ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.21 05:57
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.

Охмуд Песецький
2026.04.20 20:28
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.

Це була зима грудневих тижнів
З холодом сердечних потрясінь,
Гірша, ніж були позаторішні,

Світлана Пирогова
2026.04.20 20:16
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.

Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.

хома дідим
2026.04.20 17:51
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні

Іван Потьомкін
2026.04.20 17:42
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Ігор Терен
2026.04.20 17:30
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.

А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,

Борис Костиря
2026.04.20 15:08
Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.

Долинають образи трмвожні,

Олена Побийголод
2026.04.20 10:33
Олександр Чуркін (1903-1971)

В дальнім полі любонька
    жде мене,
а вже сходить сонечко
    весняне,
обрій світлом сяючим
    залило...

Юрій Гундарів
2026.04.20 09:27
Сум… Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці. Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: «Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!». Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченк

М Менянин
2026.04.19 23:17
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.

Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,

Роксолана Вірлан
2026.04.19 22:59
Вона умовчує тайноти -
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.

С М
2026.04.19 21:41
Мій друг питав мене
Де він бував
Куди потрапив?
Я казав, його звільнили
Ділитися зі світом жартами

Так, ніби він створив ореол
Я чув, як його радість плине

Борис Костиря
2026.04.19 21:32
Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.

Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива

Мирон Шагало
2026.04.19 18:56
Сакура біла розквітла!
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.

Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —

Костянтин Ватульов
2026.04.19 17:21
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.

Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока

Євген Федчук
2026.04.19 17:19
Над рікою туман висить.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тата Рівна / Вірші

 Моя шкура – как тот новогодний мешок
Моя шкура – как тот новогодний мешок
Всякой дрянью и снедью набитый до верху:
рис, булавки, узвар, свежевыжатый сок,
шарф, заколка, носки и вчерашняя перхоть.
Ноготь сломанный, два золоченых перстня,
холод, капля духов и обида на мужа,
горстка старых стихов, что ушли от меня,
горстка новых стихов, переваренный ужин.
Рюмка водки, бокал минеральной воды,
зуб, который болел и был вырван давеча,
пухлый старый блокнот, повидавший виды,
поминальный хлебец да остывшая свечка.

А накал, а навар – у огня, за чертой,
за границей всех в мире живых отношений! -
Я прошу тебя быть мне чужим. Мой покой
нарушая - избавь от иных нарушений.

Просто эти глаза… - подойди не спеша,
загляни, ты поймешь всю нелепость открытья –
это дыры сквозных продуваемых шахт
и фонарика два. – Маскировка. Прикрытие…

Я спешу отдавать понемногу из недр,
оттого, что мой час приближается звонко,
и дрожит оголенный измученный нерв,
как худая спесивая собачонка.

В том мешке, что тебе послужил, есть грехи –
много черствых, протрухших сухариков тонких,
набивая мешок – я читала стихи
и скулила голодная та собачонка.

Не проси ничего. И не бери что дают –
уходи, если в ловах лиса или рысь. –
Только белая лань. Только первый салют. –
Забирай свой мешок. Не крести. Не вернись..и…
16/01/2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-06 21:28:09
Переглядів сторінки твору 3296
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.475 / 5.25  (4.956 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.843 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.23 12:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-03-07 00:53:33 ]
И образы есть хорошие, яркие. И ритм симпатичный (кроме сбоя в последнем катрене), и ирония присутствует, что говорит о духовном здоровье автора.
Но вот некоторые ударения, честно говоря, ммм... озадачили :)(перстня, давеча, виды).
и зачем над собачонкой дважды измываться? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тата Рівна (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-07 19:21:30 ]
Спасибо за отзыв. Да, некоторый налет архаичности присутствует при смене ударений в словах "давеча", "перстня", что немного диссонирует с общим настроением стиха, хотя это может и как намек на некоторую старомодность барышни-героини восприниматься. А вот по поводу "виды", а точнее фразы "повидавший виды" - ничего такого, что может озадачить не вижу - обычное словосочетание часто употребляемое в разговорной речи. Да, не высокий слог, ну и что ж - стих тоже не про античные идиллии:)) А собачонка-нерв. И сразу все понятно.Где вы подсмотрели издевательства?:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-03-07 19:30:46 ]
Рюмка водки, бокал минеральной водЫ,-
пухлый старый блокнот, повидавший видЫ.

С собачонкой имелось ввиду - повторение дважды так ли было необходимо? И потом голодные обычно спесивыми не бывают :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тата Рівна (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-07 20:06:54 ]
Да, не вся рифма правильная и сложная, но в данном случае вполне осознанная жертва формой в пользу смысла (ведь и с "морозы-слезы-розы" есть вполне хорошие строчки). А собаченкой я подчеркнула (или попыталась подчеркнуть) абсурдность, разбалансированность эммоционального состояния героини


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тата Рівна (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-07 20:13:55 ]
Да, не вся рифма правильная и сложная, но в данном случае вполне осознанная жертва формой в пользу смысла (ведь и с "морозы-слезы-розы" есть вполне хорошие строчки). А собаченкой я подчеркнула (или попыталась подчеркнуть) абсурдность, разбалансированность эммоционального состояния героини