Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Вікторія Осташ (1972)
немає слів споріднених достоту
любови і натхненню — марно мріємо
та виганяє віршник всю піхоту
і крок за кроком поле стилю міряє...






Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  У пошуках іншої літератури
    & & &
  • •  Всепрощення: Диптих
    (Все)прощення: Диптих
  • •  інтертекстуальне
    розділяють не (с)тільки гори
    не моря не ліси...
  • •  Не... нео... ново...
    нові герої із не-ново-світу...
    новодоганить не-героїв світ...
  • •  Нокаутоване Місто
    нокаутоване Місто... в нім містика – яв
    кольором неба твого невдоволена вічність
  • •  * * * ("на чому тримається...")
    на чому тримається доля? на сні...
    на сливі що падає-падає...
  • •  *** ("усі поезії... їх сік кора і стебла...")
    усі поезії... їх сік кора і стебла...
    весь осад осуд гнів... пташине молоко...
  • •  Тодішнє місто
    я все згадую знаєш не можу спинитися
    повертаюся в наше «тоді»
  • •  твої львови і леви... (ностальгійне)
    постають поміж спогадами
    не вінці кришталеві –
  • •  Андерсен. Із циклу "Монологи"
    я Андерсен… о не дивуйтесь: я
    погладшав трохи… в тім прекраснім світі –
  • •  без…
    без-адресна допомога – ніби нікóму
    скласти подяку у відповідь начебто нíкому
  • •  зима без сні...
    у нас своє – не горе то тривога
    зимові візерунки на обличчях…
  • •  * * * (перечитуємо улюблених...)
    «ми, наперекір усьому, ще живі» –
    сміємося ж бо – хай і печально…
  • •  ти ложка меду
    Вдихни повітря на повні груди,
    Всміхнися світу, в останнє наче:
  • •  і знову про...
    кому вони кричать іще-не-вмерла?
    чому повинна конче умирать?!
  • •  Елегія (за О. С. Пушкіним)
    Шаленство згасле днів несамовитих,
    Важке мені, немов похмілля сите,
  • •  мої привати
    я буду щодня говорити кричати в приватах
    заглýшу собою литаври трембіти трембіти
  • •  моє осіннє
    і знову осінь і про неї вірші
    лист кружеляє в абсолютній тиші
  • •  ***
    до решти виписаний день
    і сум і почуття відрази…
  • •  тобі
    війна за тебе дихає і снить
    і зброї не складає
  • •  подолання звичности
    це як відірватись від землі
    це як відштовхнутися від тіла
  • •  «Не забудь обо мне…» (Романс)
    Я люблю вашу тень, ваше солнце, луну и звезды,
    Не меняйте меня на пластинку чужой зимы!
  • •  голосіївські голоси
    голосієво… голоси
    нерозбірливо – між дерев
  • •  синій вересень...
    я тобі не повім
    ти мені не сповідник
  • •  інтровертна реальність
    тобі потрібний спокій – молоком
    подрібненого враження кориця
  • •  * * * (репліка)
    …вже іноді не знаєш з чим іти
    до читача… чи він ще є читач твій
  • •  не (про) мармелад
    Він у тобі – під тобою – і над – і…
    вітер? намріяний ирій? – Господь!
  • •  неможлива весна
    ця весна неможлива до болю
    безкінечна безкрая
  • •  Литдибри
    …підвищувала jcdsne – освіту себто
    гуляла «дебрями» інтернету вільно
  • •  Я плачу // Відкритістю за відкритість... Переклад із Леоніда Кисельова (1946 – 1968)
    Я плачý
    Відкритістю за відкритість.
  • •  без жита...
    багато історій страшних і веселих
    сторíнки… простóри…
  • •  Без назви. Із Варлама Шаламова (1907 - 1982)
    Я людям повів небагато,
    Зі спогадів, щоби страхи
  • •  Падав сніг... Пам'яті Олени Теліги
          Я не була киянка. …я була петербуржанка.
             О. Теліга
  • •  без вітчизни...
    хтось малює наосліп а хто сіє бруд межи люди
    «щирі» душі чорнильні – у місиво крові і крику…
  • •  життя. фрагменти
    вже скоро сорок майже всі живі
    хоч кілька друзів – в темнім потойбіччі
  • •  Двоє у пейзажі. Замальовка
    і знову сніг з дощем
    і знову – ти
  • •  ...ілюзіон
    ілюзія а ти у ній живи
    загострюй пазурі вивищуйся над братом
  • •  * * *
    Моя провина лишиться мені,
    прикмета часу, лишиться вона –
  • •  усетривання
    удосталь віри – гірчичне зерня
    удосталь сили – Все-Царство Боже
  • •  Оптимістичні трагедії
    хтось скаже «гоп» а хтось не перескочить
    кричатиме несміло про своє
  • •  дотик Слова
    скромні речники Божого слова
    древорити Твоєї хвали
  • •  ЖЖ. живе життя
    хтось скаже «гоп» а хтось не перескочить
    кричатиме несміло про своє
  • •  ще раз про свободу
    твоя свобода – вибір з-поміж двох
    (добра і зла) шляхів (світів енергій…)
  • •  * * *
    листя опадає і гниє
    листя западає в несвідоме
  • •  голоси
    історія зрад самозречень і втеч
    навіщо стаєш між майбутнім і мною
  • •  Коротко
    за генієм записують той геній
    кривавий слід лишає на стерні
  • •  Діти апостолів. Диптих
    і моря переходили
    й зимним повітрям убрід –
  • •  осад спеки (чи осуд?)
    в осáді спеки
    вже напевно – в óсаді
  • •  * * *
    Сум за відійшлими. Тюрми. Етапи.
    Київ-столиця. Глибинка-Невíдь.
  • •  Твій межнúк
    ти мав би знати що Господь дає
    чого ти прагнеш а затим – спитає
  • •  наша доля
    плакали крізь сльози
    захлинались сміхом
  • •  Антисуїцидне
    передумане ніби прожите
    вбогі пам’ятки нашого «я»
  • •  очікувальне
    повільно сидітимеш питимеш вистиглий час
    доки чай червонітиме в чашці
  • •  допóки
    між своїми й чужими – думками словами надіями
    на межі неписання за колом полярних ночей
  • •  перлюстрований світ
    перлюстрація думки
    прихований текст зпрозорів
  • •  то все війна...
    той вік неусвідомлений – той страх
    диточа заклопотаність собою –
  • •  уривок карти
    днів віки і хвилі століть
    заколисують чи ятрять
  • •  Світле
    перед тобою чистий простір
    перед тобою вільний світ
  • •  Сучасне (із наболілого)
    якщо тільки це - свобода
    я хотів би у неволю
  • •  * * *
    а іноді не сніг і не з дощем
    ти сам собі вигадуєш погоди
  • •  злосна пародія
    ти шукаєш мене у міні
    дзуськи! – мене там немає вже
  • •  архі-тектоніка?
    сіра тисяча чорна сотня і
    та ж «розруха» у головах
  • •  реакція на "прозорість"
    нема прозорости – лише якийсь коефф…
    враховано і кількість і розподіл
  • •  лік віку
    відгадуй загадку допоки ще моя
    аби не перекинулось на тебе
  • •  Ярослав Чорногуз (на останні пародії та самопародії автора)
    поета й пародиста слава
    чи пересилить того що з бандури
  • •  я… (із циклу «ЗАЙМЕННИКИ»)
    я мала тебе розуміти
    без слів і без жестів… так є
  • •  воно… (із циклу "ЗАЙМЕННИКИ")
    воно минеться – геній і т. ін.
    хвороба зросту чи синдром зростання
  • •  крізь скло
    Апостолове… вічні туманú
    велосипед пливе у темновидді
  • •  ти...
    неначе і правда що ти не приходиш даремно
    і руки твої не порізані вени ховають
  • •  про-життя (варіант-2)
    то по складах а то і цілослівно…
    чи так його читати чи інакше –
  • •  понадзвукове (відповідь ЛЮ)
    ти дівчинко-душе нічийна доле
    за потягами стежиш з пелюшок
  • •  Викригуйся!
    чи квіти в осінніх садах
    ті самі що тут під снігом
  • •  Згадка
    чи я любила чи просто ним жила
    нанизувала будні наче бісер
  • •  не те щоб… (із неза(недо?)вершеного)
    хочеться вірити – плачеш а не
    віриш (чому саме так?)
  • •  Ненáзваний
             Світ мені ліг – мов гніздо із колючого дроту…   
                І. Павлюк         
  • •  зимосінь
    із присмаком зими мені ця осінь
    а може ще минеться – льдовик
  • •  відлуння
    твоїм відходом кисень перекрито
    перекраяно болісно світ
  • •  Післяслово про Слово
    де та мова де ті змовники?
    ненормоване життя се
  • •  * * * (Переклад вірша О. Басаргіна)
    Декамерониться епоха
    і Гельдерліном віддає,
  • •  Апостол
    ти хто рибу ловив для смерти
    а потому людей – для життя
  • •  Навздогін
    Він ішов навпрошкú – і молились услід:
    зацяткований страхом, їм репався світ.
  • •  * * *
          ...і останній привид
          несе привид хреста
  • •  без назви
    розповзлись бруківкою віки
    і луною розкотилась тиша
  • •  Та гра...
    колись ми грались а тепер болим
    самих себе лікуючи незграбно
  • •  Як не назвú
    статична правда ваших піцерíй
    як їх не наголошуй – хоч піцéрій
  • •  ти і Він
    то блиск то ницість то юрма то сам
    то чоловік то звір то богорівний
  • •  без назви
    поезія не пов’язана з красою жінок
    поезія не помножується на стьоб
  • •  Стрітення
    Вихід 1
  • •  Віртуальне
    комп’ютерні мережі мертва кров
    живих мерців залюблених у простір
  • •  * * *
                  гармонія
                  розпадається на гамори…
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки