Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Вячеслав Руденко (1969)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   TikTok(у) неcвідомого часу
    Життю ропух не думай заважати!-
    Відкрито їм таємне і земне!
  •   Гра зайвих слів
    Гаргуйля весело стрибає,
  •   На кордоні раціо
    На кордоні раціо
    Щонайдужче синього,
  •   Невідповідність завчасному
    невідповідність завчасному вечору
    сірій вороні блукаючим спалахам
  •   Miserables VI
    у макітрі арійця олія і гніт
    у човні фінікійця врятований світ
  •   Напій
    Ці напої для губ Калліопи
    Від піїтів лихої доби -
  •   Columba argentina
    Ми розвісимо листя промені
    Залатаємо градчасті двері,
  •   Між парасоль міфологем
    В степах сповільнених інверсій,
    Між парасоль міфологем,
  •   Марно все!
    Марно все! Та не все.
    І не марно!
  •   У травневій прохолоді
    У темряві,травневій прохолоді
    Хрущі кружляли тихо. У городі
  •   Ланам миттєвої осоки
    На цей раз вітер! Небо-гілля
    Підносить оку жовто-синє.
  •   Заростали ниви прощення (Колискова)
    Надірвала серце зірочка,
    Підхопила поля райдуга,
  •   Ходою викривлених рун
    Примари дім росте, як тор -
    Причастя тут шматком газети,
  •   Persephone
    Південно у крику
    Бурхливої річки,
  •   В одвірку свинцевих дверей
    Соколику вільний у спеку сакральну
    Куди ти по сліду добра?
  •   Табун шукає богомола
    Укриті крилами криниці
    Скарби… На дні у них зима.
  •   У промені солодких згуб
    планиди привиди шпаркі
    із несвідомого живого
  •   І катеноїду ліхтар
    Вишнево, вечір, хрущ приблудний,
    І катеноїду ліхтар.
  •   В слюдяній cкрижалі
    повновиді ясені
    миро великоднеє
  •   Прижиттєвий полон
    То не горе, коли за піснями герой,
    Чи хмарина за хмарою небом над полем,
  •   Досяжна мрія
    Там, де плутають обійстя
    Гуслі, звістки, еківоки,
  •   Невиліковне
    Плаче тихо тендітна нудьга,
    Дух супротив - регоче кориці,
  •   Чи співставна борозна?
    А чи співставна борозна
    з акредитацією дії
  •   Ось жінка
    ...ось жінка, що шукає в Божий день
    високий промінь негасимий світла,
  •   В кутку мізансцени
    Відчувши сопрано у темному лісі
    Руде щуреня у солом’яній стрісі
  •   Біля прірви
    Як добре біля прірви десь із краю,
    у білій хаті вікнами до раю,
  •   Раптове
    драбина дряпала
    а заметіль мела
  •   Тремтіння
    Тремти зозулі голос кволий
    У жолудь жовтий охололий,
  •   Джерела класичного штибу
    На джерела класичного штибу
    Задивлялись безглуздо, багато.
  •   У хутрі медузи
    Кошлата фелюга
    Шпаркої кокотки
  •   Скарби смарагдових очей
    В мені ще дим стоїть стовпом,
    І місяць бігає серпом,
  •   Серпню
    Серпень іще не гамує бджолиний рій,
    Осінню важче шукати нагріте місце.
  •   Квиток у інше.
    Рука тримайся за Лотрека,
    Шукай за спиною щаблі,
  •   Нащадку хибних поліглотів
    Чи бреше півень про Наступне
    Часу ранковому Ярила
  •   Посеред сумніву і броду
    Ковток розталої бурульки
    Новонародженому тису,
  •   Коли під сосною адепти
    Коли понад яром варяги,
    Коли під сосною адепти,
  •   Вино коринтян
    От якби Аквілон, чи вино коринтян,
    Чи грабель ясеневих громада!
  •   У Началах Евкліда.
    Ми ховали голки під корчами,
    Залатали коноплями двері,
  •   Мій вогник коханий (романс)
    Страшна і жорстока,
    Куди ти накажеш піти?
  •   Під парасолею
    Русяві і жилаві
    Сунуть у дуван,
  •   Біля мізинчика Святого ангела
    За ці дрібниці дім не зводиться
    Біля мізинчика Святого ангела,
  •   Кицьки домашньої очі осінн
    Сушилися гливи
    І час не помітив
  •   Співанка
    Кордони бетонні, а ружі вздовж майже кармінні,
    Під бубни і вигуки сунуть босоніж до краю!
  •   Білий прапор
    З незначною хибою на гемі,
    Золотої геми аватарки,
  •   Озирайтесь ж в зелені
    Грак підступний олову
    Заморочить голову,
  •   Там де правду цідять
    В Західної лірики
    Галасливі боки
  •   У заблюрених спалахах.
    Залишайтеся в спокої,
    Ніби привиди вранішні,
  •   Чигирин.
    Алебастровий дзбан над безоднею лине
    У руці мозолистій безнадійної драми.
  •   У недбалості поважній.
    З’їв три місяця і годі!-
    Шал у серці не спадає.
  •   Звільнення
    Коли напившиcя дощу,
    Зомлілий серпень схватить руку,
  •   Рятують поле роси осяйні
    Серед стерні, що вицвіла в борні
    За час метафізичної атаки
  •   Планиди стежкам неозорим.
    Свята,перемоги,весілля -
    Усе,як рядно полотняне.
  •   Знов без тебе сумно
    Знов без тебе сумно,
    Знову криво, косо.
  •   Торкаючись масок вертепу
    Мені знову вже час ,
    Там де тонко і дзвінко, і пусто,
  •   В полоні святого безлюддя.
    Серафімові крила -
    Не кров, ні вино, ні вода -
  •   Спроба втечі
    втекти до лісу спробуємо вранці
    коли закінчиться у клуні деревій
  •   Романи бувають цукровими.
    Романи бувають цукровими,
    Як мед сновидінь в мріях зрошених.
  •   Кабальєро.
    Кабальєро , хлопці, мексиканці,
    Де ховаєтеся ви в далечині
  •   Виглядаючи долю з труби.
    На шляху до зеленого гаю
    Гендлярі перетнули межу -
  •   Ще мить, чи дві.
    Ще мить, чи дві лишається до літа,
    Кущі потомлені і падають в траву,
  •   Cтовпи дороговказу.
    Тремтять стовпи дороговказу,
    За перелазами снопи
  •   Анахорет
    Анахорет був дубом лісу,
    Коли на листяному тлі ,
  •   В кропиві разом з дурницями
    КурІнь наш між негараздами
    Кропиви разом з дурницями,
  •   допоки
    колись випадково можливо принаймі
    не був я ні разу в далеких степах
  •   кам’яні лабіринти безсонь
    У кутку іноземних аптекарів,
    Де торгують таємно кістьми ,
  •   У ружах тьмяної доби
    Нам коні наснилися віддані,
    Нам брики наснились скляні
  •   різнотрав’я
    серпом зрізаю стебла молочаю
    вирубую з землі густу осоку
  •   звичка
    в нас не здолати звичку до життя
    але вичерпна віра що минає
  •   мій край
    де незбагненний край моя далечина
    ховає день за обрієм строкатим
  •   шпаринка
    Чи запитаеш раптом де те Небо?
    І...скільки треба коштів щоб купити?
  •   вирію…
    холодний вітер--
    отже вже досить
  •   Я буду жити...
    Я буду жити наче у ві сні.
    Чи на весні ?..Чи я не буду жити ,
  •   Тихий дзвоник душі.
    Україно моя! Де ти? Що ти? Куди?
    Як оті пригадаю прабабині руки,
  •   У мареві абсурдів незворушних
    Розмовою порадуємо вітер
    Зітханнями про гаманець затертий,
  •   відлуння
    Палкі нестримні волошкові дні--
  •   Лишились мрії, мрії...
    Чи я в тобі навічно віддзеркалюсь!?
    Ти десь пливеш…А я збираю сни…
  •   Химерні опади
    Химерні опади --- квітневий сірий дощ.
    Моє буття--- багате на надії
  •   Я чи ти? Чи тенета?
    Я чи ти? Чи тенета?
    Розповсюджено змову
  •   горобина ніч
    раптово в хату горобина ніч,
    а я навколішках...Святий Микола годить--
  •   А далі жовтень!
    А далі жовтень! Що таке життя ?---
    Сумнівна розкіш. Так дарують квіти

  • Огляди

    1. TikTok(у) неcвідомого часу
      Життю ропух не думай заважати!-
      Відкрито їм таємне і земне!
      Під їхніми окатими очима
      Нам додають у душі рятівне,

      У духів день і день висповідальний
      TikTok(у) неcвідомого часу,
      Де срібло місяця живе і визначальне,
      І на десерт дають тирамісу,

      Немов містичне рятівне причастя
      У логові напружених кротів,
      За крок до програмованого щастя,
      За мить до новообраних чортів,

      Для руху і пожвавлення природи
      Масного і солодкого життя,
      І захисної сили слуг народу,
      Як сили між поверхнями тертя...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Гра зайвих слів



      Гаргуйля весело стрибає,

      Радіє Західному вітру,

      Її потуги ваблять митру

      Кюре на іншій стороні.

      Трактат архів ховає щільно,

      Грі зайвих слів не заважає -

      Завжди зерна не вистачає

      Рудим щурам у бур’яні!

      Старе Альпійських гір невтішне

      На place de vosges* дає поради

      Арабам в дивних ірокезах,

      Годує голуба з руки

      У відчутті, що світ змінився

      З часів прадавньої Еллади,

      Та серед залишків аскези

      Ті ж самі вівці і вовки…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. На кордоні раціо

      На кордоні раціо
      Щонайдужче синього,
      У кімнаті грації
      Вогкій і грузькій ,
      Місячний вівторок,
      Схими зорепаду,
      Монотонні гребені
      Холод золотий.

      Ви у сукні з полум’я,
      Він в ромбічних шатах -
      Чарівник і лебеді,
      Машкара, канва.
      Не до сліз осяяння
      Тут гриби зелені,
      Не до вітру Півночі
      Ранком сон-трава,

      Де хмаринки миряться,
      Де корогви чубляться,
      Серед світу ясного
      Білі голуби -
      Раціо розвіється,
      В розумі загубиться
      Натовпу прийдешнього,
      Де раби не ми...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Невідповідність завчасному

      невідповідність завчасному вечору
      сірій вороні блукаючим спалахам
      поруч зі мною у світі малечому
      довгою тацею часу недбалого
      темінь опівночі сало над’їдене
      сірі примари одежа із фантиків
      радісні коучі блискіток мідяних
      білих і сіро-зелених квадратиків

      кішки нечутні у шатах калинових
      грози анісові хмар парафінових
      так ніби ми як частини доктрини від
      кухлика відчаю снів пілігримових
      сходами крилами медом мелясою
      льоху таємного хитрого Fletcher(а)
      юному Вертеру сумом з окрасою
      пари дріад над осяянням качура...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Miserables VI

      ***
      у макітрі арійця олія і гніт
      у човні фінікійця врятований світ
      прилітали лелеки зеленіли кущі
      на вцілілі макітри сідали хрущі
      каравану хмарин дозволяли курить
      кавникові на каву навчали просить
      ***
      ми давно незалежні від зла і добра
      наші душі безмежні як et cetera
      механічно в кишенях ми вічка несем
      ідеально неначе розкручений мем

      ти полинь у думках до Альбера Камю
      від звільняє живих від сліпого жалю
      як голодного звіра у світі нездар
      як від лісу горжетки дівочої жар
      ***
      коли доля несправжня а серце мов лід
      коли світло завчасно палаючий дріт
      коли боги пішли невідомо куди
      ти лягай у житах вздовж Святої води
      не чекай на котангенс раптових рев’ю
      не шукай серед степу солодку брехню
      у молитві назавжди зв’яжи провода
      щоби ранками танути в дощ без сліда
      ______________________________

      для чого заздрить хвилям вітру
      навіщо райдугу чекать
      навіщо арія макітри
      від брехунця ТV ховать
      життю минущому пророчить
      палати між чужих думок
      де мить свідомості зурочить
      часу натиснутий курок.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Напій
      Ці напої для губ Калліопи
      Від піїтів лихої доби -
      Землетруси, війна, гороскопи,
      Зубожіння … роки жадоби,

      Де курить над плитою нещастя,
      Дим їдкий, наче савана вальс
      Гра у дурня, холодне причастя-
      Дивна клавіш вінілових в’язь,

      І між руху, і терцій, і грацій
      Нам нашкрябаний вітром ескіз,
      Підміняє у грі декорацій
      Сіль на цукор рясніючих сліз,

      Щоб набухлими гронами хмари,
      І підбори у глині руді,
      Розчиняли вовків у отари
      Як вино у зеленій воді…




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Columba argentina

      Ми розвісимо листя промені
      Залатаємо градчасті двері,
      Вередливого світу наповнення
      Слід розчинимо у етері,
      Не тоді, коли небо накрапує
      На пороги сльозливої осені
      І жаліється все, що дряпає -
      Бо рівняють, складають і косять.

      А між днями зітхання крайніми,
      Полохливої темної хвилі,
      Щоб засіяти ранками ранніми
      Виднокраю хмаринки білі ,
      Золотими зернятками зрілими
      Під іржавою брамою світу,
      Голубами сріблястокрилими
      Збагативши життя палітру…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Між парасоль міфологем
      В степах сповільнених інверсій,
      Між парасоль міфологем,
      Струмками збуджених рефлексій
      Пливло перо з каламарем.
      Були біліші, ніж комину
      Знайомі кола на воді,
      Тягнулися сліди розчинні,
      Ховали літери бліді.
      Аж ось осінньою порою,
      Коли цукровіє вино,
      Вони спинились під горою,
      Бо каламар пішов на дно.
      Не відчувалося тривоги,
      Лише вода була квасна,
      Зі скелі чулося – О,боги!
      О, люди! – вниз гула луна!

      В такому колі якнайкраще
      Плекати свій волюнтаризм,
      Своє земне і непутяще
      У шатах з невідомих риз…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Марно все!
      Марно все! Та не все.
      І не марно!

      Харе Крішна з тобою не згоден,
      Бо на Рамі й завжди за кермом.
      Він шліфує у мантрах народи,
      І марноту лякає серпом!

      Марно все! Та не все. І не марно!!!
      На шляху, де не має святих.
      Бо як ні, то палацу похідних
      Є тотожними очі сліпих…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. У травневій прохолоді
      У темряві,травневій прохолоді
      Хрущі кружляли тихо. У городі
      Граблі забуті цілили в зірки.
      Вони були яскраві, пломінкі
      І сяяли ,як свічка на комоді,

      Якому ранком не обтерла пил
      Лайлива і худа сільська поштарка…
      У травня час. Опівночі. У парку
      Шукали три дівиці дивосил.

      Вони ще вірили у силу ворожби.
      І палко сповідалися природі.
      У темряві, травневій прохолоді,
      Їм залишалося ще п’ять хвилин журби

      До переможного волання...В другій спробі
      Сідала ґава на живий паркан,
      В якому спав місцевий капелан,
      Граблі тримаючи у сні в важкій жалобі…



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    11. Ланам миттєвої осоки

      На цей раз вітер! Небо-гілля
      Підносить оку жовто-синє.
      Немає гніву на світанку -
      Тече Дніпро, у вирій лине…

      На юному коліні Сонця,
      Як після вранішньої зливи,
      Мотуззя час плете у жорна,
      У хащах темної кропиви,

      Ланам миттєвої осоки,
      Зненацьким стовбурам акацій,
      Де коси верб,надміру щільні,
      На тлі набутих декорацій.

      Одвічні тут болотні мавки ,
      Яскраві зОрі тут вечірні,
      І блудять босими Плутархи
      Незнані... й світу не співмірні.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Заростали ниви прощення (Колискова)
      Надірвала серце зірочка,
      Підхопила поля райдуга,
      Потекла рікою цівочка
      По холодній скроні зайвого.

      Шаруділа горлом посуха,
      Голосили дзвони щерблені,
      Вітер пісні трав некошених
      Ніс до брами неповернення.

      А пітьму будили постріли,
      Крихти сипали і камені,
      Гасли свічки вікон росяних ,
      Тихо танули поранені.

      Заростали ниви прощення -
      Терен, хміль і вовчі ягоди -
      Ніч важку свічками вощену
      Колисали сірі янголи...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Ходою викривлених рун

      Примари дім росте, як тор -
      Причастя тут шматком газети,
      Відспіваний мій давній горб
      Нудьгуючим анахоретом,

      У дивну інохідь весни,
      І колір безнадії ока,
      Де в масці гіпсовій тісній
      Вночі блукає тінь пророка

      Ходою викривлення рун
      У лабіринти і тривоги,
      Від одномірних дивних струн,
      До осявання і знемоги.

      ***

      Голодне жорно–вогкий сон -
      Царює у полоні книги,
      Що тче закляклим язиком
      Усім, як прощення вериги -

      Словник улюблених вогнів
      За брамою Святого Юра,
      Де на амвоні кіт зомлів,
      І чорт у вигині каптура.

      Де кіновар`ю на лиці
      Кипить од розуму отрута,
      І клірос всіх теодицей
      Між позолоти не розчути…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Persephone

      Південно у крику
      Бурхливої річки,
      На мокрій терасі
      Під оком блискучим,
      Лежить провіщає
      Печать неминучу
      Печаль Прозерпіни
      До лісу женучи.
      У лісі каміння,
      У лісі Дажбога
      Проміння яскраве
      Між гілками тричі,
      І хмари, і гори ,
      І довга дорога
      Стримить і петляє,
      І дівчину кличе,
      У темну печеру,
      Глибоку і вогку,
      Де гостра печаль
      І Орфея не чути ,
      Де він озирнувся -
      Навіщо?! На Бога?
      Щоб врешті назавжди
      Завмерти, заснути…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. В одвірку свинцевих дверей

      Соколику вільний у спеку сакральну
      Куди ти по сліду добра?
      - До неньки сороки у хор театральний
      Нори реквізиту бобра,
      До батька червоної вогкої глини,
      Одвірку свинцевих дверей.
      Подай-но мені і коневі жоржину,
      Мій східної брами сенсей.

      Захоплено сунуть воли клишоногі.
      Світ марить й мене не мине
      Маною мінливої в липах дороги,
      Де сховане все мовчазне…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Табун шукає богомола
      Укриті крилами криниці
      Скарби… На дні у них зима.
      Шукає стиглі полуниці
      Над ними зоряна сурьма.

      В її отруєних легенях
      Тріпоче атомний зв’язок.
      Самаритяни носять в жменях
      По краплі миро для ляльок.

      Табун шукає богомола,
      Щоб з’їсти як залишить слід
      На згарищі Савонарола
      У марнославства недорід…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. У промені солодких згуб
      планиди привиди шпаркі
      із несвідомого живого
      турчанки тиші світу мрій
      несуть лавандову судому
      полону дівчини-зорі
      і не домеленої кави
      шербету просять кобзарі
      і по гарему бродять пави
      у промені солодких згуб
      гора нуги мигдаль малина
      у подиху гарячих губ
      палає Євина вуглина
      козак заснув під клич сурми
      і вітер пропустив світанок
      змію облуди за дверми
      дарунком світ сховав під ганок



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. І катеноїду ліхтар
      Вишнево, вечір, хрущ приблудний,
      І катеноїду ліхтар.
      Холодний яр …і безпробудно
      У діжці спить гладкий боднар.
      А равлик у шпарину лізе,
      Блоха дереться на козу
      Стискає обруч сексуальний
      У діжці зваби оазу…

      Залізу що- іржа не криє!
      Живемо!- не минаєм дня.
      Ніхто між нас уже не мріє
      Душі розгледіти в коня…




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. В слюдяній cкрижалі
      повновиді ясені
      миро великоднеє
      чорні очі-забавки
      сльози неприроднії
      ой далеко до Черкас
      до Полтави далі
      блудить ранок про запас
      в слюдяній cкрижалі
      на трухлявім дереві
      гнізда в’ють журавлики
      у гілллі приховані
      камінці і равлики
      полотно конопляне
      пирію постілочка

      на стовпі високому
      крові чорна цівочка …



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Прижиттєвий полон
      То не горе, коли за піснями герой,
      Чи хмарина за хмарою небом над полем,
      Зачекаємо трохи, як райдугу морем
      Ще чекає на ранок знервований Ной.

      Цікавіше, щоб птахи, як збурений клір
      Поверталися здалеку пити на руки,
      У полон прижиттєвий так схожий на вир,
      Де клубочаться в темряві чорні гадюки.

      Що до смерті– не знаєш ціни до пуття,
      Загрібаючи скарб у царині духовних -
      Звеселяє живе та уже непритомне
      Стан раптової коми і неприйняття,

      Де блукає на осліп суспільне бліде,
      Сподіваючись знову побачити розквіт.
      Чи врятує його наш оманливий досвід ,
      Якщо часу вже більше не буде ніде?



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Досяжна мрія

      Там, де плутають обійстя
      Гуслі, звістки, еківоки,
      Довгих радощів принади,
      Дивні рішення двобокі

      І музики всім троїсті
      Грають долею в шаради,
      Щоб було на краще видно
      Середину серед саду,

      У слідах світобудови,
      Де меди густі, як груша
      І усі живі створіння
      Ще на сонці сльози сушать,

      Не тому, що хутро ранку
      Наповзає на похмілля,
      А тому, що смак сніданку
      Поки ще досяжна мрія…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Невиліковне

      Плаче тихо тендітна нудьга,
      Дух супротив - регоче кориці,
      А на давніх іконах шульга,
      А на нових весна і щериця!

