ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Ткачук (1987) / Вірші

 В пустелі Негев
Дівчаточко, дівча, за хусткою обличчя…
Таку прегарну іншу, їй Богу, не знайдеш.
Таким, як ти, коса, таким коралі личать,
А ти верблюдів ген пустелею женеш.

Спекотно, аж хита. Яка отут пожива?
Хіба травинка де, колюччя, чагарник.
Скажи, від кого ти це личенько закрила?
Та ж тут верблюди й камінь, і жоден чоловік!

А тут така нудьга! Агов! – не чують люди.
Гукни – і швидше гори, ці гори оживуть.
Пустелю – хай їй грець! – не доїдять верблюди.
Жують собі й жують. А що вони жують?

Чи молодість твою? Чи сльози, чи усмішку?
А що горбатим їм? Не випростати їх!
І що до того їм, що підвернула ніжку?
Що спека й самота, що хустка і жених?..

Побачила тебе – тепер і не спочину.
Ці очі, силует… А личко покажи!
Ну що такого – ти? Я бачу Україну.
Іде собі й іде, по краю, по межі…

05.07.2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-09 11:57:38
Переглядів сторінки твору 4283
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.306 / 5.5  (5.013 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 5.239 / 5.5  (4.881 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.827
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.10.20 17:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 13:39:48 ]
Надзвичайно прекрасний вірш. І образ України такий щемний і непростий. Дуже, дуже сподобалося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 17:03:56 ]
Дякую. Чесно кажучи, починаючи писати цей вірш, і не думала, що закінчу Україною


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 16:47:19 ]
Оленочко, як для переднього плану, на якому більшість подій у вірші, енергетика не достатньо потужна.
"А ти верблюдів, ти пустелею женеш." - тут вона, схоже, вперше різко обвалюється...
І далі коливається - то до потрібного рівня, то знову провалюється.
Відчуття, як на мене, трохи архаїчне в цілому, немов від Франкового "Мойсея"...
Але ж він там зробив, усе що міг...
Ви можете нині значно більше, ви повинні звучати сильніше!
Глибше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 17:07:40 ]
І вам дякую за зауваження. Якщо вони, критичні, є, значить, все гаразд. Погано, коли все досконало - тоді вже немає куди рости.
Працюватиму. Відчуваю, що дійсно можу більше, сильніше, глибше, але поки що досвіду і майстерності бракує.
Але мені лише лише 23, тому з огляду на вік тішу себе думкою, що все найкраще попереду


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 17:27:07 ]
Оленко, не все так просто - довкола нас - у цивілізаційному світі один обман і самообман. Якщо чесно - то вам, як і всім авторам ПМ, знайти себе буде вкрай важко.
Надто вже багато різного навколо, маленьку стежинку чи знайти...

Перший крок завжди один і той самий - смак.

Проблема ж і у її (героїні) піддатливості чоловічій тупій силі, так? У безвиході?

Протиріччя, в цьому випадку, потрібно конкретніше увиразнювати, бо не пустеля - зло. І не люди - зло...
Зло і тут має ім'я, завжди у нього є своє ім'я...

Талант зникає, якщо ним правдиво не користуватись - погляньте на більшість авторів ПМ...
Хоча, як на мене, у нас якість публікацій в цілому вища, ніж деінде в "самвидаві"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 18:03:04 ]
Якби я мала сумніви щодо якості Поетичних Майстерень, мене б тут не було. Серед багатьох літературних сайтів я вибрала для себе цей і дуже задоволена.
Згодна, що більшість наших авторів не мають виходу на ширший загал, більшість талантів замкнені у вузькому колі.
Знаєте, у мене навіть якось була думка, щоб організувати якийсь фест (хай і зовсім скромний) для авторів ПМ. Цікаво було б поспілкуватися, побачити в обличчя тих авторів, які встигли полюбитись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 18:24:25 ]
Ну, це молодість (що сама по собі - прекрасна). І Фест - це завжди цікаво для юних, але будь-який фест до творчості і до мистецтва, схоже, має небагато стосунку... Так, для тіснішого переплетіння доль...
І, зазвичай, побачити на Фесті зрілого автора, як на мене, майже неможливо...

Щодо "тісного кола" - то над головою кожного безмежність, і тих, хто підіймає голову (антропосів) відразу помітно. І творчість їх, здебільшого, має позитивну динаміку...

Але ж ви погляньте, куди дивиться кожен автор - і в нас, і не в нас! )
Це було би захопливе спостереження, якби не сумні висновки...
Зрозуміло, можна дивитися крізь будь-яке явище вгору, крізь жінку, крізь неприємності, крізь приємності... Але коли ці погляди в нікуди, у ніщо, і чітко відчуваєш - з якої пустки вони летять, то це жахливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 19:49:16 ]
Виразний вірш, гарно читається. А чи не хочете поправити червертий рядок десь так: "А ти верблюдів ген пустелею женеш"?
І - натхнення вам! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 20:46:52 ]
Подумаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2011-10-20 23:05:22 ]
Пустелю – хай їй грець! – не доїдять верблюди.
Жують собі й жують. - що там про половину царства за шкапу? Як на мене, чудово.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 10:27:21 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 10:27:37 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 11:29:18 ]
Хороший вірш, Оленко.

З інтонаційним перегуком із "Циганською музою" Ліни Костенко:
"Плювалдся циганки, сміялися а Папуші,—
ну, що це за циганка? Як виродок в сім'ї.
Це ж скільки душ дітей,

і душі всі як душі.
А ця — неначе змалку зурочено її.

«Папуша» — значить «лялька».

Спиняються мужчини.
Красунечки такої іще не бачив світ.
Така розкішна лялька з печальними очима,
танцює, і ворожить, і.м учить алфавіт!

Під школою стояла. Питала у дівчаток,
смаглявими руками допавши букваря:
оце велике слово,— а де його початок?
Для чого букві хвостик? Як пишеться зоря?

Циганки як циганки, меткі на заробітки.
Обдурить, заморочить, до нитки обдере.
А ця собі одна, сидить біля кибитки.
Бував, поворожить — і грошей не бере".


Але це добре.

Удачі, Оленко.
:)