ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Ноктюрн напередодні епохи блюзу
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, по тім

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Самопізнання
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Вкрита золотом зламана вічність
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Його любити я не перестану
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
* * *
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
* 59 *
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Артуру Дмитровичу Курдіновському
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Геліопавза
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образа́х
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
На тлі десяткового дробу
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
На сходинах літ
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Натхнення
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
* * *
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Історія
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Дитячої Творчості Ц Д Т Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Вячеслав Руденко (1969) / Вірші

 звичка
в нас не здолати звичку до життя
але вичерпна віра що минає
її ми не плекали до пуття
а доля зла - вона не обирає

неначе знає все заздалегідь
у луках снів торуючи дорогу
де ми ховаємося всі від лихоліть
вночі псалми співаючи Дажбогу

такі от звичаї така не хитра суть
хто вірить снам той досягне узбіччя
вселенського буття щоб знов напнуть
його рядном на хрест середньовіччя

щоб трапилась одвічна дивина
відволікаючі надію на спасіння
в краях де серед снів стоїть стіна
нас розділяючи на різні покоління




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2025-04-21 08:58:27
Переглядів сторінки твору 487
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.006 / 5.79)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.006 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.04.29 10:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-04-21 09:26:45 ]



ну таке, але хіба оті ваші римові пари "життя - пуття"
"спасіння - покоління" є вже аж такими поетичними,
Вячеславе?
якщо ми вже про поезію тут
це радше якась рутина початківця

я не хочу сказати, що воно все таке у вас, зовсім ні
але таки-от



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Руденко (М.К./М.К.) [ 2025-07-14 19:16:15 ]
Дякую за зауваження! Так я початківець . І не все в мене добре виходить. Повертаюсь. Редагую знов. Можливо якісь з них (отих текстів) - згодом стануть кращими


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Руденко (М.К./М.К.) [ 2025-07-14 19:17:36 ]
Дякую за зауваження! Так я початківець . І не все в мене добре виходить. Повертаюсь. Редагую знов. Можливо якісь з них (отих текстів) - згодом стануть кращими


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-07-14 19:26:07 ]



ну, Ви вже не початківець, ви Майстер-Клас, за Вашим статусом
я прочитав у прифайлі, що Ви архітектор, тому цікаво стало, у чім концепція
бо дещо еклектично виглядають певні моменти у Вас
думав, що імовірно Ви якось намагаєтеся синтезувати вуличне & альбомне



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-07-14 19:26:44 ]
*у профайлі, даруйте за одруківку




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Руденко (М.К./М.К.) [ 2025-07-14 19:46:57 ]
Вуличнго в мене мабуть мало!) Чи може я вас не зрозумів? Я просто записую тексти. Іноді в риму. Нас , архітекторів , вчили композиції. ТЯ не вмію писати вірші ,як справжній літератор. І не намагаюся. Одна поетка , з тих хто пише вірші (досить гарні) казала ,що мої - вони як лего. Може й так. Але намагаюся щоби читалося легко. Бо для мене форма і зміст рівнозначні. А от рими життя -пуття, сумління - покоління. Що в них протизаконного. Це ж вже трохи краще ніж рима вже - невже!, ходить- бродить. Сподіваюсь , що і в мене іноді щось виходить)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-07-14 20:06:26 ]



так, імовірно мені треба було висловлюватися однозначніш і зрозуміліш)

суть була в тім, що у Вас рими і образи досить складні і вишукані є
але водночас і примітивні також




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-07-15 13:00:26 ]



якщо саме слово "вуличні" стосовно рим/поезій Вас бентежать

на мій (так само любительський) погляд

граматичні рими на кшталт "пізнав/зазнав" або "буття/забуття"
мають місце або в історичному минулому, прикладом, у Котляревського, у Шевченка
тобто, бароко/романтизм
або в дитячих віршиках, оскільки це дидактична радість
або у піснях, оскільки вони мають ширнармасове орієнтування і наслідують часто-густо традицію (див. історичне римування)
або у т.зв. "вуличній поезії", тобто, такій поезії, яку промовляють на майданах і вулицях до тих самих ширнармас
і часом голос промовця або підзвучка не сильно чіткі
атож, для того, щоби вловити якусь музику, треба щоби поезії чітко звучали
надто чітко

щодо Ваших творів, я можу сміливо відкинути історичну імітацію, дитліт і піснярство

отже, лишається хіба що "вуличний" момент




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Руденко (М.К./М.К.) [ 2025-07-16 14:09:11 ]
Дякую вам за розлогу відповідь. Це мабуть вперше така змістовна реакція на мій текст. Я насправді не дуже втаємничений щодо слова. Усим треба займатися професійно і подовгу. А в мене з текстами - толише час від часу і не більше ніж годину вдень, як пощастить. Тому я дуже вам вдячний. З іншого боку деякі поети дорікали мені ,що в мене мало класичних рим - одні косонанси і дисонанси) Я ж до своїх текстів відношуся іронічно.Як і до свого живопису. Бувають і примітивізми . Та навіть у класиків не усі вірші яскраві і однаково сильні . З іншого боку мені довподоби і великі примітивісти як ото Примаченко і великі академісти як от Мурашко чи романтики як Світлицький.