ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Ткачук (1987) / Вірші

 В пустелі Негев
Дівчаточко, дівча, за хусткою обличчя…
Таку прегарну іншу, їй Богу, не знайдеш.
Таким, як ти, коса, таким коралі личать,
А ти верблюдів ген пустелею женеш.

Спекотно, аж хита. Яка отут пожива?
Хіба травинка де, колюччя, чагарник.
Скажи, від кого ти це личенько закрила?
Та ж тут верблюди й камінь, і жоден чоловік!

А тут така нудьга! Агов! – не чують люди.
Гукни – і швидше гори, ці гори оживуть.
Пустелю – хай їй грець! – не доїдять верблюди.
Жують собі й жують. А що вони жують?

Чи молодість твою? Чи сльози, чи усмішку?
А що горбатим їм? Не випростати їх!
І що до того їм, що підвернула ніжку?
Що спека й самота, що хустка і жених?..

Побачила тебе – тепер і не спочину.
Ці очі, силует… А личко покажи!
Ну що такого – ти? Я бачу Україну.
Іде собі й іде, по краю, по межі…

05.07.2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-09 11:57:38
Переглядів сторінки твору 4577
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.306 / 5.5  (5.013 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 5.239 / 5.5  (4.881 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.827
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.10.20 17:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 13:39:48 ]
Надзвичайно прекрасний вірш. І образ України такий щемний і непростий. Дуже, дуже сподобалося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 17:03:56 ]
Дякую. Чесно кажучи, починаючи писати цей вірш, і не думала, що закінчу Україною


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 16:47:19 ]
Оленочко, як для переднього плану, на якому більшість подій у вірші, енергетика не достатньо потужна.
"А ти верблюдів, ти пустелею женеш." - тут вона, схоже, вперше різко обвалюється...
І далі коливається - то до потрібного рівня, то знову провалюється.
Відчуття, як на мене, трохи архаїчне в цілому, немов від Франкового "Мойсея"...
Але ж він там зробив, усе що міг...
Ви можете нині значно більше, ви повинні звучати сильніше!
Глибше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 17:07:40 ]
І вам дякую за зауваження. Якщо вони, критичні, є, значить, все гаразд. Погано, коли все досконало - тоді вже немає куди рости.
Працюватиму. Відчуваю, що дійсно можу більше, сильніше, глибше, але поки що досвіду і майстерності бракує.
Але мені лише лише 23, тому з огляду на вік тішу себе думкою, що все найкраще попереду


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 17:27:07 ]
Оленко, не все так просто - довкола нас - у цивілізаційному світі один обман і самообман. Якщо чесно - то вам, як і всім авторам ПМ, знайти себе буде вкрай важко.
Надто вже багато різного навколо, маленьку стежинку чи знайти...

Перший крок завжди один і той самий - смак.

Проблема ж і у її (героїні) піддатливості чоловічій тупій силі, так? У безвиході?

Протиріччя, в цьому випадку, потрібно конкретніше увиразнювати, бо не пустеля - зло. І не люди - зло...
Зло і тут має ім'я, завжди у нього є своє ім'я...

Талант зникає, якщо ним правдиво не користуватись - погляньте на більшість авторів ПМ...
Хоча, як на мене, у нас якість публікацій в цілому вища, ніж деінде в "самвидаві"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 18:03:04 ]
Якби я мала сумніви щодо якості Поетичних Майстерень, мене б тут не було. Серед багатьох літературних сайтів я вибрала для себе цей і дуже задоволена.
Згодна, що більшість наших авторів не мають виходу на ширший загал, більшість талантів замкнені у вузькому колі.
Знаєте, у мене навіть якось була думка, щоб організувати якийсь фест (хай і зовсім скромний) для авторів ПМ. Цікаво було б поспілкуватися, побачити в обличчя тих авторів, які встигли полюбитись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 18:24:25 ]
Ну, це молодість (що сама по собі - прекрасна). І Фест - це завжди цікаво для юних, але будь-який фест до творчості і до мистецтва, схоже, має небагато стосунку... Так, для тіснішого переплетіння доль...
І, зазвичай, побачити на Фесті зрілого автора, як на мене, майже неможливо...

Щодо "тісного кола" - то над головою кожного безмежність, і тих, хто підіймає голову (антропосів) відразу помітно. І творчість їх, здебільшого, має позитивну динаміку...

Але ж ви погляньте, куди дивиться кожен автор - і в нас, і не в нас! )
Це було би захопливе спостереження, якби не сумні висновки...
Зрозуміло, можна дивитися крізь будь-яке явище вгору, крізь жінку, крізь неприємності, крізь приємності... Але коли ці погляди в нікуди, у ніщо, і чітко відчуваєш - з якої пустки вони летять, то це жахливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 19:49:16 ]
Виразний вірш, гарно читається. А чи не хочете поправити червертий рядок десь так: "А ти верблюдів ген пустелею женеш"?
І - натхнення вам! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 20:46:52 ]
Подумаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2011-10-20 23:05:22 ]
Пустелю – хай їй грець! – не доїдять верблюди.
Жують собі й жують. - що там про половину царства за шкапу? Як на мене, чудово.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 10:27:21 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 10:27:37 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 11:29:18 ]
Хороший вірш, Оленко.

З інтонаційним перегуком із "Циганською музою" Ліни Костенко:
"Плювалдся циганки, сміялися а Папуші,—
ну, що це за циганка? Як виродок в сім'ї.
Це ж скільки душ дітей,

і душі всі як душі.
А ця — неначе змалку зурочено її.

«Папуша» — значить «лялька».

Спиняються мужчини.
Красунечки такої іще не бачив світ.
Така розкішна лялька з печальними очима,
танцює, і ворожить, і.м учить алфавіт!

Під школою стояла. Питала у дівчаток,
смаглявими руками допавши букваря:
оце велике слово,— а де його початок?
Для чого букві хвостик? Як пишеться зоря?

Циганки як циганки, меткі на заробітки.
Обдурить, заморочить, до нитки обдере.
А ця собі одна, сидить біля кибитки.
Бував, поворожить — і грошей не бере".


Але це добре.

Удачі, Оленко.
:)