ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вячеслав Руденко (1969) / Вірші

 звичка
в нас не здолати звичку до життя
але вичерпна віра що минає
її ми не плекали до пуття
а доля зла - вона не обирає

неначе знає все заздалегідь
у луках снів торуючи дорогу
де ми ховаємося всі від лихоліть
вночі псалми співаючи Дажбогу

такі от звичаї така не хитра суть
хто вірить снам той досягне узбіччя
вселенського буття щоб знов напнуть
його рядном на хрест середньовіччя

щоб трапилась одвічна дивина
відволікаючі надію на спасіння
в краях де серед снів стоїть стіна
нас розділяючи на різні покоління




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-04-21 08:58:27
Переглядів сторінки твору 724
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.987 / 5.75)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.987 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.10.27 17:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-04-21 09:26:45 ]



ну таке, але хіба оті ваші римові пари "життя - пуття"
"спасіння - покоління" є вже аж такими поетичними,
Вячеславе?
якщо ми вже про поезію тут
це радше якась рутина початківця

я не хочу сказати, що воно все таке у вас, зовсім ні
але таки-от



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Руденко (М.К./М.К.) [ 2025-07-14 19:16:15 ]
Дякую за зауваження! Так я початківець . І не все в мене добре виходить. Повертаюсь. Редагую знов. Можливо якісь з них (отих текстів) - згодом стануть кращими


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Руденко (М.К./М.К.) [ 2025-07-14 19:17:36 ]
Дякую за зауваження! Так я початківець . І не все в мене добре виходить. Повертаюсь. Редагую знов. Можливо якісь з них (отих текстів) - згодом стануть кращими


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-07-14 19:26:07 ]



ну, Ви вже не початківець, ви Майстер-Клас, за Вашим статусом
я прочитав у прифайлі, що Ви архітектор, тому цікаво стало, у чім концепція
бо дещо еклектично виглядають певні моменти у Вас
думав, що імовірно Ви якось намагаєтеся синтезувати вуличне & альбомне



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-07-14 19:26:44 ]
*у профайлі, даруйте за одруківку




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Руденко (М.К./М.К.) [ 2025-07-14 19:46:57 ]
Вуличнго в мене мабуть мало!) Чи може я вас не зрозумів? Я просто записую тексти. Іноді в риму. Нас , архітекторів , вчили композиції. ТЯ не вмію писати вірші ,як справжній літератор. І не намагаюся. Одна поетка , з тих хто пише вірші (досить гарні) казала ,що мої - вони як лего. Може й так. Але намагаюся щоби читалося легко. Бо для мене форма і зміст рівнозначні. А от рими життя -пуття, сумління - покоління. Що в них протизаконного. Це ж вже трохи краще ніж рима вже - невже!, ходить- бродить. Сподіваюсь , що і в мене іноді щось виходить)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-07-14 20:06:26 ]



так, імовірно мені треба було висловлюватися однозначніш і зрозуміліш)

суть була в тім, що у Вас рими і образи досить складні і вишукані є
але водночас і примітивні також




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-07-15 13:00:26 ]



якщо саме слово "вуличні" стосовно рим/поезій Вас бентежать

на мій (так само любительський) погляд

граматичні рими на кшталт "пізнав/зазнав" або "буття/забуття"
мають місце або в історичному минулому, прикладом, у Котляревського, у Шевченка
тобто, бароко/романтизм
або в дитячих віршиках, оскільки це дидактична радість
або у піснях, оскільки вони мають ширнармасове орієнтування і наслідують часто-густо традицію (див. історичне римування)
або у т.зв. "вуличній поезії", тобто, такій поезії, яку промовляють на майданах і вулицях до тих самих ширнармас
і часом голос промовця або підзвучка не сильно чіткі
атож, для того, щоби вловити якусь музику, треба щоби поезії чітко звучали
надто чітко

щодо Ваших творів, я можу сміливо відкинути історичну імітацію, дитліт і піснярство

отже, лишається хіба що "вуличний" момент




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Руденко (М.К./М.К.) [ 2025-07-16 14:09:11 ]
Дякую вам за розлогу відповідь. Це мабуть вперше така змістовна реакція на мій текст. Я насправді не дуже втаємничений щодо слова. Усим треба займатися професійно і подовгу. А в мене з текстами - толише час від часу і не більше ніж годину вдень, як пощастить. Тому я дуже вам вдячний. З іншого боку деякі поети дорікали мені ,що в мене мало класичних рим - одні косонанси і дисонанси) Я ж до своїх текстів відношуся іронічно.Як і до свого живопису. Бувають і примітивізми . Та навіть у класиків не усі вірші яскраві і однаково сильні . З іншого боку мені довподоби і великі примітивісти як ото Примаченко і великі академісти як от Мурашко чи романтики як Світлицький.