•  інтертекстуальне

розділяють не (с)тільки гори
не моря не ліси...

•  * * * («вже не поезія в мені – за сивиною...»)

вже не поезія в мені – за сивиною...
не тільки видима – на серці сивина

•  Не... нео... ново...

нові герої із не-ново-світу...
новодоганить не-героїв світ...

•  Нокаутоване Місто

нокаутоване Місто... в нім містика – яв
кольором неба твого невдоволена вічність

•  * * * ("на чому тримається...")

на чому тримається доля? на сні...
на сливі що падає-падає...

•  *** ("усі поезії... їх сік кора і стебла...")

усі поезії... їх сік кора і стебла...
весь осад осуд гнів... пташине молоко...

•  Тодішнє місто

я все згадую знаєш не можу спинитися
повертаюся в наше «тоді»

•  твої львови і леви... (ностальгійне)

постають поміж спогадами
не вінці кришталеві –

•  Андерсен. Із циклу "Монологи"

я Андерсен… о не дивуйтесь: я
погладшав трохи… в тім прекраснім світі –

•  без…

без-адресна допомога – ніби нікóму
скласти подяку у відповідь начебто нíкому

•  зима без сні...

у нас своє – не горе то тривога
зимові візерунки на обличчях…

•  * * * (перечитуємо улюблених...)

«ми, наперекір усьому, ще живі» –
сміємося ж бо – хай і печально…

•  ти ложка меду

Вдихни повітря на повні груди,
Всміхнися світу, в останнє наче:

•  і знову про...

кому вони кричать іще-не-вмерла?
чому повинна конче умирать?!

•  Елегія (за О. С. Пушкіним)

Шаленство згасле днів несамовитих,
Важке мені, немов похмілля сите,

•  мої привати

я буду щодня говорити кричати в приватах
заглýшу собою литаври трембіти трембіти

•  моє осіннє

і знову осінь і про неї вірші
лист кружеляє в абсолютній тиші

•  ***

до решти виписаний день
і сум і почуття відрази…

•  тобі

війна за тебе дихає і снить
і зброї не складає

•  подолання звичности

це як відірватись від землі
це як відштовхнутися від тіла

•  «Не забудь обо мне…» (Романс)

Я люблю вашу тень, ваше солнце, луну и звезды,
Не меняйте меня на пластинку чужой зимы!

•  голосіївські голоси

голосієво… голоси
нерозбірливо – між дерев

•  синій вересень...

я тобі не повім
ти мені не сповідник

•  інтровертна реальність

тобі потрібний спокій – молоком
подрібненого враження кориця

•  * * * (репліка)

…вже іноді не знаєш з чим іти
до читача… чи він ще є читач твій

•  не (про) мармелад

Він у тобі – під тобою – і над – і…
вітер? намріяний ирій? – Господь!

•  неможлива весна

ця весна неможлива до болю
безкінечна безкрая

•  Литдибри

…підвищувала jcdsne – освіту себто
гуляла «дебрями» інтернету вільно

•  Я плачу // Відкритістю за відкритість... Переклад із Леоніда Кисельова (1946 – 1968)

Я плачý
Відкритістю за відкритість.

•  без жита...

багато історій страшних і веселих
сторíнки… простóри…

•  Без назви. Із Варлама Шаламова (1907 - 1982)

Я людям повів небагато,
Зі спогадів, щоби страхи

•  Падав сніг... Пам'яті Олени Теліги

      Я не була киянка. …я була петербуржанка.
         О. Теліга

•  Віршо-писанка

у писанках листи розпізнавали
дорогу пряли (не про вену річ)

•  без вітчизни...

хтось малює наосліп а хто сіє бруд межи люди
«щирі» душі чорнильні – у місиво крові і крику…

•  життя. фрагменти

вже скоро сорок майже всі живі
хоч кілька друзів – в темнім потойбіччі

•  Двоє у пейзажі. Замальовка

і знову сніг з дощем
і знову – ти

•  ...ілюзіон

ілюзія а ти у ній живи
загострюй пазурі вивищуйся над братом

•  * * *

Моя провина лишиться мені,
прикмета часу, лишиться вона –

•  усетривання

удосталь віри – гірчичне зерня
удосталь сили – Все-Царство Боже

•  Оптимістичні трагедії

хтось скаже «гоп» а хтось не перескочить
кричатиме несміло про своє

•  дотик Слова

скромні речники Божого слова
древорити Твоєї хвали

•  ЖЖ. живе життя

хтось скаже «гоп» а хтось не перескочить
кричатиме несміло про своє

•  ще раз про свободу

твоя свобода – вибір з-поміж двох
(добра і зла) шляхів (світів енергій…)

•  * * *

листя опадає і гниє
листя западає в несвідоме

•  голоси

історія зрад самозречень і втеч
навіщо стаєш між майбутнім і мною

•  Коротко

за генієм записують той геній
кривавий слід лишає на стерні

•  Діти апостолів. Диптих

і моря переходили
й зимним повітрям убрід –

•  осад спеки (чи осуд?)

в осáді спеки
вже напевно – в óсаді

•  * * *

Сум за відійшлими. Тюрми. Етапи.
Київ-столиця. Глибинка-Невíдь.

•  Твій межнúк

ти мав би знати що Господь дає
чого ти прагнеш а затим – спитає

•  наша доля

плакали крізь сльози
захлинались сміхом

•  Антисуїцидне

передумане ніби прожите
вбогі пам’ятки нашого «я»

•  очікувальне

повільно сидітимеш питимеш вистиглий час
доки чай червонітиме в чашці

•  допóки

між своїми й чужими – думками словами надіями
на межі неписання за колом полярних ночей

•  перлюстрований світ

перлюстрація думки
прихований текст зпрозорів

•  то все війна...

той вік неусвідомлений – той страх
диточа заклопотаність собою –

•  уривок карти

днів віки і хвилі століть
заколисують чи ятрять

•  Світле

перед тобою чистий простір
перед тобою вільний світ

•  Сучасне (із наболілого)

якщо тільки це - свобода
я хотів би у неволю

•  * * *

а іноді не сніг і не з дощем
ти сам собі вигадуєш погоди

•  злосна пародія

ти шукаєш мене у міні
дзуськи! – мене там немає вже

•  архі-тектоніка?

сіра тисяча чорна сотня і
та ж «розруха» у головах

•  реакція на "прозорість"

нема прозорости – лише якийсь коефф…
враховано і кількість і розподіл

•  лік віку

відгадуй загадку допоки ще моя
аби не перекинулось на тебе

•  Ярослав Чорногуз (на останні пародії та самопародії автора)

поета й пародиста слава
чи пересилить того що з бандури

•  я… (із циклу «ЗАЙМЕННИКИ»)

я мала тебе розуміти
без слів і без жестів… так є

•  воно… (із циклу "ЗАЙМЕННИКИ")

воно минеться – геній і т. ін.
хвороба зросту чи синдром зростання

•  крізь скло

Апостолове… вічні туманú
велосипед пливе у темновидді

•  ти...

неначе і правда що ти не приходиш даремно
і руки твої не порізані вени ховають

•  про-життя (варіант-2)

то по складах а то і цілослівно…
чи так його читати чи інакше –

•  понадзвукове (відповідь ЛЮ)

ти дівчинко-душе нічийна доле
за потягами стежиш з пелюшок

•  Викригуйся!

чи квіти в осінніх садах
ті самі що тут під снігом

•  Згадка

чи я любила чи просто ним жила
нанизувала будні наче бісер

•  не те щоб… (із неза(недо?)вершеного)

хочеться вірити – плачеш а не
віриш (чому саме так?)

•  Ненáзваний

         Світ мені ліг – мов гніздо із колючого дроту…   
            І. Павлюк         

•  зимосінь

із присмаком зими мені ця осінь
а може ще минеться – льдовик

•  відлуння

твоїм відходом кисень перекрито
перекраяно болісно світ

•  Післяслово про Слово

де та мова де ті змовники?
ненормоване життя се

•  * * * (Переклад вірша О. Басаргіна)

Декамерониться епоха
і Гельдерліном віддає,

•  Апостол

ти хто рибу ловив для смерти
а потому людей – для життя

•  Навздогін

Він ішов навпрошкú – і молились услід:
зацяткований страхом, їм репався світ.

•  * * *

      ...і останній привид
      несе привид хреста

•  без назви

розповзлись бруківкою віки
і луною розкотилась тиша

•  Та гра...

колись ми грались а тепер болим
самих себе лікуючи незграбно

•  Як не назвú

статична правда ваших піцерíй
як їх не наголошуй – хоч піцéрій

•  ти і Він

то блиск то ницість то юрма то сам
то чоловік то звір то богорівний

•  без назви

поезія не пов’язана з красою жінок
поезія не помножується на стьоб

•  Стрітення

Вихід 1

•  Віртуальне

комп’ютерні мережі мертва кров
живих мерців залюблених у простір

•  * * *

              гармонія
              розпадається на гамори…