Логін
Пароль
Зареєструватися?
Забули пароль?
&
Автори
Поеми
Інша поезія
Рецензії
Публіцистика
Рейтинги
Статистика
|eng|
?
Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі
Вірші,
проза,
аналітика,
огляди
Автори
/
Вікторія Осташ
(1972)
немає слів споріднених достоту
любови і натхненню — марно мріємо
та виганяє віршник всю піхоту
і крок за кроком поле стилю міряє...
Автор
Вірші (90)
Інша поезія (10)
Поеми (2)
Аналітика (0)
Проза (1)
Рецензії (0)
Публіцистика (0)
Коментарі
Інтерв’ю
За оцінками читачів
За оцінками "Майстерень"
За коефіцієнтом прозорості
За змістом
За назвою тексту
За кількістю коментарів
Останні прокоментовані
Огляди ⁄
Переглянути все відразу
•
У пошуках іншої літератури
& & &
•
Всепрощення: Диптих
(Все)прощення: Диптих
•
інтертекстуальне
розділяють не (с)тільки гори
не моря не ліси...
•
Не... нео... ново...
нові герої із не-ново-світу...
новодоганить не-героїв світ...
•
Нокаутоване Місто
нокаутоване Місто... в нім містика – яв
кольором неба твого невдоволена вічність
•
* * * ("на чому тримається...")
на чому тримається доля? на сні...
на сливі що падає-падає...
•
*** ("усі поезії... їх сік кора і стебла...")
усі поезії... їх сік кора і стебла...
весь осад осуд гнів... пташине молоко...
•
Тодішнє місто
я все згадую знаєш не можу спинитися
повертаюся в наше «тоді»
•
твої львови і леви... (ностальгійне)
постають поміж спогадами
не вінці кришталеві –
•
Андерсен. Із циклу "Монологи"
я Андерсен… о не дивуйтесь: я
погладшав трохи… в тім прекраснім світі –
•
без…
без-адресна допомога – ніби нікóму
скласти подяку у відповідь начебто нíкому
•
зима без сні...
у нас своє – не горе то тривога
зимові візерунки на обличчях…
•
* * * (перечитуємо улюблених...)
«ми, наперекір усьому, ще живі» –
сміємося ж бо – хай і печально…
•
ти ложка меду
Вдихни повітря на повні груди,
Всміхнися світу, в останнє наче:
•
і знову про...
кому вони кричать іще-не-вмерла?
чому повинна конче умирать?!
•
Елегія (за О. С. Пушкіним)
Шаленство згасле днів несамовитих,
Важке мені, немов похмілля сите,
•
мої привати
я буду щодня говорити кричати в приватах
заглýшу собою литаври трембіти трембіти
•
моє осіннє
і знову осінь і про неї вірші
лист кружеляє в абсолютній тиші
•
***
до решти виписаний день
і сум і почуття відрази…
•
тобі
війна за тебе дихає і снить
і зброї не складає
•
подолання звичности
це як відірватись від землі
це як відштовхнутися від тіла
•
«Не забудь обо мне…» (Романс)
Я люблю вашу тень, ваше солнце, луну и звезды,
Не меняйте меня на пластинку чужой зимы!
•
голосіївські голоси
голосієво… голоси
нерозбірливо – між дерев
•
синій вересень...
я тобі не повім
ти мені не сповідник
•
інтровертна реальність
тобі потрібний спокій – молоком
подрібненого враження кориця
•
* * * (репліка)
…вже іноді не знаєш з чим іти
до читача… чи він ще є читач твій
•
не (про) мармелад
Він у тобі – під тобою – і над – і…
вітер? намріяний ирій? – Господь!
•
неможлива весна
ця весна неможлива до болю
безкінечна безкрая
•
Литдибри
…підвищувала jcdsne – освіту себто
гуляла «дебрями» інтернету вільно
•
Я плачу // Відкритістю за відкритість... Переклад із Леоніда Кисельова (1946 – 1968)
Я плачý
Відкритістю за відкритість.
•
без жита...
багато історій страшних і веселих
сторíнки… простóри…
•
Без назви. Із Варлама Шаламова (1907 - 1982)
Я людям повів небагато,
Зі спогадів, щоби страхи
•
Падав сніг... Пам'яті Олени Теліги
Я не була киянка. …я була петербуржанка.
О. Теліга
•
без вітчизни...
хтось малює наосліп а хто сіє бруд межи люди
«щирі» душі чорнильні – у місиво крові і крику…
•
життя. фрагменти
вже скоро сорок майже всі живі
хоч кілька друзів – в темнім потойбіччі
•
Двоє у пейзажі. Замальовка
і знову сніг з дощем
і знову – ти
•
...ілюзіон
ілюзія а ти у ній живи
загострюй пазурі вивищуйся над братом
•
* * *
Моя провина лишиться мені,
прикмета часу, лишиться вона –
•
усетривання
удосталь віри – гірчичне зерня
удосталь сили – Все-Царство Боже
•
Оптимістичні трагедії
хтось скаже «гоп» а хтось не перескочить
кричатиме несміло про своє
•
дотик Слова
скромні речники Божого слова
древорити Твоєї хвали
•
ЖЖ. живе життя
хтось скаже «гоп» а хтось не перескочить
кричатиме несміло про своє
•
ще раз про свободу
твоя свобода – вибір з-поміж двох
(добра і зла) шляхів (світів енергій…)
•
* * *
листя опадає і гниє
листя западає в несвідоме
•
голоси
історія зрад самозречень і втеч
навіщо стаєш між майбутнім і мною
•
Коротко
за генієм записують той геній
кривавий слід лишає на стерні
•
Діти апостолів. Диптих
і моря переходили
й зимним повітрям убрід –
•
осад спеки (чи осуд?)
в осáді спеки
вже напевно – в óсаді
•
* * *
Сум за відійшлими. Тюрми. Етапи.
Київ-столиця. Глибинка-Невíдь.
•
Твій межнúк
ти мав би знати що Господь дає
чого ти прагнеш а затим – спитає
•
наша доля
плакали крізь сльози
захлинались сміхом
•
Антисуїцидне
передумане ніби прожите
вбогі пам’ятки нашого «я»
•
очікувальне
повільно сидітимеш питимеш вистиглий час
доки чай червонітиме в чашці
•
допóки
між своїми й чужими – думками словами надіями
на межі неписання за колом полярних ночей
•
перлюстрований світ
перлюстрація думки
прихований текст зпрозорів
•
то все війна...
той вік неусвідомлений – той страх
диточа заклопотаність собою –
•
уривок карти
днів віки і хвилі століть
заколисують чи ятрять
•
Світле
перед тобою чистий простір
перед тобою вільний світ
•
Сучасне (із наболілого)
якщо тільки це - свобода
я хотів би у неволю
•
* * *
а іноді не сніг і не з дощем
ти сам собі вигадуєш погоди
•
злосна пародія
ти шукаєш мене у міні
дзуськи! – мене там немає вже
•
архі-тектоніка?
сіра тисяча чорна сотня і
та ж «розруха» у головах
•
реакція на "прозорість"
нема прозорости – лише якийсь коефф…
враховано і кількість і розподіл
•
лік віку
відгадуй загадку допоки ще моя
аби не перекинулось на тебе
•
Ярослав Чорногуз (на останні пародії та самопародії автора)
поета й пародиста слава
чи пересилить того що з бандури
•
я… (із циклу «ЗАЙМЕННИКИ»)
я мала тебе розуміти
без слів і без жестів… так є
•
воно… (із циклу "ЗАЙМЕННИКИ")
воно минеться – геній і т. ін.
хвороба зросту чи синдром зростання
•
крізь скло
Апостолове… вічні туманú
велосипед пливе у темновидді
•
ти...
неначе і правда що ти не приходиш даремно
і руки твої не порізані вени ховають
•
про-життя (варіант-2)
то по складах а то і цілослівно…
чи так його читати чи інакше –
•
понадзвукове (відповідь ЛЮ)
ти дівчинко-душе нічийна доле
за потягами стежиш з пелюшок
•
Викригуйся!
чи квіти в осінніх садах
ті самі що тут під снігом
•
Згадка
чи я любила чи просто ним жила
нанизувала будні наче бісер
•
не те щоб… (із неза(недо?)вершеного)
хочеться вірити – плачеш а не
віриш (чому саме так?)
•
Ненáзваний
Світ мені ліг – мов гніздо із колючого дроту…
І. Павлюк
•
зимосінь
із присмаком зими мені ця осінь
а може ще минеться – льдовик
•
відлуння
твоїм відходом кисень перекрито
перекраяно болісно світ
•
Післяслово про Слово
де та мова де ті змовники?
ненормоване життя се
•
* * * (Переклад вірша О. Басаргіна)
Декамерониться епоха
і Гельдерліном віддає,
•
Апостол
ти хто рибу ловив для смерти
а потому людей – для життя
•
Навздогін
Він ішов навпрошкú – і молились услід:
зацяткований страхом, їм репався світ.
•
* * *
...і останній привид
несе привид хреста
•
без назви
розповзлись бруківкою віки
і луною розкотилась тиша
•
Та гра...
колись ми грались а тепер болим
самих себе лікуючи незграбно
•
Як не назвú
статична правда ваших піцерíй
як їх не наголошуй – хоч піцéрій
•
ти і Він
то блиск то ницість то юрма то сам
то чоловік то звір то богорівний
•
без назви
поезія не пов’язана з красою жінок
поезія не помножується на стьоб
•
Стрітення
Вихід 1
•
Віртуальне
комп’ютерні мережі мертва кров
живих мерців залюблених у простір
•
* * *
гармонія
розпадається на гамори…
Переглянути всі твори з цієї сторінки