      Зрониш сльози у рясну росу,
      У волошки весільного краю,
      Де ховає безноса косу
      І коза козака поганяє,

      Під дзвінкий і колючий мотив
      Що зривається грати у довгу,
      Від лунких кришталевих мостів
      У натхненне і невиліковне...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Чи співставна борозна?

      А чи співставна борозна
      з акредитацією дії
      у дощ під проводом надії,
      чи самовіддана весна!?

      Зіграймо в піжмурки ідей
      життя повільно, без причини,
      у дні тотожності дичини,
      неначе вітряний спудей!

      Відкинемо нудьгу масну,
      розосередимо підказки,
      у простір дикої Небраски
      сховавши долю записну…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Ось жінка

      ...ось жінка, що шукає в Божий день
      високий промінь негасимий світла,
      нащо вона тобі марка і непривітна
      її вуста гіркі-не для пісень,
      вона проходить боса по ріллі
      по снігу йде , камінню йде сухому
      добра і зла не згадує нікому
      а сина згадує , що згинув на війні...

      імен твоїх незліченую в’язь
      відтворює у серці без покути
      і не кляне, і не горить почути:
      най буде мир тобі вночі високий князь,
      бо вже не довго їй блукати у їмлі
      шукаючи серед живих розради -
      данину віддано-твоя безсила влад,а
      допоки в небо кличуть журавлі...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. В кутку мізансцени
      Відчувши сопрано у темному лісі
      Руде щуреня у солом’яній стрісі
      Пищить і ховається …а в Хотині
      Кацап у степу вже нервує скажено
      Чекаючи смерти в кутку мізансцени,
      де гатять козаки з рушниць по стіні...

      Мабуть скороспілий слуга із народу
      Загонить за безцінь любов і свободу -
      Бо що малоросу від тої ріллі!-
      Він рветься до Кіпру ,шукаючи броду
      В салон ,де Кіприда чекає приплоду
      І сховані статки його чималі...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Біля прірви
      Як добре біля прірви десь із краю,
      у білій хаті вікнами до раю,
      де б’є життя, де долі ще жебраю,
      тримати стрій у вічному бою,

      чекати неба - ту зорю свою
      і чути шум у прірві водограю.
      Я все відав би травню і розмаю,
      щоб не тривожили вже хатоньку мою.

      Співаю на Різдво, на Трійцю спочиваю,
      а на Великдень гіркі сльози ллю -
      на Трьох собі не рівно розливаю,

      і бачу всіх!- хоч лиць не пригадаю.
      Та ранком під потік води встаю
      і в душу промінь Сонечка встромляю...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Раптове

      драбина дряпала
      а заметіль мела
      можливо ще
      не вимовила слова
      птахів могутніх
      золота підкова
      бо ретроградне коло почала

      де вії падали
      у самоту небес
      у спробі сліз
      у попели страждання -

      яв бездоганна
      а верба проста
      і разом з тим
      як смерть раптова рання



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Тремтіння
      Тремти зозулі голос кволий
      У жолудь жовтий охололий,
      У простір зовні що між глин,
      Де він на камені один.

      Його душа- із бронзи полог
      У листячку осінній холод,
      Утоми птаха баритон,
      Що звеселяє довгий сон.

      Подібно течії тендітній,
      Зухвало равлик малолітній,
      До нього пнеться у розгін,
      Щоби піднятися з колін.

      І так триває двісті років,
      А ми чекаєм на сороку,
      А наші очі не пусті,
      А наші руки золоті,

      Дощі жовтневі не намарно -
      Фруктові мошки мруть і мруть,
      І знов живі, і знову гарно,
      Де груші в полину гниють..



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Джерела класичного штибу
      На джерела класичного штибу
      Задивлялись безглуздо, багато.
      І не те, що в задумі завзятій,
      І не так, що як верба чи липа.

      І носила зрадлива сорока
      Понад річкою вістку дражливу -
      І не те, що ріка заширока,
      І не так, що у грабові глива.

      І шукали у корені змісту,
      У сосні, що на березі впала,
      Де зозуля яйце попелисте
      До Івана Купали ховала…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. У хутрі медузи

      Кошлата фелюга
      Шпаркої кокотки
      Картини, де правда
      Котів у колготках,
      Комори минулого,
      Хутра медузи,
      Йде дуже швидко
      У порт Сиракузи…

      Любителі кухля
      Заходьте у трюми,
      Де вогники жовті
      Ширяють між мумій,
      Кишені блищать,
      Наче ребра у пірса
      Подайте-но яблук
      Нащадкам Паріса



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Скарби смарагдових очей
      В мені ще дим стоїть стовпом,
      І місяць бігає серпом,
      У жовте жито за снопом
      І стиглі сосни.

      А дичина, що вирина
      Вночі у золоті зерна,
      Шукає пагубу вина
      У стерні гострій.

      Скарби смарагдових очей
      Ховає золото плечей
      Ще не відкритих Галатей
      У мармур стела,

      Коли ще закипає кров
      Твоя в мені в якій любов,
      Неначе засув всіх основ
      І… тарантела.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Серпню

      Серпень іще не гамує бджолиний рій,
      Осінню важче шукати нагріте місце.
      Літо ховає обличчя в сухий пирій -
      Час і мені розчинятись в пожовкле листя.

      Вічність не пнеться у сіни, немов поштар,
      Аби не піймати спиною раптове жало,
      Може я інше - не те , що ти так чекала
      Ранками квітня, ховаючись від почвар,

      Що гучно благали милості і тепла,
      Байку складали про вічну любов до гробу,
      Ні!- я не той щоби з мене знімати пробу
      Ранком лихої години, як піт з чола …



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Квиток у інше.

      Рука тримайся за Лотрека,
      Шукай за спиною щаблі,
      Нога тягнися до Ель Греко,
      Щоб не ступати на грАблі!
      На дах вокзала щонайвище
      Напни годинника між грат,
      Купи квиток кудись у інше
      Ніж дім, сарай, вишневий сад…

      Хто нам миліший за мозолі
      Чужої рідної землі?-
      Праправнук Дафніса і Хлої*
      Не чує більше кобзарів.

      У темряві тримає душу,
      Картає долю до кінця,
      Стряса її як стиглу грушу,
      Як піт зрадливого лиця…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Нащадку хибних поліглотів
      Чи бреше півень про Наступне
      Часу ранковому Ярила
      Зі стріхи, де життя зомліло -
      Старозавітне, дике, згубне?

      Які оті пісні зозулі,
      За вересневої нестями,
      Що розчиняли у минуле
      Рипіння світової брами?

