ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.07 21:00
Із Леоніда Сергєєва

На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною

Олександр Буй
2026.01.07 20:24
У пеклі зачекалися чорти,
Кипить казан, тече смола рікою.
Лишається до скроні піднести
Холодну цівку вогкою рукою –

І гримне постріл… Прощавай, життя!
Я сплачую останній твій рахунок.
Хай виб’є куля з голови сміття

Пиріжкарня Асорті
2026.01.07 19:56
Протокол номер 01/01.26 від сьомого січня поточного року. Місце проведення – Головний офіс "пиріжкарень" і точки віддаленого доступу до нього. Що можна сказати про цей вірш: Відчувається авторська амбіція, як і курсова спрямованість на результат,

Тетяна Левицька
2026.01.07 19:48
У милого є мила —
для нього я немила.
В душі глибока рана,
а може — фініш мрій.
Але, якщо серйозно,
хоч за вікном морозно,
та бідкатись не стану —
що він уже не мій.

Артур Курдіновський
2026.01.07 15:27
Виблискує красою
Приваблива вітринка.
Чи справді є такою
Сучасна сильна жінка?

- Варити вам вечерю?
Знущаєтесь? О, небо!
Я зачиняю двері -

Микола Дудар
2026.01.07 14:48
У дворі... на дворі дощик.
В січні. Дощик у дворі.
Піду в двір, поївши борщик.
Жаль, не скажеш дітворі…
В сніжки їм вже не зіграти.
Лижи змокли, ковзани…
Двір такий, що не впізнати,
Боже славний, борони…

Борис Костиря
2026.01.07 10:45
Зазирнути в безодню ніщо, а безодня на тебе
Хай подивиться оком потужним, тугим.
Хай пропалює око до дна, пропікає до неба,
Хай випарює вщент алкогольний і зморений дим.

Ти пірнеш до основ небуття, у прадавні закони.
Ти пізнаєш глибини незнаних

Віктор Кучерук
2026.01.07 07:16
Москви не жаль і москалів не шкода,
Тому і заявляю завгодя:
За геноцид вкраїнського народу
Не Бог їм буде - стану я суддя.
Я добре знаю міру покарання
За вбивство і калічення людей, -
На ланцюгах істоти негуманні
Нікого не лякатимуть ніде...

Артур Курдіновський
2026.01.07 02:25
Присвяти мені вірш-епітафію, рідний мій січню!
Нас було колись троє січневих. Лишився один.
Та життя стало чорним, гірким і нестерпно-трагічним,
А вінець йому - спомин і безліч стареньких світлин.

Не рятує ні сніг, ні коріння твоє королівське,
Вже

Артур Сіренко
2026.01.06 19:13
Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був

Артур Курдіновський
2026.01.06 15:10
Не обрані. Покарані. Наш крах -
Душа під шаром надтонкої шкіри.
Тому щасливі ми хіба що в снах,
Для нас там грають фантастичні ліри.

Зустріли ніч самітниця й монах...
Сонети - дві симфонії зневіри.
Приречене мовчання на вустах,

Сергій Губерначук
2026.01.06 13:29
Хлопчик Ейф.
Голландський ельф.
Прилетів у Київ.
Поблукав поміж дерев.
Заснув у Софії.
Дзвін уранці калатав.
Монастир попідмітав.
Осінь бачив українську.

Борис Костиря
2026.01.06 11:10
Так шкода витрачати час
На сон минущий, поверховий,
Мов попіл від німих свічад,
Який спадатиме на скроні.

Горітиме у нас свіча,
Яку не здатні погасити
Всі демони. Торкне плеча

Олександр Сушко
2026.01.06 10:10
Занурююся, звично, у добро,
Там плавають, мов риби, сонні вірші.
І янголиним золотим пером
Малюю звуки, запахи і тишу.

А кольори чудесні! Тільки глянь!
Відтінок кожен - геніальна пісня!
Сплітаю воєдино Інь та Янь

Кока Черкаський
2026.01.06 04:50
Вечір.
Ваш корпоратив.
Всі чекають
Дивних див,

Хоч і знають:
Див нема.
Просто грудень

Ігор Шоха
2026.01.05 22:03
А тактика стратега – діло темне,
тасуються покірні вояки
і... нотабене –
чучело зелене
розпочинає гру у піддавки.

***
А ніж розпочинати рокіровку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Ткачук (1987) / Вірші

 В пустелі Негев
Дівчаточко, дівча, за хусткою обличчя…
Таку прегарну іншу, їй Богу, не знайдеш.
Таким, як ти, коса, таким коралі личать,
А ти верблюдів ген пустелею женеш.

Спекотно, аж хита. Яка отут пожива?
Хіба травинка де, колюччя, чагарник.
Скажи, від кого ти це личенько закрила?
Та ж тут верблюди й камінь, і жоден чоловік!

А тут така нудьга! Агов! – не чують люди.
Гукни – і швидше гори, ці гори оживуть.
Пустелю – хай їй грець! – не доїдять верблюди.
Жують собі й жують. А що вони жують?

Чи молодість твою? Чи сльози, чи усмішку?
А що горбатим їм? Не випростати їх!
І що до того їм, що підвернула ніжку?
Що спека й самота, що хустка і жених?..

