•  ***

Шукаю степ. Шукаю неозорий -
Все бур’яни і пліснява, й іржа…

•  Звичка

До всього звикли. І до краю отчого,
До снігу в травні, в січні – до грози.

•  Інша

Мовчки знОсила. ЗносИла
Все, що пишне і статечне.

•  Дещо з потаємного (екскурсія Хмельницьким обласним літературним музеєм)

Ѓречні музи музейні замурзані,
Часом чхають – архаїка, пил…

•  Весна окрадена

Весна неозоро незорана
Ховає сльозу у сльоту.

•  Любителям квітів

За воротами райського саду
Будякаті й чудні квітники:

•  Ідол

Не сотворіте ідола собі.
Собі кумира – о! – не сотворіте!

•  Своє. Рідне

Своє рідне – своєрідне:
Хатка, мальви і поріг.

•  ***

…І мусить бути сильний і слабкий.
Огонь любові і горіння в герці.

•  ***

В барвінок пада небо слізно:
Хоча б у пісні залишись!

•  ***

А я ж бо не вернигора.
А гори – ач які!

•  Щире

Відкраяна від раю, стою у черзі крайня,
Де всі – по милосердя й нікому – відкоша.

•  З відстані...

…А впритул мистецтво безпорадне,
Ще й назвуть – бездарне мальовидло.

•  ***

Ми знаєм будову галактик,
Полічено всі хромосоми,

•  ***

Ласкаво просимо в реальність,
Де із собою сам на сам

•  Вдячність

На плечі яблунь, плечики худі
Чіпляє літо яблука-гірлянди.

•  ***

Нас, міських, не навчено про осінь.
Не буває осені в містах!

•  Замкова церква в Меджибожі

Сахається, простуючи в туман,
Душа готична і душа бароко.

•  Потойбічний Олімп

В небо тут літається крізь стелю
І митцю безсмертя до снаги.

•  ***

Є щирий ворог і запеклий друг.
Таке довкола діється, що Отче!..

•  ***

І дощ, і калюжі. Дивись, а проте
Не завдано тим тобі кривди.

•  Синам

Самота, самота саме та!
Саме та самота і сум'яття.

•  На площі в Кракові

На краківській площі ні круків, ні крику,
Хоча товариство й доволі статечне:

•  В пустелі Негев

Дівчаточко, дівча, за хусткою обличчя…
Таку прегарну іншу, їй Богу, не знайдеш.

•  ***

Люблю дарунки - квіти і книжки,
Такі, як є, – із клумби чи книгарні.

•  ***

І знову не вдома. І знову не там.
Вокзали і потяги, й протяги.

•  ***

Душа не зЕрно.
Душа мізерна.

•  ***

Сучасні пустельники мешкають у мегаполісах.
Нині печери не в моді і келії – теж.

•  ***

О ні, не стане велич на котурни!
Лише мізерне прагне висоти.

•  ***

Вуста пошерхлі – не для поцілунків,
Бо шерхнуть не для любощів уста!

•  ***

Рушниками підперезані,
Як весільні старости,

•  ***

Не біль мене, а я його - пронизую,
Нанизую, мов голка намистини.

•  ***

Небосхили схибили. І схими -
Тільки схеми схиблених схоластів.

•  ***

Замкнені кола -
а хто їх замкнув?

•  ***

Дорогам рани зцілюють піски,
Рубцюють слід стопи і колісниці.

•  ***

Пригуби чи вигуби, але
Не залиш у літеплі зотліти.

•  ***

Посадили бульбу - і по всьому.
Одпочинуть рученьки і нозі.

•  ***

Я була не такою. Та я взагалі не була.
Міражем переходила всесвіти, наче пустелю.

•  ***

І сльози я чула, і бачила сміх,
Як літо кульгавило в осінь.

•  ***

Хай світла залишиться дрібка,
Мов ока зіниця, іскра,

•  ***

Ці небеса, що вовчі, - для вовків.
На тебе виє звисока півмісяць.

•  ***

Пощо тобі ці гони і дощі,
Коли зернина колос не пізнає?

•  ***

Себе самого важко відпустити,
Коли ніхто вже більше не трима.

•  ***

Сіль віків чумацькою залишиться,
Запече, прикладена до ран.

•  ***

Архаїко, агов! У днів переплетінні
Раз ми і досі є, то, значить, і були.

•  ***

Хтось сам собі - всевишній.
Хтось - нижчий від усіх.

•  Глобальне потепління

І знову нам не холодно й не тепло.
Ще довго до глобальних потеплінь.

•  Міст

Хиткі мости будують для падінь.
А як же сильно хочеться не впасти!

•  ***

І знов у людях кригу розтопи,
Сопілко, що калиново калинна,

•  ***

Хочеш пізнати дорогу, що бігла на схід,
Впавши горілиць у трави, навіки заклякла,

•  ***

Чи має воїн право на сльозу,
Плачем гасить пожежі поєдинків?

•  ***

Ми такі на світі неприкаяні,
І волочим крила по землі.

•  ***

Хочеш, долю видобудь із каменю,
Тільки сам, прошу, не скам"яній.

•  ***

Сьогодні зорі спродував звіздар,
Кому - за щастя, а кому й за гривні.