ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Ткачук (1987) / Вірші

 В пустелі Негев
Дівчаточко, дівча, за хусткою обличчя…
Таку прегарну іншу, їй Богу, не знайдеш.
Таким, як ти, коса, таким коралі личать,
А ти верблюдів ген пустелею женеш.

Спекотно, аж хита. Яка отут пожива?
Хіба травинка де, колюччя, чагарник.
Скажи, від кого ти це личенько закрила?
Та ж тут верблюди й камінь, і жоден чоловік!

А тут така нудьга! Агов! – не чують люди.
Гукни – і швидше гори, ці гори оживуть.
Пустелю – хай їй грець! – не доїдять верблюди.
Жують собі й жують. А що вони жують?

Чи молодість твою? Чи сльози, чи усмішку?
А що горбатим їм? Не випростати їх!
І що до того їм, що підвернула ніжку?
Що спека й самота, що хустка і жених?..

Побачила тебе – тепер і не спочину.
Ці очі, силует… А личко покажи!
Ну що такого – ти? Я бачу Україну.
Іде собі й іде, по краю, по межі…

05.07.2011

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-09 11:57:38
Переглядів сторінки твору 5116
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.306 / 5.5  (5.007 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 5.239 / 5.5  (4.881 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.827
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.10.20 17:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 13:39:48 ]
Надзвичайно прекрасний вірш. І образ України такий щемний і непростий. Дуже, дуже сподобалося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 17:03:56 ]
Дякую. Чесно кажучи, починаючи писати цей вірш, і не думала, що закінчу Україною


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 16:47:19 ]
Оленочко, як для переднього плану, на якому більшість подій у вірші, енергетика не достатньо потужна.
"А ти верблюдів, ти пустелею женеш." - тут вона, схоже, вперше різко обвалюється...
І далі коливається - то до потрібного рівня, то знову провалюється.
Відчуття, як на мене, трохи архаїчне в цілому, немов від Франкового "Мойсея"...
Але ж він там зробив, усе що міг...
Ви можете нині значно більше, ви повинні звучати сильніше!
Глибше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 17:07:40 ]
І вам дякую за зауваження. Якщо вони, критичні, є, значить, все гаразд. Погано, коли все досконало - тоді вже немає куди рости.
Працюватиму. Відчуваю, що дійсно можу більше, сильніше, глибше, але поки що досвіду і майстерності бракує.
Але мені лише лише 23, тому з огляду на вік тішу себе думкою, що все найкраще попереду


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 17:27:07 ]
Оленко, не все так просто - довкола нас - у цивілізаційному світі один обман і самообман. Якщо чесно - то вам, як і всім авторам ПМ, знайти себе буде вкрай важко.
Надто вже багато різного навколо, маленьку стежинку чи знайти...

Перший крок завжди один і той самий - смак.

Проблема ж і у її (героїні) піддатливості чоловічій тупій силі, так? У безвиході?

Протиріччя, в цьому випадку, потрібно конкретніше увиразнювати, бо не пустеля - зло. І не люди - зло...
Зло і тут має ім'я, завжди у нього є своє ім'я...

Талант зникає, якщо ним правдиво не користуватись - погляньте на більшість авторів ПМ...
Хоча, як на мене, у нас якість публікацій в цілому вища, ніж деінде в "самвидаві"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 18:03:04 ]
Якби я мала сумніви щодо якості Поетичних Майстерень, мене б тут не було. Серед багатьох літературних сайтів я вибрала для себе цей і дуже задоволена.
Згодна, що більшість наших авторів не мають виходу на ширший загал, більшість талантів замкнені у вузькому колі.
Знаєте, у мене навіть якось була думка, щоб організувати якийсь фест (хай і зовсім скромний) для авторів ПМ. Цікаво було б поспілкуватися, побачити в обличчя тих авторів, які встигли полюбитись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 18:24:25 ]
Ну, це молодість (що сама по собі - прекрасна). І Фест - це завжди цікаво для юних, але будь-який фест до творчості і до мистецтва, схоже, має небагато стосунку... Так, для тіснішого переплетіння доль...
І, зазвичай, побачити на Фесті зрілого автора, як на мене, майже неможливо...

Щодо "тісного кола" - то над головою кожного безмежність, і тих, хто підіймає голову (антропосів) відразу помітно. І творчість їх, здебільшого, має позитивну динаміку...

Але ж ви погляньте, куди дивиться кожен автор - і в нас, і не в нас! )
Це було би захопливе спостереження, якби не сумні висновки...
Зрозуміло, можна дивитися крізь будь-яке явище вгору, крізь жінку, крізь неприємності, крізь приємності... Але коли ці погляди в нікуди, у ніщо, і чітко відчуваєш - з якої пустки вони летять, то це жахливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 19:49:16 ]
Виразний вірш, гарно читається. А чи не хочете поправити червертий рядок десь так: "А ти верблюдів ген пустелею женеш"?
І - натхнення вам! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 20:46:52 ]
Подумаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2011-10-20 23:05:22 ]
Пустелю – хай їй грець! – не доїдять верблюди.
Жують собі й жують. - що там про половину царства за шкапу? Як на мене, чудово.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 10:27:21 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 10:27:37 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 11:29:18 ]
Хороший вірш, Оленко.

З інтонаційним перегуком із "Циганською музою" Ліни Костенко:
"Плювалдся циганки, сміялися а Папуші,—
ну, що це за циганка? Як виродок в сім'ї.
Це ж скільки душ дітей,

і душі всі як душі.
А ця — неначе змалку зурочено її.

«Папуша» — значить «лялька».

Спиняються мужчини.
Красунечки такої іще не бачив світ.
Така розкішна лялька з печальними очима,
танцює, і ворожить, і.м учить алфавіт!

Під школою стояла. Питала у дівчаток,
смаглявими руками допавши букваря:
оце велике слово,— а де його початок?
Для чого букві хвостик? Як пишеться зоря?

Циганки як циганки, меткі на заробітки.
Обдурить, заморочить, до нитки обдере.
А ця собі одна, сидить біля кибитки.
Бував, поворожить — і грошей не бере".


Але це добре.

Удачі, Оленко.
:)