ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.10.15 16:58
Були часи Троянові,
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола

Володимир Бойко
2026.10.15 16:38
Держслужбовцям у місті Валенсії
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.

Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо

Борис Костиря
2026.10.15 15:58
Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.

Артур Курдіновський
2026.10.15 15:15
Які б рядки про тебе не писав я,
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.

Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.

Євген Федчук
2026.10.15 14:27
Історія – учителька життя.
Але одних вона навчити може,
А інші до навчання неспроможні.
Живуть на білім світі, як сміття.
Самі по-людськи не навчились жить,
Нормально жити іншим заважають,
І розуміти того не бажають,
Що ті уроки треба все ж учить,

Тетяна Левицька
2026.10.15 12:37
Бра над софою схилилось уклінно...
Ніч підглядає в зашторені вікна...
В тиші блукають розгублені тіні,
книга тремтить у руках непомітно,
як пелюстки білорунних гортензій.
Слово до слова, складаються в пазли,
ллється мелодія дивних поезій —
образи с

Юрій Гундарів
2026.10.15 10:24
Військовослужбовець, хореограф і танцівник.
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втратив ногу, підірвавшись на російській міні. Але після реабілітації повернувся до св

Віктор Кучерук
2026.10.15 06:04
Пригадую часто сипучі піски
На березі річки стрімкої,
І дотики ніжні тремкої руки
У лозах порою нічною.
Тьмяніли і знов яскравіли зірки,
І шурхоти в тиші тонули, -
Донині вертаю крізь довгі роки
Туди, де дрімає минуле.

С М
2026.10.14 23:17
“Ей, уваж мою чарку, бармене
Це мій дрінк, еге, це мій дрінк, гаразд
Доливай, до верху
Хтось має співати
Чи хто співатиме?
Хтось має співати, вірно?
Ну а що”

Віктор Насипаний
2026.10.14 20:43
Ще ловить сонце хитрим неводом своїм
В’юнкі мальки облич ледь-ледь осінніх.
А риби хмар шубовсь у неба течії,
Вітри плетуть із трав човни старинні.

І птахи швидко літо бабине крадуть.
Полюють нас журба, страхи та холод.
А жовтень днів листки жене,

Іван Потьомкін
2026.10.14 19:35
Коли б то можна утаїть
В найглибшім серця сховку
І навіть ти не здогадалась,
Що стискує в один тугий пучок,
Від чого ні на мить позбутися не можу,
І кожне твоє слово, усміх, ласку,
І кожну мить буття твойого
Неподільно хочу взять собі...

Борис Костиря
2026.10.14 14:20
Не спіши у час важких прозрінь,
Як хвилина переплавить вічність.
Крізь важезну кригу сновидінь
Проривається забута вірність.

Не спіши. Впіймай за хвіст момент,
Феєрверк палкий і незабутній.
Не сльозливий, ніжний сентимент,

хома дідим
2026.10.14 12:08
щось написати я хотів
прийшла сусідка інна
і настрій елегійний мій
став радше мізогінним
феміна вжеж незгірша так
напевне це важливо
лібідо тут не при ділах
її цікавить пиво

Володимир Мацуцький
2026.10.14 11:19
Вірш «Кукувала зозуленька» Володимира Мацюцького (Мацуцького) — це сучасна патріотична поезія, написана в червні 2025 року та присвячена полеглим українським воїнам і пам'яті героїв. У творі переплітаються мотиви трагічної втрати, незламності та відсилки

Віктор Кучерук
2026.10.14 06:43
Не думав я, що чутиму колись
Виття сирен і вибухи "шахедів", -
Ще й дні з ночами так переплелись,
Що радощів прийдешніх не розгледіть.
Повсюди морок, втома і обман,
Який уперто убиває віру
У те, що здохне прОклятий тиран,
Або собі учинить харакір

Артур Курдіновський
2026.10.13 20:55
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.

Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тата Рівна / Вірші

 На розі
На розі Котлярської і прозаїка Куліша
Я зустріла Його – красивого, мов царівну..
Свого ненаписаного вірша
Що приїхав за мною потягом…
Аж із Рівного

З пересадкою..до Любартового шалашу,
А за тим по дорозі на Паланок
У душотрясці
Він сидів тихенько і волосся його, мов шовк
Ароматом бігме перебивало яйця
варені і амбре вчорашніх котлет
і якісь шкарпетки нашвидку бюджетно прані
і я знала, що він зі мною на тет-а-тет
не готовий…бо я в дорозі до поля брауні..

Він хотів..сподівався - Свободою пробіжу,
Перекинуся знову птахом і знову зможу я
І увечері…у готелі його напишу…
Чи, бодай, наспіваю здивованому перехожому…

А у Львові мені не загоїлася душа..
Розшматована ще задовго до тої латини,
Що катедра дарує…не написала вірша…
Недовиносила…недовиторкнула…Винна

Знаю.. Винна. Болить рука від книжок, які
Накупила без ліку...потреба у ілюстраціях..
І душа, яка заглохне без коньяків
Зупинившись..на півдорозі десь між станціями…

А у Львові мені не загоїлася душа…
Все без змін…Тільки ноги набрякли..
уже так буває…
Я зустріла його.. ненаписаного вірша…
Десь на розі пекла мого і мого раю…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-09-17 12:12:23
Переглядів сторінки твору 5667
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.464 / 5.5  (4.956 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 5.341 / 5.5  (4.843 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.857
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2025.10.23 12:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-17 20:38:53 ]
сподобалось образність. заважає деяка зайва, ні мій погляд, деталізованість у частині про Львів.
і оце "красивого, мов царівну" - звучить дещо транссексуально )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тата Рівна (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-18 10:34:38 ]
Дякую за коментар, Юліє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-21 13:29:05 ]
О, так, вельми перспективна легкість рядка, сподіваюся вас це цікавитиме і далі )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тата Рівна (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-21 13:35:00 ]
не дуже зрозуміла, що саме мене має цікавити і далі:))) але за коментар дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-21 13:36:58 ]
Перебування в мистецтві поезії. Це часто проминає - принаймні у більшості авторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тата Рівна (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-21 13:41:28 ]
:))) сподіваюсь вже не промине:)) дякую за коментар.
і за турботу:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тата Рівна (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-21 13:42:02 ]
:))) сподіваюсь вже не промине:)) дякую за коментар.
і за турботу:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-21 13:45:42 ]
А як тоді творчі кризи? Вони найчастіше виникають з-за речей, малопомітних авторові, але їх сукупність вбиває у більшості хороших авторів потребу писати, а потім і залишки вміння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тата Рівна (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 23:49:54 ]
У такiй дивнiй площинi ця бесiда....хм...через малопомiтнi речi все, що завгодно може статися...не лише творча криза..може й хата згорiти, i життя промайнути...але в тому вся пiдлiсть малопомiтних речей - у малопомiтностi....
що поробиш...там, де страховi агенти безсилi...уся надiя на сили небеснi...i потребу писати теж не прикормиш, мов рибку..
але э ще пам' ять тiла...як Шевченко казав.. нi дня без рядка....це добра пiгулка...хоч й не панацея


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-10-23 23:54:46 ]
Да, уж...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 22:03:54 ]
Впізнаю, як пишуться вірші...
Я зустріла його.. ненаписаного вірша…
Десь на розі пекла мого і мого раю…
Влучно написано.
Зацікавився Вашим віршем, бо сподобався рядок
"красивого, мов царівну" - звучить дуже красиво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тата Рівна (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-01 08:32:08 ]
Дякую:)