•  щоденна мантра

священна геометрія ймовірності
теорія випадкових чисел у вулику джойса чи джобса —

•  моя колядка на 2023 Різдво

у ранах і гематомах — час звузився до хвилин
тривога відміна удома не вдома — твої?

•  Вірш на Вербну Неділю останньої війни

від Сіверського Донця до Батурина
як виявилось — короткий шлях

•  монолог Єви перед виходом з Раю (Рефлексія абсурду із філософського циклу «Одинадцятий четвер»

45 градусів по фалосу –
сутність мого роману

•  «і»

цей світ покотився за двері й ворота він випав у жменю як жуйка із рота він втратив сакральність наближеність тіло
— і став незручним ніби спінене мило

•  після осені

після осені неодмінно наступає віра в диво вона
бере за горло жижки трусить і плаче

•  січень дві тисячі двадцять першого

дихати свою зиму
ходити нашубканою та вразливою

•  Жені

я добре не знаю її –
не вийшло пізнати

•  Із книги «Дівчинка Босха»

викинь свій календар суїцидальних справ
нас чекає

•  ***

На подорож у минуле немає квитків
Лікар мій каже, що це шкідливо – не варто

•  Динозавр

хто сподівається виплисти – врешті втоне
Люди гуляють парами парками та скверами

•  Amor fati. Лист перший

Не – легко
Не ніжить не голубить не несе –

•  Любій Білорусі

Коли помирають нації — народжуються Тантали
Земля відригає їх, викидаючи з чрева

•  слова

Всюди ношу за собою свої слова я
Немає цьому ради

•  Хлопчику

Носом торкаючись стиснених кулаків
Думу свою простягуєш ніби ноги

•  Ця весна (Із песимістичного циклу)

Потяг кричить ізраненим динозавром
Білий ретривер вирвався на свободу

•  Секлета

Жила собі хата,
Побілена, щедра, тиха.

•  удар у руках бога (коронавірусне)

Ти не знаєш хто мічений смертю цілований хто
Втаємничено бродить король той у чорній короні

•  Бурчання дітям

Нестерпні діти — вони ростуть повільно роблять усе не так

•  Рефлексія про Україну

Вона лежить під деревом життя — лежить та дихає
Її груди піднімаються вгору-вниз

•  Остання качка Чіо-чіо-сан

Дерева похилились у поклоні -
Рвав вітер. Він нагадував хто пан

•  МОВА

Що таке мова? Мова це люди
Буде їх більше — буде їх мова — всюди

•  Чоловіки

Вони робляться згорбленими та старими
Ті чоловіки які колись ходили прямо

•  про сутність речей

поки інші пишуть вірші крокуючи й колупаючи пальцем у носі —
я згораю не встигнувши впасти —

•  Єві

живи життям
дісталося — живи!

•  Рефлексії безсоння

місяць схожий на келих повний вина й туману
зорі розсипались салом на сковорідці

•  Моєму чоловіку

У телепорталах наших голів — телепорти
Я на твоєму світловому шляху — ти на моєму

•  про любов

ти рефлектуєш ниєш кусаєш губи в кров
голишся сумно у ванній —

•  Дівчинці із крильцями метелика

Коли у тебе розривається шкіра на пальцях ніг
Просто тому що кришталеві черевички стерлися в скельця

•  Про поетів (сумний неосаркастичний пієтет)

Розірвати планету або збудувати планету
Врятувати планету — планктону потрібна планета

•  Пам’яті Левка Лук’яненка

Я їх не забуду — отих людей, їхні лиця
Жовті вилиці, стурбовані очі, стиснені губи

•  Постфактум літа у місті

розбиті голови-кавуни купами горами повсюди курганами насипані
перекриті перериті дороги перебиті знаки перетиснені артерії

•  Коли ти пишеш... (лист моїй любій Бетельгейзе)

коли ти пишеш вірші здається — легшаєш
нібито вбираєшся в пір'я вивільняєшся з тіла й серце може злетіти саме по собі

•  Взаємодія любові (одвічний вибір між суїцидом та стоїцизмом))))

У порожній кімнаті — зрадливі тіні
Ніби видіння — на тій он стіні

•  Білий вірш

я лежу в своєму ліжку кімната сяє мов церква
простирадла білі обличчя біле за склом вікна біліє небо

•  по дощу (післяпрогулянкова рефлексія)

Це місто сердешне миле ніби умите Матір’ю
Стереометрія простору під паттернами дощу – під останніми краплями –

•  Автопортрет—36

Я підійшла до східного вікна – там темінь густо висне, ніби шора
У мене голе серце, вікна голі, оголені слова — немає штор

•  Великдень

Скрики скрипки
Скрипи ліжка

•  спадок

ти тільки не кажи тату

•  любовна мантра

слухай
а остудити доменну піч

•  первомайський

Тридцяте квітня. Благодать. Жаби.
Шашлик. Співають втомлені баби –

•  Весна

Я не знаю чому і кому і для кого й навіщо
Вітер свище на вухо оці березневі диктанти

•  Мене питають

Мене питають - як ти чуєшся?
А я чуюся.

