ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.17 08:17
Мрій рожевих світ далекий,
Недосяжний і ясний, –
Звіддаля звучить, мов клекіт
Невідомої весни.
Незглибимий і безпечний
Світ моїх найкращих мрій, –
Світлом ділиться звершечка
І думки лаштує в стрій.

Борис Костиря
2025.08.16 22:23
О, скільки масок, лиць, гримас, личин!
Для перевтілення немає меж.
Сьогодні - Гамлет, завтра - Арлекін.
Ти роль нову, як душу, обереш.

Ти входиш у новий потік буття,
Змішавши Бога й біса у собі.
І кров тече у ріку каяття,

Олена Побийголод
2025.08.16 21:40
Із Бориса Заходера

Зустрілися Бека та Бука.
З них жодний не видав і звуку.
Обоє стулили пащеки –
мовчали і Бука, і Бека.

І Бука про себе промукав:

С М
2025.08.16 11:11
Заходиш до кімнати із якимось олівцем
Бачиш оголеного і кажеш “Хто є оцей?”
Змагаєшся справді якось ухопити сенс
Що казать прийшов собі додому
Бо щось-то відбувається, а ти не знаєш у чому річ
Слушний
Містер Джонс

Юрій Гундарєв
2025.08.16 09:23
Літні дні лічені -
насолоджуйся кожним,
повернись обличчям
до краси Божої!

Ось м’ячем-сонцем
у високім небі
довгорукі сосни

Віктор Кучерук
2025.08.16 06:52
Правду легко зрозуміти,
Хто б і що не говорив, –
Щастя вічно більше в світі,
Ніж усякої жури.
А коли його багато –
Почуттям не дати стрим, –
Будеш радість виражати,
Нею тішитись затим.

Борис Костиря
2025.08.15 21:59
Старий шукає ровесників,
але їх уже більше
у царстві мертвих, а не живих.
З ким йому розмовляти?
Він бачить молодих,
яких зовсім не розуміє.
Як перекинути місток
до померлих? Як відновити

Світлана Майя Залізняк
2025.08.15 18:27
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Шахерезада і

Юрій Лазірко
2025.08.15 18:17
тісно у барі
шумно
Юр
наливай що є
музика шестиструнна
спокою не дає

будьмо

Леся Горова
2025.08.15 13:49
Сполох мій перед ранком,
Запеленався в сон ще.
Тільки-но роси впали,
Вітер себе зморив.
Ще не торка фіранки
Краєм рожевим сонце,
В шибі блідий черпалок
Носиком догори.

Віктор Кучерук
2025.08.15 06:42
Чи не ти казала досі
І тлумачила завжди, –
Хто, чому й за ким голосить,
І не вирветься з біди?
Чи не ти співала тихо,
Користь маючи від знань, –
Що коли не збудиш лихо,
То не матимеш страждань?

М Менянин
2025.08.14 23:34
Тримаєш жезли у руці –
виконують все фахівці,
по профілю їм виші ці,
бо долі слід в їх вишивці.

14.08.2025р. UA

Володимир Бойко
2025.08.14 22:55
Сховавши ідентичність десь на дно,
Вбачаючи у зраді доброчинство, Пишається змосковщене лайно Своїм холуйським недоукраїнством.

У нетрях зубожілої душі
Усе чуже, холодне і вороже. Позбутися московської іржі Здається, тільки куля допоможе.

Борис Костиря
2025.08.14 21:45
Ти намагаєшся когось знайти
у натовпі, але все марно.
Натовп - це магма,
це хаотичний потік.
Ти думаєш, що знайомі
прийдуть на цей захід,
але вони десь забарилися,
щезли у випадкових справах.

Василь Дениско
2025.08.14 15:02
На маленькій ділянці огороду, де не було ніяких рослин, після зливи, що заплескала землю, я угледів нірку. Спершу подумав, що це лисиця мишкувала. Тут неподалік на покинутому обійсті вона давно хазяйнує. Напено бігати з лісу, щоб вполювати крілика чи кур

Юрко Бужанин
2025.08.14 15:01
Весною уже сонце повернулось...
До цих ознак, боюсь, ніяк не звикну –
Розтанув сніг, не прибраний із вулиць.
Тож мотлох видно, викинутий з вікон.

Підсніжники заполонили місто.
В спустошеному лісі таловини
Чорніють, зяють траурним намистом...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Осташ (1972) / Вірші

 усетривання

І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєчасно...

Пс.1. (Біблія у пер. І. Огієнка)


удосталь віри – гірчичне зерня
удосталь сили – Все-Царство Боже
хотів би здати життя екстерном
і вічно спати – заледве зможеш

скінчити мандри важливо вчасно
по вінця правди чи трохи менше
буває більшим провалля часу
буває довшим стрибок… ікстенш




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-13 21:32:36
Переглядів сторінки твору 5098
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.160 / 5.92)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.895 / 5.82)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.658
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.05.29 02:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-11-14 00:24:07 ]
Дуже цікаве відчуття від рядків - відчуття величезного простору. Аж важко його збагнути. Певно, гірчичне зерня терміново випускає свіжі паростки. Дякую за незмінну мудрість Твоїх поезій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-14 22:32:41 ]
Дякую, Олесечко! Так приємно знов читати від тебе відгук...
Гірчичне зерня, за Євангелієм, найменше, а коли зростає, то його паростки - найбільші... парадоксально?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-11-16 01:04:57 ]
Не знаю, чи парадоксально, Вікусь. Усе починається з малого - із зародка, який містить найважливіше. На мою думку, це прекрасно.
"удосталь віри – гірчичне зерня" - !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-14 06:02:49 ]
хотів би здати життя екстерном - дуже!!!
Вікуню, твої вірші, як дорогий напій - ковточками і повільно....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-14 22:33:33 ]
Дякую, Софієчко! Особливо - за уважність і спосіб смакування...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-11-14 23:51:34 ]
...хотів би здати життя екстерном
і вічно спати, – аж по-гамлетівськи :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 20:39:32 ]
Та де там, Василинко, я на шекспірівське не зазіхаю!
Дякую що озвалися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 11:52:04 ]
Цікава сакралізація. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 20:40:07 ]
Дякую, Іринко! Приємно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 21:17:29 ]
Скінчити мандри важливо вчасно...

Таки так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 21:28:10 ]
Дякую, Любове! Важливо усе вчасно робити... таж не вдається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-17 17:35:36 ]
Маленька віра маленької людини чинить великі дива. У чому парадоксальність? У тому, що завдяки живій вірі людина стає каналом для втілення Божих планів. Дух Божий діє через людину і сама вона не завжди знає результат свого вірного життя. Нещодавна дізнався про одного старця, який на вулиці портового міста задавав єдине питання морякам: "Ти впевнений, що ти - спасений?" Через роки виявилось, що немало з тих людей завдяки саме цим словам повністю перемінили життя. Хтось кинув пиячити, хтось став місіонером, служителем. Наче й випадково ці люди дізнавалися, що таких є немало, яким на дорозі став цей дивак із одним запитанням. Ось і виросло велетенське дерево, бо ж частина з тих людей навертали до Бога інших.
Глибокий вірш, який викликає зливу роздумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 21:10:00 ]
Дякую, Ігорю!

Повністю поділяю ваші погляди на "спасення". Тому й намагаюсь поєднати у своїх творах сучасну форму і духовний зміст (наскільки це можливо у творчості світської і духовно недосконалої людини, якою досі залишаюся).