      Де не без того ти - призвідник
      Тіні "великого німого",
      За списком волі принагідних
      Ховав нестерпного і злого,
      Ординця Сходу легкодушно,
      Нащадка хибних поліглотів,
      Пташиних мов манких і пружних
      Щоби зникали у болоті…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Посеред сумніву і броду

      Ковток розталої бурульки
      Новонародженому тису,
      Посеред сумніву і броду
      Землі фарбованого лиса,
      Ні порятунку, ні прокляття
      Ні поневоленої свічки
      Зарозумілого багаття ,
      Бобруниці пухкої щічки ,
      Дітей пробудженого квітня ,
      Які обрали за основу
      Часу поточного століття
      Зростання різнокольорове,
      В наївній радості зухвалій
      Серед зимового безчасся,
      Цвітіння ружі і конвалій ,
      Як диво першого причастя



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Коли під сосною адепти

      Коли понад яром варяги,
      Коли під сосною адепти,
      Коли помірковані раки
      Свистять у простори рецепти.
      І ми в негнучких шароварах,
      В обіймах червоного Марса,
      Панчох фільдеперсових чвари,
      Спокуси Матісса гримаса -

      Тоді боротьба і об’яви,
      Весь шарм переможного бою
      У куряві світу тисняви
      Назавжди щокою рябою…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Вино коринтян
      От якби Аквілон, чи вино коринтян,
      Чи грабель ясеневих громада!
      От якби медальйон від південних слов’ян
      У вікно горобцем снігопаду…

      Перед тим як іще не здіймалась імла
      Животіння рідкого розмаю,
      У квадраті, де місяць окраєць стола,
      Наче кінь козака поганяє…

      То тоді дременули б у темні кущі,
      Де ховає свій шовк Ісікава,
      Всі щурі, що чекали у трюмі хлющі
      Океану життя пароплава…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    38. У Началах Евкліда.
      Ми ховали голки під корчами,
      Залатали коноплями двері,
      Увінчали дощі обручами
      У рядках із чорнил на папері.
      Ні! Не вчора ,коли одиноко
      У печі і макітрам і глині-
      Ми жаліли те дивне бароко
      У свої вечори соколині!

      У отаві, де долі дещиця,
      На чоботях спекотного літа,
      Врешті-решт у палкі вечорниці,
      Розчинялась в Началах Евкліда…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Мій вогник коханий (романс)

      Страшна і жорстока,
      Куди ти накажеш піти?
      Брова буревію одна
      Та і інша висока-висока.
      На сходинках світу
      Воліють омели цвісти
      І душу чекають
      Обійми пітьми і пороку,

      Де човник під місяцем білим
      Ховає засліплено жаль,
      А може то вітер
      Підсушує кров під ногами?
      Ми вплав доберемось!
      Палай смолоскипом ліхтар -
      Мій вогник коханий,
      Залишений серцю богами …



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Під парасолею

      Русяві і жилаві
      Сунуть у дуван,
      У ночі проґавивши
      Неба караван,
      Крізь жестикуляцію
      Зоряних півнів,
      Де під парасолею
      Вже мольфар зомлів.

      Буревій пополудні,
      Щигликом у грі
      Знов душа ховається
      У святій борні
      З чорними тополями,
      Де живе одуд
      І торгують долями
      Між чужих облуд.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Біля мізинчика Святого ангела

      За ці дрібниці дім не зводиться
      Біля мізинчика Святого ангела,
      В якому вниз смачна шовковиця
      У піч із неба в бовдур падала б,
      Між фіолетовими ризами,
      Вночі, як зорі на пергаменти
      Мальовані у снах вібрисами,
      Підбиті золотом в орнаменти,
      Раптово у яскраві сполохи,
      Як ластівки квітневі з вирію
      Крізь шерех жита…трави…мороки,
      З уявою
      богам співмірною



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    1. Кицьки домашньої очі осінн

      Сушилися гливи
      І час не помітив
      Вібриси зелені
      Надмірного саду,
      Які захололи
      Від ніжності лілей
      У дивних уламках
      Хмільного Пілату.

      Не буде наступних,
      З коржами й моржами,
      Рудий, наче щур,
      Наче Храмові тіні
      Мене зачіпають
      Горобчиків зграя
      І кицьки домашньої
      Очі осінні,
      Що гризла горіхи
      Дахам кольоровим,
      Шукаючи дива
      Надмірного саду,
      Де в гливах губились
      Зелені оливи
      І час залишався
      Як завжди позаду...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Співанка

      Кордони бетонні, а ружі вздовж майже кармінні,
      Під бубни і вигуки сунуть босоніж до краю!
      До краю за рогом, де зопалу співанку грають
      Чабан і лисиці, згуртовані раптом на глині.

      Ще ні! Не підхоплені вітром тендітні сопілки.
      Один на один - не набито на довгих холошах.
      Риплять без угаву ходою уявні гомілки! -
      Та марно, бо вже у степу ковили не сполошать.

      А дощ! А дощі, може збуритесь в дзеркалі храму,
      У згинах кори, чи щириці як відблиск полуди!?-
      На смак, наче кров – поєднання снаги і бедламу-
      Під співанку довгу солодкої протиотрути…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Білий прапор
      З незначною хибою на гемі,
      Золотої геми аватарки,
      Ми поновимо життя землі безгрішне,
      На шматку дубової грабарки.
      Шлях Чумацький довший ніж здається,
      Та коли є спротив храпу праха,
      Пісня починається і ллється,
      Навіть для звичайного невдахи

      Одиноко голубу на стрісі!
      Оси лізуть з комишу під крила.
      Найпростіший шлях до компромісу -
      На граблІ спиратись, як вітрила.

      Сіно, коси, щирість сподівання,
      Ночі довгі, Мілнора атрактор ,
      Наче знак буття чи існування,
      Наче над граблями білий прапор...



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Озирайтесь ж в зелені

      Грак підступний олову
      Заморочить голову,
      Вмоститься над віями,
      Зорями, що всіяні,
      Місяцем – сестричкою
      В клуні за поличкою
      Тихого Брокгауза,
      Що за мить до хаосу.


      Озирайтесь ж в зелені -
      Стиглі та немелені -
      Не на хрін! - На патоку!
      На весняну райдугу



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Там де правду цідять

      В Західної лірики
      Галасливі боки
      Взяті вродою в полон
      Юнаки мороки
      Лаяли за витівки
      За місток кидали
      Наловили жабуриння
      Радісними стали
      Заспаними і маркими
      Строгими глибокими
      Понад римами важкими
      Понад волоокими
      Пійду вийду
      слово знайду
      У дзвінку годину
      Там де правду цідять зайди
      Відьми Василини…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. У заблюрених спалахах.

      Залишайтеся в спокої,
      Ніби привиди вранішні,
      Ніби частки лептонові-
      Хвилі, струни і клавіші.
      За загальної зверхності
      І терпіння занурених,
      Кардиганів без коміру,
      Нових вимірах збурених,
      Зорепадах керованих.

      Залишайтеся сталими,
      Руху дивному щедрому,
      У заблюрених спалахах,
      Наче пташки із вирію,
      Біля зграї стриножених,
      З кольоровими крилами,
      Густо спокоєм зрошених.
      І не пробуйте темряві
      Набридати рішучістю,
      Довіряючи прояви
      Їй надмірною гучністю
      Недоречної радості,
      Щонайменше свідомої
      Попід брамою вічності,
      Над печатками сьомими...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Чигирин.

      Алебастровий дзбан над безоднею лине
      У руці мозолистій безнадійної драми.
      Чи зустрінеться в полі Чигирин з Чигирином
      У прадавній задумі, над полину дарами?

      В фрагментарному відблиску вічної зброї
      Знов палають на сонці теракотові стегна
      Від нащадків святої забутої Трої,
      Де згоріла дощенту сила тевкрів напевно.

      Журавель журавлеві на колодязі кпину-
      Ще та й ще! - на життя крові свіжої просить,
      І гасають вовки по степу без зупину,
      Де червона калина у лузі голосить…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. У недбалості поважній.
      З’їв три місяця і годі!-
      Шал у серці не спадає.
      Мідні промені зі Сходу
      Знову шию Неба крають.
      За сніданком око в каві
      Поминає день вчорашній,
      Рухи ранком тихі, мляві
      У недбалості поважній.

      Розчинились,загубились …

      З долі жовтий зуб збиткує -
      Скаче, мовби на параді -
      Щиру правду корелює!
      Комашині по щілині ,
      А котові по кротові
      У зрівняльну справедливість
      Що піймали напів слові.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Звільнення
      Коли напившиcя дощу,
      Зомлілий серпень схватить руку,
      У залишку густого звуку
      Звільню себе і відпущу
      У обітовані краї,
      Де час не тримає покою,
      Де війни будуть ні про що
      В собі самому без двобою .
      І бійня довга без шкоди -
      Дивись!–за кам’яним парканом -
      Пирій у хащах з лободи,
      А потім мак широким ланом,
      В полон кармічного кільця
      Того, що вмерло вже для Світу,
      Де початку тепле літо,
      А далі ... пустка без кінця



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Рятують поле роси осяйні
      Серед стерні, що вицвіла в борні
      За час метафізичної атаки
      Серед війни у дощ за білі маки
      Рятують поле роси осяйні,
      Де зла Солоха з лантухом в кутку,
      На випадок нічної ескапади
      Не мотивованого края зорепаду,
      Усім готує схованку хитку,
      Стару таку, мов тріщина в плиті,
      Згорьованим і ласим щодо чуда,
      Які не відрізняють м'яту-руту
      І мають незугарне на меті,
      Щоб ворожити знову між руїн
      Землі батьківської у нападах зітхання ,
      Спираючись на марні сподівання
      Прийдешніх нових незворотніх змін…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Планиди стежкам неозорим.
      Свята,перемоги,весілля -
      Усе,як рядно полотняне.
      Не знаю чи знав би донині,
      Як люблять життя лузітани,
      Коли до вина пропонують
      Солодку отруту промови
      Я світ уявляю, як збрую,
      Напнуту на тіло корови,
      Чи цифру живу між зітхання
      Гармоній небес обважнілих,
      Де бравий Тангін* на світанні
      В легендах зомлів застарілих,
      Де розум світоглядно млявий
      Дурницями охлос годує -
      Мені дорікають віршами,
      Але я ще поки існую,
      Між Піфій, що носять червоний
      У домішках схований Логос -
      Питання питати стидаюсь
      В Олімпа, де зібрані боги
      І Мойри у плетиві долі
      Давно не шпаркі, не всесильні,
      Планиди стежкам неозорим
      Хрести напинають подвійні …



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    12. Знов без тебе сумно
      Знов без тебе сумно,
      Знову криво, косо.
      В реп’яхові-шумно,
      У кропиві - босо.
      Чай кипить зумисно
      Без жалю у темінь,
      Ночі перевтілень
      Відшукаю ремінь.
      Відшукаю маску
      Кажана сліпого -
      Хай відчують ласку
      Злидаря німого!
      Хай-но зарегочуть
      В дірку порожнечі
      Висохлі зіниці,
      Похололі плечі.

      Де ти моя люба?
      Чи ще маєш крила?
      Грішна чи духовна?
      Чи пилюка вкрила?..

      Серце б'є мов камінь,
      Аж вікном зірниці,
      Куриться полова
      Посеред світлиці...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Торкаючись масок вертепу
      Мені знову вже час ,
      Там де тонко і дзвінко, і пусто,
      Де до півдня потрібно
      Нову домовину стелить -
      Не розчути вже тут
      Солов’я між клітк Прокруста -
      Все давно і надовго,
      Горить, і димить,і щемить.

      Плаче вітер вологий,
      Торкаючись масок вертепу,
      Виступає на вилицях сіль,
      Як зерно лободи
      Прижиттєвого горя,
      Неначе не змитого лепу,
      На старому обличчі
      Безглуздої злої війни…

      Прилітай у ночі чорний ворон
      З кривавого поля -
      Не мовчи, бо затишшя моє -
      То диявольська річ,
      Щоб мені не заснути
      Від неоковирної долі
      Прилітай! Не мовчи!-
      У мою густо зоряну ніч…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. В полоні святого безлюддя.
      Серафімові крила -
      Не кров, ні вино, ні вода -
      Відспівали і годі!
      А більшого вже не хотіли,
      У холодному човнику
      Синього льоду біда,
      Ні лисиця, ні веприк,
      Ні птах перелітній зомлілий.
      Змерзлий хлопчик! -
      Не бійся–не вмер він,
      У холоді спить,
      Під вітрилами часу
      В полоні святого безлюддя,
      Де Дедаловий спадок -
      Крилате оте «мимохіть»,
      Ще даремно чатує на душі
      Лункого безглуздя.

      Ти його оминай...
      не торкайся,
      не мацай біду.
      Послини олівець,
      Як дарунок чорнильного неба,
      Для рахунку вітрильників дурнів
      Часу на ходу
      Де як завжди
      ніколи,
      нікому,
      нічого не треба...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Спроба втечі
      втекти до лісу спробуємо вранці
      коли закінчиться у клуні деревій
      і буря трапиться у спорожнілій склянці
      що сон ховала в шафі крицевій

      щоб у діброві де густі черешні
      нестимуть світу жолуді свої
      ми збудували схованку нарешті
      серед мурах і вогкої хвої

      і сповнені надії на натхнення
      поки уява в розумі жива
      вхопилися б за хвіст у сьогодення
      щоб посміхнулася нам мавка лісова

      життя не мед!- так брешуть свідки вдачі
      так воду ллють на камінь злидарі
      і сенс знаходять дивні і незрячі
      у жолуді черешєнь на зорі



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Романи бувають цукровими.
      Романи бувають цукровими,
      Як мед сновидінь в мріях зрошених.
      Романи бувають нервовими,
      Як вітер в кульбабах скувойджених.
      А лаври морочать нам голову
      Чалмою арабською білою.
      А очі вже світяться оловом
      Душі над віхОю зомлілою.
      Не відаєм страху, не вміємо.
      Всі наші хвости заіржАвіли,
      Думками в лапках багатіємо,
      Брамінським сичом над скрижалями,
      Як та сарана між тополями
      Хоч знАєм, що чину дворецького,
      Шукаємо скарбу з паролями
      Чужого, заморського, грецького…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Кабальєро.
      Кабальєро , хлопці, мексиканці,
      Де ховаєтеся ви в далечині
      І чому всі ваші ворожбити
      Не шукають рай в Галичині,
      Не гуляють ранком серед Стрию
      В хитрих думах приміських пустель
      Може наштрикнули вас на шаблю
      Мимоїздом з Белзу в Куршавель?

      Кабальєро, сльози – аріози,
      Не цурайтесь дути у сурму,
      Не лякайтесь місячного гало,
      Як побачите в пітьмі ходу хресну,
      Щоб коли у затінку агави
      Станете спочити на шляху
      Запросили дурно вас на каву
      Чорні грифи ранком на даху…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Виглядаючи долю з труби.
      На шляху до зеленого гаю
      Гендлярі перетнули межу -
      Може брешуть анали! …Не знаю
      Я на каві лишень ворожу

      Серед діжок із біометаном.

      А веселий гульвіса Юхим
      Сяйво місяця, наче сметану
      Перевозить з Бердичева в Рим,

      Шляхом вогким глевким та похмільним,
      Серед посмішок злої весни,
      Там, де світ не моргаючи здувся,
      Надягаючи мокрі штани.

      Незалежно від руху Юхима,
      Як похмура вечірка між скель,
      Що співає шансон безупину
      Додаючи в горілку шанель,

      Серед бризок життя водограю,
      Де вози спочивають в порту
      Поміж гасел гучних, що чекають
      На масну контрабанду святу,

      І дешицю чарівного раю,
      В доленосних часах боротьби
      Там, де очі душі сновигають
      Виглядаючи долю з труби…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    19. Ще мить, чи дві.
      Ще мить, чи дві лишається до літа,
      Кущі потомлені і падають в траву,
      Триває довгий дощ, страшна війна і жито
      Знов тихо сивіє під пісню грозову…

      Ті хто дотримуються таємниці й віри -
      Любителі солоного й весни -
      Штурмують телеграм, немов нічні кафіри,
      Залучені у битви записні.

      Та час минає, як минає свято
      Усіх освячених на смерть і на життя,
      У темних звивах на думки багатих,
      Що губляться в годину каяття…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Cтовпи дороговказу.


      Тремтять стовпи дороговказу,
      За перелазами снопи
      І героїчної доби
      Шовкові віяла екстазу.

      В бурульках пломеніє лють,
      В гілках з розпушеного снігу
      Лунають крики печенігів,
      А в Небо сходинки ведуть,

      Мов шлях за шаховим конем,
      Де серед ночі пломеніє…
      Куди ж тікає розум днем?
      Від сіромахи – гречкосія,

      Що ще чекає на сурму
      І з неба коней виглядає
      В надії, що моргне йому
      Примхлива доля й не зомліє...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Анахорет
      Анахорет був дубом лісу,
      Коли на листяному тлі ,
      Немовби гурії гульвіси
      Вона промчала на коні!

      Лишивши серцю стежку смутку,
      Розтанувши у ворожбі,
      Жбурнувши межі очі грудку -
      Відбитком сліду на горбі.

      Чи то на сон таке прийшлося?
      Чи то болото з під ноги?-
      Так добре між мурах жилося
      І на тобі - сліди, горби.

      Ніхто не відає... Ялини
      І ті закуті в однострій.
      Рядки латини між ожини,
      Часу страшного буревій…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. В кропиві разом з дурницями
      КурІнь наш між негараздами
      Кропиви разом з дурницями,
      А шафи набиті газдами
      І вітряними дівицями.
      Де давлять почасти крихітні,
      Почасти всепоглинаючі,
      Жахи і убивці логіки
      І ворони не злітаючі.

      Годинники наймерзенніше,
      У день де немає радості!
      От взяти б в лапки теперішнє,
      Принаймі по собівартості.
      Додати до нього пасочок ,
      Чи колір яскравий мідяний,
      В шматочках нуги між пляшечок,
      У сніп заховавшись житяний…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. допоки
      колись випадково можливо принаймі
      не був я ні разу в далеких степах
      де в норах живуть ховрашки неохайні
      і сірі ворони сидять на стовпах

      де в дикому танці кружляють медузи
      у лоні допоки не висохлих рік
      і бабки руді як настирливі музи
      летять над болотом де блудить кулик

      подумайте лишень разом що за доля
      чи роль незначна котру гратимо знов
      і ми межі тих ховрахів серед поля
      допоки не знайдемо болиголов

      у відьми старої на ім’я Солоха
      й відразу побачимо відблиск зорі
      що вчора ховалася в драну панчоху
      у скрині залізній в глибокій норі

      і трапиться - все пригадається миттю
      можливо принаймі в годину лиху
      щоб темною постаттю люттю чи хіттю
      не стало завадою нам на шляху

      що тягнеться далі за обрій до краю
      де я не бував і мабуть не дійду
      допоки шукає душа водограю
      допоки ще вчить дивну шведську ходу

      260922



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. кам’яні лабіринти безсонь
      У кутку іноземних аптекарів,
      Де торгують таємно кістьми ,
      Під орудою справжнього Геккеля
      Хміль привозять з семи до восьми.
      Батарейки із дивного літію,
      Ще палають весільним вогнем,
      Хворобливого стану Овідія
      Перелазів в кущах хризантем.
      Клишоногих хатинок охайності
      Глина кОмину,згуба речей,
      Ще заводять життя у безкрайності
      У провулки солоних очей,
      Де щезає усе поміж гамору ,
      В кам’яні лабіринти безсонь,
      У фольклорах ординського табору,
      Де вогонь , і вогонь, і вогонь…

      040823



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. У ружах тьмяної доби
      Нам коні наснилися віддані,
      Нам брики наснились скляні
      І гудзиків колеса мідяні ,
      І часу сліди слюдяні,
      Де світлі герої нелічені
      До бою стають на диби,
      Як гарні дівчата освічені,
      У ружах тьмяної доби …

      Щоб падали стіни злочинності,
      Де долю вгадав ворожбит,
      І боги весни та невинності
      Тримали в руках Білий світ



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. різнотрав’я
      серпом зрізаю стебла молочаю
      вирубую з землі густу осоку
      земля мене здалеку помічає
      в її святій терплячості високій

      схиляються опальні ці створіння
      і наді мною рухаються тінью
      в це незбагненне світове цвітіння
      із необхідністю людського животіння

      неначе не траву зрізаю в полі
      а розтинаю власну білу шкіру
      природа терпить нашу ту сваволю
      щоб знову потім вижити допіру

      шматок землі її нікчемний і безправний
      собі порятувавши вряди-годи
      де б в небо піднялося різнотрав’я
      знецінене в мені від несвободи



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    27. звичка
      в нас не здолати звичку до життя
      але вичерпна віра що минає
      її ми не плекали до пуття
      а доля зла - вона не обирає

      неначе знає все заздалегідь
      у луках снів торуючи дорогу
      де ми ховаємося всі від лихоліть
      вночі псалми співаючи Дажбогу

      такі от звичаї така не хитра суть
      хто вірить снам той досягне узбіччя
      вселенського буття щоб знов напнуть
      його рядном на хрест середньовіччя

      щоб трапилась одвічна дивина
      відволікаючі надію на спасіння
      в краях де серед снів стоїть стіна
      нас розділяючи на різні покоління



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. мій край
      де незбагненний край моя далечина
      ховає день за обрієм строкатим
      блукає синьоока дивина
      і в'ється стежечка в незнаний світ кудлатий

      там ходять помаранчеві слони
      там стигнуть фініки на соняхах і вишнях
      і білим полуднем у луках заплавних
      зайчатка плигають серед снігів торішніх

      І котиться до обрію луна
      де в бубон ріжуть ховрашки у норах
      і піднімає брови давнина
      й здивована сорока б'є на сполох

      І гупає від щастя запальне
      юнацьке серце що шукає вроду
      й летить до обрію в майбутнє осяйне
      де Галя ранком знову носить воду

      170721



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. шпаринка
      Чи запитаеш раптом де те Небо?
      І...скільки треба коштів щоб купити?
      Чи має морок колір на потребу?
      Чи треба крила , щоб себе любити?

