ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій СергійКо
2025.10.22 17:22
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.

Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі

Артур Сіренко
2025.10.22 15:49
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –

Сергій Губерначук
2025.10.22 13:09
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було

Іван Потьомкін
2025.10.22 12:10
Ну як перекричать тисячоліття?
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам”ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні,
Де слово – подув, а не смисл,-
Теж тільки пам”ять.

Віктор Кучерук
2025.10.22 09:35
Замовкло все поволі і повсюди, -
І згусла темінь оповила двір,
Немов сорочка незасмаглі груди,
Або туман глибокий шумний бір.
Посохлим листям протяги пропахлі
Тягнулися від вікон до дверей,
І десь у сінях тихнули та чахли,
Лиш прілості лишався дов

Борис Костиря
2025.10.21 22:02
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.

У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал

Леся Горова
2025.10.21 21:58
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?

Сергій СергійКо
2025.10.21 21:37
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.

Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –

Олена Побийголод
2025.10.21 21:01
Сценка із життя

(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх

Тетяна Левицька
2025.10.21 19:36
Не знаю чому? —
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.

Іван Потьомкін
2025.10.21 11:40
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,

Віктор Кучерук
2025.10.21 06:46
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25

Микола Дудар
2025.10.21 00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!

Борис Костиря
2025.10.20 22:13
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.

Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник

Світлана Пирогова
2025.10.20 15:07
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...

Марія Дем'янюк
2025.10.20 11:48
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вячеслав Руденко (1969) / Вірші

 звичка
в нас не здолати звичку до життя
але вичерпна віра що минає
її ми не плекали до пуття
а доля зла - вона не обирає

неначе знає все заздалегідь
у луках снів торуючи дорогу
де ми ховаємося всі від лихоліть
вночі псалми співаючи Дажбогу

такі от звичаї така не хитра суть
хто вірить снам той досягне узбіччя
вселенського буття щоб знов напнуть
його рядном на хрест середньовіччя

щоб трапилась одвічна дивина
відволікаючі надію на спасіння
в краях де серед снів стоїть стіна
нас розділяючи на різні покоління




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-04-21 08:58:27
Переглядів сторінки твору 324
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.006 / 5.79)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.006 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.10.17 18:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-04-21 09:26:45 ]



ну таке, але хіба оті ваші римові пари "життя - пуття"
"спасіння - покоління" є вже аж такими поетичними,
Вячеславе?
якщо ми вже про поезію тут
це радше якась рутина початківця

я не хочу сказати, що воно все таке у вас, зовсім ні
але таки-от



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Руденко (М.К./М.К.) [ 2025-07-14 19:16:15 ]
Дякую за зауваження! Так я початківець . І не все в мене добре виходить. Повертаюсь. Редагую знов. Можливо якісь з них (отих текстів) - згодом стануть кращими


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Руденко (М.К./М.К.) [ 2025-07-14 19:17:36 ]
Дякую за зауваження! Так я початківець . І не все в мене добре виходить. Повертаюсь. Редагую знов. Можливо якісь з них (отих текстів) - згодом стануть кращими


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-07-14 19:26:07 ]



ну, Ви вже не початківець, ви Майстер-Клас, за Вашим статусом
я прочитав у прифайлі, що Ви архітектор, тому цікаво стало, у чім концепція
бо дещо еклектично виглядають певні моменти у Вас
думав, що імовірно Ви якось намагаєтеся синтезувати вуличне & альбомне



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-07-14 19:26:44 ]
*у профайлі, даруйте за одруківку




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Руденко (М.К./М.К.) [ 2025-07-14 19:46:57 ]
Вуличнго в мене мабуть мало!) Чи може я вас не зрозумів? Я просто записую тексти. Іноді в риму. Нас , архітекторів , вчили композиції. ТЯ не вмію писати вірші ,як справжній літератор. І не намагаюся. Одна поетка , з тих хто пише вірші (досить гарні) казала ,що мої - вони як лего. Може й так. Але намагаюся щоби читалося легко. Бо для мене форма і зміст рівнозначні. А от рими життя -пуття, сумління - покоління. Що в них протизаконного. Це ж вже трохи краще ніж рима вже - невже!, ходить- бродить. Сподіваюсь , що і в мене іноді щось виходить)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-07-14 20:06:26 ]



так, імовірно мені треба було висловлюватися однозначніш і зрозуміліш)

суть була в тім, що у Вас рими і образи досить складні і вишукані є
але водночас і примітивні також




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-07-15 13:00:26 ]



якщо саме слово "вуличні" стосовно рим/поезій Вас бентежать

на мій (так само любительський) погляд

граматичні рими на кшталт "пізнав/зазнав" або "буття/забуття"
мають місце або в історичному минулому, прикладом, у Котляревського, у Шевченка
тобто, бароко/романтизм
або в дитячих віршиках, оскільки це дидактична радість
або у піснях, оскільки вони мають ширнармасове орієнтування і наслідують часто-густо традицію (див. історичне римування)
або у т.зв. "вуличній поезії", тобто, такій поезії, яку промовляють на майданах і вулицях до тих самих ширнармас
і часом голос промовця або підзвучка не сильно чіткі
атож, для того, щоби вловити якусь музику, треба щоби поезії чітко звучали
надто чітко

щодо Ваших творів, я можу сміливо відкинути історичну імітацію, дитліт і піснярство

отже, лишається хіба що "вуличний" момент




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Руденко (М.К./М.К.) [ 2025-07-16 14:09:11 ]
Дякую вам за розлогу відповідь. Це мабуть вперше така змістовна реакція на мій текст. Я насправді не дуже втаємничений щодо слова. Усим треба займатися професійно і подовгу. А в мене з текстами - толише час від часу і не більше ніж годину вдень, як пощастить. Тому я дуже вам вдячний. З іншого боку деякі поети дорікали мені ,що в мене мало класичних рим - одні косонанси і дисонанси) Я ж до своїх текстів відношуся іронічно.Як і до свого живопису. Бувають і примітивізми . Та навіть у класиків не усі вірші яскраві і однаково сильні . З іншого боку мені довподоби і великі примітивісти як ото Примаченко і великі академісти як от Мурашко чи романтики як Світлицький.