Побачила тебе – тепер і не спочину.
Ці очі, силует… А личко покажи!
Ну що такого – ти? Я бачу Україну.
Іде собі й іде, по краю, по межі…

05.07.2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-09 11:57:38
Переглядів сторінки твору 4602
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.306 / 5.5  (5.013 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 5.239 / 5.5  (4.881 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.827
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.10.20 17:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 13:39:48 ]
Надзвичайно прекрасний вірш. І образ України такий щемний і непростий. Дуже, дуже сподобалося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 17:03:56 ]
Дякую. Чесно кажучи, починаючи писати цей вірш, і не думала, що закінчу Україною


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 16:47:19 ]
Оленочко, як для переднього плану, на якому більшість подій у вірші, енергетика не достатньо потужна.
"А ти верблюдів, ти пустелею женеш." - тут вона, схоже, вперше різко обвалюється...
І далі коливається - то до потрібного рівня, то знову провалюється.
Відчуття, як на мене, трохи архаїчне в цілому, немов від Франкового "Мойсея"...
Але ж він там зробив, усе що міг...
Ви можете нині значно більше, ви повинні звучати сильніше!
Глибше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 17:07:40 ]
І вам дякую за зауваження. Якщо вони, критичні, є, значить, все гаразд. Погано, коли все досконало - тоді вже немає куди рости.
Працюватиму. Відчуваю, що дійсно можу більше, сильніше, глибше, але поки що досвіду і майстерності бракує.
Але мені лише лише 23, тому з огляду на вік тішу себе думкою, що все найкраще попереду


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 17:27:07 ]
Оленко, не все так просто - довкола нас - у цивілізаційному світі один обман і самообман. Якщо чесно - то вам, як і всім авторам ПМ, знайти себе буде вкрай важко.
Надто вже багато різного навколо, маленьку стежинку чи знайти...

Перший крок завжди один і той самий - смак.

Проблема ж і у її (героїні) піддатливості чоловічій тупій силі, так? У безвиході?

Протиріччя, в цьому випадку, потрібно конкретніше увиразнювати, бо не пустеля - зло. І не люди - зло...
Зло і тут має ім'я, завжди у нього є своє ім'я...

Талант зникає, якщо ним правдиво не користуватись - погляньте на більшість авторів ПМ...
Хоча, як на мене, у нас якість публікацій в цілому вища, ніж деінде в "самвидаві"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 18:03:04 ]
Якби я мала сумніви щодо якості Поетичних Майстерень, мене б тут не було. Серед багатьох літературних сайтів я вибрала для себе цей і дуже задоволена.
Згодна, що більшість наших авторів не мають виходу на ширший загал, більшість талантів замкнені у вузькому колі.
Знаєте, у мене навіть якось була думка, щоб організувати якийсь фест (хай і зовсім скромний) для авторів ПМ. Цікаво було б поспілкуватися, побачити в обличчя тих авторів, які встигли полюбитись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 18:24:25 ]
Ну, це молодість (що сама по собі - прекрасна). І Фест - це завжди цікаво для юних, але будь-який фест до творчості і до мистецтва, схоже, має небагато стосунку... Так, для тіснішого переплетіння доль...
І, зазвичай, побачити на Фесті зрілого автора, як на мене, майже неможливо...

Щодо "тісного кола" - то над головою кожного безмежність, і тих, хто підіймає голову (антропосів) відразу помітно. І творчість їх, здебільшого, має позитивну динаміку...

Але ж ви погляньте, куди дивиться кожен автор - і в нас, і не в нас! )
Це було би захопливе спостереження, якби не сумні висновки...
Зрозуміло, можна дивитися крізь будь-яке явище вгору, крізь жінку, крізь неприємності, крізь приємності... Але коли ці погляди в нікуди, у ніщо, і чітко відчуваєш - з якої пустки вони летять, то це жахливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 19:49:16 ]
Виразний вірш, гарно читається. А чи не хочете поправити червертий рядок десь так: "А ти верблюдів ген пустелею женеш"?
І - натхнення вам! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 20:46:52 ]
Подумаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2011-10-20 23:05:22 ]
Пустелю – хай їй грець! – не доїдять верблюди.
Жують собі й жують. - що там про половину царства за шкапу? Як на мене, чудово.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 10:27:21 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 10:27:37 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 11:29:18 ]
Хороший вірш, Оленко.

З інтонаційним перегуком із "Циганською музою" Ліни Костенко:
"Плювалдся циганки, сміялися а Папуші,—
ну, що це за циганка? Як виродок в сім'ї.
Це ж скільки душ дітей,

і душі всі як душі.
А ця — неначе змалку зурочено її.

«Папуша» — значить «лялька».

Спиняються мужчини.
Красунечки такої іще не бачив світ.
Така розкішна лялька з печальними очима,
танцює, і ворожить, і.м учить алфавіт!

Під школою стояла. Питала у дівчаток,
смаглявими руками допавши букваря:
оце велике слово,— а де його початок?
Для чого букві хвостик? Як пишеться зоря?

Циганки як циганки, меткі на заробітки.
Обдурить, заморочить, до нитки обдере.
А ця собі одна, сидить біля кибитки.
Бував, поворожить — і грошей не бере".


Але це добре.

Удачі, Оленко.
:)