      Чи запитаеш, чом тебе пустили
      На землю знову долю марнувати?
      Я промовчу , бо про зірки не знаю.
      Віддам крилА свої
      до часу політати.

      І...ти втечеш від мене на світанку.
      Усі тікають так було од віку.
      Лети ...в ночі я знов напнув фіранку
      Лишивши в ній шпаринку невелику...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. вирію…
      холодний вітер--
      отже вже досить
      шукати літо
      в день на подвір'ї
      ховає сонце
      в далечині
      гусяче пір'я

      ще не старий--
      вже не заможний
      проходьте люди
      я вас не знаю
      на повні груди
      гуси кричать--
      в небі зникають

      б'ється в очах
      кволий вогник
      обрій горить
      серце горить--
      наче летить до безодні
      вирію!
      вирію!
      вирію!---
      просить...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Я буду жити...
      Я буду жити наче у ві сні.
      Чи на весні ?..Чи я не буду жити ,
      А буду сном --- кружляти і тяжіти
      Як жовтий лист ,або весільні квіти
      І ранком танути у закутки тісні.

      І буде день і ясний і тяжкий
      Щоб хрест нести ,шляхів отих чимало
      А днів багато...Та життя замало,
      Щоб триматися й душу берегти.

      Я стану жити пошепки , чуттям
      Бо завинив життям своїм Любові,
      Бо крик безсилий ,як не має крові,
      А кров без жертви не буває. В Слові
      Ця жертва співпадає з каяттям!

      І станеться ! І квітка проросте !
      З краплини крові до гори крізь грати.
      І у ві сні мені насниться мати,
      І серце стане дужче калатати,
      Бо є Любов ,а інше все пусте!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Тихий дзвоник душі.
      Україно моя! Де ти? Що ти? Куди?
      Як оті пригадаю прабабині руки,
      То спливають на думку степи і сади
      І зелені вологі пахучії луки.

      Де їх бачу тепер?--- Тихий дзвоник душі.
      Дай-но Боже снаги , щоб його не приспали.
      Нас окрадено ,люди!!! Нас знову загнали
      Із червоної хащі в барвисті кущі!
      ID



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. У мареві абсурдів незворушних
      Розмовою порадуємо вітер
      Зітханнями про гаманець затертий,
      Про смуток кольорових дивних літер,
      Неїстівного кола запах спертий
      Шляху наземного, що ще пече богема
      Для всіх істот тонких і осоружних,
      Де смерть душі у кожного окрема
      А марево абсурду незворушне,
      Прості рецепти для макітри й печі,
      Додаючи фарбованому лису,
      Можливо він долучиться до втечі
      Із гаманцем у листяному лісі,
      Щоби дістатися дочасно і далеко
      Кущів ожини, де немає гніву
      І моститься на грабові лелека
      Над довгим берегом...

      очікуючи Шиву.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. відлуння

      Палкі нестримні волошкові дні--

      Інакшого у літа не буває!

      Кохання кров ,моя душа живая,

      Моє шаленство злету навесні.

       

      Не спи! Не спи!!!---в час ночі  не дрімай!

      Моя Любов  кривава розіп’ята.

      Зимова ніч на спалахи багата

      Свідомості, що пнеться у відчай

       

      Широким шляхом долі між руїн-

      Життя відлуння, в тихе й неглибоке

      У сутінках ранкових одиноких

      Де не знайдуть… і не назвуть своїм!


      27.11.16



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Лишились мрії, мрії...
      Чи я в тобі навічно віддзеркалюсь!?
      Ти десь пливеш…А я збираю сни…
      В один із дней осінньої весни
      Незчуюся, як назберу на старість.

      А далі ніч і в дзеркалі моїм
      Два вогники як ті дитячі очі.
      Ти десь пливеш,а я… плисти не хочу.
      Я хочу бути кленом золотим.
      ________________________________
      А дощ іде…А вітер скаженіє
      Вже мокрий шлях і зорі на воді…
      Чи відзеркалиться твоя душа в мені?
      Вже й клен опав…
      Лишились мрії, мрії.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Химерні опади
      Химерні опади --- квітневий сірий дощ.
      Моє буття--- багате на надії
      Вологі очі, незбагненні мрії,
      Неначе ворожилось -- не жилось.

      А десь на Південь зеленіють дні,
      Верба назустріч котиками в полі.
      По жовтій глині я шукаю долі.
      Та ноги сиріють і холодно мені…

      А в головах кільце сріблястих хмар ,
      Мов вир у вічність . Глина ні до чого.
      Ми й самі глиняні , як Вавілонські боги…
      А пройде дощ і знову нас нема.

      Буття химерне. Незлічені дні.
      Дороги глиняні. Тіла не обігріті.
      Едине---Квітень! Скоро будуть квіти!!!
      Хай змиє глину повінь навесні.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Я чи ти? Чи тенета?
      Я чи ти? Чи тенета?
      Розповсюджено змову
      На землі маячні.
      Днів-кайданів сонети…
      До холодного скону
      Бігти через замети
      Пути рвати мені.

      Я чи ти? Вже закуте
      У нестримному русі,
      Вже не сила згадать ---
      Ту калину червону
      На зеленому лузі,
      Ту хатину біляву
      Не знайти не впізнать.

      Я чи ти? Де ми ,Мамо?
      Все шукаємо долі?---
      Все блукаєм в імлі
      Без надії на Небо.
      Молоді й сивочолі
      Чорну тягнем стежину
      Безпорадній землі

      Я чи ти? Чи тенета?
      Розповсюджено змову
      На землі маячні.
      Днів-кайданів сонети…
      До холодного скону
      Бігти через замети
      Пути рвати мені!!!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. горобина ніч

      раптово в хату горобина ніч,
      а я навколішках...Святий Микола годить--
      бо слухає ,та туга не проходить
      душа болить і захолола піч

      холодна кров – вугілля нетривке
      собаки брешуть, гайворон регоче,
      рясніє дощ і піч моя шепоче,
      і коло зав’язку у хрестика слизьке...

      так добрих справ і прагнуть ,і не втнуть,
      так серце слабшає ,неначе хто наврочив
      без віри молитов нема пророчих
      і слів нема ,і ангелів не чуть

      160918



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. А далі жовтень!
      А далі жовтень! Що таке життя ?---
      Сумнівна розкіш. Так дарують квіти
      І посмішки.Чи то закон тертя , чи то інерція
      ----Час прокидатись діти!

      А далі поспіхом турботи ,маячня.
      “Себе знайди!”---сумління прошепоче.
      І серце птахом в грудях залопоче,
      І закурить по закутках сміття…

      А далі жовтень …Стрічка золота.
      Як підсумок, гіркота набутого.
      Чи все зганьбив? чи ще лишив святого
      Душі на Великоднії свята?

      І погляд в Небо ясний і сумний,
      Бо серце маєшь недоречно тепле
      І Світові вороже і нестерпне.
      Бо й сам ти Світу кволий і чужий…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --