ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2023.02.03 12:37
Хай мир і тиша ці чимдужч-чимдальш, а з віч і вуст не сходить фальш. * * * Живемо від війни і до війни, і Бога славимо, бо грішні ми. * * * Скільки ще мін не зірвалось – скільки ще жде матерів. Стільки же часу лишалось – нам на спокуту гріхів

Микола Дудар
2023.02.03 05:20
Воно" вбиває по-хвилинно
Мене, похилого в літах
А на чужбині Катерина -
Самотній неба рідний птах…
І ночі довшають в судинах
На зморшки падає їх тінь
Щоби почути - Катерина
В куточках кожних сновидінь…

Віктор Кучерук
2023.02.03 04:28
То спекотна пора, то морози
Підганяють мене в укриття, –
Проявляється в повній тривозі
Вічна повість стрімкого життя.
То приємно штовхають у спину,
То впираються в груди вітри, –
Мов прикмети зовуть, а причини
Заважають надалі іти.

Ярослав Чорногуз
2023.02.03 01:49
Зима стрічається з весною,
І усміхається блакить!
Яке це щастя — буть з тобою,
І кожен день, і кожну мить!

І кожен раз — душі цвітіння,
І розкривається вона —
Як пелюстки на деревині --

Володимир Бойко
2023.02.03 00:18
Попав у партію Микола,
Як і годиться – по приколу.

Росію натягли на зло
Царі, генсеки і пуйло.

Путіненят – мов кошенят.
Щоб дати лад – потрібен кат.

Гриць Янківська
2023.02.02 21:33
А мені до сонця, а мені до сонця би дотягнутись!
Хай би соки всі, хай би соки мої осушило!
Бо мене тут наскрізь пронизує слово-шило.
А моє? – Моє так і не зворушило.

А мені до серця, а мені до серця би докричатись!
Хай стискає груди, хай збиваєтьс

Сергій Губерначук
2023.02.02 21:07
О, ти була його остання.
Ти з ним жила через кишеню,
а він давав тобі у жменю
грошима все своє кохання,..
бо ти була його остання.

2 вересня 1996 р., Київ

Іван Потьомкін
2023.02.02 17:30
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Євген Федчук
2023.02.02 17:29
В дитинстві я щороку приїздив
У гості до бабусі. Ціле літо
Я міг на річку і у ліс ходити.
Там зустрічаєш стільки різних див,
Яких у місті марно і шукать.
Бабуся трави кожен рік збирала,
Мене частенько із собою брала.
Тож довелося і мені пізнать,

Юрій Лазірко
2023.02.02 17:16
сніжинки на щоках
зникомі херувими
розгублене в роках
затримане в незримім

дощі їй віділлють
весною серце в римах
він той від кого йдуть

Юрій Лазірко
2023.02.02 17:13
розлито вино
стигне кров не водиця
пошук істини

(Eng.)
the wine is spilled now
cooling down blood isn’t water
searching for the truth

Ігор Деркач
2023.02.02 15:18
А корупційній мафії при владі
пообіцяли пі-юлєй, таки...
животворящий Байден
лічить банду:
команду зе... бойки і єрмаки.

***
А ось і з Ради потекла зеленка,

Олександр Сушко
2023.02.02 09:37
Дівчата мене любили завжди. Був гурточок шанувальниць у дитячому садочку, хлопчаки дражнилися, але здалеку, бо чубивися з ними залюбки, розквашував носи, копав лежачих ногами, торсав за вуха. Шибеником був ще тим.
У школі саме дівчата обирали мене ком

Микола Соболь
2023.02.02 05:35
Химероводять снігопади,
витьохкує під ранок лід…
це місяць лютий безпорадно
звільняє так шляхи весні,
бо вже пора.

Ось-ось розпустять верболози
суцвіття котиків пухкі,

Віктор Кучерук
2023.02.02 04:46
Коли у гаю за рікою
Зозуля поспішно кує, –
Немає мені супокою
І дуже тривожно стає.
Навіює тільки печалі
У душу кування її,
Бо нині все менше тривалі
Плачі у зеленім гіллі.

Хельґі Йогансен
2023.02.01 23:02
Ну  що  ж,  прощай!  Ідеш  від  мене…  Осінь.
Де  ти  ступала  –  інеєм  лежить
Моя самотність.  Зглянься  ж  хоч  на  мить!
А  я  кричав  колись,  що  з  мене  досить
Твого  повітря,  вижовклих  листків,
Дощів, туману...  Час  вже  пролетів
І  ти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

володимир вільха
2023.01.25

Дядечко Богдана Дядечко Богдана
2023.01.17

Іван Іван
2023.01.12

Юраня Войтовецька
2023.01.10

Аннабель Коваль
2023.01.09

Гриць Янківська
2023.01.04

Евеліна Хомишена
2023.01.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Ткачук (1987) / Вірші

 В пустелі Негев
Дівчаточко, дівча, за хусткою обличчя…
Таку прегарну іншу, їй Богу, не знайдеш.
Таким, як ти, коса, таким коралі личать,
А ти верблюдів ген пустелею женеш.

Спекотно, аж хита. Яка отут пожива?
Хіба травинка де, колюччя, чагарник.
Скажи, від кого ти це личенько закрила?
Та ж тут верблюди й камінь, і жоден чоловік!

А тут така нудьга! Агов! – не чують люди.
Гукни – і швидше гори, ці гори оживуть.
Пустелю – хай їй грець! – не доїдять верблюди.
Жують собі й жують. А що вони жують?