•  Прогулянка старим яблуневим садом

а вони іржаві хоча й не залізні -
старі яблуні у моєму саду

•  Із циклу

зустрінеш привида - й на тому все!
потонеш у ліриці в сентиментах ніби в багні

•  Інструктор

Він каже мені: гальма!
Правою, йопт, ногою гальма тисни!

•  Короткий віршик про вісімнадцяте березня дві тисячі вісімнадцятого

Євлампій на ковзанах у моцних штанах з начосом їхав на базар по свіжі огірочки
Клара забила на кларнет, корали та Карла і, бляха-муха, шукала теплі носочки

•  ***

Я втомилася жити - бруківкою тяжко брести
Я трамвайний ліхтарик. Я сутінки під мостами

•  Відлига у Рівному (післяпрогулянкова рефлексія)

Рівне тане. Таке вологе
Як путана стара на побаченні

•  Колисанка для коханої

Спи, моя дівчинко, спи, мій горобчику, бай…
Я не стривожу твій сон, твої мрії сентиментальні

•  Рефлексія про медведиків Тедді

на Барбадосі живуть маленькі й великі боси
дрючать матросів ходять босі товсті боси по Барбадосу

•  ПЕРЕДВЕЛИКОДНІЙ

Це місто порожнє без листя та люду.
А лютий лютує – морозить, не йде.

•  Колядка на четверте Різдво

Коляд-коляд-колядниця,
Чому знов тобі не спиться?

•  Дві тисячі вісімнадцяте Різдво

Змії дерев обвили обняли обдурили.
Яблук небесних хотіла? А яблук – нема!

•  Великдень

Коли землю чорна біда накрила –
У Ісуса виросли крила.

•  Про музику)

З усіх нот які можна виловити у скрипі вісі земної
Вичути у мелодіях неминуче тонучого корабля

•  ми не

рукописи умирають на самоті
журливо муркоче пустка

•  Дівчині-сибіллі

є люди
які стимулюють чакри чужими мізками грають чужими членами в нарди та Ґо

•  Коли...

Коли загине останній гебістський послід -
Вже розкладеться на атоми та плями,

•  сливи

Сливи, - кажу я їй, а вона мені – перса!
Сливи, - кажу я їй, - подивись он зліва

•  серпневий

у тому світі де ти – за сонце
де ти – залежність ти – лукум

•  Автопортрет 35

- Це Українська – тридцять п’ять!
Сходьте, пані, ваша зупинка, пані.

•  мамі

ти будеш стояти і споглядати себе
у великому дзеркалі в масивній рамі

•  Гурби

Третій окраєць білого хліба, третя доба Воскресіння чи гарту
Знаєш, а ми ще з тобою жили би, але поплутались карти…

•  ПСАЛОМ НА СІМ ДНІВ ТИЖНЯ (із циклу «бур.штин»)

не мотоцикла а мотопомпу
я буду байкером цих боліт

•  автопортрет 34

на фото епічних сторінках моєї біо я юна усміхнена і все ж таки вродлива
помітно щаслива примітна у всіх сенсах майже вона –

•  Пост-великодня розмова із богом

О, Боже!
ридав би й Данте

•  і пінгвіни у центральному парку Мангеттена

і пінгвіни у центральному парку Мангеттена
й крокодили з сафарі-парку на Самуї

•  чекаю

чекаю читаю пишу
нікуди не поспішаю

•  Марта (із циклу "Дівчатка")

Марта була не дівчиною радше місяцем - порою року
Гарна з лиця з якого води не пити в яке дивитися

•  реквієм (із циклу "бур.штин")

кожного дня ти йдеш собі до лісу
у формі яка уні – частіше джинси

•  із циклу "одинадцятий четвер"

на шостому поверсі у родинному шалаші ша-
калячій нірці гарячій точці перетину меж

•  Із циклу «бур.штин»

1. із очима сарни

•  а груші обернулись на гілля

а груші обернулись на гілля
обсипались посипались корою

•  річка

а її вуста холодні холодні стулені сині
труп не може нічого крім лежати рівно

•  це літо

це літо закінчується слізьми
Боже! хіба ж так треба дощу?

•  Вірш про собаку

спить Центральна і Західна, вже й позіхає Схід
сплять вояки, цивільні, колодязь та самокат

•  мій сад

коли би ви поглянули на мій сад на мій внутрішній лондон – побачили би славну компанію - маркіза де Сада, Жорж Санд і Хемінгвея з сушеною воблою
юного Маяковського ще не простріленого Лілічкіними кулями очима скляними її безлюбові любові а обіруч кованої фіртки кутики вуст Жуковського живуть окремо як кіт чи як притаманно коту на готовім

•  колами

слухай життя поруділо як трави листопадові я вже не хочу ні тіла твого ні любові
холодно опинитися десь при дні без опори і без чудес

•  Оксанка і санки)

Закохався я в Оксанку.
В неї лижі, в неї санки

•  Ти котилась з горища горошинками пилу

Ти котилась з горища горошинками пилу проникала в кімнату крізь дірки і шпари і у час передвісний тихий, коли всі спали ти співала моєму коту і мені співала тремким ніжним сопрано…. години текли мов миті, я літав уві сні і літали коти умиті, шурхотіло прання на мотузках –і рано-рано сонце сходило тихим співом твоїм, мамо..

•  сьогодні

Сьогодні я тебе любитиму
До стану «скільки стачить сил» і до остачі, до ранку грітиму

•  Вуличний

дощить, вертає на сумне…

•  П'яна

Лишилася вишня від торта…
Без сумніву, - п’яна…

•  жити

Як мандрівний бурлака,
старець або кобзар

•  пиріжковий

Вгризаюсь у тістечко..
Грамів…без ліку…

•  Півроку до півроку...

Півроку до півроку..і вже й прожив, неначе...
до першого уроку..якого й не побачив

•  ми..на обід, чи потім… ?

Намісники..а чи месники?.. Господи, стільки питань
розлітаються хрестиками, тушаться в сметані..

•  Персиковий

Сьогодні день спекотний – гусне кров…
в турботах, у примарах

•  Выйди в сад и пойми меня, матушка

Выйди в сад и пойми меня, матушка
Отчего на душе моей гром

•  в предпоследний вагон экспресса

Отчего мы с тобой так похожи,
Наше сердце – одно на двоих,

•  не варто дітям шкодувати книг...

Не варто дітям шкодувати книг -
У них дива і досвід всього світу

•  після світанку...

Різні люди, тіла сусідні
і слова не доходять цілі. –

•  урбаністичний

Коли дивишся зверху –
все місто-то наче один

•  Із Кримського циклу

Вираховую, вираховую, вираховую…
Додаю, віднімаю і множу…

•  зустріч...

…навіщо ти заходиш в цей під'їзд? -
старий будинок, сходи дерев'яні,

•  у потязі "Південному"

У потязі «Південному» лежачою драбиною
повільно відповзатиму до степу й до моря

•  Відлига

Я не люблю відлигу в її дражливих напівтонах,
коли населення вбоге виходить, немов з печери

•  Зимоосінь

Живи сьогодні, як у день останній..
На носі жовтень і нема води

•  … с неизменной сигарой и чашечкой кофе…

От Бодлера и до Прокофьева
Среди пира, мира, среди чумы

•  Кофе

Кофе. И кофе. Все так банально.
Утро. Две чашки опять в моей спальне.

•  На розі

На розі Котлярської і прозаїка Куліша
Я зустріла Його – красивого, мов царівну..

•  До чергового дня залежності....навіяне

Україна – не дишло..не дзиґа, не біта
Не крутнеш, не повернеш, не вдариш по пиці

•  Одного дня в кав’ярні файній

Одного дня в кав’ярні файній
На розі Пойного і Коні.

•  За Донбас!!

Хто хоч раз зігрівав чорним золотом дім –
Той за НАС –

•  уліс...

Імбирний сон. Прозріння, мов ріка.
Сміливі думи і в руках доречно

•  Весна, що прийшла господинею в місто…

Останні краплини холодного дійства
Вбирає, немов поролонова губка

•  Березневий...як сік...

Життя таке - суцільна мряка,
занудний прагматизм бездушний....

•  ....взявши спиці і кошик рожевий...

Каламутити воду. Щоб жити.
Щоб пити нектар –

•  Пес і Жінка

Жовтий жовтень…жолуді та жаль.
Журавлі минули, як просоння.

•  У поета з Техасу особливі права)

У поета з Техасу – особливі права
Він не чує конвульсій великої Цяці)

•  Осінній день...останній із осінніх...

Осінній день. Останній із осінніх.
Осини сиві. Чорнота дубів

•  Із циклу "Одинадцятий четвер"

«Душа моя, послухай!
Як яблуня в цвіту…»

•  Білить завірюха ліхтарі

Білить завірюха ліхтарі -
Комини, дахи і підвіконня.

•  із циклу "Інтимні нелірики"

замінивши рапсодії на рапідол,
ми навчилися бути німими до втрати,

•  Сбегая от солнечных зайчиков

С кожи моей недоласканной
уходит молодость,

•  СЛИВА

Беложелтопенным
И ароматным дивом

•  Моя шкура – как тот новогодний мешок

Моя шкура – как тот новогодний мешок
Всякой дрянью и снедью набитый до верху:

•  Дрімоні

Казку, дитя, ти послухай хорошу,
Казка тебе вбереже і навчить.

•  Малий Котигорошко

Сумним бував він трошки,
Але одну лиш мить –

•  про собаче і людське

Поема про собаче і людське.
Про дух сум’яття

•  Між Нікою та Гіпносом. Душевне

- В божественному сні –
Передчуття

•  Луна на межі душі і саду. Осінь.

Я блукаю, блукаю,
і виходу, брате, нема –

•  Яблучний

злетіти б нам
та яблука мов пальці

•  ПОТЯГ ДО ТАНАТОСА. УКРАЇНА

У війнах інтерпритації
минуле змінює обриси...

•  Інтимні нелірики. Я жінка з луни лункої

Я жінка з луни лункої,
я жінка з пресиньої сині,