ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вячеслав Руденко (1969) / Вірші

 звичка
в нас не здолати звичку до життя
але вичерпна віра що минає
її ми не плекали до пуття
а доля зла - вона не обирає

неначе знає все заздалегідь
у луках снів торуючи дорогу
де ми ховаємося всі від лихоліть
вночі псалми співаючи Дажбогу

такі от звичаї така не хитра суть
хто вірить снам той досягне узбіччя
вселенського буття щоб знов напнуть
його рядном на хрест середньовіччя

щоб трапилась одвічна дивина
відволікаючі надію на спасіння
в краях де серед снів стоїть стіна
нас розділяючи на різні покоління




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-04-21 08:58:27
Переглядів сторінки твору 431
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.000 / 5.83)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.000 / 5.83)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.13 09:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-04-21 09:26:45 ]



ну таке, але хіба оті ваші римові пари "життя - пуття"
"спасіння - покоління" є вже аж такими поетичними,
Вячеславе?
якщо ми вже про поезію тут
це радше якась рутина початківця

я не хочу сказати, що воно все таке у вас, зовсім ні
але таки-от



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Руденко (М.К./М.К.) [ 2025-07-14 19:16:15 ]
Дякую за зауваження! Так я початківець . І не все в мене добре виходить. Повертаюсь. Редагую знов. Можливо якісь з них (отих текстів) - згодом стануть кращими


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Руденко (М.К./М.К.) [ 2025-07-14 19:17:36 ]
Дякую за зауваження! Так я початківець . І не все в мене добре виходить. Повертаюсь. Редагую знов. Можливо якісь з них (отих текстів) - згодом стануть кращими


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-07-14 19:26:07 ]



ну, Ви вже не початківець, ви Майстер-Клас, за Вашим статусом
я прочитав у прифайлі, що Ви архітектор, тому цікаво стало, у чім концепція
бо дещо еклектично виглядають певні моменти у Вас
думав, що імовірно Ви якось намагаєтеся синтезувати вуличне & альбомне



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-07-14 19:26:44 ]
*у профайлі, даруйте за одруківку




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Руденко (М.К./М.К.) [ 2025-07-14 19:46:57 ]
Вуличнго в мене мабуть мало!) Чи може я вас не зрозумів? Я просто записую тексти. Іноді в риму. Нас , архітекторів , вчили композиції. ТЯ не вмію писати вірші ,як справжній літератор. І не намагаюся. Одна поетка , з тих хто пише вірші (досить гарні) казала ,що мої - вони як лего. Може й так. Але намагаюся щоби читалося легко. Бо для мене форма і зміст рівнозначні. А от рими життя -пуття, сумління - покоління. Що в них протизаконного. Це ж вже трохи краще ніж рима вже - невже!, ходить- бродить. Сподіваюсь , що і в мене іноді щось виходить)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-07-14 20:06:26 ]



так, імовірно мені треба було висловлюватися однозначніш і зрозуміліш)

суть була в тім, що у Вас рими і образи досить складні і вишукані є
але водночас і примітивні також




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-07-15 13:00:26 ]



якщо саме слово "вуличні" стосовно рим/поезій Вас бентежать

на мій (так само любительський) погляд

граматичні рими на кшталт "пізнав/зазнав" або "буття/забуття"
мають місце або в історичному минулому, прикладом, у Котляревського, у Шевченка
тобто, бароко/романтизм
або в дитячих віршиках, оскільки це дидактична радість
або у піснях, оскільки вони мають ширнармасове орієнтування і наслідують часто-густо традицію (див. історичне римування)
або у т.зв. "вуличній поезії", тобто, такій поезії, яку промовляють на майданах і вулицях до тих самих ширнармас
і часом голос промовця або підзвучка не сильно чіткі
атож, для того, щоби вловити якусь музику, треба щоби поезії чітко звучали
надто чітко

щодо Ваших творів, я можу сміливо відкинути історичну імітацію, дитліт і піснярство

отже, лишається хіба що "вуличний" момент




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Руденко (М.К./М.К.) [ 2025-07-16 14:09:11 ]
Дякую вам за розлогу відповідь. Це мабуть вперше така змістовна реакція на мій текст. Я насправді не дуже втаємничений щодо слова. Усим треба займатися професійно і подовгу. А в мене з текстами - толише час від часу і не більше ніж годину вдень, як пощастить. Тому я дуже вам вдячний. З іншого боку деякі поети дорікали мені ,що в мене мало класичних рим - одні косонанси і дисонанси) Я ж до своїх текстів відношуся іронічно.Як і до свого живопису. Бувають і примітивізми . Та навіть у класиків не усі вірші яскраві і однаково сильні . З іншого боку мені довподоби і великі примітивісти як ото Примаченко і великі академісти як от Мурашко чи романтики як Світлицький.