратись думок недбалих -
      самота без ремісій стало
      провокує верзіння й жар,

      ніби сонце, спинивши рух,
      щоб палити в самотній люті
      всі страхи поривні й розкуті
      вдень прибравши тебе до рук...



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Із Гайдеґґером вдвох…
      Коли премудрість вщухне,
      Дріматиме оплот,
      З* льодяниками пачка
      Зійде до нас на корт.
      Під враженням постійним,
      Що нам дають у борг,
      Щоб стати самостійним
      Із Гайдеґґером вдвох.

      Тоді докори з мосту
      З відсутності життя
      Знайдуть свою коросту
      У світлі майбуття.
      І серп на юний* місяць
      Як лоно над цебром,
      У темряві повісять
      З усім його добром.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Cygnus atratus*
      Мабуть не пригадати
      Сенсу віршів своїх -
      Це як солодкий гріх,
      Годі і починати

      Думка як глупа ніч,
      З вірою в нерозчуте,
      Де надривають пути
      Доки холоне піч,

      У горобиний спів ,
      Прихистків комишових,
      Між обіцянок,сліз,
      Між голубів поштових,

      Що як каміння униз
      Падають в серце лезом -
      Може то чорний лебідь*
      В мареві апокриз*,

      Може строкатий німб
      Світлом крізь грубі грати
      Всім мислездатним...крилатим,
      Щоб врятувати їх



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Наше довге, наче сни!

      Ми без успіху вилазим
      На зелене на весні -
      Наші крила, ніби клешні
      Наше довге, наче сни!

      Наші підсумки і поле
      Надсилають смертним- Геть! -
      Як розчинники для солі ,
      Як зненацьке Шкереберть

      Та проте не знають Шкоди
      У смерекових лісах,
      Ні примари, ні заброди,
      Ні відклепана коса…

      Решта крутиться в мікстурах
      Там де прихисток в корі,
      Там де полум’я Сансари,
      Там де сяйво з-за гори.
      ____________________

      Буревій живи живішим,
      Будь мов біле поміж хмар,
      Ніби лебідь, ніби ліпший,
      Ніби коник Світозар!

      Не плати за око оком,
      Не відновлюй сивину
      Неминучому за рогом,
      Віддаючи данину…




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Ллється світло недіяння
      В довгій тиші - відьми,миші,
      У глибинах чути хор,
      Акцептовані масони
      Варять з цинком мельхіор …

      Ллється світло недіяння -
      Будить вранішній етер,
      Спить свідомість… У чеканні
      Молодий Apollinaire

      Теж і заспаний і дикий -
      Все занурене в Roquefort* -
      У глибинах чути крики -
      Будить день церковний хор.

      Боком він проходить в двері,
      Як палаюча сосна,
      Як похапливі пленери,
      Як новина рятівна…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Епічне
      Тихше-но, рак-ліцемір, вуса повільні і довгі
      Дошкам плотів піднеси … качуру справжніх утіх,
      Вірити хутряним снам личить братам ротоногим* -
      Тож у каміння упрись, наче чилім на весні.

      Вітер блаженний знайди, шлях пустотливому птаху,
      Спіриту, хвилі новій, святу мейнстріму в собі,
      Погляду досить у мул для товщини альманаху,
      Духу кордонів краси серця життя жадоби .

      Шеляг один, може два, може надірвану гривню
      Кинь на суворий граніт, наче в слизьку путасу*
      Сяйвом своїм запали шлях доленосний і дивний
      Всім ротоногим земним в межах швидкого часу…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. У день Перемоги за яром глибоким

      Відчувши як сяє травневий півмісяць,
      Як глину чортяки під явором місять ,
      Сполоханий пугач минає узлісся
      І голосом вченим співає… В Сумах
      Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
      Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
      Глядач недолугий кляне закулісу
      Та правду не знайде у кволих ногах.

      Мабуть,те що лишиться після окопів,
      У день Перемоги за яром глибоким
      Продасть за пів шекеля пан Кривобокий,
      Якого не вабить місцева рілля.
      Він марить Оманом, де обрій високий,
      Красуні в нікабах, палкі,чорноокі,
      Ріали, біткоїни шляхом широким,
      І в білих наметах отруйна змія…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Cкажи – приречені чи ще?
      скажи! – приречені чи ще!?-
      голодні, без одежі, босі,
      але з надією на Досі,
      як Іов в притчі із нічим,

      долають відчуття буття
      і , ремствуючи на пророче,
      як черви, що пролізли в очі,
      зір перетворюють в стилет,

      що легко ріже гнійники
      дурного смутку у неволі,
      коли відчайне губить долі,
      з під ніг прибравши рушники!?

      скажи! – де б ти не пропадав
      у небі з місяця заплатка -
      лише як дозвіл тихо плакать,
      щоб навіть ті хто не віддав

      своє приховане життя
      (таємний кокон інтроверта)
      не залишалися без світла
      і без Wi-Fi (ю) покриття…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Карфаген

      Снопи вже зв’язані, вже Дао
      Веде отару в бій як Пан!
      Блищить на сонці хітозан
      Між хмарочосами Більбао.
      Посеред хащі із цикут
      Лежить в задумі тихій Овен:
      Нащо нам в Англії якут-
      Коли з Германії Бетховен?..

      Хто ж знає де блукає Дзен!?
      Хто скаже, що цікавить пресу?-
      Коли між хвилями прогресу
      В падучій б’ється Карфаген…



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Чигирин

      Алебастровий дзбан над безоднею лине
      У руці мозолистій безнадійної драми.
      Чи зустрінеться в полі Чигирин з Чигирином
      У прадавній задумі, над полину дарами?

      В фрагментарному відблиску вічної зброї
      Знов палають на сонці теракотові стегна
      Від нащадків святої забутої Трої,
      Де згоріла дощенту сила тевкрів напевно.

      Журавель журавлеві на колодязі кпину-
      Ще та й ще! - на життя крові свіжої просить,
      І гасають вовки по степу без зупину,
      Де червона калина у лузі голосить…





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. У облозі фа мажору


      Квітка вишні крізь промінчик,
      Dream by day*, де сяє драхма,
      Ялівець, комар ,камінчик,
      У кущах ожини -Яхве -

      Сподіваюсь то не Сирин*
      У обряді піднебесся -
      Архетипи зрозумілі
      Лише там, де крига скресне!

      Там, де дивне справжнє ліпше
      Стане зрештою учора,
      Наче збурена Cамсара*
      У полоні фа мажору,

      В сяйві днини крізь завісу*,
      Що розірвана на двоє,
      Де людина глиновмісна
      Перетворена на зброю…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Пом’яни нашу землю у царині сну

      Забери-но від мене байдужості сіль-
      Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
      Ось росте конюшина під ноги праворуч
      І горобчик ховається ранком у хміль ,
      Щоби легше було витягати зі скронь
      Думку довгу марку у зростаючій болі ,
      Наче казку для тих, що шукають в стодолі
      Ворогів і ведуть перехресний вогонь
      Серед цифри сухої, у стані чужих
      Аутистів, знайшовших себе у TikTok(у)
      В конюшині праворуч, не далі півкроку.
      Де твій син? - Нерухомо в могилі лежить!

      Пом’яни нашу землю у царині сну -
      Їй хотілось дітей і розумних і щирих,
      Ніби тих, що під склом ідеальним курсивом
      Вже в реєстрі у списках на довгу війну.

      Що лишається далі, коли ми помрем -
      Тим за склом, за півкроку, в ранковому полі ? -
      Звичка знову шукати свободи і волі
      Із палаючим серця холодним вогнем…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Від Кватроченто до Кусто
      Рясніла правда апріорі,
      ЇЇ тепло було в мінорі,
      Текло у простір, наче спів,
      Де зло, добро і поготів,
      Де світ осяяний ховався,
      Як віл на конику катався
      І реготався між ковил,
      Змітав хвостом небесний пил.

      Хресна хода була над ними,
      Шлях торувала між латини
      Від Кватроченто до Кусто,
      Хористи кутались в пальто ,
      Світобудов причин не знали ,
      Неначе риби кардинали,
      Серед латаття і води
      У межах сну Сковороди…



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Айвенго!
      Айвенго! Будь коханим! Будь живучим!
      Ба більше – як потужний вовк-вольфрам.
      Життя відтворюється у пляшках комбучі,
      Співає газом , суне з телеграм.
      Але щасливе сховане в Парижі -
      Біжить вперед алюром юний Вакх
      До лісу за вікном, де ті хто став на лижі
      Шукають прихисток кадастру і соцтрах.

      Не марно ні! - їм Пре…
      Рафаеліти*,
      В етері хаос, ллє єлей на лоб -
      Знамення явні – ніде правди діти,
      Докупи склавши три з одним на двох !



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Меланхолія


      Шопен меланхолійний ,Рільке серед дня
      І лебідь Малларме на дзеркалі води.
      Чи в змозі крок важкий гидкого каченя
      Завершити рядки щириці й лободи?

      В забутому ставку серед самих забрьох,
      Що в справжній глушині полють на бабок,
      Чи можна в інший світ, помножений на трьох
      Крило розправивши, злетіти до зірок

      Щоб віднайти себе, шукаючи слова,
      Струсивши ряску в низ, напруживши перо,
      Крізь густину ставка, де бабка лугова
      В личинку перейшла й гризе тобі тавро...




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. За вісім днів до свят

      Можливо десь за вісім днів до свят
      Тут Фіміам кадив задорого у ямі -
      На шиї каганець, на вигляд як архат*
      На грудях золото, в долонях оригамі.

      В китайських косах бігали дівки
      І…, ніби у записаному стрімі
      Лимонний сік, бамбук і огірки
      В топонімах ховались тут незримо.

      А на раменах довгий амулет,
      Рушник на голові з пісного тіста,
      Кандели дві, нефритовий браслет
      І широта душі імажиніста…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Віраха*
      Твори уяву, Незбориме -
      Овечий скарб від прабатьків
      На вівцях стежкою вовків
      Торує шлях до полонини.

      Мовчать Пенати*, страх Господній,

      Але двоногий неземний
      Гримить нам голос тераподний* -
      Гучний, звабливий ,чарівний.

      Вовки пустують, вівці бродять ,
      Аж ось до гаю давній скіф,
      Неначе Дійсний Фін заходить,
      Віраха* поруч разом з ним!

      Вона- не ти! - тривка, мінорна,
      Немов ікона чудотворна
      У гуні з кольором лляним,

      Ховає сіль нерукотворну,
      Як ханукія жидотворна
      Як гнів із поглядом скляним…



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    28. Вони вже скрізь
      Явдохи де?...
      Кругом самі Ельвіри!
      Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
      Ховають згенеровані клавіри
      Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
      А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
      Яку хустинку загубили в горах?
      Хто віднайде її під проводом освіти ,
      Як ясен світ в червоних мухоморах…

      То спалахи - мабуть від полохливих
      У гіллі буків, над гірським проваллям!
      Пробуджені ворони не з лякливих.
      Оксюморон? Оскома? Задзеркалля?
      Чому, навіщо шлях рябі торують?
      Як розібратися у сенсі наносному ? -
      Явдохи де?! – Вже й мозок реформують
      Можливо далі дзен...
      в липневих зливах.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. На тлі десяткового дробу
      Човни з очерету! Волхви на човнах! -
      Рятуйте світи від наруги -
      В сльоті палітурні ворони летять
      І дві паперові папуги!

      Волхви безупинно вітають сльоту,
      Хто ж їм заборонить вітаться*,
      В крисанях із хутра в добу золоту,
      Під чорним пером еманацій!

      Навіщо ж, навіщо прадавнє між них,
      На тлі десяткового дробу
      В кошлатих купальниках збуджених бліх
      Торує в майбутнє дорогу!?



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Що відділяє нас від плину часу?

      Хто постіль розстеляє?
      Хміль чи боги?
      Вівчар блаженний ?
      Мармуру жарина?

      Бажання, сенс,
      Питоме животіння,
      Маяк в молитві
      Поблизу дороги?

      Коти лежать
      Вже покотом під кленом
      Чекати щастя? - Тут!?
      -Ой хлопче, дуже треба!

      Стихії слухати
      Під поліетиленом,
      Ховати ружу
      Від пітьми Ереба?
      ________________

      Що відділяє нас від плину часу?
      Від вітру … снів …
      Корогви плом’яної -
      Можливо поліноз до лемонграсу,
      Чи звичка до надії різдвяної.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Смерть під вітрилом
      ти знову бігаєш по колу
      і бачиш спалах у вікні
      який збігає по стіні
      в кімнату тиху , захололу
      де вже шукає валідолу
      рука для серця у борні,

      щоб стати враз котигорошком -
      вождем цигарок і котів
      і екзорцистом для кротів -
      виблискує в макітрі ложка
      і вабить піч старих чортів...

      мабуть жалітися не треба
      душі на бабу кам’яну,
      згадавши сиву давнину
      думок, що линуть до Ереба
      і в ширину, і в глибину ,
      і опускаються все нижче

      в пітьмі Північний вітер свище…


      150623



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Плеоназм

      Лише ранком у ворожки
      Золоті крадуть гриби ,
      Лише гудзики і брошки
      Тут готують до сівби,

      Лише шерех чують бджоли
      Про фізичну суть єства*,
      Лише ковдри, лише змови
      Там, де стежкою жорства.

      Драфт не будь до нас жорстоким!
      Будь як репліка часу!
      Для помірно одиноких
      Бережи свою красу!

      Бо як змовкнуть колотушки,
      Жир заллє очей ліхтар,
      Знову мухи-цокотушки
      Стануть збурювать узвар.

      _______________________
      Чорне віяло і вітер,
      Сонця жовтий промінець,
      Лише ранком у ворожки
      Зводять смуток нанівець.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    33. Чи там-но меланхолія незнаного?


      Вже забагато вишень і минулого,
      Алегоричного блідого, наче кінь
      Хатин віддалених походного синопсису,
      Де на віолі задрімав зефір,

      І у полоні ніч тримає ворона
      Над прірвою, що зацвіла бузком,
      Чи полуницею, чи козирною чирвою
      Із пінкою над сонним козаком…

      Чи там-но меланхолія незнаного,
      Де власна тінь віддалено густа
      Від душ людських і суто медіанного
      У довгій посмішці Чеширського кота?-

      _______________________________
      Та не переривай мій поклик збурений -
      Ми вільні кинуть крила й біля грат,
      Мені натхнення мариться гіпюрною
      Гарудою*, що суне між Карпат…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Від сьомого неба, від вічно незримих.
      Розпука весняного кореня в глині -
      Густого узвару сполохані хвилі,
      Дай лишень-но їй видиратись на стіни
      І стануть ті стіни, немов із мусліну,

      Тоді вже ні очі, ні брови, ні крила
      Ні вуха кошлаті старої Пальміри,
      Мій дух не збентежать в сітках канітелі
      Між крихтами Сонця і хризоберилу.

      Нема там нікого! - Коти і весталки ,
      Пожовклого мармуру заздрісні боги,
      Поети античні і глиняні скалки,
      І протяги вогкі над смутком еклоги,

      Де очі нестямні старого таліба ,
      Як перла із сліз у кущах неспалимих,
      Подайте їм бідним кагору і хліба
      Від сьомого неба і вічно незримих …



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Шляхом пророчої Сивіли
      Хто розгризає пелерину,
      Над швидкісною похідною,
      Занурившись у білу глину,
      Разом з надією хмільною

      Той каже : Ми готові ліки
      Дворам чужим у дивосилі,
      Ми стебла рік і тінь шуліки,
      Ми шлях пророчої Сивіли!

      Шумиш? – Шумлю! А тіні бродять,
      Здіймають кігті під луною,
      Не будь заздалегідь нестямним ,
      Плекай надію стороною -

      Щоб рятувати те що треба,
      Де владарює думка, мрія,
      Де світ давно вже, мов плацебо,
      Що наростило довгі вії...


      "https://www.pinterest.com/pin/928304541956530850/"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Вія небесного чола

      Вкарбована обізнаність
      В граніти край села,
      Не стій, не стій удавано
      Обабіч джерела,

      У надлишку світогляду,
      Над спокоєм ропух,
      Де кажани покроково
      Думки приводять в рух.

      А вітер?- Вітер виє,
      Від оптоволокна,
      Торкнись рукою вія
      Небесного чола,

      Скачи, як є уривок
      Наперекір коню,
      Рятуючи рукописи
      Від вогкого вогню…




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Там де з лазні ніжний легіт

      в краю речей незрозумілих
      де лантух волі не вміщає
      гарбуз нудьгує почорнілий
      над ним пирій занепадає
      не відчуваючи призначень
      кудлата шерсть і тихий регіт
      дивує сонмом передбачень
      немов би лазні ніжний легіт
      де ми вивчаємо причину
      що опирається квадрату
      піднявши догори цеглину
      над стародавнім магістратом
      нехай йому насниться осінь
      старого з ясеню одвірка
      де думи наші голомозі
      чатують ранок понеділка
      в якому ми почуєм шерех
      початку нової вистави
      зійшовши босими на берег
      в ніч невідомої держави ...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Chorea sancti viti

      Подібно руті чи модрині,
      Гуртку Chorea sancti viti,
      Сарданапалу, сірій глині
      Посеред : Ніде правди діти!,

      У час молитви і каждення,
      Коли складають злидні станси,
      Про чудодійність сьогодення
      В сльозах Камю і декадансу,

      У побутовому, у звивах,
      Важкого розуму клітинах,
      В першопричинах і припливах,
      Шляху шпаркої ахатини.

      І як не бути тут годящим,
      І не наслідувати Босха
      Де перси, хань і яничари
      І каліграфія на воску...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Затремтіли у відбитках дЮки

      А з полиці падали екстракти,
      Падали гербарії, узвари
      Коли долі заплелися в туях,
      То і ми мабуть були не зайві!
      Дуже гучно нині у Одесі -
      Затремтіли у відбитках дЮки -
      Ворони до цього не причетні,
      Мабуть то кацапи і сельджуки.

      Зупинись над містом в спогляданні
      У тремтінні променю в зіницях,
      Може це свистять над морем шаблі
      чи ШаблІ рятують в кам’яницях?..



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Відчуття

      Здається знову ми на себе схожі -
      Віжки тримаєм - всі святі та божі,
      Торуємо шляхи від середи,

      До марноти пітьми в масонській ложі,
      Дратуємо юрбу із перехожих,
      За п’ятий кут ховаючи сліди.

      Я чув то все інтриги Клітемнестри*,
      Що занесла Егіста* в держреєстри,
      Можливо як заручника біди…

      У мить суху, солодшу винограду,
      Коли душа вдягти бажає prada
      Й топтати з люттю істівні гриби.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Плацебо давньої культури
      наяди, ефіопи, кельти -
      дихотомічна дивина,
      учора ми хвости кометні -
      сьогодні хвиля крижана,
      а ... завтра швидші за каюра
      і ртуті лікарської блиск,
      плацебо давньої культури
      і ока місячного диск…
      сьогодні– гідне для ексцесу
      у вислизаючих з руки
      життя, що суне за прогресом
      і рве свідомість на шматки



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Іn incerta fide
      Корки у засвітку знову хвилюються,
      Мить!- і охоплені шляхом врочистості,
      В рами останнього слова римуються,
      Дивом летять крізь пітьму несумісності.
      Більшість дарунками в залишки радості,
      Ніби від берега довгого дикого
      Аж до кордону страшної недбалості,
      Аж до таємного, вогкого, зниклого!

      Щоби рясніти і бавитись в полум’ї
      Сонячних променів, блискіток місячних,
      Як фаворити життя несвідомого
      Віри непевної років двохтисячних…



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Кольорове, надтріснуте
      Миро місячно затишне,
      Підсвідомості порохи,
      Ніби висновок Шпенглера*
      Милосердне, як сполохи,
      У фрактали подрібнене
      Незугарного дійсного,
      Благодійником різьблене,
      Кольорами надтріснуте.

      Не по дну, не за гіллячком -
      В забаганках прихованих –
      Тихо шастає ранками,
      Наливаючись золотом,
      Як руда пересмішниця,
      Що до раю не проситься
      Шредінгера* не згадує
      І на кванти крошиться...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Скло царини чатування

      Хвилі часу криголамні,
      Хвилі часу крижані,
      Світ волав–жилети дуті,
      А дублянки наче ні,
      І захоплено крутився
      В очереті між качок,
      Краєм берега мостився,
      Ніби лящик на гачок!

      Що як гуслі в позолоті,
      Жовта тріска на вікні,
      Де сороки чорнороті,
      А синиці осяйні,
      А у мріях довгі крила
      Та душа, неначе рак
      Бо до часу світ любила,
      Як не любить неборак.

      Швидко чоботи мелькають,
      Місяць світить, дуб реве,
      Скло царини чатування,
      Ніби дзеркало криве..



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Густий і як завжди духовний
      куди ви примхи заховали
      лиха та люба ноосфера?
      хода стабільна мізантропу
      наш фатум злий не полишає
      нав’язливо як та холера
      і пам’яті холодний попіл
      скрутивши мудри невідомі
      вервицю знов перебирає
      незачаровані потуги
      морочать голови істотам
      не будь як той всеїдний варвар
      чи андрофаг за Геродотом
      а то змарнієш від натуги
      неначе пан вельмишановний
      у відчутті що твій розарій
      густий і як завжди духовний



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Стіна
      годі голову бити об стіну
      не на те витрачайте час
      стіни вічності то лише кпини
      вочевидь їх долають рослини
      твердь земна не Небес атлас
      бог хіба не мовчить віками
      щоб стеблина зимою суха
      як живою водою стане
      розбивала б каміння гріха
      наче той що спливаючи кров’ю
      перед обраним вищим судом
      для війни чи для інших спокою
      позбавляв від духовних судом
      всіх хто марно довбав каміння...

      як донині сучасний суд

      не пробивши ж собою стіну
      не пізнаєш що тіло тлін є
      і куди оту тлінь несуть



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. На Заході кохання

      Вдалині на Заході кохання,
      Де бізони вірять Кастанеді,
      У спекотний полудень зітхання
      Полювали жолудя ведмеді.

      І горіли очі на долоні
      Озера місцевого як зорі,
      І шукали коні фаетонні
      Окуляри кучера в вазоні.

      Карлосу вже ніц давно не треба-
      Дон Хуан жебрає на базарі.
      Ти розрадь мене тепер,
      цукровий Ребе,
      Свічкою на скрипці Страдіварі…



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. TikTok(у) неcвідомого часу
      Життю ропух не думай заважати!-
      Відкрито їм таємне і земне!
      Під їхніми окатими очима
      Нам додають у душі рятівне,

      У духів день і день висповідальний
      TikTok(у) неcвідомого часу,
      Де срібло місяця живе і визначальне,
      І на десерт дають тирамісу,

      Немов містичне рятівне причастя
      У логові напружених кротів,
      За крок до програмованого щастя,
      За мить до новообраних чортів,

      Для руху і пожвавлення природи
      Масного і солодкого життя,
      І захисної сили слуг народу,
      Як сили між поверхнями тертя...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Гра зайвих слів



      Гаргуйля весело стрибає,

      Радіє Західному вітру,

      Її потуги ваблять митру

      Кюре на іншій стороні.

      Трактат архів ховає щільно,

      Грі зайвих слів не заважає -

      Завжди зерна не вистачає

      Рудим щурам у бур’яні!

      Старе Альпійських гір невтішне

      На place de vosges* дає поради

      Арабам в дивних ірокезах,

      Годує голуба з руки

      У відчутті, що світ змінився

      З часів прадавньої Еллади,

      Та серед залишків аскези

      Ті ж самі вівці і вовки…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Невідповідність завчасному

      невідповідність завчасному вечору
      сірій вороні блукаючим спалахам
      поруч зі мною у світі малечому
      довгою тацею часу недбалого
      темінь опівночі сало над’їдене
      сірі примари одежа із фантиків
      радісні коучі блискіток мідяних
      білих і сіро-зелених квадратиків

      кішки нечутні у шатах калинових
      грози анісові хмар парафінових
      так ніби ми як частини доктрини від
      кухлика відчаю снів пілігримових
      сходами крилами медом мелясою
      льоху таємного хитрого Fletcher(а)
      юному Вертеру сумом з окрасою
      пари дріад над осяянням качура...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Miserables VI

      ***
      у макітрі арійця олія і гніт
      у човні фінікійця врятований світ
      прилітали лелеки зеленіли кущі
      на вцілілі макітри сідали хрущі
      каравану хмарин дозволяли курить
      кавникові на каву навчали просить
      ***
      ми давно незалежні від зла і добра
      наші душі безмежні як et cetera
      механічно в кишенях ми вічка несем
      ідеально неначе розкручений мем

      ти полинь у думках до Альбера Камю
      від звільняє живих від сліпого жалю
      як голодного звіра у світі нездар
      як від лісу горжетки дівочої жар
      ***
      коли доля несправжня а серце мов лід
      коли світло завчасно палаючий дріт
      коли боги пішли невідомо куди
      ти лягай у житах вздовж Святої води
      не чекай на котангенс раптових рев’ю
      не шукай серед степу солодку брехню
      у молитві назавжди зв’яжи провода
      щоби ранками танути в дощ без сліда
      ______________________________

      для чого заздрить хвилям вітру
      навіщо райдугу чекать
      навіщо арія макітри
      від брехунця ТV ховать
      життю минущому пророчить
      палати між чужих думок
      де мить свідомості зурочить
      часу натиснутий курок.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Напій
      Ці напої для губ Калліопи
      Від піїтів лихої доби -
      Землетруси, війна, гороскопи,
      Зубожіння … роки жадоби,

      Де курить над плитою нещастя,
      Дим їдкий, наче савана вальс
      Гра у дурня, холодне причастя-
      Дивна клавіш вінілових в’язь,

      І між руху, і терцій, і грацій
      Нам нашкрябаний вітром ескіз,
      Підміняє у грі декорацій
      Сіль на цукор рясніючих сліз,

      Щоб набухлими гронами хмари,
      І підбори у глині руді,
      Розчиняли вовків у отари
      Як вино у зеленій воді…




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Columba argentina

      Ми розвісимо листя промені
      Залатаємо градчасті двері,
      Вередливого світу наповнення
      Слід розчинимо у етері,
      Не тоді, коли небо накрапує
      На пороги сльозливої осені
      І жаліється все, що дряпає -
      Бо рівняють, складають і косять.

      А між днями зітхання крайніми,
      Полохливої темної хвилі,
      Щоб засіяти ранками ранніми
      Виднокраю хмаринки білі ,
      Золотими зернятками зрілими
      Під іржавою брамою світу,
      Голубами сріблястокрилими
      Збагативши життя палітру…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Між парасоль міфологем
      В степах сповільнених інверсій,
      Між парасоль міфологем,
      Струмками збуджених рефлексій
      Пливло перо з каламарем.
      Були біліші, ніж комину
      Знайомі кола на воді,
      Тягнулися сліди розчинні,
      Ховали літери бліді.
      Аж ось осінньою порою,
      Коли цукровіє вино,
      Вони спинились під горою,
      Бо каламар пішов на дно.
      Не відчувалося тривоги,
      Лише вода була квасна,
      Зі скелі чулося – О,боги!
      О, люди! – вниз гула луна!

      В такому колі якнайкраще
      Плекати свій волюнтаризм,
      Своє земне і непутяще
      У шатах з невідомих риз…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Марно все!
      Марно все! Та не все.
      І не марно!

      Харе Крішна з тобою не згоден,
      Бо на Рамі й завжди за кермом.
      Він шліфує у мантрах народи,
      І марноту лякає серпом!

      Марно все! Та не все. І не марно!!!
      На шляху, де не має святих.
      Бо як ні, то палацу похідних
      Є тотожними очі сліпих…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. У травневій прохолоді
      У темряві,травневій прохолоді
      Хрущі кружляли тихо. У городі
      Граблі забуті цілили в зірки.
      Вони були яскраві, пломінкі
      І сяяли ,як свічка на комоді,

      Якому ранком не обтерла пил
      Лайлива і худа сільська поштарка…
      У травня час. Опівночі. У парку
      Шукали три дівиці дивосил.

      Вони ще вірили у силу ворожби.
      І палко сповідалися природі.
      У темряві, травневій прохолоді,
      Їм залишалося ще п’ять хвилин журби

      До переможного волання...В другій спробі
      Сідала ґава на живий паркан,
      В якому спав місцевий капелан,
      Граблі тримаючи у сні в важкій жалобі…



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    57. Ланам миттєвої осоки

      На цей раз вітер! Небо-гілля
      Підносить оку жовто-синє.
      Немає гніву на світанку -
      Тече Дніпро, у вирій лине…

      На юному коліні Сонця,
      Як після вранішньої зливи,
      Мотуззя час плете у жорна,
      У хащах темної кропиви,

      Ланам миттєвої осоки,
      Зненацьким стовбурам акацій,
      Де коси верб,надміру щільні,
      На тлі набутих декорацій.

      Одвічні тут болотні мавки ,
      Яскраві зОрі тут вечірні,
      І блудять босими Плутархи
      Незнані... й світу не співмірні.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Заростали ниви прощення (Колискова)
      Надірвала серце зірочка,
      Підхопила поля райдуга,
      Потекла рікою цівочка
      По холодній скроні зайвого.

      Шаруділа горлом посуха,
      Голосили дзвони щерблені,
      Вітер пісні трав некошених
      Ніс до брами неповернення.

      А пітьму будили постріли,
      Крихти сипали і камені,
      Гасли свічки вікон росяних ,
      Тихо танули поранені.

      Заростали ниви прощення -
      Терен, хміль і вовчі ягоди -
      Ніч важку свічками вощену
      Колисали сірі янголи...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Persephone

      Південно у крику
      Бурхливої річки,
      На мокрій терасі
      Під оком блискучим,
      Лежить провіщає
      Печать неминучу
      Печаль Прозерпіни
      До лісу женучи.
      У лісі каміння,
      У лісі Дажбога
      Проміння яскраве
      Між гілками тричі,
      І хмари, і гори ,
      І довга дорога
      Стримить і петляє,
      І дівчину кличе,
      У темну печеру,
      Глибоку і вогку,
      Де гостра печаль
      І Орфея не чути ,
      Де він озирнувся -
      Навіщо?! На Бога?
      Щоб врешті назавжди
      Завмерти, заснути…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Табун шукає богомола
      Укриті крилами криниці
      Скарби… На дні у них зима.
      Шукає стиглі полуниці
      Над ними зоряна сурьма.

      В її отруєних легенях
      Тріпоче атомний зв’язок.
      Самаритяни носять в жменях
      По краплі миро для ляльок.

      Табун шукає богомола,
      Щоб з’їсти як залишить слід
      На згарищі Савонарола
      У марнославства недорід…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. І катеноїду ліхтар
      Вишнево, вечір, хрущ приблудний,
      І катеноїду ліхтар.
      Холодний яр …і безпробудно
      У діжці спить гладкий боднар.
      А равлик у шпарину лізе,
      Блоха дереться на козу
      Стискає обруч сексуальний
      У діжці зваби оазу…

      Залізу що- іржа не криє!
      Живемо!- не минаєм дня.
      Ніхто між нас уже не мріє
      Душі розгледіти в коня…




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. В слюдяній cкрижалі
      повновиді ясені
      миро великоднеє
      чорні очі-забавки
      сльози неприроднії
      ой далеко до Черкас
      до Полтави далі
      блудить ранок про запас
      в слюдяній cкрижалі
      на трухлявім дереві
      гнізда в’ють журавлики
      у гілллі приховані
      камінці і равлики
      полотно конопляне
      пирію постілочка

      на стовпі високому
      крові чорна цівочка …



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Прижиттєвий полон
      То не горе, коли за піснями герой,
      Чи хмарина за хмарою небом над полем,
      Зачекаємо трохи, як райдугу морем
      Ще чекає на ранок знервований Ной.

      Цікавіше, щоб птахи, як збурений клір
      Поверталися здалеку пити на руки,
      У полон прижиттєвий так схожий на вир,
      Де клубочаться в темряві чорні гадюки.

      Що до смерті– не знаєш ціни до пуття,
      Загрібаючи скарб у царині духовних -
      Звеселяє живе та уже непритомне
      Стан раптової коми і неприйняття,

      Де блукає на осліп суспільне бліде,
      Сподіваючись знову побачити розквіт.
      Чи врятує його наш оманливий досвід ,
      Якщо часу вже більше не буде ніде?



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Досяжна мрія

      Там, де плутають обійстя
      Гуслі, звістки, еківоки,
      Довгих радощів принади,
      Дивні рішення двобокі

      І музики всім троїсті
      Грають долею в шаради,
      Щоб було на краще видно
      Середину серед саду,

      У слідах світобудови,
      Де меди густі, як груша
      І усі живі створіння
      Ще на сонці сльози сушать,

      Не тому, що хутро ранку
      Наповзає на похмілля,
      А тому, що смак сніданку
      Поки ще досяжна мрія…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Невиліковне

      Плаче тихо тендітна нудьга,
      Дух супротив - регоче кориці,
      А на давніх іконах шульга,
      А на нових весна і щериця!

      Зрониш сльози у рясну росу,
      У волошки весільного краю,
      Де ховає безноса косу
      І коза козака поганяє,

      Під дзвінкий і колючий мотив
      Що зривається грати у довгу,
      Від лунких кришталевих мостів
      У натхненне і невиліковне...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Чи співставна борозна?

      А чи співставна борозна
      з акредитацією дії
      у дощ під проводом надії,
      чи самовіддана весна!?

      Зіграймо в піжмурки ідей
      життя повільно, без причини,
      у дні тотожності дичини,
      неначе вітряний спудей!

      Відкинемо нудьгу масну,
      розосередимо підказки,
      у простір дикої Небраски
      сховавши долю записну…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Ось жінка

      ...ось жінка, що шукає в Божий день
      високий промінь негасимий світла,
      нащо вона тобі марка і непривітна
      її вуста гіркі-не для пісень,
      вона проходить боса по ріллі
      по снігу йде , камінню йде сухому
      добра і зла не згадує нікому
      а сина згадує , що згинув на війні...

      імен твоїх незліченую в’язь
      відтворює у серці без покути
      і не кляне, і не горить почути:
      най буде мир тобі вночі високий князь,
      бо вже не довго їй блукати у їмлі
      шукаючи серед живих розради -
      данину віддано-твоя безсила влад,а
      допоки в небо кличуть журавлі...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. В кутку мізансцени
      Відчувши сопрано у темному лісі
      Руде щуреня у солом’яній стрісі
      Пищить і ховається …а в Хотині
      Кацап у степу вже нервує скажено
      Чекаючи смерти в кутку мізансцени,
      де гатять козаки з рушниць по стіні...

      Мабуть скороспілий слуга із народу
      Загонить за безцінь любов і свободу -
      Бо що малоросу від тої ріллі!-
      Він рветься до Кіпру ,шукаючи броду
      В салон ,де Кіприда чекає приплоду
      І сховані статки його чималі...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Біля прірви
      Як добре біля прірви десь із краю,
      у білій хаті вікнами до раю,
      де б’є життя, де долі ще жебраю,
      тримати стрій у вічному бою,

      чекати неба - ту зорю свою
      і чути шум у прірві водограю.
      Я все відав би травню і розмаю,
      щоб не тривожили вже хатоньку мою.

      Співаю на Різдво, на Трійцю спочиваю,
      а на Великдень гіркі сльози ллю -
      на Трьох собі не рівно розливаю,

      і бачу всіх!- хоч лиць не пригадаю.
      Та ранком під потік води встаю
      і в душу промінь Сонечка встромляю...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Джерела класичного штибу
      На джерела класичного штибу
      Задивлялись безглуздо, багато.
      І не те, що в задумі завзятій,
      І не так, що як верба чи липа.

      І носила зрадлива сорока
      Понад річкою вістку дражливу -
      І не те, що ріка заширока,
      І не так, що у грабові глива.

      І шукали у корені змісту,
      У сосні, що на березі впала,
      Де зозуля яйце попелисте
      До Івана Купали ховала…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. У хутрі медузи

      Кошлата фелюга
      Шпаркої кокотки
      Картини, де правда
      Котів у колготках,
      Комори минулого,
      Хутра медузи,
      Йде дуже швидко
      У порт Сиракузи…

      Любителі кухля
      Заходьте у трюми,
      Де вогники жовті
      Ширяють між мумій,
      Кишені блищать,
      Наче ребра у пірса
      Подайте-но яблук
      Нащадкам Паріса



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Скарби смарагдових очей
      В мені ще дим стоїть стовпом,
      І місяць бігає серпом,
      У жовте жито за снопом
      І стиглі сосни.

      А дичина, що вирина
      Вночі у золоті зерна,
      Шукає пагубу вина
      У стерні гострій.

      Скарби смарагдових очей
      Ховає золото плечей
      Ще не відкритих Галатей
      У мармур стела,

      Коли ще закипає кров
      Твоя в мені в якій любов,
      Неначе засув всіх основ
      І… тарантела.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Серпню

      Серпень іще не гамує бджолиний рій,
      Осінню важче шукати нагріте місце.
      Літо ховає обличчя в сухий пирій -
      Час і мені розчинятись в пожовкле листя.

      Вічність не пнеться у сіни, немов поштар,
      Аби не піймати спиною раптове жало,
      Може я інше - не те , що ти так чекала
      Ранками квітня, ховаючись від почвар,

      Що гучно благали милості і тепла,
      Байку складали про вічну любов до гробу,
      Ні!- я не той щоби з мене знімати пробу
      Ранком лихої години, як піт з чола …



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Посеред сумніву і броду

      Ковток розталої бурульки
      Новонародженому тису,
      Посеред сумніву і броду
      Землі фарбованого лиса,
      Ні порятунку, ні прокляття
      Ні поневоленої свічки
      Зарозумілого багаття ,
      Бобруниці пухкої щічки ,
      Дітей пробудженого квітня ,
      Які обрали за основу
      Часу поточного століття
      Зростання різнокольорове,
      В наївній радості зухвалій
      Серед зимового безчасся,
      Цвітіння ружі і конвалій ,
      Як диво першого причастя



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Коли під сосною адепти

      Коли понад яром варяги,
      Коли під сосною адепти,
      Коли помірковані раки
      Свистять у простори рецепти.
      І ми в негнучких шароварах,
      В обіймах червоного Марса,
      Панчох фільдеперсових чвари,
      Спокуси Матісса гримаса -

      Тоді боротьба і об’яви,
      Весь шарм переможного бою
      У куряві світу тисняви
      Назавжди щокою рябою…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Вино коринтян
      От якби Аквілон, чи вино коринтян,
      Чи грабель ясеневих громада!
      От якби медальйон від південних слов’ян
      У вікно горобцем снігопаду…

      Перед тим як іще не здіймалась імла
      Животіння рідкого розмаю,
      У квадраті, де місяць окраєць стола,
      Наче кінь козака поганяє…

      То тоді дременули б у темні кущі,
      Де ховає свій шовк Ісікава,
      Всі щурі, що чекали у трюмі хлющі
      Океану життя пароплава…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    19. У Началах Евкліда.
      Ми ховали голки під корчами,
      Залатали коноплями двері,
      Увінчали дощі обручами
      У рядках із чорнил на папері.
      Ні! Не вчора ,коли одиноко
      У печі і макітрам і глині-
      Ми жаліли те дивне бароко
      У свої вечори соколині!

      У отаві, де долі дещиця,
      На чоботях спекотного літа,
      Врешті-решт у палкі вечорниці,
      Розчинялась в Началах Евкліда…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Мій вогник коханий (романс)

      Страшна і жорстока,
      Куди ти накажеш піти?
      Брова буревію одна
      Та і інша висока-висока.
      На сходинках світу
      Воліють омели цвісти
      І душу чекають
      Обійми пітьми і пороку,

      Де човник під місяцем білим
      Ховає засліплено жаль,
      А може то вітер
      Підсушує кров під ногами?
      Ми вплав доберемось!
      Палай смолоскипом ліхтар -
      Мій вогник коханий,
      Залишений серцю богами …



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Під парасолею

      Русяві і жилаві
      Сунуть у дуван,
      У ночі проґавивши
      Неба караван,
      Крізь жестикуляцію
      Зоряних півнів,
      Де під парасолею
      Вже мольфар зомлів.

      Буревій пополудні,
      Щигликом у грі
      Знов душа ховається
      У святій борні
      З чорними тополями,
      Де живе одуд
      І торгують долями
      Між чужих облуд.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Біля мізинчика Святого ангела

      За ці дрібниці дім не зводиться
      Біля мізинчика Святого ангела,
      В якому вниз смачна шовковиця
      У піч із неба в бовдур падала б,
      Між фіолетовими ризами,
      Вночі, як зорі на пергаменти
      Мальовані у снах вібрисами,
      Підбиті золотом в орнаменти,
      Раптово у яскраві сполохи,
      Як ластівки квітневі з вирію
      Крізь шерех жита…трави…мороки,
      З уявою
      богам співмірною



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    23. Кицьки домашньої очі осінн

      Сушилися гливи
      І час не помітив
      Вібриси зелені
      Надмірного саду,
      Які захололи
      Від ніжності лілей
      У дивних уламках
      Хмільного Пілату.

      Не буде наступних,
      З коржами й моржами,
      Рудий, наче щур,
      Наче Храмові тіні
      Мене зачіпають
      Горобчиків зграя
      І кицьки домашньої
      Очі осінні,
      Що гризла горіхи
      Дахам кольоровим,
      Шукаючи дива
      Надмірного саду,
      Де в гливах губились
      Зелені оливи
      І час залишався
      Як завжди позаду...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Співанка

      Кордони бетонні, а ружі вздовж майже кармінні,
      Під бубни і вигуки сунуть босоніж до краю!
      До краю за рогом, де зопалу співанку грають
      Чабан і лисиці, згуртовані раптом на глині.

      Ще ні! Не підхоплені вітром тендітні сопілки.
      Один на один - не набито на довгих холошах.
      Риплять без угаву ходою уявні гомілки! -
      Та марно, бо вже у степу ковили не сполошать.

      А дощ! А дощі, може збуритесь в дзеркалі храму,
      У згинах кори, чи щириці як відблиск полуди!?-
      На смак, наче кров – поєднання снаги і бедламу-
      Під співанку довгу солодкої протиотрути…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Озирайтесь ж в зелені

      Грак підступний олову
      Заморочить голову,
      Вмоститься над віями,
      Зорями, що всіяні,
      Місяцем – сестричкою
      В клуні за поличкою
      Тихого Брокгауза,
      Що за мить до хаосу.


      Озирайтесь ж в зелені -
      Стиглі та немелені -
      Не на хрін! - На патоку!
      На весняну райдугу



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Там де правду цідять

      В Західної лірики
      Галасливі боки
      Взяті вродою в полон
      Юнаки мороки
      Лаяли за витівки
      За місток кидали
      Наловили жабуриння
      Радісними стали
      Заспаними і маркими
      Строгими глибокими
      Понад римами важкими
      Понад волоокими
      Пійду вийду
      слово знайду
      У дзвінку годину
      Там де правду цідять зайди
      Відьми Василини…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. У заблюрених спалахах.

      Залишайтеся в спокої,
      Ніби привиди вранішні,
      Ніби частки лептонові-
      Хвилі, струни і клавіші.
      За загальної зверхності
      І терпіння занурених,
      Кардиганів без коміру,
      Нових вимірах збурених,
      Зорепадах керованих.

      Залишайтеся сталими,
      Руху дивному щедрому,
      У заблюрених спалахах,
      Наче пташки із вирію,
      Біля зграї стриножених,
      З кольоровими крилами,
      Густо спокоєм зрошених.
      І не пробуйте темряві
      Набридати рішучістю,
      Довіряючи прояви
      Їй надмірною гучністю
      Недоречної радості,
      Щонайменше свідомої
      Попід брамою вічності,
      Над печатками сьомими...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. У недбалості поважній.
      З’їв три місяця і годі!-
      Шал у серці не спадає.
      Мідні промені зі Сходу
      Знову шию Неба крають.
      За сніданком око в каві
      Поминає день вчорашній,
      Рухи ранком тихі, мляві
      У недбалості поважній.

      Розчинились,загубились …

      З долі жовтий зуб збиткує -
      Скаче, мовби на параді -
      Щиру правду корелює!
      Комашині по щілині ,
      А котові по кротові
      У зрівняльну справедливість
      Що піймали напів слові.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Рятують поле роси осяйні
      Серед стерні, що вицвіла в борні
      За час метафізичної атаки
      Серед війни у дощ за білі маки
      Рятують поле роси осяйні,
      Де зла Солоха з лантухом в кутку,
      На випадок нічної ескапади
      Не мотивованого края зорепаду,
      Усім готує схованку хитку,
      Стару таку, мов тріщина в плиті,
      Згорьованим і ласим щодо чуда,
      Які не відрізняють м'яту-руту
      І мають незугарне на меті,
      Щоб ворожити знову між руїн
      Землі батьківської у нападах зітхання ,
      Спираючись на марні сподівання
      Прийдешніх нових незворотніх змін…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Планиди стежкам неозорим.
      Свята,перемоги,весілля -
      Усе,як рядно полотняне.
      Не знаю чи знав би донині,
      Як люблять життя лузітани,
      Коли до вина пропонують
      Солодку отруту промови
      Я світ уявляю, як збрую,
      Напнуту на тіло корови,
      Чи цифру живу між зітхання
      Гармоній небес обважнілих,
      Де бравий Тангін* на світанні
      В легендах зомлів застарілих,
      Де розум світоглядно млявий
      Дурницями охлос годує -
      Мені дорікають віршами,
      Але я ще поки існую,
      Між Піфій, що носять червоний
      У домішках схований Логос -
      Питання питати стидаюсь
      В Олімпа, де зібрані боги
      І Мойри у плетиві долі
      Давно не шпаркі, не всесильні,
      Планиди стежкам неозорим
      Хрести напинають подвійні …



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    31. Знов без тебе сумно
      Знов без тебе сумно,
      Знову криво, косо.
      В реп’яхові-шумно,
      У кропиві - босо.
      Чай кипить зумисно
      Без жалю у темінь,
      Ночі перевтілень
      Відшукаю ремінь.
      Відшукаю маску
      Кажана сліпого -
      Хай відчують ласку
      Злидаря німого!
      Хай-но зарегочуть
      В дірку порожнечі
      Висохлі зіниці,
      Похололі плечі.

      Де ти моя люба?
      Чи ще маєш крила?
      Грішна чи духовна?
      Чи пилюка вкрила?..

      Серце б'є мов камінь,
      Аж вікном зірниці,
      Куриться полова
      Посеред світлиці...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Торкаючись масок вертепу
      Мені знову вже час ,
      Там де тонко і дзвінко, і пусто,
      Де до півдня потрібно
      Нову домовину стелить -
      Не розчути вже тут
      Солов’я між клітк Прокруста -
      Все давно і надовго,
      Горить, і димить,і щемить.

      Плаче вітер вологий,
      Торкаючись масок вертепу,
      Виступає на вилицях сіль,
      Як зерно лободи
      Прижиттєвого горя,
      Неначе не змитого лепу,
      На старому обличчі
      Безглуздої злої війни…

      Прилітай у ночі чорний ворон
      З кривавого поля -
      Не мовчи, бо затишшя моє -
      То диявольська річ,
      Щоб мені не заснути
      Від неоковирної долі
      Прилітай! Не мовчи!-
      У мою густо зоряну ніч…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. В полоні святого безлюддя.
      Серафімові крила -
      Не кров, ні вино, ні вода -
      Відспівали і годі!
      А більшого вже не хотіли,
      У холодному човнику
      Синього льоду біда,
      Ні лисиця, ні веприк,
      Ні птах перелітній зомлілий.
      Змерзлий хлопчик! -
      Не бійся–не вмер він,
      У холоді спить,
      Під вітрилами часу
      В полоні святого безлюддя,
      Де Дедаловий спадок -
      Крилате оте «мимохіть»,
      Ще даремно чатує на душі
      Лункого безглуздя.

      Ти його оминай...
      не торкайся,
      не мацай біду.
      Послини олівець,
      Як дарунок чорнильного неба,
      Для рахунку вітрильників дурнів
      Часу на ходу
      Де як завжди
      ніколи,
      нікому,
      нічого не треба...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Романи бувають цукровими.
      Романи бувають цукровими,
      Як мед сновидінь в мріях зрошених.
      Романи бувають нервовими,
      Як вітер в кульбабах скувойджених.
      А лаври морочать нам голову
      Чалмою арабською білою.
      А очі вже світяться оловом
      Душі над віхОю зомлілою.
      Не відаєм страху, не вміємо.
      Всі наші хвости заіржАвіли,
      Думками в лапках багатіємо,
      Брамінським сичом над скрижалями,
      Як та сарана між тополями
      Хоч знАєм, що чину дворецького,
      Шукаємо скарбу з паролями
      Чужого, заморського, грецького…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Виглядаючи долю з труби.
      На шляху до зеленого гаю
      Гендлярі перетнули межу -
      Може брешуть анали! …Не знаю
      Я на каві лишень ворожу

      Серед діжок із біометаном.

      А веселий гульвіса Юхим
      Сяйво місяця, наче сметану
      Перевозить з Бердичева в Рим,

      Шляхом вогким глевким та похмільним,
      Серед посмішок злої весни,
      Там, де світ не моргаючи здувся,
      Надягаючи мокрі штани.

      Незалежно від руху Юхима,
      Як похмура вечірка між скель,
      Що співає шансон безупину
      Додаючи в горілку шанель,

      Серед бризок життя водограю,
      Де вози спочивають в порту
      Поміж гасел гучних, що чекають
      На масну контрабанду святу,

      І дешицю чарівного раю,
      В доленосних часах боротьби
      Там, де очі душі сновигають
      Виглядаючи долю з труби…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    36. Ще мить, чи дві.
      Ще мить, чи дві лишається до літа,
      Кущі потомлені і падають в траву,
      Триває довгий дощ, страшна війна і жито
      Знов тихо сивіє під пісню грозову…

      Ті хто дотримуються таємниці й віри -
      Любителі солоного й весни -
      Штурмують телеграм, немов нічні кафіри,
      Залучені у битви записні.

      Та час минає, як минає свято
      Усіх освячених на смерть і на життя,
      У темних звивах на думки багатих,
      Що губляться в годину каяття…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Cтовпи дороговказу.


      Тремтять стовпи дороговказу,
      За перелазами снопи
      І героїчної доби
      Шовкові віяла екстазу.

      В бурульках пломеніє лють,
      В гілках з розпушеного снігу
      Лунають крики печенігів,
      А в Небо сходинки ведуть,

      Мов шлях за шаховим конем,
      Де серед ночі пломеніє…
      Куди ж тікає розум днем?
      Від сіромахи – гречкосія,

      Що ще чекає на сурму
      І з неба коней виглядає
      В надії, що моргне йому
      Примхлива доля й не зомліє...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Анахорет
      Анахорет був дубом лісу,
      Коли на листяному тлі ,
      Немовби гурії гульвіси
      Вона промчала на коні!

      Лишивши серцю стежку смутку,
      Розтанувши у ворожбі,
      Жбурнувши межі очі грудку -
      Відбитком сліду на горбі.

      Чи то на сон таке прийшлося?
      Чи то болото з під ноги?-
      Так добре між мурах жилося
      І на тобі - сліди, горби.

      Ніхто не відає... Ялини
      І ті закуті в однострій.
      Рядки латини між ожини,
      Часу страшного буревій…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. В кропиві разом з дурницями
      КурІнь наш між негараздами
      Кропиви разом з дурницями,
      А шафи набиті газдами
      І вітряними дівицями.
      Де давлять почасти крихітні,
      Почасти всепоглинаючі,
      Жахи і убивці логіки
      І ворони не злітаючі.

      Годинники наймерзенніше,
      У день де немає радості!
      От взяти б в лапки теперішнє,
      Принаймі по собівартості.
      Додати до нього пасочок ,
      Чи колір яскравий мідяний,
      В шматочках нуги між пляшечок,
      У сніп заховавшись житяний…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. допоки
      колись випадково можливо принаймі
      не був я ні разу в далеких степах
      де в норах живуть ховрашки неохайні
      і сірі ворони сидять на стовпах

      де в дикому танці кружляють медузи
      у лоні допоки не висохлих рік
      і бабки руді як настирливі музи
      летять над болотом де блудить кулик

      подумайте лишень разом що за доля
      чи роль незначна котру гратимо знов
      і ми межі тих ховрахів серед поля
      допоки не знайдемо болиголов

      у відьми старої на ім’я Солоха
      й відразу побачимо відблиск зорі
      що вчора ховалася в драну панчоху
      у скрині залізній в глибокій норі

      і трапиться - все пригадається миттю
      можливо принаймі в годину лиху
      щоб темною постаттю люттю чи хіттю
      не стало завадою нам на шляху

      що тягнеться далі за обрій до краю
      де я не бував і мабуть не дійду
      допоки шукає душа водограю
      допоки ще вчить дивну шведську ходу

      260922



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. кам’яні лабіринти безсонь
      У кутку іноземних аптекарів,
      Де торгують таємно кістьми ,
      Під орудою справжнього Геккеля
      Хміль привозять з семи до восьми.
      Батарейки із дивного літію,
      Ще палають весільним вогнем,
      Хворобливого стану Овідія
      Перелазів в кущах хризантем.
      Клишоногих хатинок охайності
      Глина кОмину,згуба речей,
      Ще заводять життя у безкрайності
      У провулки солоних очей,
      Де щезає усе поміж гамору ,
      В кам’яні лабіринти безсонь,
      У фольклорах ординського табору,
      Де вогонь , і вогонь, і вогонь…

      040823



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. У ружах тьмяної доби
      Нам коні наснилися віддані,
      Нам брики наснились скляні
      І гудзиків колеса мідяні ,
      І часу сліди слюдяні,
      Де світлі герої нелічені
      До бою стають на диби,
      Як гарні дівчата освічені,
      У ружах тьмяної доби …

      Щоб падали стіни злочинності,
      Де долю вгадав ворожбит,
      І боги весни та невинності
      Тримали в руках Білий світ



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. різнотрав’я
      серпом зрізаю стебла молочаю
      вирубую з землі густу осоку
      земля мене здалеку помічає
      в її святій терплячості високій

      схиляються опальні ці створіння
      і наді мною рухаються тінью
      в це незбагненне світове цвітіння
      із необхідністю людського животіння

      неначе не траву зрізаю в полі
      а розтинаю власну білу шкіру
      природа терпить нашу ту сваволю
      щоб знову потім вижити допіру

      шматок землі її нікчемний і безправний
      собі порятувавши вряди-годи
      де б в небо піднялося різнотрав’я
      знецінене в мені від несвободи



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    44. звичка
      в нас не здолати звичку до життя
      але вичерпна віра що минає
      її ми не плекали до пуття
      а доля зла - вона не обирає

      неначе знає все заздалегідь
      у луках снів торуючи дорогу
      де ми ховаємося всі від лихоліть
      вночі псалми співаючи Дажбогу

      такі от звичаї така не хитра суть
      хто вірить снам той досягне узбіччя
      вселенського буття щоб знов напнуть
      його рядном на хрест середньовіччя

      щоб трапилась одвічна дивина
      відволікаючі надію на спасіння
      в краях де серед снів стоїть стіна
      нас розділяючи на різні покоління



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. мій край
      де незбагненний край моя далечина
      ховає день за обрієм строкатим
      блукає синьоока дивина
      і в'ється стежечка в незнаний світ кудлатий

      там ходять помаранчеві слони
      там стигнуть фініки на соняхах і вишнях
      і білим полуднем у луках заплавних
      зайчатка плигають серед снігів торішніх

      І котиться до обрію луна
      де в бубон ріжуть ховрашки у норах
      і піднімає брови давнина
      й здивована сорока б'є на сполох

      І гупає від щастя запальне
      юнацьке серце що шукає вроду
      й летить до обрію в майбутнє осяйне
      де Галя ранком знову носить воду

      170721



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. шпаринка
      Чи запитаеш раптом де те Небо?
      І...скільки треба коштів щоб купити?
      Чи має морок колір на потребу?
      Чи треба крила , щоб себе любити?

      Чи запитаеш, чом тебе пустили
      На землю знову долю марнувати?
      Я промовчу , бо про зірки не знаю.
      Віддам крилА свої
      до часу політати.

      І...ти втечеш від мене на світанку.
      Усі тікають так було од віку.
      Лети ...в ночі я знов напнув фіранку
      Лишивши в ній шпаринку невелику...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. вирію…
      холодний вітер--
      отже вже досить
      шукати літо
      в день на подвір'ї
      ховає сонце
      в далечині
      гусяче пір'я

      ще не старий--
      вже не заможний
      проходьте люди
      я вас не знаю
      на повні груди
      гуси кричать--
      в небі зникають

      б'ється в очах
      кволий вогник
      обрій горить
      серце горить--
      наче летить до безодні
      вирію!
      вирію!
      вирію!---
      просить...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Я буду жити...
      Я буду жити наче у ві сні.
      Чи на весні ?..Чи я не буду жити ,
      А буду сном --- кружляти і тяжіти
      Як жовтий лист ,або весільні квіти
      І ранком танути у закутки тісні.

      І буде день і ясний і тяжкий
      Щоб хрест нести ,шляхів отих чимало
      А днів багато...Та життя замало,
      Щоб триматися й душу берегти.

      Я стану жити пошепки , чуттям
      Бо завинив життям своїм Любові,
      Бо крик безсилий ,як не має крові,
      А кров без жертви не буває. В Слові
      Ця жертва співпадає з каяттям!

      І станеться ! І квітка проросте !
      З краплини крові до гори крізь грати.
      І у ві сні мені насниться мати,
      І серце стане дужче калатати,
      Бо є Любов ,а інше все пусте!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Тихий дзвоник душі.
      Україно моя! Де ти? Що ти? Куди?
      Як оті пригадаю прабабині руки,
      То спливають на думку степи і сади
      І зелені вологі пахучії луки.

      Де їх бачу тепер?--- Тихий дзвоник душі.
      Дай-но Боже снаги , щоб його не приспали.
      Нас окрадено ,люди!!! Нас знову загнали
      Із червоної хащі в барвисті кущі!
      ID



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. У мареві абсурдів незворушних
      Розмовою порадуємо вітер
      Зітханнями про гаманець затертий,
      Про смуток кольорових дивних літер,
      Неїстівного кола запах спертий
      Шляху наземного, що ще пече богема
      Для всіх істот тонких і осоружних,
      Де смерть душі у кожного окрема
      А марево абсурду незворушне,
      Прості рецепти для макітри й печі,
      Додаючи фарбованому лису,
      Можливо він долучиться до втечі
      Із гаманцем у листяному лісі,
      Щоби дістатися дочасно і далеко
      Кущів ожини, де немає гніву
      І моститься на грабові лелека
      Над довгим берегом...

      очікуючи Шиву.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. відлуння

      Палкі нестримні волошкові дні--

      Інакшого у літа не буває!

      Кохання кров ,моя душа живая,

      Моє шаленство злету навесні.

       

      Не спи! Не спи!!!---в час ночі  не дрімай!

      Моя Любов  кривава розіп’ята.

      Зимова ніч на спалахи багата

      Свідомості, що пнеться у відчай

       

      Широким шляхом долі між руїн-

      Життя відлуння, в тихе й неглибоке

      У сутінках ранкових одиноких

      Де не знайдуть… і не назвуть своїм!


      27.11.16



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Лишились мрії, мрії...
      Чи я в тобі навічно віддзеркалюсь!?
      Ти десь пливеш…А я збираю сни…
      В один із дней осінньої весни
      Незчуюся, як назберу на старість.

      А далі ніч і в дзеркалі моїм
      Два вогники як ті дитячі очі.
      Ти десь пливеш,а я… плисти не хочу.
      Я хочу бути кленом золотим.
      ________________________________
      А дощ іде…А вітер скаженіє
      Вже мокрий шлях і зорі на воді…
      Чи відзеркалиться твоя душа в мені?
      Вже й клен опав…
      Лишились мрії, мрії.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Химерні опади
      Химерні опади --- квітневий сірий дощ.
      Моє буття--- багате на надії
      Вологі очі, незбагненні мрії,
      Неначе ворожилось -- не жилось.

      А десь на Південь зеленіють дні,
      Верба назустріч котиками в полі.
      По жовтій глині я шукаю долі.
      Та ноги сиріють і холодно мені…

      А в головах кільце сріблястих хмар ,
      Мов вир у вічність . Глина ні до чого.
      Ми й самі глиняні , як Вавілонські боги…
      А пройде дощ і знову нас нема.

      Буття химерне. Незлічені дні.
      Дороги глиняні. Тіла не обігріті.
      Едине---Квітень! Скоро будуть квіти!!!
      Хай змиє глину повінь навесні.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Я чи ти? Чи тенета?
      Я чи ти? Чи тенета?
      Розповсюджено змову
      На землі маячні.
      Днів-кайданів сонети…
      До холодного скону
      Бігти через замети
      Пути рвати мені.

      Я чи ти? Вже закуте
      У нестримному русі,
      Вже не сила згадать ---
      Ту калину червону
      На зеленому лузі,
      Ту хатину біляву
      Не знайти не впізнать.

      Я чи ти? Де ми ,Мамо?
      Все шукаємо долі?---
      Все блукаєм в імлі
      Без надії на Небо.
      Молоді й сивочолі
      Чорну тягнем стежину
      Безпорадній землі

      Я чи ти? Чи тенета?
      Розповсюджено змову
      На землі маячні.
      Днів-кайданів сонети…
      До холодного скону
      Бігти через замети
      Пути рвати мені!!!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. горобина ніч

      раптово в хату горобина ніч,
      а я навколішках...Святий Микола годить--
      бо слухає ,та туга не проходить
      душа болить і захолола піч

      холодна кров – вугілля нетривке
      собаки брешуть, гайворон регоче,
      рясніє дощ і піч моя шепоче,
      і коло зав’язку у хрестика слизьке...

      так добрих справ і прагнуть ,і не втнуть,
      так серце слабшає ,неначе хто наврочив
      без віри молитов нема пророчих
      і слів нема ,і ангелів не чуть

      160918



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --