ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Осташ (1972) / Вірші

 ще раз про свободу
твоя свобода – вибір з-поміж двох
(добра і зла) шляхів (світів енергій…)
і муляє вона мов той горох
попід колíньми. вдосталь (поза чергою)
перлини сумнівів – не свиням – все тобі
мов камінці – в модельні черевики.
і губишся в пустелі – не в юрбі
немов Мойсей – у сумніві великім.
підносишся над хвилями – і йдеш
(водою) як Петро – Христу настрíчу
аж раптом острах – гріх не відпереш
як власних перемог не возвеличуй

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-18 18:46:57
Переглядів сторінки твору 7257
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.160 / 5.92)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.895 / 5.82)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.05.29 02:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:31:08 ]
тобто перечитавши притчу - можна відіпрати гріх?
а може - нагрішити спочатку побільше, а тоді вже перечитати і заспокоїтись
і перейти у стан спокою з власним сумлінням?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 21:10:40 ]
та ні ж бо, ЛЮ, не "перечитати", але "пережити" як власний, особистий досвід, збагнути серцем - раз і назавжди...

а щодо "нагрішити... побільше... і заспокоїтись" - то де гарантія, що настане ота мить заспокоєння, як то кажуть - чим глибше в ліс, тим більші дерева (От!)

дякую за "всепроникне" читання, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 21:18:26 ]
...або грубші партизани... :)
а заспокоєння прийде обов`язково - і скажуть - а це серце вже не те, вононе відповідає на вибрики кардіограми, воно випростувалось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 00:16:48 ]
Вікторіє, а що як - аж доки серцем не пізнаєш притчу, чи ще якось, аби той, закладений Вами зміст у останніх рядочках, був більш зрозумілішим читачу?
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 21:34:40 ]
дякую, Аделе! поміркую над цим... хоча слово "пізнаєш" за змістом мені не дуже підходить. можливо, щось іще пошукаю - заради читачів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 01:48:27 ]
може горОх ?
останні два рядки вражають !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 21:37:10 ]
ой, Оксано, я навіть не збагну, звідки вигулькнув отой "горіх", справді - планувався "горОх". Виправлю...
дякую за уважність! ...і високу оцінку завершального акорду вірша!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 10:19:18 ]
А "відживити притчу", мабуть, можна лише вірою. Мудрий вірш. Щоправда з "Горіхом" я заплуталась. Та дякуючи пані Оксані, все стало на свої місця (звісно, горох під коолінами). З щирою повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 21:38:49 ]
Дякую, Любове! Так, згодна - усе лише завдяки ВІРІ!
А з горІхом - горОхом то взагалі якось дивно вийшло - уже виправляю...
Щиро, з теплом - ВО


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 11:15:11 ]
Сильна річ. На свободу хочеться! Ех, якби за кожен гріх та ставили коліньми на горох...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 21:40:32 ]
Дякую, Світлано! Свобода - то щось нездійснЕнне, мабуть.
А за гріхи хоч на горох і не ставлять (фізично), але стільки того гороху (умовного) сиплеться на нас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 12:00:19 ]
*1 :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 21:42:06 ]
Дякую, Оксано! Сподіваюсь, то не одиниця(присуд) мені?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 21:46:28 ]
Це мало бути +1, таким чином хотіла приєднатися до схвальних відгуків, зокрема до Світланиного, а вийшло таке непорозуміння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 20:51:31 ]
Ще раз дякую, Оксаночко, я ніби-то і відчула, що ви позитивно відреагували, а тепер переконалась у цьому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дід Ніхто (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-19 19:20:38 ]
Мабуть ГОРОХ, а не горіх??

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 21:42:50 ]
так, Юрію! то якась дивина вигулькнула...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дід Ніхто (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-19 19:21:36 ]
друге "аж доки" я б замінив на "допоки"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 21:44:06 ]
можливо... поміркую!
Дякую!