Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Павло Погуц (1992)

Рубрики / Пролог

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   * - - -* ---*
    Мої вірші сповнені смутку, незрозумілої туги,
    вони горять, як в темряві свічки,
  •   * * *
    Вона стояла з лопатою в руках.
    Сива, зморщена, змучена, безсила –
  •   Казка-байка про Золоту Рибку
    В цей день діду не клювало,
    Весь день на марне просидів,
  •   Завтра.
    Сьогодні йду у магазин.
    Став рано вранці, ще навіть не світало,
  •   ВЕСНА!!!!
    Тануть сніги
    Розтікаються води
  •   Найгірше…
    Найгірше, коли людина знає наперед,
    Що її чекає завтра.
  •   * * *
    Життя вирує, воно кипить,
    Життя повсюди, воно не спить,
  •   * * *
    Дмуть вітри,
    Розривають душу
  •   * * *
    Хто може бачити за горизонт?
    Я бачу у вікні лиш довгий простір,
  •   * * *
    Усе своє життя коротке
    Стою на роздоріжжі:
  •   * * *
    Нарешті виліз на вершину
    Невідомої гори,
  •   * * *
    Кожне слово має бути зрошене любов’ю,
    Зоране надією, полите щастям, а то й горем,
  •   * * *
    Вогненна кров із ста сердець Землі,
    Гаряча лава, що рветься із вулканів.
  •   Уривок із фільму
    Гарячі ріки лави течуть, палячи дороги,
    Поглинають все: асфальт, машини, світлофори.
  •   * * *
    Світ народжує Героїв—така його природа…
    В огненних жорнах земних надр,
  •   Янголи і Демони
    Янголи і Демони
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки