Автори / 
  Вікторія Осташ (1972)    
  |   |  | 
        Огляди  ⁄  Переглянути все відразу
    • 
    У пошуках іншої літератури                      
              • 
    Всепрощення: Диптих                       
              • 
    інтертекстуальне                      
              • 
    Не... нео... ново...                      
              • 
    Нокаутоване Місто                      
              • 
    * * * ("на чому тримається...")                      
              • 
    *** ("усі поезії... їх сік кора і стебла...")                      
              • 
    Тодішнє місто                      
              • 
    твої львови і леви... (ностальгійне)                      
              • 
    Андерсен. Із циклу "Монологи"                      
              • 
    без…                      
              • 
    зима без сні...                      
              • 
    * * * (перечитуємо улюблених...)                      
              • 
    ти ложка меду                      
              • 
    і знову про...                      
              • 
    Елегія (за О. С. Пушкіним)                      
              • 
    мої привати                      
              • 
    моє осіннє                      
              • 
    ***                      
              • 
    тобі                      
              • 
    подолання звичности                      
              • 
    «Не забудь обо мне…» (Романс)                      
              • 
    голосіївські голоси                      
              • 
    синій вересень...                      
              • 
    інтровертна реальність                      
              • 
    * * * (репліка)                      
              • 
    не (про) мармелад                      
              • 
    неможлива весна                      
              • 
    Литдибри                      
              • 
    Я плачу // Відкритістю за відкритість... Переклад із Леоніда Кисельова (1946 – 1968)                      
              • 
    без жита...                      
              • 
    Без назви. Із Варлама Шаламова (1907 - 1982)                      
              • 
    Падав сніг... Пам'яті Олени Теліги                      
              • 
    без вітчизни...                      
              • 
    життя. фрагменти                      
              • 
    Двоє у пейзажі. Замальовка                      
              • 
    ...ілюзіон                      
              • 
    * * *                      
              • 
    усетривання                      
              • 
    Оптимістичні трагедії                      
              • 
    дотик Слова                      
              • 
    ЖЖ. живе життя                      
              • 
    ще раз про свободу                      
              • 
    * * *                      
              • 
    голоси                      
              • 
    Коротко                      
              • 
    Діти апостолів. Диптих                      
              • 
    осад спеки (чи осуд?)                      
              • 
    * * *                      
              • 
    Твій межнúк                      
              • 
    наша доля                      
              • 
    Антисуїцидне                      
              • 
    очікувальне                      
              • 
    допóки                      
              • 
    перлюстрований світ                      
              • 
    то все війна...                      
              • 
    уривок карти                      
              • 
    Світле                      
              • 
    Сучасне (із наболілого)                      
              • 
    * * *                      
              • 
    злосна пародія                      
              • 
    архі-тектоніка?                      
              • 
    реакція на "прозорість"                      
              • 
    лік віку                      
              • 
    Ярослав Чорногуз (на останні пародії та самопародії автора)                      
              • 
    я… (із циклу «ЗАЙМЕННИКИ»)                      
              • 
    воно… (із циклу "ЗАЙМЕННИКИ")                      
              • 
    крізь скло                      
              • 
    ти...                      
              • 
    про-життя (варіант-2)                      
              • 
    понадзвукове (відповідь ЛЮ)                      
              • 
    Викригуйся!                      
              • 
    Згадка                      
              • 
    не те щоб… (із неза(недо?)вершеного)                      
              • 
    Ненáзваний                      
              • 
    зимосінь                      
              • 
    відлуння                      
              • 
    Післяслово про Слово                      
              • 
    * * * (Переклад вірша О. Басаргіна)                      
              • 
    Апостол                      
              • 
    Навздогін                      
              • 
    * * *                      
              • 
    без назви                      
              • 
    Та гра...                      
              • 
    Як не назвú                      
              • 
    ти і Він                      
              • 
    без назви                      
              • 
    Стрітення                      
              • 
    Віртуальне                      
              • 
    * * *                      
                  
              
  & & & 
 
             
                  (Все)прощення: Диптих 
 
             
                  розділяють не (с)тільки гори
не моря не ліси...
             
                  не моря не ліси...
нові герої із не-ново-світу...
новодоганить не-героїв світ...
             
                  новодоганить не-героїв світ...
нокаутоване Місто... в нім містика – яв
кольором неба твого невдоволена вічність
             
                  кольором неба твого невдоволена вічність
на чому тримається доля? на сні...
на сливі що падає-падає...
             
                  на сливі що падає-падає...
усі поезії... їх сік кора і стебла...
весь осад осуд гнів... пташине молоко...
             