Чи молодість твою? Чи сльози, чи усмішку?
А що горбатим їм? Не випростати їх!
І що до того їм, що підвернула ніжку?
Що спека й самота, що хустка і жених?..

Побачила тебе – тепер і не спочину.
Ці очі, силует… А личко покажи!
Ну що такого – ти? Я бачу Україну.
Іде собі й іде, по краю, по межі…

05.07.2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-09 11:57:38
Переглядів сторінки твору 3789
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.306 / 5.5  (5.013 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 5.239 / 5.5  (4.881 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.827
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.10.20 17:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 13:39:48 ]
Надзвичайно прекрасний вірш. І образ України такий щемний і непростий. Дуже, дуже сподобалося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 17:03:56 ]
Дякую. Чесно кажучи, починаючи писати цей вірш, і не думала, що закінчу Україною


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 16:47:19 ]
Оленочко, як для переднього плану, на якому більшість подій у вірші, енергетика не достатньо потужна.
"А ти верблюдів, ти пустелею женеш." - тут вона, схоже, вперше різко обвалюється...
І далі коливається - то до потрібного рівня, то знову провалюється.
Відчуття, як на мене, трохи архаїчне в цілому, немов від Франкового "Мойсея"...
Але ж він там зробив, усе що міг...
Ви можете нині значно більше, ви повинні звучати сильніше!
Глибше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 17:07:40 ]
І вам дякую за зауваження. Якщо вони, критичні, є, значить, все гаразд. Погано, коли все досконало - тоді вже немає куди рости.
Працюватиму. Відчуваю, що дійсно можу більше, сильніше, глибше, але поки що досвіду і майстерності бракує.
Але мені лише лише 23, тому з огляду на вік тішу себе думкою, що все найкраще попереду


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 17:27:07 ]
Оленко, не все так просто - довкола нас - у цивілізаційному світі один обман і самообман. Якщо чесно - то вам, як і всім авторам ПМ, знайти себе буде вкрай важко.
Надто вже багато різного навколо, маленьку стежинку чи знайти...

Перший крок завжди один і той самий - смак.

Проблема ж і у її (героїні) піддатливості чоловічій тупій силі, так? У безвиході?

Протиріччя, в цьому випадку, потрібно конкретніше увиразнювати, бо не пустеля - зло. І не люди - зло...
Зло і тут має ім'я, завжди у нього є своє ім'я...

Талант зникає, якщо ним правдиво не користуватись - погляньте на більшість авторів ПМ...
Хоча, як на мене, у нас якість публікацій в цілому вища, ніж деінде в "самвидаві"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 18:03:04 ]
Якби я мала сумніви щодо якості Поетичних Майстерень, мене б тут не було. Серед багатьох літературних сайтів я вибрала для себе цей і дуже задоволена.
Згодна, що більшість наших авторів не мають виходу на ширший загал, більшість талантів замкнені у вузькому колі.
Знаєте, у мене навіть якось була думка, щоб організувати якийсь фест (хай і зовсім скромний) для авторів ПМ. Цікаво було б поспілкуватися, побачити в обличчя тих авторів, які встигли полюбитись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 18:24:25 ]
Ну, це молодість (що сама по собі - прекрасна). І Фест - це завжди цікаво для юних, але будь-який фест до творчості і до мистецтва, схоже, має небагато стосунку... Так, для тіснішого переплетіння доль...
І, зазвичай, побачити на Фесті зрілого автора, як на мене, майже неможливо...

Щодо "тісного кола" - то над головою кожного безмежність, і тих, хто підіймає голову (антропосів) відразу помітно. І творчість їх, здебільшого, має позитивну динаміку...

Але ж ви погляньте, куди дивиться кожен автор - і в нас, і не в нас! )
Це було би захопливе спостереження, якби не сумні висновки...
Зрозуміло, можна дивитися крізь будь-яке явище вгору, крізь жінку, крізь неприємності, крізь приємності... Але коли ці погляди в нікуди, у ніщо, і чітко відчуваєш - з якої пустки вони летять, то це жахливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 19:49:16 ]
Виразний вірш, гарно читається. А чи не хочете поправити червертий рядок десь так: "А ти верблюдів ген пустелею женеш"?
І - натхнення вам! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 20:46:52 ]
Подумаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2011-10-20 23:05:22 ]
Пустелю – хай їй грець! – не доїдять верблюди.
Жують собі й жують. - що там про половину царства за шкапу? Як на мене, чудово.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 10:27:21 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 10:27:37 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 11:29:18 ]
Хороший вірш, Оленко.

З інтонаційним перегуком із "Циганською музою" Ліни Костенко:
"Плювалдся циганки, сміялися а Папуші,—
ну, що це за циганка? Як виродок в сім'ї.
Це ж скільки душ дітей,

і душі всі як душі.
А ця — неначе змалку зурочено її.

«Папуша» — значить «лялька».

Спиняються мужчини.
Красунечки такої іще не бачив світ.
Така розкішна лялька з печальними очима,
танцює, і ворожить, і.м учить алфавіт!

Під школою стояла. Питала у дівчаток,
смаглявими руками допавши букваря:
оце велике слово,— а де його початок?
Для чого букві хвостик? Як пишеться зоря?

Циганки як циганки, меткі на заробітки.
Обдурить, заморочить, до нитки обдере.
А ця собі одна, сидить біля кибитки.
Бував, поворожить — і грошей не бере".


Але це добре.

Удачі, Оленко.
:)