ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
* * *
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
* 59 *
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Артуру Дмитровичу Курдіновському
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Геліопавза
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образа́х
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
На тлі десяткового дробу
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
На сходинах літ
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Натхнення
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
* * *
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Історія
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Ролан Биков (1929-1998)
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Весні - осанну
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Зіркова доріжка (Jefferson Airplane)
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Журавель
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Вікторія Осташ (1972) / Вірші

 Двоє у пейзажі. Замальовка
Образ твору і знову сніг з дощем
і знову – ти
до щему свій
але й чужий до сказу
оповідаєш
брéхні про оази
спасеннику
з долини самоти

...а зиму важко якось
перетри-
чи перестри-
(-тривати і -стрибати)
ще й ти усе торочиш
про екватор
про схід і південь
теплі там вітри

не слухати не чути
сотні «не»
заношу руку вгору
для відмашки
новий почати відлік
(ні не важко)
та знову «не» і «ні»
і цирк тіней

і ми у ньому
наче в бочці о-
гірки і темні
мокрі і слизькі
містечко непривітне
Неверморськ
згадаємо
і хижі заміські

в чужім
Мементоморську
де пейзаж
щомиті
ризикує вийти за
життєву риску –
в ничії віки
нас із тобою –
нагло –
у тираж
виводячи – обох –
поза лапкú




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-29 22:19:49
Переглядів сторінки твору 6952
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.160 / 5.92)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.895 / 5.82)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.05.29 02:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-29 22:50:13 ]
Дуже гарна замальовка, прочитала на одному подиху!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-01-29 23:17:25 ]
Дуже потішена, Патарочко, що сподобалось! Бо писалося (особливо - друга "половина") не на "одному подиху". Дякую за прочитання і небайдужість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2011-01-29 22:53:55 ]
Дуже сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-01-29 23:17:43 ]
Спасибі, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-01-29 22:55:55 ]
Отак завжди - заносиш руку, а потім, як подумаєш про межу, яку невідомо, коли і за чиєю волею мусиш перейти, багато чого стає дрібнішим.

Сподобались ці прийомчики з пененосами і гра з містами.
Можливо, Віко, подумати про "із зони"? І "сю" тут принципово?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-01-29 23:22:07 ]
О, Чоррі, невимовно рада знову спілкуватися з Вами!

Згодна, що дещо, чому раніше приділялась значна увага, з часом може змалити...

Щодо прийомчиків і гри - якось воно само спрацювало.
"із зони" - мабуть, маєте на увазі, що зливається при вимовлянні?* поміркую...
а "сю", мабуть, не принципово, бо ніби "офольклорення" не потрібно було... теж треба подумати. Може, не зациклюватися на якійсь конкретній зимі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-01-29 23:28:21 ]
І я Вам рада, Віко :)

так, можна не зациклюватися, тоді просто "і зиму", воно буде підтримуватися наступними "і". бо і "сю", і "цю" нагадує про "цюжого" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-29 23:21:54 ]
Забавно, пані Вікторіє. Водограй.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-01-29 23:23:41 ]
Вгадали! Починалось як зАбавка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-29 23:27:00 ]
Цікаво читається, дуже сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-01-29 23:46:10 ]
Дякую, Олено! Рада знайомству!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 00:22:03 ]
Ось, шановна Вікторія, не традиційно розділяє образи міжрядковими паузами. Малюнок розділення показує, що саме відбувається, чи це стиль (модерн), чи це модернізація існуючого, традиційного...

Є чому повчитися молоді.

"і знову сніг дощем" - Вікторіє, думаю, що так цілком, можливо, якщо для вас це прийнятно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-01-31 20:35:23 ]
Дякую-дякую за відгук, шановна Редмайстерень!
Щодо "Є чому повчитися молоді" - то я і сама вчусь!
А "сніг дощем" - більше ніж прийнятно, поміркую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 00:38:26 ]
Вікторіє, як же вправно Ви переплели гру словами і глибокий, зовсім не ігровий зміст.Дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-01-31 20:36:17 ]
Спасибі велике, Тетяно, за глибину Вашого прочитання! Приємно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-01-30 13:54:32 ]
Вразливі, вражаючі образи! І навіть "чужий до сказу" - ліричний. Вражена! Фонічний і ритмомелодійний (відтак) пошуки - пишні.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-01-31 20:37:55 ]
Спасибі, Ірино! Рада, звісно, коли хвалять..., але, упевнена, у мене є ще поле для вдосконалення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 16:04:21 ]
Все-таки я за "зону самоти", незважаючи на збіг двох "з" - бо то саме зона, в найтяжчому смислі... а з "долиною" - погодьтеся, зовсім не те: увага ковзає далі, ні за що не зачіплюючись. Може, "пустиня"? Тоді й спасенник-відлюдник нібито стає на місце...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-01-31 20:33:55 ]
Згодна, що то "саме зона...", але після деяких роздумів, вирішила, що "долина" теж цікаво, бо не так ачсто вживано, і не так категорично (бо самота теж різна буває. Щодо "пустині" (пустели?) тре подумати... теж непогано. Дякую!!!