                  весь осад осуд гнів... пташине молоко...
я все згадую знаєш не можу спинитися
повертаюся в наше «тоді»
             
                  повертаюся в наше «тоді»
постають поміж спогадами
не вінці кришталеві –
             
                  не вінці кришталеві –
я Андерсен… о не дивуйтесь: я
погладшав трохи… в тім прекраснім світі –
             
                  погладшав трохи… в тім прекраснім світі –
без-адресна допомога – ніби нікóму
скласти подяку у відповідь начебто нíкому
             
                  скласти подяку у відповідь начебто нíкому
у нас своє – не горе то тривога
зимові візерунки на обличчях…
             
                  зимові візерунки на обличчях…
«ми, наперекір усьому, ще живі» –
сміємося ж бо – хай і печально…
             
                  сміємося ж бо – хай і печально…
Вдихни повітря на повні груди,
Всміхнися світу, в останнє наче:
             
                  Всміхнися світу, в останнє наче:
кому вони кричать іще-не-вмерла?
чому повинна конче умирать?!
             
                  чому повинна конче умирать?!
Шаленство згасле днів несамовитих,
Важке мені, немов похмілля сите,
             
                  Важке мені, немов похмілля сите,
я буду щодня говорити кричати в приватах
заглýшу собою литаври трембіти трембіти
             
                  заглýшу собою литаври трембіти трембіти
і знову осінь і про неї вірші
лист кружеляє в абсолютній тиші
             
                  лист кружеляє в абсолютній тиші
до решти виписаний день
і сум і почуття відрази…
             
                  і сум і почуття відрази…
війна за тебе дихає і снить
і зброї не складає
             
                  і зброї не складає
це як відірватись від землі
це як відштовхнутися від тіла
             
                  це як відштовхнутися від тіла
Я люблю вашу тень, ваше солнце, луну и звезды,
Не меняйте меня на пластинку чужой зимы!
             
                  Не меняйте меня на пластинку чужой зимы!
голосієво… голоси
нерозбірливо – між дерев
             
                  нерозбірливо – між дерев
я тобі не повім
ти мені не сповідник
             
                  ти мені не сповідник
тобі потрібний спокій – молоком 
подрібненого враження кориця
             
                  подрібненого враження кориця
…вже іноді не знаєш з чим іти
до читача… чи він ще є читач твій
             
                  до читача… чи він ще є читач твій
Він у тобі – під тобою – і над – і…
вітер? намріяний ирій? – Господь!
             
                  вітер? намріяний ирій? – Господь!
ця весна неможлива до болю
безкінечна безкрая
             
                  безкінечна безкрая
…підвищувала jcdsne – освіту себто
гуляла «дебрями» інтернету вільно
             
                  гуляла «дебрями» інтернету вільно
Я плачý
Відкритістю за відкритість.
             
                  Відкритістю за відкритість.
багато історій страшних і веселих
сторíнки… простóри…
             
                  сторíнки… простóри…
Я людям повів небагато,
Зі спогадів, щоби страхи
             
                  Зі спогадів, щоби страхи
      Я не була киянка. …я була петербуржанка.
О. Теліга
             
                  О. Теліга
хтось малює наосліп а хто сіє бруд межи люди
«щирі» душі чорнильні – у місиво крові і крику…
             
                  «щирі» душі чорнильні – у місиво крові і крику…
вже скоро сорок майже всі живі
хоч кілька друзів – в темнім потойбіччі
             
                  хоч кілька друзів – в темнім потойбіччі
і знову сніг з дощем 
і знову – ти
             
                  і знову – ти
ілюзія а ти у ній живи
загострюй пазурі вивищуйся над братом
             
                  загострюй пазурі вивищуйся над братом
Моя провина лишиться мені,
прикмета часу, лишиться вона –
             
                  прикмета часу, лишиться вона –
удосталь віри – гірчичне зерня
удосталь сили – Все-Царство Боже
             
                  удосталь сили – Все-Царство Боже
хтось скаже «гоп» а хтось не перескочить
кричатиме несміло про своє
             
                  кричатиме несміло про своє
скромні речники Божого слова
древорити Твоєї хвали
             
                  древорити Твоєї хвали
хтось скаже «гоп» а хтось не перескочить
кричатиме несміло про своє
             
                  кричатиме несміло про своє
твоя свобода – вибір з-поміж двох
(добра і зла) шляхів (світів енергій…)
             
                  (добра і зла) шляхів (світів енергій…)
листя опадає і гниє
листя западає в несвідоме
             
                  листя западає в несвідоме
історія зрад самозречень і втеч
навіщо стаєш між майбутнім і мною
             
                  навіщо стаєш між майбутнім і мною
за генієм записують той геній
кривавий слід лишає на стерні
             
                  кривавий слід лишає на стерні
і моря переходили
й зимним повітрям убрід –
             
                  й зимним повітрям убрід –
в осáді спеки
вже напевно – в óсаді
             
                  вже напевно – в óсаді
Сум за відійшлими. Тюрми. Етапи.
Київ-столиця. Глибинка-Невíдь.
             
                  Київ-столиця. Глибинка-Невíдь.
ти мав би знати що Господь дає
чого ти прагнеш а затим – спитає
             
                  чого ти прагнеш а затим – спитає
плакали крізь сльози
захлинались сміхом
             
                  захлинались сміхом
передумане ніби прожите
вбогі пам’ятки нашого «я»
             
                  вбогі пам’ятки нашого «я»
повільно сидітимеш питимеш вистиглий час
доки чай червонітиме в чашці
             
                  доки чай червонітиме в чашці
між своїми й чужими – думками словами надіями
на межі неписання за колом полярних ночей
             
                  на межі неписання за колом полярних ночей
перлюстрація думки
прихований текст зпрозорів
             
                  прихований текст зпрозорів
той вік неусвідомлений – той страх
диточа заклопотаність собою –
             
                  диточа заклопотаність собою –
днів віки і хвилі століть
заколисують чи ятрять
             
                  заколисують чи ятрять
перед тобою чистий простір
перед тобою вільний світ
             
                  перед тобою вільний світ
якщо тільки це - свобода
я хотів би у неволю
             
                  я хотів би у неволю
а іноді не сніг і не з дощем
ти сам собі вигадуєш погоди
             
                  ти сам собі вигадуєш погоди
ти шукаєш мене у міні
дзуськи! – мене там немає вже
             
                  дзуськи! – мене там немає вже
сіра тисяча чорна сотня і
та ж «розруха» у головах
             
                  та ж «розруха» у головах
нема прозорости – лише якийсь коефф…
враховано і кількість і розподіл
             
                  враховано і кількість і розподіл
відгадуй загадку допоки ще моя
аби не перекинулось на тебе
             
                  аби не перекинулось на тебе
поета й пародиста слава
чи пересилить того що з бандури
             
                  чи пересилить того що з бандури
я мала тебе розуміти
без слів і без жестів… так є
             
                  без слів і без жестів… так є
воно минеться – геній і т. ін.
хвороба зросту чи синдром зростання
             
                  хвороба зросту чи синдром зростання
Апостолове… вічні туманú
велосипед пливе у темновидді
             
                  велосипед пливе у темновидді
неначе і правда що ти не приходиш даремно
і руки твої не порізані вени ховають
             
                  і руки твої не порізані вени ховають
то по складах а то і цілослівно…
чи так його читати чи інакше –
             
                  чи так його читати чи інакше –
ти дівчинко-душе нічийна доле
за потягами стежиш з пелюшок
             
                  за потягами стежиш з пелюшок
чи квіти в осінніх садах
ті самі що тут під снігом
             
                  ті самі що тут під снігом
чи я любила чи просто ним жила
нанизувала будні наче бісер
             
                  нанизувала будні наче бісер
хочеться вірити – плачеш а не
віриш (чому саме так?)
             
                  віриш (чому саме так?)
         Світ мені ліг – мов гніздо із колючого дроту…   
І. Павлюк
             
                  І. Павлюк
із присмаком зими мені ця осінь
а може ще минеться – льдовик
             
                  а може ще минеться – льдовик
твоїм відходом кисень перекрито
перекраяно болісно світ
             
                  перекраяно болісно світ
де та мова де ті змовники?
ненормоване життя се
             
                  ненормоване життя се
Декамерониться епоха
і Гельдерліном віддає,
             
                  і Гельдерліном віддає,
ти хто рибу ловив для смерти
а потому людей – для життя
             
                  а потому людей – для життя
Він ішов навпрошкú – і молились услід:
зацяткований страхом, їм репався світ.
             
                  зацяткований страхом, їм репався світ.
      ...і останній привид 
несе привид хреста
             
                  несе привид хреста
розповзлись бруківкою віки
і луною розкотилась тиша
             
                  і луною розкотилась тиша
колись ми грались а тепер болим
самих себе лікуючи незграбно
             
                  самих себе лікуючи незграбно
статична правда ваших піцерíй
як їх не наголошуй – хоч піцéрій
             
                  як їх не наголошуй – хоч піцéрій
то блиск то ницість то юрма то сам
то чоловік то звір то богорівний
             
                  то чоловік то звір то богорівний
поезія не пов’язана з красою жінок
поезія не помножується на стьоб
             
                  поезія не помножується на стьоб
Вихід 1
 
             
                  комп’ютерні мережі мертва кров
живих мерців залюблених у простір
             
                  живих мерців залюблених у простір
              гармонія
розпадається на гамори…
             
                  розпадається на гамори…
Огляди



